Справа № 127/15521/25
Провадження №11-сс/801/434/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2025 року,
якою відмовлено в задоволенні скарги на повідомлення старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_9 від 18.03.2025 про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у рамках кримінального провадження №42023020000000281 від 28.07.2023,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
19.05.2025 захисник ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, в рамках кримінального провадження №42023020000000281 від 28.07.2023.
Скарга мотивована тим, що 18.03.2025 старшим слідчим в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м Вінниці) ТУ ДБР у місті Хмельницькому ОСОБА_9 за погодженням з заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 , ОСОБА_8 вручено повідомлення про підозру від 18 березня 2025 року, згідно якого ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України. Захисник вказує, що як вбачається із підозри, ОСОБА_8 інкримінується те, що він з метою отримання неправомірної вигоди для іншої особи використав службове становище всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди державним інтересам. Сторона захисту вважає, що повідомлення про підозру у вказаному провадженні необґрунтоване та підлягає скасуванню, оскільки слідчим зроблено передчасний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, оскільки відсутня істотна шкода, розмір якої обов'язково повинен досягати показника, визначеного законом, а підозра вручена неуповноваженою особовою. Враховуючи зазначене, захисник просив скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, у кримінальному провадженні №42023020000000281 від 28.07.2023.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 скаргу підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що підозру вручено неуповноваженою особою, оскільки його підзахисний не є працівником правоохоронного органу, а тому слідство, що проводиться відносно його підзахисного здійснюється неналежним органом. Підозра є необґрунтованою, оскільки відсутня істотна шкода. Істотною шкодою за 2020 рік є сума в розмірі 105100 грн., у підозрі зазначено - 205700 грн., однак його підзахисному можна вміняти не спрямування для примусового виконання лише 4 - х постанов, тобто які виносились у період перебування його підзахисного на посаді, та строк пред'явлення яких до примусового виконання закінчився під час виконання ОСОБА_8 своїх повноважень. Посаду ОСОБА_8 скорочено з 15.10.2020, і всі інші постанови, не направлення яких до примусового виконання інкримінується його підзахисному, могли бути направлені, оскільки строк їх пред'явлення до примусового виконання не закінчився. Його підзахисний з 15.10.2020 втратив відповідні повноваження, а тому не міг вчиняти будь - яких дій щодо направлення постанов для примусового виконання.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію захисника. На запитання суду повідомив, що на своїй посаді він перебував фактично до кінця березня 2021 року, перед цим перебував у відпустці та отримував до звільнення як заробітну плату, так і відпускні за невикористані відпустки.
Прокурор ОСОБА_6 в судовому засіданні вказав, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, було складено уповноваженою на те посадовою особою, відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі належних та допустимих доказів, а тому просив відмовити у задоволенні скарги. Додатково зазначив, що підозрюваний, як начальник Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області мав право виносити постанови про накладення адміністративних стягнень, а тому він у розумінні закону є особою, яка від імені держави Україна застосовує примус та виконує правоохоронні функції, що вказує на те, що він відноситься до переліку працівників правоохоронних органів. Щодо періоду перебування підозрюваного на посаді, зазначив, що ОСОБА_8 був звільнений з займаної посади лише 21.03.21, до цього, відповідно до наказу про надання відпустки від 25.11.2020 перебував у відпустці. Свої повноваження, як начальник Управління УТБ, підозрюваний виконував до 02.12.2020. На даний час досудове розслідування у справі завершено, датою завершення розслідування є 02.05.2025. На даний час ОСОБА_8 слідчим суддею встановлено строк для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 28 травня 2025 року - відмовлено в задоволенні скарги захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , на повідомлення старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР у м. Хмельницькому ОСОБА_9 від 18.03.2025 року про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, в рамках кримінального провадження №42023020000000281 від 28.07.2023.
Постановлене рішення мотивовано тим, що матеріали кримінального провадження дають підстави вважати підозру оголошену ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення ОСОБА_8 про підозру від 18.03.2025 в кримінальному провадженні №42023020000000281 від 28.07.2023.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що підозра вручена неуповноваженою особою, слідчим зроблено передчасний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, оскільки відсутня істотна шкода, розмір якої обов'язково повинен досягати показника, визначеного законом. Також зазначає, що ОСОБА_8 не є працівником правоохоронного органу та не обіймав посаду начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на момент вчинення інкримінованого йому злочину.
