10 червня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження №22022150000001622 за апеляційними скаргами прокурора зі змінами Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 та особи, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , на ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 вересня 2024 року, якою застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, із посиленим наглядом стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ, Миколаївської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за ознаками вчинення суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_7
захисник ОСОБА_8
( в режимі відеоконференції за допомогою сервісу EASYCON )
особа, стосовно якої вирішується
питання про застосування медичних
заходів примусового характеру ОСОБА_6
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор просить ухвалу суду змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вважати, що до ОСОБА_6 за вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Вважати, що витрати пов'язані з проведенням Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової лінгвістичної ( семантика-текстуальної) експертизи № 22-4847 в сумі 13143,90 грн віднести за рахунок Державного бюджету України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.01.2023 на речові докази: ноутбук марки «DELL» з серійним номером: 28471495358, чорного кольору та зарядний пристрій до нього марки «DELL», а також відеокамеру марки «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером Z16V13LB638 із картою пам'яті Місто SD «ToshibaExceria» об'ємом 64 Гігабайти, скасувати.
На підставі ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення суспільно небезпечних діянь, а саме: до ноутбуку марки «DELL» з серійним номером: 28471495358 чорного кольору, з зарядним пристроєм до нього марки «DELL» та відеокамери «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером: Z16V13LB638, з картою пам'яті Micro SD «ToshibaExceria», об'ємом 64 Гігабайти, які належать ОСОБА_6 та конфіскувати у власність держави.
В апеляційній скарзі особа, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , просить ухвал суду скасувати.
Короткий зміст вимог заперечення на апеляційну скаргу прокурор
В запереченнях на апеляційну скаргу, ОСОБА_6 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою суду задоволено клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному 16 вересня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022150000001622 відносно ОСОБА_6 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
Застосовано до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом. Витрати пов'язані з проведенням Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи № 22-4847 в сумі 13143,90 гривень віднесено за рахунок Державного бюджету України.
Узагальнені доводи апеляційних скарг.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор не оспорюючи фактичних обставин суспільно-небезпечного діяння, доведеності того, що саме ОСОБА_6 вчинив суспільно-небезпечні діяння, вважає, що ухвала суду є незаконною та такою, що підлягає зміні в частині вирішення питання про долю речових доказів та спеціальної конфіскації з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Пояснює, що у цьому кримінальному провадженні постановою слідчого від 18.01.2023 визнано речовими доказами ноутбук марки «DELL» з серійним номером: 28471495358, чорного кольору та зарядний пристрій до нього марки «DELL», а також відеокамеру марки «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером Z16Vl3LB638 із картою пам'яті Micro SD «ToshibaExceria» об'ємом 64 Гігабайти. Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.01.2023 на зазначені речові докази накладено арешт. У відповідності до абз. 7 ч. 1 ст. 505 КПК України встановлено та судом визнано доведеним, що зазначені речові докази використані як засоби та знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 . Згідно протоколу огляду від 18.01.2023, в ході якого оглянуто ноутбук марки «DELL» належний ОСОБА_6 , виявлено відзняті останнім відеозаписи з ознаками виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, що були розміщені ОСОБА_6 на сторінці Ютуб-каналу. Проте, достовірно встановивши, що належні ОСОБА_6 ноутбук та відеокамеру використано останнім як засоби та знаряддя вчинення суспільно-небезпечних діянь, суд всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів не вирішив взагалі.
Вказує, що після внесення прокурором апеляційної скарги, а саме 16.09.2024р. об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №183/4229/23 дійшла висновку, що рішення апеляційного суду, яким застосовується спеціальна конфіскація, постановлюється у формі ухвали, атому просив оскаржувану ухвалу змінити.
В апеляційній скарзі особа, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , вважає оскаржувану ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню. На думку скаржника, при ухваленні судового рішення допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, наголошує, що в даному кримінальному провадженні вже була задіяна психологічна лінгвістична експертиза Миколаївським корабельним інститутом і судом та було встановлено, що в клопотанні прокурора наведена недопустима натуралізація опису злочину, що призвело до додаткової і повторної експертизи слів, на підставі ст. 113 ЦПК України.
