Справа № 127/11697/25
Провадження №11-кп/801/687/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
09 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 ,
засудженого ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2025 року,
якою відмовлено в задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
установив:
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання захисниці ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Клопотання мотивовано тим, що засуджений ОСОБА_8 за період відбування покарання характеризується посередньо, установлений режим відбування покарання не порушує, був заохочений адміністрацією установи, має бажання змінити своє життя, що свідчить про його виправлення, а тому в подальшому утриманні його під вартою немає необхідності.
У судовому засіданні захисниця ОСОБА_7 та засуджений ОСОБА_9 подане до суду клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.
Представник ДУ «Вінницька ВК (№86)» ОСОБА_10 з приводу заявленого захисницею клопотання заперечував, зазначив, що за результатом розгляду даного питання комісія установи відмовила засудженому, оскільки він ще не довів своє виправлення.
Прокурор ОСОБА_11 зазначив, що засуджений раніше неодноразово судимий, був вже звільнений умовно-достроково від відбування покарання, однак продовжує вчиняти кримінальні правопорушення, крім того за період відбування покарання характеризується посередньо, тому на умовно-дострокове звільнення він не заслуговує.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2025 року - відмовлено в задоволенні клопотання захисниці ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Ухвалене рішення мотивовано тим, що матеріали справи не містять достатніх даних про те, що засуджений довів своє виправлення, він раніше неодноразово судимий, починаючи з 2009 року двічі був звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання, однак належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, за яке був засуджений, та наразі відбуває покарання.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, захисниця ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, у якій просила ухвалу суду першої інстанції скасувати, застосувати щодо ОСОБА_8 положення ст. 81 КК України та звільнити його умовно - достроково від подальшого відбування покарання, мотивуючи тим, що під час відбування покарання її підзахисний характеризується посередньо, установлений режим відбування покарань не порушує, до дисциплінарної відповідальності притягувався лише один раз 21.07.2022, адміністрацією установи заохочувався три рази, бере участь у програмах/заходах, однак активної участі не бере, не допускає порушень, має бажання змінити своє життя, про те це бажання має несистемний характер. Бере участь у програмах диференційованого виховного впливу. Залучений до програми диференційованого впливу "Підготовка до звільнення". Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_8 та його захисницю ОСОБА_7 , які просили про задоволення апеляційної скарги, прокурора ОСОБА_6 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, а також представника ДУ «Вінницька ВК (№86)» ОСОБА_10 ,який підтримав позицію прокурора, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу захисниці слід залишити без задоволення.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
За правилами ч. ч. 1-4 ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог закону суд першої інстанції дотримався у повному обсязі, а доводи апеляційної скарги захисниці про наявність підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_8 є неспроможними.
Відповідно до ч.2 ст. 81 КК умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно з роз'ясненнями, які містить п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» від 26.04.2002 року №2 умовно - дострокове звільнення від відбування покарання, заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Під сумлінною поведінкою засудженого слід розуміти зразкове дотримання вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених, беззаперечне виконання законних вказівок і розпоряджень адміністрації установи виконання покарань, відсутність порушень дисципліни, товариське ставлення до інших засуджених, а під сумлінним ставленням до праці - участь у суспільно корисній роботі, добросовісне виконання трудових обов'язків, використання форм і методів отримання доходів, які допустимі з точки зору не лише індивідуальних, а й суспільних інтересів (сплата податків, обов'язкових платежів тощо), підвищення кількісних і якісних показників у роботі, ощадливе ставлення до обладнання та інструментів, додержання правил охорони праці та техніки безпеки.
Колегія суддів звертає увагу, що висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та ставленню до праці за весь період знаходження у виправних установах. Саме по собі фактичне відбуття частини покарання, автоматично не зобов'язує суд звільнити особу умовно-достроково від покарання.
Відмовляючи в задоволенні клопотання про застосування до засудженого ОСОБА_8 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд першої інстанції урахував, щоматеріали справи не містять достатніх даних про те, що засуджений довів своє виправлення, він раніше неодноразово судимий, починаючи з 2009 року двічі був звільнений умовно-достроково від подальшого відбування покарання, однак належних висновків для себе не зробив та знову вчинив кримінальне правопорушення, за яке був засуджений, та наразі відбуває покарання.
Так, колегією суддів установлено, що ОСОБА_8 відбуває покарання, призначене вироком Вінницького районного суду Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, із урахуванням ч. 4 ст. 70 КК України у виді п'яти років трьох місяців позбавлення волі
Відповідно до характеристики ОСОБА_8 прибув до ДУ «Вінницької ВК №86» 29.06.2023, рішенням комісії установи, протокол №4 від 18.02.2025, йому було відмовлено в умовно-достроковому звільненні, як особі, яка не довела свого виправлення. Працевлаштований на роботах із господарського обслуговування, а саме різноробочим і будівельній бригаді установи, однак до роботи не завжди ставиться сумлінно. За період відбування покарання в установі характеризується посередньо, до дисциплінарної відповідальності притягувався один раз, адміністрацією установи заохочувався чотири рази, має бажання змінити своє життя про те це бажання має поодинокий та несистемний характер.
Згідно з програмою оцінки ризиків рівень ймовірного вчинення повторного кримінального правопорушення - середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до довідки головного бухгалтера від 06.05.2025 засуджений ОСОБА_8 за період відбування покарання в державній установі «Вінницька виправна колонія (№86)» працював з липня по листопад 2023 року, з вересня по грудень 2024 року та з січня по квітнень 2025 року.
З огляду на встановлене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання та вважає, що наразі мета призначеного покарання, яка полягає у виправленні засудженого ОСОБА_8 та запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, ще не досягнута, оскільки в засудженого залишається середній рівень ймовірного вчинення повторного кримінального правопорушення, а також середній ризик ймовірної небезпеки для суспільства, його ставлення до праці не завжди було сумлінне. Крім того, його поведінка не завжди була зразковою.
Таким чином, наявність усього трьох заохочень за весь період відбування покарання, не може давати підстави колегії суддів вважати про безумовне виправлення ОСОБА_8 .
Достатніх даних на підтвердження необхідності застосування щодо засудженого умовно-дострокового звільнення в апеляційній скарзі не наведено.
Оскільки матеріали справи не містять переконливих доказів того, що засуджений ОСОБА_8 дійсно став на шлях виправлення, що є обов'язковою умовою для умовно-дострокового звільнення, отже суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання захисниці про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, а тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування, про що ставиться питання в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, 81 КК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 06 травня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4