Позиції учасників судового розгляду
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити з підстав, зазначених у ній.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Мотиви і висновки апеляційного суд
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, дослідивши витребувані матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Приписами ч.1 ст. 370 КПК України встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Аналіз змісту оскаржуваної ухвали слідчого судді дає підстави зазначити про те, що вказане судове рішення вищевикладеним вимогам кримінального процесуального закону відповідає з огляду на наступне.
Вимоги ч. 2 ст. 309 КПК України передбачають, що під час досудового розслідування також може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Апеляційним судом установлено, що Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м Вінниці) ТУ ДБР у місті Хмельницькому проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023020000000281 від 28.07.2023 .
18 березня 2025 року старшим слідчим в ОВС Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у м Вінниці) ТУ ДБР у місті Хмельницькому ОСОБА_9 складено та вручено ОСОБА_8 повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з тим, захисник у апеляційній скарзі посилається на те, що слідчим зроблено передчасний висновок щодо наявності в діях ОСОБА_8 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, оскільки відсутня істотна шкода, розмір якої обов'язково повинен досягати показника, визначеного законом.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також кваліфікацію її дій та оцінку фактичних обставин справи. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Проаналізувавши зміст повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, колегія суддів зауважує на тому, що слідчим суддею були досліджені матеріали кримінального провадження, у яких містяться докази, які в своїй сукупності свідчать про наявність «обґрунтованої підозри» та підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах вищевказаного кримінального провадження, які було досліджено в судовому засіданні при розгляді скарги.
Апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді про те, що наведені захисником обставини не є підставами для задоволення скарги, оскільки не свідчать про незаконність чи необґрунтованість повідомлення про підозру.
Натомість доводи захисника про необґрунтованість повідомленої підозри, фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки належності та допустимості зібраних у справі доказів.
У той час, коли перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри з урахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Таким чином, обставини здійснення підозрюваним ОСОБА_8 конкретних дій та доведеність його винуватості, у тому числі наявності/відсутності істотної шкоди, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності таких доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Посилання захисника у поданій апеляційній скарзі на те, що підозра вручена неуповноваженою особою,а підозрюваний ОСОБА_8 не є працівником правоохоронного органу, на думку колегії суддів, є помилковими.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень: вчинених працівником правоохоронного органу.
Відповідно до посадової інструкції начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області, затвердженої 17.06.2020 Головою Державної служби України з безпеки на транспорті, з якою ОСОБА_8 ознайомлений 06.10.2020, до основних та виключних посадових обов'язків начальника Управління відноситься організація проведення комісій з розгляду справ про порушення транспортного законодавства, адміністративні правопорушення, а саме:
- організація та контроль за формуванням матеріалів справ за результатами здійснення відповідно до вимог законодавства України державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, залізничному транспорті та підготовкою їх подальшого розгляду та прийняття рішення;
- винесення в установленому порядку приписів щодо усунення порушень вимог нормативно-правових актів з питань безпеки на транспорті;
- винесення в установленому порядку постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- накладення адміністративних стягнень, в межах компетенції Управління;
- контроль за виконанням таких приписів, постанов.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, органи Укртрансбезпеки віднесено до інших правоохоронних органів та органів, які здійснюють правозастосовні функції, а підозрюваний ОСОБА_8 як Начальник Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області мав право виносити постанови про накладення адміністративних стягнень, а тому він у розумінні закону є особою, яка від імені держави Україна застосовує примус та виконує правоохоронні функції, що вказує на те, що він відноситься до переліку працівників правоохоронних органів.
Отже, підстав для висновку про недотримання органом досудового розслідування вимог, визначених Главою 22 КПК України, під час складення повідомлення про підозру та порядку його вручення, колегія суддів не вбачає.
Надуманими також є доводи про те, що ОСОБА_8 не обіймав посаду начальника Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області на момент вчинення інкримінованого йому злочину. З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваному ОСОБА_8 інкримінується вчинення кримінального правопорушення в період з 04.02.2020 по 29.09.2020. При цьому повноваження начальника Управління УТБ підозрюваний виконував до 02.12.2020, оскільки потім перебував у відпустці, а потім був звільнений із займаної посади лише 21.03.2021.
Окрім того, під час апеляційного розгляду апеляційної скарги захисника, судовій колегії стало відомо про те, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницького міського суду Вінницької області від 05.06.2025 ОСОБА_8 був обмежений у ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, а 06.06.2025 досудове розслідування кримінального провадження було завершено.
Ураховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що законних підстав для скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про скасування повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, під час апеляційного розгляду не встановлено.
За таких обставин апеляційна скарга є необґрунтованою, тому її слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 405, 407, 418,419, 422 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4