В узагальнених доводах заперечення на апеляційну скаргу прокурора особа, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
Як вбачається з ухвали суду, 03 березня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення кримінальної відповідальності за виготовлення та поширення забороненої інформаційної продукції» №2110-ІХ, який набрав чинності 16 березня 2022 року, яким в тому числі Кримінальний кодекс України доповнено статтею 436-2 КК України і введено відповідальність за «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників». Незважаючи на те, що з 16 березня 2022 року, передбачено кримінальну відповідальність за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників, 30 червня 2022 року з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_6 перебуваючи за місцем власного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи власні технічні засоби, що були підключені до мережі «Інтернет», з власної сторінки Ютуб-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » маючи не менше 32 підписників, самостійно здійснив відео зйомку та за власною ініціативою поширив на вказаній сторінці, яка є відкритою та загальнодоступною, відеозапис власної прямої мови в якій виправдовував та визнавав правомірною збройну агресію Російської -Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, 30 червня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 записав аудіо-відеозапис, який розмістив на своїй сторінці Ютубканалу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 », тривалістю 02 хв. 50 сек. із висловлюваннями в яких ОСОБА_6 , не визнає Україну як державу, засуджує почуття патріотизму, надає негативну оцінку людям, які люблять свою Батьківщину, віддані своєму народові, позитивно оцінює обстріли України, що за змістом містять ознаки виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим здійснив його поширення на особистій сторінці на Ютуб-каналі, доступній невизначеному колу осіб
Крім того, 01 липня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось за можливе, ОСОБА_6 діючи повторно, перебуваючи за місцем власного проживання, використовуючи власні технічні засоби, що були підключені до мережі «Інтернет», з власної сторінки Ютуб-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » самостійно відзняв та за власною ініціативою поширив на вказаній сторінці, яка є відкритою та загальнодоступною, матеріали невизначеному колу осіб, в яких міститься виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 записав аудіо-відеозапис, який розмістив на своїй сторінці Ютуб-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » під назвою «Центр зайнятості це (нецензурна лексика). Каліки (нецензурна лексика). нацики» тривалістю 01 хв. 33 сек., із висловлюваннями в яких ОСОБА_6 позитивно оцінює, вважає правомірними дії Росії щодо знищення українців, надає негативну оцінку людям, які люблять свою Батьківщину, віддані своєму народові, позитивно оцінює обстріли України, що за змістом містять ознаки виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, чим здійснив його поширення на особистій сторінці на Ютуб-каналі, доступній невизначеному колу осіб.
А також, 02 липня 2022 року, точного часу досудовим розслідуванням встановити не надалось за можливе, ОСОБА_6 діючи повторно, перебуваючи за місцем власного проживання, використовуючи власні технічні засоби, що були підключені до мережі «Інтернет», з власної сторінки Ютуб-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », самостійно відзняв та за власною ініціативою поширив на вказаній сторінці, яка є відкритою та загальнодоступною, матеріали невизначеному колу осіб, в яких міститься виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році.
Так, 02 липня 2022 року ОСОБА_6 записав аудіо-відеозапис, який розмістив на своїй сторінці Ютуб-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 » під назвою « ОСОБА_10 со мною бегал.», тривалістю 03 хв. 25 сек., із висловлюваннями, в яких ОСОБА_6 позитивно оцінює, вважає правомірними дії Росії щодо знищення українців, надає негативну оцінку людям, які люблять свою Батьківщину, віддані своєму народові, позитивно оцінює обстріли України, що за змістом містять ознаки виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році чим здійснив його поширення на особистій сторінці на Ютуб-каналі, доступній невизначеному колу осіб.
Таким чином ОСОБА_11 перебуваючи в стані неосудності вчинив суспільно небезпечні діяння, які містять ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, тобто виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році та виготовлення та поширення матеріалів, у яких міститься виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році вчинене повторно.
Суд вважав, що ОСОБА_11 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, за обставин викладених у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, проте вчинив це діяння у стані неосудності, так як страждав на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння та страждає на теперішній час психічним розладом - шизофренією параноїчною. Враховуючи висновок судового психіатричного експерта № 8 від 25.05.2023 року та керуючись приписами ст.19 КК України, суд прийшов до висновку, про доцільність застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора та захисника на підтримку доводів апеляційних скарг, думки учасників провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, суд апеляційної інстанції дійшов наступного.
Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосування, а в силу ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_6 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, за обставин викладених у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру, проте вчинив це діяння у стані неосудності, так як згідно висновку судового психіатричного експерта № 8 від 25.05.2023 року, страждав на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння та страждає на теперішній час психічним розладом - шизофренією параноїчною.
Зазначений психічний розлад позбавляв останнього можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними в період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь та у даний час також не може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом, відповідно до ст. 92 КК України, потребує застосування примусового заходу медичного характеру.
У відповідності до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру:
надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру за приписами п. 5 ч. 1 ст. 513 КПК України саме суд вирішує, чи слід застосовувати до особи такі заходи, якщо слід то визначити їх вид.
В п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 суди орієнтовано на те, що ухвала у справі про застосування примусових заходів медичного характеру має відповідати вимогам кримінально-процесуального закону і містити в собі як формулювання суспільно небезпечного діяння, визнаного судом установленим, так і посилання на перевірені в судовому засіданні докази, якими суд обґрунтовує свої висновки, а також мотиви прийнятого ним рішення по суті.
Колегія суддів дійшла до переконання, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_6 , а тому доводи останнього про те, що судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, є необґрунтованими та надуманими.
Що стосується доводів прокурора про необхідність зміни ухвали суду першої інстанції в частині вирішення питання про долю речових доказів та спеціальної конфіскації з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, то вони являються слушними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з п.4 ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
У цьому кримінальному провадженні постановою слідчого від 18.01.2023 визнано речовими доказами ноутбук марки «DELL» з серійним номером: 28471495358, чорного кольору та зарядний пристрій до нього марки «DELL», а також відеокамеру марки «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером Z16Vl3LB638 із картою пам'яті Micro SD «ToshibaExceria» об'ємом 64 Гігабайти. Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.01.2023 на зазначені речові докази накладено арешт.
У відповідності до абз. 7 ч. 1 ст. 505 КПК України встановлено та судом визнано доведеним, що зазначені речові докази використані як засоби та знаряддя вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 .
Згідно протоколу огляду від 18.01.2023, в ході якого оглянуто ноутбук марки «DELL» належний ОСОБА_6 , виявлено відзняті останнім відеозаписи з ознаками виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, що були розміщені ОСОБА_6 на сторінці Ютуб-каналу.
Разом з тим, достовірно встановивши, що належні ОСОБА_6 ноутбук та відеокамеру використано останнім як засоби та знаряддя вчинення суспільно-небезпечних діянь, суд першої інстанції всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України, п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про долю речових доказів не вирішив взагалі.
Спеціальна конфіскація не є кримінальним покаранням, її застосування не тягне за собою збільшення обсягу обвинувачення та не свідчить про неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, тому рішення про застосування спеціальної конфіскації судом апеляційної інстанції приймається у формі ухвали згідно приписів ч. 1 ст. 418 КПК.
Зважаючи на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає зміні, апеляційна скарга особи, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , - залишенню без задоволення, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню.
Керуючись ст.376, 405,407, 409, 418, 419, 424, 426, 532 КПК України апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу особи, стосовно якої вирішується питання про застосування медичних заходів примусового характеру ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу зі змінами прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 9 вересня 2024 року, якою застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, із посиленим наглядом стосовно ОСОБА_6 - змінити.
Вважати, що до ОСОБА_6 за вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Витрати пов'язані з проведенням Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової лінгвістичної ( семантика-текстуальної) експертизи № 22-4847 в сумі 13143,90 грн віднести за рахунок Державного бюджету України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 20.01.2023 на речові докази: ноутбук марки «DELL» з серійним номером: 28471495358, чорного кольору та зарядний пристрій до нього марки «DELL», а також відеокамеру марки «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером Z16V13LB638 із картою пам'яті Місто SD «ToshibaExceria» об'ємом 64 Гігабайти, скасувати.
На підставі ст. 96-2 КК України, ст. 100 КПК України застосувати спеціальну конфіскацію до знарядь вчинення суспільно небезпечних діянь, а саме: до ноутбуку марки «DELL» з серійним номером: 28471495358 чорного кольору, з зарядним пристроєм до нього марки «DELL» та відеокамери «4К videorecording 12 МЕGА pixelphoto» з серійним номером: Z16V13LB638, з картою пам'яті Micro SD «ToshibaExceria», об'ємом 64 Гігабайти, які належать ОСОБА_6 та конфіскувати у власність держави.
В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а ОСОБА_6 , - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді