Копія:
"06" червня 2025 р. Справа № 608/672/25
Номер провадження2-о/608/86/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
присяжних Лякуш Т.С., Кушніра В.І.,
за участю секретаря с/з Фаштиковської М.І.,
представника заявниці ОСОБА_1 Васильченко В.В.,
представника заінтересованої особи МОУ Тіщенка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 1 Чортківського районного суду Тернопільської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Васильченко В.В., заінтересовані особи: Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою,
02 квітня 2025 року заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє її представник адвокат Васильченко Віталій Васильович, звернулась до суду з заявою, вказавши заінтересованими особами: Міністерство оборони України, військову частину НОМЕР_1 , Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оголошення фізичної особи померлою.
09 травня 2025 року представник заявниці подав суду уточнену заяву про оголошення фізичної особи померлою, вказавши заінтересованою особою ще і ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В уточненій заяві представник ОСОБА_1 - адвокат Васильченко В.В. вказав, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Батько зниклого без вісті ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 від 30.07.2018). Дружина, діти, чи то інші утриманці, рішення у цій справі щодо яких безпосередньо буде стосуватись їх інтересів, - відсутні.
Згідно Довідки № 677 від 06.11.2024 солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 .
Зі змісту Витягу з Акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , затвердженого 30.10.2024 командиром військової частини в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , слідує, що у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 1308 та керуючись Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, заступником командира 3-ої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 було проведено службове розслідування з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : солдата ОСОБА_2 , водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Із рапорту від 02.10.2024 т.в.о. командира 1 штурмової спеціалізованої роти військової частини молодшого лейтенанта ОСОБА_6 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання зникли безвісти військовослужбовці: солдат ОСОБА_2 , водій-заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Прийнятими пошуковими мірами місцезнаходження зниклих військовослужбовців не встановлено.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.09.2024 року № 7-РС, у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2024 N? 276 (по стройовій частині) з 29.09.2024 року зараховані до списків особового складу та призначені на посаду: солдат ОСОБА_2 , водій заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
На підставі бойового розпорядження командира військової частини військової частини НОМЕР_1 N? 41/дск від 17.11.2023, військова частина НОМЕР_4 від 17.11.2023 № 1878дск та згідно бойового наказу командира перейшла в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та перемістилася з місця зосередження в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області до вихідного району для наступу з центром в населеному пункті м. Покровськ Донецької області.
Із пояснення молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира роти 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 , встановлено, що 01.10.2024 за наказом вищого керівництва для виконання бойового завдання в район населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області висунулася група військовослужбовців у складі: солдат ОСОБА_2 , водій-заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_5 та інші військовослужбовці.
Усі військовослужбовці були одягнені за погодою у відповідному обмундируванні та взутті, були зі штатною зброєю зі спорядженими запасними магазинами до неї, екіпірованими засобами захисту (бронежилет та шолом кевларовий), ПНБ та тепловізійними приладами, в наявності індивідуальних медичних аптечок.
01.10.2024 під час безпосереднього виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області група потрапила під щільне мінометне та стрілецьке ураження силами противника, через що частина групи була змушена відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці: .... солдат ОСОБА_2 до них не вийшли, зв'язок із ними був втрачений.
Пошукові заходи здійснити неможливо через велику щільність артилерійського та мінометного вогню з боку противника, а пошукові дії за допомогою аеророзвідки результату не дали, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, а зброя і амуніція втраченою.
Із пояснення головного сержанта 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 встановлено, що 01.10.2024 за наказом вищого керівництва для виконання бойового завдання в район населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області висунулася група військовослужбовців у складі: солдат ОСОБА_2 , водій заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та інші військовослужбовці.
Усі військовослужбовці були одягнені за погодою у відповідному обмундируванні та взутті, були зі штатною зброєю зі спорядженими запасними магазинами до неї, екіпірованими засобами захисту (бронежилет, шолом кевларовий, ПНБ та тепловізійними приладами, в наявності індивідуальних медичних аптечок.
01.10.2024 під час безпосереднього виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області група потрапила під щільне мінометне та стрілецьке ураження силами противника, через що частина групи була змушена відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці: …. солдат ОСОБА_2 до них не вийшли, зв'язок із ними був втрачений.
Пошукові заходи здійснити неможливо через велику щільність артилерійського та мінометного вогню з боку противника, а пошукові дії за допомогою аеророзвідки результату не дали, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, а зброя і амуніція втраченою.
Під час виконання бойового завдання будь-яких ознак перебування солдата ОСОБА_2 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння помічено не було.
Також, під час службового розслідування не встановлено наявності будь-яких неправомірних дій зі сторони солдата ОСОБА_2 .
За результатами проведення службового розслідування встановлено, що причиною зникнення безвісти 01.10.2024 поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області, солдата ОСОБА_2 , водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 є ведення бойових дій проти збройних сил держави-агресора російської федерації.
За наслідками проведення службового розслідування затверджено акт службового розслідування та результати службового розслідування, а зникнення безвісти 01.10.2024 солдата ОСОБА_2 , водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 вважати пов'язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
ЇЇ сповіщенням сім'ї за № 23122 від 29.10.2024 було повідомлено про зникнення безвісти сина ОСОБА_2 .
Відповідно до Виписки ДП «Український національний центр розбудови миру» інформація від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста стосовно ОСОБА_2 відсутня.
Підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня.
В реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, солдат ОСОБА_2 не значиться.
Згідно відповідей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими офіційні відомості щодо зниклого без вісті солдата ОСОБА_2 відсутні.
Листом № 34.5-зв-3069 від 07.05.2025 Об'єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України Заявницю повідомлено, що дані, які б підтверджували перебування в полоні військовослужбовця ОСОБА_2 , вказували на його місцезнаходження в Об'єднаному центрі відсутні.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на час розгляду звернення представника Заявниці адвоката Васильченка Віталія Васильовича в управлінні цивільно-військового співробітництва штабу ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні відомості, які б давали можливість встановити факт перебування солдата ОСОБА_2 серед загиблих або у полоні.
Представник заявниці посилається на норми ч. ч. 1-3 ст. 46 ЦК України, частини другої ст. 46 ЦК.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 р. по справі №755/11021/22 зауважила, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06.12.1991 за № 1932-XII «Про оборону України»:
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно, бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії).
Тому воєнні дії, які законодавець згадує у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Частину другу ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду у винесеній постанові від 11.12.2024 по справі №755/11021/22 зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців, як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою.
Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Представник заявниці звертає увагу на те, що суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату.
Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 (далі - Наказ №309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
У відповідності до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, а також від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав Заявниці як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для Заявниці, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Крім того, слід звернути увагу на те, що ст. 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів.
Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
На підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
В судовому засіданні представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Васильченко В.В. уточнену заяву підтримує, просить задоволити.
Представник заінтересованої особи 1 Міністерства оборони України Тіщенко А.В. в судовому засіданні зазначив, що при вирішенні уточненої заяви покладається на думку суду та просить прийняти рішення згідно Закону. Раніше ним подано суду письмові пояснення. Погоджується з доводами, викладеними в уточненій позовній заяві.
Представник заінтересованої особи 2 військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подав.
Представник заінтересованої особи 3 Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольга Врублевська в судове засідання не з'явилася. 04 червня 2025 року подала суду письмове пояснення.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_8 в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи суду не подав.
Суд присяжних, вислухавши представника заявниціОСОБА_1 адвоката Васильченко В.В., який уточнену заяву підтримує, просить задоволити, представника заінтересованої особи 1 Міністерства оборони України - Тіщенко А.В., враховуючи письмові пояснення представника заінтересованої особи 3 Чортківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Ольги Врублевської, дослідивши надані суду письмові докази, приходить до наступного висновку:
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 .
Батько зниклого без вісті ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 30.07.2018 року.
Дружина, діти, чи то інші утриманці, рішення у цій справі щодо яких безпосередньо буде стосуватись їх інтересів, відсутні.
Згідно Довідки № 677 від 06.11.2024 вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 .
Зі змісту Витягу з Акту службового розслідування по факту зникнення безвісти військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 , затвердженого 30.10.2024 командиром військової частини в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_4 , слідує, що у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.10.2024 № 1308 та керуючись Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, заступником командира 3-ої штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшим лейтенантом ОСОБА_5 було проведено службове розслідування з метою встановлення обставин та причин зникнення безвісти військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 : солдата ОСОБА_2 , водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Із рапорту від 02.10.2024 т.в.о. командира 1 штурмової спеціалізованої роти військової частини молодшого лейтенанта ОСОБА_6 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання зникли безвісти військовослужбовці: солдат ОСОБА_2 , водій-заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Прийнятими пошуковими мірами місцезнаходження зниклих військовослужбовців не встановлено.
