Справа № 161/6955/25
Провадження № 2/161/2930/25
(заочне)
05 червня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Дмитроци Б.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною 3-х років, -
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та своє утримання до досягнення дитиною 3-х років.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що з відповідачем перебуває у шлюбі, який зареєстрований Луцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від якого мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Покликається на те, що відповідач являється батьком малолітньої дитини, яка перебуває на її утриманні і останній матеріальної допомоги на утримання дочки не надає.
У зв'язку з чим, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дочки в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітків (доходу) щомісячно і до досягнення нею повноліття.
Крім того, просить стягувати з відповідача аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно і до досягнення дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.
До початку розгляду справи по суті представник позивача подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити. Не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов не подав. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідача в порядку ст. 280 ЦПК України.
Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом з'ясовано, що ОСОБА_2 є батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 16.10.2024 року (а.с. 5).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Частиною 3 статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2025 рік» з 01 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років - 2 563 грн.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Отже, зважаючи, що відповідач свій обов'язок по утриманню дитини належним чином не виконує, малолітня дочка проживає з матір'ю та перебуває на її утриманні, то суд приходить до висновку, що на користь позивача слід стягувати аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх його заробітків (доходів) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення нею повноліття, оскільки відповідач працездатний і тому спроможний надавати матеріальну допомогу неповнолітній дочці у вказаному судом розмірі.
Щодо вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини, то суд приходить до наступного висновку.
Статтею 75 СК України передбачено, що дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Один з подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом.
У відповідності до ч.2,4 ст.84 Сімейного Кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надати матеріальну допомогу.
Згідно ст.80 Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.
При цьому у частині четвертій цієї ж статті визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідачем не надано доказів, що є його обов'язком в силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України, які б вказували на існування істотних обставин, що унеможливлюють сплату ним аліментів на утримання дружини.
Таким чином, визначаючи розмір аліментів про стягнення з відповідача на користь позивача на її утримання до досягнення дитиною трьох років, суд враховує, що позивач перебуває у відпустці по догляду за дитиною, потребує матеріальної підтримки, то суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів доходів щомісячно, з дня звернення до суду і до досягненням дочкою ОСОБА_3 трирічного віку.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави 2422,40 (1211,20+1211,20) грн. судового збору за задоволеними вимогами по стягненню аліментів.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України ст. ст. 180, 181, 182, 184 Сімейного Кодексу України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 11.04.2025 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Рішення про стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 11.04.2025 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років.
В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним Волинської області судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складений 05 червня 2025 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк