Ухвала від 12.06.2025 по справі 1-368/11

копія

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2025 року Справа № 1-368/11

Номер провадження1-в/608/31/2025

Суддя Чортківського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням засудженого ОСОБА_2 про вирішення питання, яке виникло під час виконання вироку на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

Засуджений ОСОБА_2 звернувся з клопотанням до Чортківського районного суду Тернопільської області про вирішення питання, яке виникло під час виконання вироку на підставі п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України. В клопотанні вказав, що засуджений вироком Печерського районного суду міста Києва 29 січня 2013 року за пп «в», «і» ст. 93, ч. 3 ст. 166 КК України ( в редакції 1960 року), ч. 3 ст. 364, ч. 2 ст. 365 КК України ( в редакції 2001 року) до довічного позбавлення волі. Вважає таке рішення суду та визначену ним міру покарання явно протизаконними, необ'єктивними та несправедливими. В клопотанні вказує, що при ухваленні вироку судами, зокрема, не досліджувались обставини, які вказують на застосування закону, який регулює питання давності притягнення до кримінальної відповідальності чи звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, що вплинуло на призначення міри покарання; застосоване неоднакове визначення категорії тяжкості злочину. Вирок ґрунтується на штучно створених та підроблених доказах, справа не містить допустимих та достатніх доказів про наявність в його діях кваліфікуючих ознак умисно вбивства ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб, яке вчинене у зв'язку з виконанням потерпілим громадського обов'язку. Зазначає, що досудовим та судовим слідством не були долучені до його справи важливі документи та не допитані свідки. Суттєві недоліки у попередньому судовому розгляді, які могли вплинути на результати розгляду справи, а відтак і на допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, зокрема, полягають у нововиявлених та виключних обставинах згідно з положеннями п. 1 ч. 2, 3 ст. 459 КПК України, які доводять неправильність вироку Печерського районного суду міста Києва від 29.01.2013, який належить переглянути; штучних створеннях та підробках доказів, на яких ґрунтується вирок; завідомо неправдивих показах рядку свідків, обвинувачених і засуджених, свідків-експертів по державній таємниці. У зв'язку з тим, що його незаконно засуджено за ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року) та з наведеним, просить ухвалити рішення , яким у зв'язку з закінченням терміну давності за ст. 93 КК України ( в редакції 1960 року) і у відповідності до ст. 48 КК України ( в редакції 1960 року) застосувати давність притягнення до кримінальної відповідальності та звільнити його, а справу закрити згідно ст. 284 КПК України, так як згідно п. 9 ч. 1 ст. 66, і ч. 3 ст. 43 термін покарання становить 7 років і 6 місяців, а він відбув майже 23 роки позбавлення волі.

Ознайомившись з вказаним клопотанням та письмовими доказами, доданими до нього, суддя прийшла до наступного висновку.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч.1 ст. 21 КПК України).

Процесуальний закон визначає, що судочинство здійснюється судом згідно правил визначених КПК України (ч.1 ст. 30 КПК України). Поряд з цим, закон визначає поняття територіальної, інстанціїної та предметної підсудності судів при розгляді кримінальних проваджень (ст. ст. 32 - 33-1 КПК України). Також, закон передбачає, дії суду для направлення кримінальних проваджень за підсудністю (ст. 34 КПК України).

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Наведені положення закону вказують на те, що сторони кримінального провадження мають звертатися до компетентного суду у спосіб визначений законом. Суд, відповідно має право вирішувати лише ті питання, які віднесені до його повноважень, зокрема, розглядати справи або вирішувати інші питання з урахуванням підсудності.

Законом передбачено вирішення судом питань у порядку виконання вироків, які набрали законної сили.

Згідно з положеннями п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя , що виникають при виконанні вироку.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 ( в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п'ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 ( у разі якщо вирішення питання необхідне в зв'язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.

З положень ст. 539 КПК України вбачається, що законом визначено суд, який має повноваження розглядати такі клопотання.

На стадії виконання судового рішення не передбачено передачу заяв чи клопотань, які надійшли з порушенням правил підсудності.

Узагальнюючи наведене вбачається, що клопотання засудженого не належить до розгляду Чортківським районним судом Тернопільської області.

Також, згідно «Узагальнення судової практики розгляду судами деяких питань, які вирішуються судом під час виконання вироків» від 01.04.2017, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що у випадку недотримання суб'єктом звернення правил територіальної підсудності, визначеної у ст. 539 КПК, суд не здійснює розгляд по суті клопотання; встановивши, що клопотання (подання) є не підсудним, суд з урахуванням положень ст. 539 КПК вправі прийняти рішення про повернення відповідного клопотання, що забезпечить право суб'єкта звернення на доступ до правосуддя до належного суду.

Таким чином, подане клопотання підлягає поверненню особі, яка його подала для звернення з ним до належного суду, яким є суд, який ухвалив вирок.

Повернення клопотання не перешкоджає зверненню до належного суду.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання засудженогоОСОБА_2 про вирішення питання, яке виникло під час виконання вироку на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, повернути особі, яка його подала.

Ухвала може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду протягом семи днів з дня її постановлення, а засудженим - з дня отримання її копії.

Згідно з оригіналом

Суддя:/підпис/

Ухвала набрала законної сили року.

Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 1-368/11.

Суддя: ОСОБА_1

Копію ухвали видано « » року

Секретар: