Справа № 132/3612/24
Провадження № 33/801/556/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Карнаух Н. П.
Доповідач: Копаничук С. Г.
12 червня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С. Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця добровольчого формування № 1 «Хартія» територіальної громади м. Харкова, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, серії ЕПР1 № 167917 від 07.11.2024, водій ОСОБА_1 07.11.2024 о 02 год. 50 хв. по вул. Миру, 11 у с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області, керував транспортним засобом марки «Nissan Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій пройшов у лікаря нарколога у КП «КЦРЛ» КМП, висновок лікаря позитивний - «канабіс», чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476584, № 476570.
Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,6 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що суд першої інстанції не врахував те, що його огляд на стан сп'яніння правдився у закладі охорони здоров'я з використанням мультитесту. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням. Однак у його випадку лабораторне дослідження не проводилось, що є порушенням Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ№ 1103 від 17 грудня 2008 р. Вважає результати проведеного огляду на стан наркотичного сп'яніння недійсними, а за відсутності інших доказів, у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення.
10 червня 2025 року Яковлєв подав суду клопотання участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
12 червня 2025 року ОСОБА_1 подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з проходженням ним військової служби та відрядженням у зону бойових дій.
Частиною другою статті 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП не є обов'язковою.
Відповідно до частини шостої статті 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Враховуючи достатній обсяг матеріалів справи, відсутність клопотання про дослідження нових доказів та доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі особи, яка подала апеляційну скаргу.
Проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а апеляційне провадження закриттю, виходячи з наступного.
Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Такими критеріями є: «критерій національного права», який визначає те, що будь-яке протиправне діяння є злочином, якщо воно передбачене як злочин відповідним національним законодавством; «критерій кола адресатів», відповідно до якого правопорушення повинне розглядатись як кримінальне, якщо відповідальність за нього поширюється на невизначене коло осіб; «критерій мети та тяжкості наслідків» за змістом якого, вчинене правопорушення розглядається за природою кримінального злочину якщо санкція за його вчинення є достатньо суворою і передбачає елемент покарання. Зазначені положення знайшли в подальшому своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ, зокрема: «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Лучанінова проти України» та інших.
Наведене вказує на те, що при розгляді зазначеного вище правопорушення повинні застосовуватись принципи кримінального судочинства. У зв'язку із цим при розгляді апеляційної скарги, при наданні оцінки доказам та вирішенні питань про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, законності та обґрунтованості судового рішення, суд вважає за необхідне застосовувати відповідні положення кримінального процесуального закону, в тому числі, 1 щодо сутності адміністративного правопорушення, що за своєю юридичною природою фактично є обвинуваченням.
Згідно з ч.1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адмппстративні правопорушення завданням провадження в справах про адмшістративпе правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом і правоснідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.ст.254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пунктом 9 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції визначено, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення) та в межах якого судом розглядається справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З протоколу про адміністративне правопорушення, ЕПР1 № 167917 від 07.11.2024, вбачається, що водій ОСОБА_1 07.11.2024 о 02 год. 50 хв. по вул. Миру, 11 у с. Павлівка Хмільницького району Вінницької області керував транспортним засобом марки «Nissan Pathfinder», д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій пройшов у лікаря нарколога у КП «КЦРЛ» КМП, висновок лікаря позитивний - «канабіс», чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Велась безперервна відеофіксація на портативні відеореєстратори № 476584, № 476570.
Згідно п. 2.9А ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає необхідність обов'язкової наявності кваліфікуючих ознак цього правопорушення, зокрема щодо керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння.
Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Відповідно до ч. 6 ст. 266 КУпАП направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів У країни.
Відповідно до п. 1 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ№ 1103 від 17 грудня 2008 р. (далі- Порядку)огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Вказаний п. 10 Порядку містить імперативний обов'язок щодо проведення лабораторного дослідження з метою підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини у випадку позитивного результату тесту.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння проводився у КП «Калинівська ЦРЛ», за результатами якого складено медичний висновок № 115 від 07.11.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння.
В ході перегляду відеозаписів з нагрудних камер поліцейських , а також з матеріалів справи встановлено, що огляд водія ОСОБА_1 у КП «Калинівська ЦРЛ» проводився за допомогою використання мультитесту (швидкий тест на 5 наркотиків) , який вказав на наявність у сечі ОСОБА_1 наркотичної речовини ТНС (а.с. 113).
Як вбачається з листа КП «Калинівська ЦРЛ» №02-306 від 31 березня 2025 року , дослідження біологічного середовища (сечі) гр. ОСОБА_1 методом газової хроматографії/мас-спектрометрії не проводилось (а.с.106).
Отже, у даній справі отримано лише попередній результат комбінованого тесту про наявність у сечі ОСОБА_1 наркотичної речовини ТНС (марихуани), а підтвердження цього результату альтернативним лабораторним більш специфічним хімічним методом ,зокрема, газової хроматографії/мас-спектрометрії , не проводилось, що є порушенням п. 10 Порядку .
Вказане не дає підстави розцінювати попередній позитивний результат тесту належним чином підтвердженим лабораторними дослідженнями і ,відповідно , підтвердженим факт перебування у стані наркотичного сп'яніння .
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд першої інстанції вказані обставини не врахував і дійшов невірного висновку про дотримання під час огляду ОСОБА_1 п.10 Порядку.
Формальний підхід до розгляду справи є неприпустимим, а без належного підтвердження дотримання при огляді ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння Порядку, інших доказів недостатньо для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки, як було вказано вище, для об'єктивної сторони вказаного правопорушення необхідні законні докази його перебування у стані наркотичного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність в матеріалах справи безспірних і достатніх доказів того, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст.130 КУпАП.
У статті б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, MesseguandJabaгdo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Iгeland v. theUnitedKingdoш), п. 161, Seгies А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Отже, за вказаних обставин у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи вищезазначене, постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 12 березня 2025 року підлягає скасуванню через відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 7, 247, 266, 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 07 травня 2025 року скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду С. Г. Копаничук