№ 606/960/25
12 червня 2025 року м.Теребовля
Слідчий суддя Теребовлянського районного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , заступника начальника СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , захисника-адвоката ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 в залі суду у м. Теребовлі, розглянувши клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 3 (м.Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу домашнього арешту щодо підозрюваної:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Іжевськ російської федерації, громадянки України, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , несудимої
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України,-
Заступник начальника СВ відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 подала до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що з 2012 року ОСОБА_6 зареєстрована на сайті phc.org.ua (Центр громадського здоров'я МОЗ України), страждає на синдром залежності внаслідок вживання опіоїдів, перебуває на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ), у зв"язку із чим отримує препарат «метафін». Таким чином, ОСОБА_6 , маючи в своєму розпорядженні препарат, який містить наркотичний засіб - «метадон», що був наданий їй закладом охорони здоров'я в рамках ЗПТ, діючи всупереч Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсори» та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», з метою особистого збагачення вирішила його незаконно збути третім особам.
22 травня 2025 року в ході проведення працівниками ВП № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, ОСОБА_6 , реалізуючи заздалегідь обдуманий умисел, спрямований на незаконний збут наркотичного засобу з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 , збула ОСОБА_7 , яка залучалася працівниками поліції для проведення оперативної закупки, за грошові кошти в сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень, частину таблетки білого кольору, яка містить в своєму складі наркотичний засіб - «метадон», масою в перерахунку на основу - 0,0124 грама, обіг якої відповідно до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, обмежено на території України.
11 червня 2025 року в межах кримінального провадження № 12025211080000103 від 17 квітня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, тобто в незаконному збуті наркотичних засобів.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , заступник начальника СВ відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 клопотання підтримали із мотивів, наведених у ньому, та просять його задовольнити.
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник адвокат ОСОБА_5 не заперечили проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими заступник начальника СВ ВП № 3 (м. Теребовля) ОСОБА_4 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України, що підтверджується наступними матеріалами, зокрема: показаннями свідка ОСОБА_7 від 18.04.2025, протоколом про проведення контролю за вчиненням злочину оперативної закупки від 22.05.2025, протоколом огляду грошових коштів від 22.05.2025, протоколом огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення оперативної закупки від 22.05.2025, протоколом вилучення від 22.05.2025, протоколом про результати проведення аудіо-, відео контролю особи від 04.06.2025, протоколом про результати проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 05.06.2025, висновком експерта № СЕ-19/120-25/6332-НЗПРАП від 04.06.2025, листом генерального директора комунального некомерційного підприємства «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради ОСОБА_8 № 2089/1 від 11.06.2025, та іншими доказами.
На даний час існують ризики того, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню чи судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваної ОСОБА_6 , вдалось дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності здійснення позапроцесуальних дій зазначеною особою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам:
1)переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Санкцією ч.1 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років. Іншого більш м'якого покарання не передбачено.
Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи міру покарання за вчинення нею злочину, може навмисно переховуватись від органів досудового розслідування чи суду з метою уникнення відповідальності.
Також вказаний ризик підтверджується тим, що в підозрюваної відсутні міцні соціальні зв'язки в суспільстві, ОСОБА_6 не працює та не навчається, на утриманні неповнолітніх дітей не має.
Окрім того, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
2)вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України).
Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 є особою, яка зареєстрована на сайті phc.org.ua (Центр громадського здоров'я МОЗ України), страждає на синдром залежності внаслідок вживання опіоїдів, перебуває на замісній підтримувальній терапії (ЗПТ), у зв"язку із чим отримує препарат «метафін», який містить в своєму складі «метадон». Даний препарат видається ОСОБА_6 особисто, перебуває в її розпорядженні, а тому існує ризик того, що ОСОБА_6 знову зможе збути його іншій особі. Окрім того, даний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_6 вже притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, однак в силу ст.89 КК України в даний час є несудимою.
Відповідно до ч.2 ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, що узгоджується із санкцією статті, за якою обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6 .
Так, санкцією ч.1 ст.307 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років (тяжкий злочин).
На даний час існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший запобіжний захід зможе належним чином усунути ризики, які передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде неспроможний їх нівелювати, а тому його застосування є недоцільним.
Отже, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_6 в силу ст.89 КК України є несудимою, перебуває на ЗПТ, що потребує її відлучення з місця проживання з метою отримання препарату, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту строком на 2 місяці із забороною їй в період з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. залишати житло за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , окрім часу необхідного і достатнього для прибуття та перебування в найближчому укритті під час повітряної тривоги в умовах воєнного стану в Україні, відповідає особі підозрюваної, забезпечить її належну процесуальну поведінку та зможе запобігти настанню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись вимогами статей 36,40,132,176-178,181,184,194 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ відділення поліції № 3 (м. Теребовля) Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Теребовлянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_6 задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_6 залишати житло за місцем проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 з 22 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за винятком часу, необхідного і достатнього для прибуття і перебування в найближчому укритті під час повітряної тривоги в умовах воєннного стану в Україні.
Покласти на підозрювану ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Теребовлі Тернопільського району Тернопільської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, за винятком необхідності отримання препарату ЗПТ в комунальному некомерційному підприємстві "Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань" Тернопільської обласної ради.
Встановити строк дії ухвали до 12 серпня 2025 року.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати на виконання у відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ відділення поліції №3 (м. Теребовля) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 13 червня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1