На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 29.09.2024 № 7-РС, у відповідності до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2024 №? 276 (по стройовій частині) з 29.09.2024 зараховані до списків особового складу та призначені на посаду: солдат ОСОБА_2 , водій заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
На підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 № 41/дск від 17.11.2023, військова частина НОМЕР_1 перейшла в оперативне підпорядкування ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » та перемістилася з місця зосередження в с. Таврійське Запорізького району Запорізької області до вихідного району для наступу з центром в населеному пункті м. Покровськ Донецької області.
Із пояснення молодшого лейтенанта ОСОБА_7 , заступника командира роти 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 встановлено, що 01.10.2024 за наказом вищого керівництва, для виконання бойового завдання в район населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області, висунулася група військовослужбовців у складі: солдат ОСОБА_2 , водій - заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_5 та інші військовослужбовці.
Усі військовослужбовці були одягнені за погодою у відповідному обмундируванні та взутті, були зі штатною зброєю зі спорядженими запасними магазинами до неї, екіпірованими засобами захисту (бронежилет та шолом кевларовий), ПНБ та тепловізійними приладами, в наявності індивідуальних медичних аптечок.
01.10.2024 під час безпосереднього виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області група потрапила під щільне мінометне та стрілецьке ураження силами противника, через що частина групи була змушена відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці: .... солдат ОСОБА_2 до них не вийшли, зв'язок із ними був втрачений.
Пошукові заходи здійснити неможливо через велику щільність артилерійського та мінометного вогню з боку противника, а пошукові дії за допомогою аеророзвідки результату не дали, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, а зброя і амуніція втраченою.
Із пояснення головного сержанта 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 встановлено, що 01.10.2024, за наказом вищого керівництва для виконання бойового завдання в район населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області висунулася група військовослужбовців у складі: солдат ОСОБА_2 , водій заправник автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 та інші військовослужбовці.
Усі військовослужбовці були одягнені за погодою у відповідному обмундируванні та взутті, були зі штатною зброєю зі спорядженими запасними магазинами до неї, екіпірованими засобами захисту (бронежилет, шолом кевларовий, ПНБ та тепловізійними приладами, в наявності індивідуальних медичних аптечок.
01.10.2024 під час безпосереднього виконання бойового завдання в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області група потрапила під щільне мінометне та стрілецьке ураження силами противника, через що частина групи була змушена відійти до більш безпечного місця, але військовослужбовці: …. солдат ОСОБА_2 до них не вийшли, зв'язок із ними був втрачений.
Пошукові заходи здійснити неможливо через велику щільність артилерійського та мінометного вогню з боку противника, а пошукові дії за допомогою аеророзвідки результату не дали, тому вказані військовослужбовці вважаються безвісти зниклими, а зброя і амуніція втраченою.
Під час виконання бойового завдання будь-яких ознак перебування солдата ОСОБА_2 у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння помічено не було.
Також, під час службового розслідування не встановлено наявності будь-яких неправомірних дій зі сторони солдата ОСОБА_2 .
За результатами проведення службового розслідування встановлено, що причиною зникнення безвісти 01.10.2024, поблизу населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області, солдата ОСОБА_2 , водія - заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , є ведення бойових дій проти збройних сил держави-агресора російської федерації.
За наслідками проведення службового розслідування затверджено акт службового розслідування та результати службового розслідування, а зникнення безвісти 01.10.2024 солдата ОСОБА_2 , водія - заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 в районі населеного пункту АДРЕСА_1 вважати пов'язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов'язків військової служби в районі проведення бойових дій.
Згідно із п. 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Заявницю ОСОБА_1 сповіщенням сім'ї за № 23122 від 29.10.2024 було повідомлено про зникнення безвісти сина ОСОБА_2 .
Відповідно до Виписки ДП «Український національний центр розбудови миру» інформація від держави-агресора через Центральне агентство розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста стосовно ОСОБА_2 відсутня.
Підтвердження про перебування у полоні держави-агресора з інших відкритих джерел відсутня.
В реєстрі оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, солдат ОСОБА_2 не значиться.
Згідно відповідей Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими офіційні відомості щодо зниклого без вісті солдата ОСОБА_2 відсутні.
Листом № 34.5-зв-3069 від 07.05.2025 Об'єднаного центру з пошуку та звільнення полонених Служби безпеки України Заявницю повідомлено, що дані, які б підтверджували перебування в полоні військовослужбовця ОСОБА_2 , вказували на його місцезнаходження в Об'єднаному центрі відсутні.
Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на час розгляду звернення представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Васильченка Віталія Васильовича в управлінні цивільно-військового співробітництва штабу ІНФОРМАЦІЯ_7 відсутні відомості, які б давали можливість встановити факт перебування солдата ОСОБА_2 серед загиблих або у полоні.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження справи про оголошення фізичної особи померлою.
На підставі ч. ч. 1-3 ст. 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
У частині другій ст. 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до ч. 2 ст. 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.12.2024 р. по справі №755/11021/22 зауважила, що приписи ч. 2 ст. 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06.12.1991 за № 1932-XII «Про оборону України»:
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно, бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії).
Тому воєнні дії, які законодавець згадує у ч. 2 ст. 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Частину другу ст. 46 ЦК України потрібно тлумачити з урахуванням динамічного характеру суспільних відносин, які в умовах воєнних дій, збройних конфліктів зазнають швидких і непередбачуваних змін. Це вимагає оперативного реагування з боку суду для забезпечення ефективної охорони прав і законних інтересів осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси. Стислість строків вирішення такої категорії справ та ухвалення судових рішень у досліджуваній категорії справ стає особливо важливою в умовах, коли йдеться про встановлення правового статусу осіб, які зникли безвісти під час воєнних дій, збройного конфлікту, оскільки затримки в правовому реагуванні можуть призвести до погіршення ситуації для постраждалих осіб, їхніх родин і суспільства загалом.
Велика Палата Верховного Суду у винесеній постанові від 11.12.2024 по справі №755/11021/22 зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи.
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою.
Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату.
Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого ч. 2 ст. 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
Велика Палата Верховного Суду виснує, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 (далі - Наказ №309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у ч. 2 ст. 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
У відповідності до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.
На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 177/11/20, а також від 07.11.2023 у справі № 607/159/23.
Від встановлення факту загибелі військовослужбовця при виконанні військової служби внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих та майнових прав Заявниці як члена сім'ї загиблого військовослужбовця.
Тобто, відповідний юридичний факт має індивідуальний характер, оскільки породжує правові наслідки лише для Заявниці, а саме: отримання виплат передбачених законодавством, оформлення спадщини.
Крім того, стаття 48 ЦК України регулює правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою. Ця стаття передбачає механізм скасування судом рішення про оголошення фізичної особи померлою у разі, якщо вона з'являється або стає відомою інформація про її місцезнаходження. Завдяки цьому механізму законодавець також прагне забезпечити справедливість, враховуючи потребу в захисті прав людини та її законних інтересів.
Стаття 48 ЦК України формує справедливий та розумний баланс між інтересами держави, суспільства та окремих осіб, у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, що є ключовим для функціонування правової системи.
Таким чином, вбачається наявність достатніх підстав для задоволення уточненої заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Васильченко В.В., про оголошення фізичної особи померлою.
Згідно з ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
На підставі п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, а тому судові витрати віднести за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 46, 47 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 19,76, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 273, 293, 294, 305-306 Цивільного процесуального кодексу України, суд присяжних,
Уточнену заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Васильченко Віталій Васильович, заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Чортківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 про оголошення фізичної особи померлою - задоволити.
Оголосити померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Приморського Василівського району Запорізької області, паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий 30.01.2008 Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , солдата, водія-заправника автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_1 , за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України в районі населеного пункту Миколаївка Покровського району Донецької області.
Датою смерті громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцем смерті - населений пункт Миколаївка, Покровський район, Донецька область, Україна.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата виготовлення повного судового рішення 13 червня 2025 року.
Суддя/підпис/
Присяжні: /підпис/
/підпис/
Копія вірна:
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/672/25
Рішення набрало законної сили " " ________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " ________________ року.
Секретар: