Чортківський районний суд Тернопільської області
Копія
"12" червня 2025 р. Справа № 596/1734/24
Номер провадження1-кп/608/346/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чорткові клопотання прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015210070000094 від 07.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
До Чортківського районного суду Тернопільської області надійшли матеріали клопотання прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015210070000094 від 07 квітня 2015 року, внесеного в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що 07.04.2015 у Гусятинський РВП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали, в яких Гусятинським районним судом скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 вересня 2010 року про те, що 17 вересня 2010 року близько 24 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «FIAT SCUDO» P.M. НОМЕР_1 , та рухаючись по вулиці Шевченка в м. Копичинці в напрямку м. Теребовля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , який раптово поза межами пішохідного переходу вибіг на проїзну частину дороги з правого узбіччя. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Прокурор в клопотанні зазначив про те, що під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проведено ряд слідчих (розшукових) дій, однак встановити особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, не вдалось. Зокрема: проведено огляд місця події, в ході якого зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення та сліди, що утворилися внаслідок його вчинення; відібрано пояснення в ОСОБА_5 , із яких встановлено обставини кримінального правопорушення; відібрано пояснення в ОСОБА_6 , пасажирки автомобіля «FIAT SCUDO» P.M. НОМЕР_1 , із яких встановлено обставини кримінального правопорушення; відібрано пояснення в ОСОБА_4 , із яких встановлено обставини кримінального правопорушення, проведено судово - медичну експертизу взірців крові ОСОБА_5 , в ході якого метилового, етилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; проведено судово - медичну експертизу взірців крові ОСОБА_4 , в ході якого виявлений етиловий спирт в кількості 3,18 % (проміллє); метилового, пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів не виявлено; проведено автотехнічну експертизу автомобіля (FIAT SCUDO), в ході якого встановлено, що транспортний засіб перебуває в працездатному стані, його складові відповідають вимогам Правил дорожнього руху України; проведено автотехнічну експертизу, в ході якого встановлено, що з моменту виникнення небезпеки для руху на такій відстані до транспортного засобу, в межах якого водій автомобіля (FIAT SCUDO) був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити керований ним автомобіль до місця наїзду на пішохода і тим самим уникнути наїзд на останнього; проведено судово-медичну експертизу за медичними документами на ім'я громадянина ОСОБА_4 , в ході якого встановлено, що останньому спричинено тілесні ушкодження, що відносяться до середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого (понад три тижні) розладу здоров'я; залучено ОСОБА_4 у кримінальне провадження в процесуальному статусі потерпілого та допитано останнього щодо обставин ДТП; повторно допитано потерпілого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ДТП; проведено додатковий допит потерпілого, в ході якого останнього ознайомлено з висновком експерта щодо показів останнього наданих раніше, які є технічно неспроможними; повторно проведено судово-медичну експертизу за медичними документами на ім'я ОСОБА_4 , в ході якого встановлено, що в останнього знайдений етиловий спирт концентрації 3,18 % (проміллє); проведено судово-медичну експертизу за медичними документами на ім'я ОСОБА_5 , в ході якого встановлено, що спиртів та їх ізомерів в крові останнього не виявлено; направлено доручення з метою встановлення свідків та очевидців вчинення кримінального правопорушення; допитано свідка ОСОБА_7 , яка в ході допиту пояснила, що погоджується з раніше наданими поясненнями; допитано свідка ОСОБА_5 , який в ході допиту пояснив, що погоджується з раніше наданими показаннями; проведено додаткову судово-медичну експертизу з метою встановлення сторони, з якої був здійснений наїзд на пішохода ОСОБА_4 , в ході якої встановити необхідне не вдалося за можливе у зв'язку з відсутністю необхідного опису властивостей ушкоджень на тілі потерпілого; проведено одночасний допит потерпілого ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_5 щодо встановлення обставин ДТП та усунення розбіжностей в показаннях учасників кримінального провадження; проведено слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_4 з метою відтворення обставин ДТП; проведено технічну експертизу, в ході якої встановлено, що показання потерпілого ОСОБА_4 не можуть вважатися технічно спроможними, також було встановлено, що водій автомобіля був позбавлений технічної можливості шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування зупинити наїзд на пішохода і тим самим уникнути наїзд на останнього. Допитано потерпілого ОСОБА_4 , який пояснив, що підтримує в повному обсязі надані раніше показання, повторно допитано свідка ОСОБА_5 , в ході якого останній відмовився від дачі показань та пояснив, що підтримує раніше надані показання; проведено додатковий допит потерпілого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ДТП; проведено повторний допит ОСОБА_8 щодо обставин вчинення ДТП; проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_8 з метою відтворення обставин вчинення ДТП, в ході якого остання заявила, що не пам'ятає обставин ДТП, оскільки сказані події відбулися багато часу тому назад; проведено слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_5 , в ході якого останній заявив, що не пам'ятає обставин ДТП, оскільки з моменту вказаної події пройшло багато часу; проведено допит свідка ОСОБА_9 , котра пояснила, що оскільки з вказаної події минуло 10 років остання не пам'ятає обставин ДТП та самої події; проведено додатковий допит потерпілого ОСОБА_4 , проведений повторний допит свідка ОСОБА_8 , щодо обставин вчинення ДТП остання пояснила, що не пам'ятає у зв'язку з тим, що пройшло 12 років, від проведення слідчого експерименту відмовилася у зв'язку з тим, що не пам'ятає обставин ДТП; проведено допит свідка ОСОБА_5 , в ході якого останній пояснив, що у зв'язку з тим, що з моменту вчинення ДТП пройшло 12 років, останній не пам'ятає обставин даної події; проведено транспортно-трасологічну експертизу, в ході якої встановлено, що наїзд на пішохода відбувся в смузі руху в напрямку до міста Теребовля по вулиці Шевченка в місці, що дещо передує сліду плям бурого кольору; проведено слідчий експеримент за участі потерпілого ОСОБА_4 з метою відтворення обставин вчинення ДТП, проведено інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю «дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та транспортно-трасологічне дослідження, в ході якої було встановлено, що наїзд автомобіля на пішохода відбувся в поперечному напрямку по відношенню до елементів проїжджої частини дороги вулиця Шевченка, окрім того встановлено, що водій автомобіля з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти наїзду на пішохода застосування своєчасного гальмування; проведено повторний допит потерпілого ОСОБА_4 щодо обставин вчинення ДТП.
В ході досудового розслідування проведені процесуальні слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення даного кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила, однак здобути докази та встановити особу, винну у вчиненні даного кримінального правопорушення не представилось можливим. Про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено. Вжиті всі можливі процесуальні заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення. Оскільки з моменту вчинення кримінального правопорушення 17 вересня 2010 року, внесеного до ЄРДР за №12015210070000094 від 07 квітня 2015 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, минуло більше трьох років, досудове розслідування в якому триває понад 14 років, просить суд закрити зазначене кримінальне провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість, просив його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо клопотання прокурора, яке вважає, що не відповідає чинному законодавству та просить в його задоволенні відмовити. В письмових запереченнях на клопотання прокурора зазначає про те, що висновок прокурора щодо встановлення особи, яка вчинила правопорушення, не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки наїзд на нього був вчинений водієм ОСОБА_5 . За фактом вказаного ДТП один раз відмовляли в порушенні кримінальної справи і чотири рази незаконно закривали кримінальне провадження за відсутністю складу злочину в діях водія. Вважає, що для закриття кримінального провадження в разі закінчення строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності необхідно установити таку особу. Якщо така особа не установлена, то вона відповідно до ст. 49 КК України не може бути звільнена від кримінальної відповідальності.
Заслухавши прокурора, потерпілого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 07.04.2015 у Гусятинський РВП ГУНП в Тернопільській області надійшли матеріали, в яких Гусятинським районним судом скасовано постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 вересня 2010 року про те, що 17 вересня 2010 року близько 24 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «FIAT SCUDO P.M. НОМЕР_1 , та рухаючись по вулиці Шевченка в м. Копичинці, в напрямку м. Теребовля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , який раптово поза межами пішохідного переходу вибіг на проїзну частину дороги з правого узбіччя. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Як зазначено в клопотанні, у ході досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, вжито всі можливі процесуальні заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, проте особа, винна у вчиненні даного кримінального правопорушення, не встановлена. Про підозру у даному кримінальному провадженні нікому не повідомлено.
Відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Законність як засада кримінального провадження з огляду на ч. 2 ст. 9 КПК полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно зі ст. 25 КПК, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Згідно з пунктом 3-1 ч.1 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі. Учасники кримінального провадження мають право заявляти клопотання прокурору про закриття кримінального провадження за наявності передбачених цим пунктом підстав.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим усіх зібраних та перевірених доказів.
Суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК).
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження 17 вересня 2010 року, близько 24 год. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «FIAT SCUDO P.M. НОМЕР_1 , та рухаючись по вулиці Шевченка в м. Копичинці в напрямку м. Теребовля допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4 , жителя АДРЕСА_2 , який раптово поза межами пішохідного переходу вибіг на проїзну частину дороги з правого узбіччя. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Дане кримінальне провадження неодноразово органом досудового розслідування закривалося та судами скасовувалися постанови про закриття провадження.
07.10.2024 року прокурором було подано клопотання про закриття даного кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвалою Гусятинського районного суду від 05.12.2024 року клопотання прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12015210070000094 від 07.04.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України задоволено і закрито дане кримінальне провадження.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 29 січня 2025 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 задоволено, ухвалу Гусятинського районного суду Тернопільської області від 5 грудня 2024 року скасовано та призначено новий судовий розгляд.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015210070000094 від 07.04.2015, виходив із того, що у провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу, як таку, що вчинила певне кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а в разі її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи; про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
Оцінюючи клопотання прокурора, пояснення на клопотання потерпілого ОСОБА_4 , суд звертає увагу, що потерпілий протягом усього часу проведення досудового розслідування звертався із скаргами на прийняті процесуальні рішення, зазначаючи ОСОБА_5 як особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, внаслідок якого він отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості і був визнаний потерпілим у вказаному вище кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, а також враховуючи усталену практику Верховного Суду, суд зазначає, що у провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила певне кримінальне правопорушення, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а в разі її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи; про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
У свою чергу, суд під час вирішення питання про закриття кримінального провадження має враховувати, чи дотримано органом досудового розслідування вимоги кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, що є необхідною умовою належного вирішення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України).
Така позиція узгоджується з практикою Касаційного кримінального суду, відображеною, зокрема, в постановах від 25 серпня 2021 року (справа № 142/536/20, провадження № 51-1546км21), від 29 червня 2022 року (справа № 725/3569/21, провадження № 51-1061км22), від 07 червня 2023 року (справа № 545/51/22, провадження № 51-2327км23), від 23 жовтня 2024 року(справа № 570/6533/23, провадження № 51-2976км24).
Враховуючи вище наведене, на переконання суду обсяг проведених у даному кримінальному провадженні слідчих і розшукових дій не дає підстави вважати, що органом досудового розслідування з достатньою ретельністю і старанністю вживались заходи для встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
З врахуванням наведеного, суд констатує, що в рамках розслідування цього кримінального провадження уповноваженими органами не проведено повного та всебічного розслідування з метою встановлення фактичних обставин події та особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Водночас, у заявах, скаргах потерпілого ОСОБА_4 чітко викладені обставини та вказано на особу, яка, на думку потерпілого, вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України.
Тому відповідно до матеріалів справи, за результатами досудового розслідування уповноваженій посадовій особі належить дати оцінку наявності у діях особи, вказаної у заявах потерпілого, складу відповідного кримінального правопорушення, та за наявності законних підстав прийняти обґрунтоване процесуальне рішення у відповідності до вимог КПК України.
З'ясування обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1ст. 284 КПК, не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
За таких умов, відсутні законні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У зв'язку з наведеним суд вважає, що у задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На переконання суду, закриття кримінального провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути автоматичним, без з'ясування повноти вжитих в ході досудового розслідування заходів. Інакше, законодавець визначив би можливість прийняття такого процесуального рішення слідчим чи прокурором. Натомість такі повноваження надані виключно суду з метою об'єктивної перевірки повноти вжитих заходів для розкриття злочину.
Одночасно суд звертає увагу, що згідно з ч. 11 ст. 284 КПК в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала про закриття кримінального провадження, а оскарження ухвали про відмову в закритті кримінального провадження, вказаною нормою не передбачено. Наведений висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.08.2024 у справі № 331/1020/24.
Керуючисьст. 49 КК України, статтями 2, 9, 25, 284, 376 КПК України, суд, -
У задоволені клопотання прокурора Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12015210070000094 від 07 квітня 2015 року, внесеного в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.
Матеріали кримінального провадження №12015210070000094 від 07 квітня 2015 року, внесеного в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України повернути прокурору Чортківської окружної прокуратури ОСОБА_3 для організації проведення досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Ухвала набрала законної сили "12" червня 2025 року.
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 596/1734/24, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано "____"_______________2025 року.
Секретар: