11 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.05.2025 року, якою щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Миколаєва, українки, громадянки України, непрацюючої, раніше неодноразово судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України,
- обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2025 року включно
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
захисник: ОСОБА_5 ( в режимі відеоконференції )
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
Застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2025 року включно.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Захисник вважає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та незаконною.
Зазначає, що ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не було доведено.
Також захисник зазначає, що підозрювана має постійне місце проживання, має соціальні зв'язки, тому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, на думку захисника, буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 слідчим суддею встановлені наступні обставини.
СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152020000634 від 19.05.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 , підозрюється у таємному викраденні чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
20.05.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчим подано клопотання про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому зазначено, що остання підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор в судовому засіданні зазначив, що неможливо запобігти вказаним у клопотанні ризикам шляхом застосування до підозрюваної більш м'якого виду запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, послався на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України та дійшов висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового та кримінального проваджень, апеляційний суд дійшов наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 194 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
П. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.07 р. - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, слідчим суддею взято до уваги, що СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025152020000634 від 19.05.2025р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Зауважено, що 20.05.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Надані суду матеріали кримінального провадження містять відомості, які свідчать на цей час про правильність висновку слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні. Підозра ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Також, зважаючи на сукупність отриманих в процесі розгляду клопотання відомостей та даних, що характеризують особу, колегія суддів вважає, що є правильним висновок слідчого судді про існування ризиків, передбачених п.1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вірно зазначив, що існує ризик того, що ОСОБА_6 розуміючи наслідки вчиненого, зважаючи на покарання, що загрожує їй у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді і щодо наявності таких ризиків, як ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, з огляду на те, що підозрювана знайома зі свідком та знає анкетні дані потерпілого, а отже може впливати на них з метою зміни останніми свідчень. Підозрювана не має стабільного джерела доходу, раніше неодноразово була судима за вчинення умисних корисливих злочинів, а отже існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Тому не є слушними твердження апелянта, що зважаючи на те, що підозрювана має постійне місце проживання, має соціальні зв'язки, то до неї може бути застосований інший, більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Враховуючи фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, відомості про особу підозрюваної, а також встановлені ризики, апеляційний суд погоджується з рішенням суду першої інстанції, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Разом з тим, при постановлені рішення слідчим суддею не враховано вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За такого, суд апеляційної інстанції, враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , її майновий стан та наявність ризиків, які є обґрунтованими та доведеними, вважає необхідним визначити підозрюваній заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи зазначене, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, з постановленням нової ухвали про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.05.2025 року, щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ ВП №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
При внесенні визначеної суми застави, підозрювану ОСОБА_6 з під варти звільнити та покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або суду за межі міста Миколаєва Миколаївської області; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; у разі наявності документів, що дають право виїзду за кордон, здати їх на зберігання до органу досудового розслідування.
Строк дії ухвали до 17.07.2025 року включно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
.
Головуючий:
Судді: