Справа №463/10214/24
Провадження №2/463/750/25
20 травня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
при секретарі - Заверуха О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»суму заборгованості в розмірі 61301,09грн., з яких сума кредиту 15696,50, сума процентів за користування кредитом 28737,15 грн., нараховані Позивачем проценти за 54 календарних днів 16867,44 грн. Просить вирішити питання судових витрат.
Позовні вимоги мотивує тим, що 23.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7099260 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», затверджених наказом No205-ОД від 10.02.2022 року. Відповідно до пп. 1.3-1.4 Кредитного договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Відповідно до пп. 1.5.1-1.5.2 Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 23.10.2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Відповідач зайшов на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, де він мав змогу ознайомитись з текстом примірного Кредитного договору. Правилами, Паспортом споживчого кредиту (додається), інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо. Потім для безпосереднього оформлення кредиту Відповідач в ІТС обрав бажану суму кредиту та строк кредитування; ознайомився з текстом примірного кредитного договору, що пропонувався для укладання, інформацією зазначеною в частині 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою необхідною інформацією, шляхом перенаправлення (відсилання) до них/неї, що повністю відповідає частині 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію». Після прийняття ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» позитивного рішення щодо надання кредиту Відповідачу ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» зробив йому пропозицію в Особистому кабінеті укласти електронний Кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими Відповідач ознайомився до моменту укладання. Після прийняття Відповідачем умов Кредитного договору з ним було укладено електронний Кредитний договір, який був підписаний Відповідачем у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», a саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «С8539», після чого Відповідач отримав кредит в сумі 25000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів. Зазначає, що у період з 23.09.2023 по 24.07.2024 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 16434.62, які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 9303.50 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 7131.12 грн. Позивачем нараховано проценти за 54 календарних днів (25.07.2024 16.09.2024) в межах строку договору. 25 липня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 15696,5 грн тіло кредиту та 28737,15 грн нараховані проценти, нараховані Позивачем проценти за 54 календарних днів 16867,44, всього 61301,09 грн.
Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили.
Представник позивача в позовні заяві просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.
Відповідач відзив на позовну заяву або клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
Враховуючи представлені докази, суд вважає можливим розглянути справу у їхній відсутності та ухвалити заочне рішення, проти чого представник позивача не заперечив.
За таких обставин, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити заочне рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Судом встановлено, що 23.09.2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 7099260 про надання споживчого кредиту.
Відповідно до пп. 1.3-1.4 Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 25 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
Відповідно до пп. 1.5.1-1.5.2 Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 23.10.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С8539, 23.09.2023 19:33:28.
Відповідач отримав кредит в сумі 25000 грн. на свою платіжну карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» про перерахування коштів.
25 липня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та Позивачем, як фактором, було укладено Договір факторингу № 25.07/24-Ф, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі- Закон).
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до заявлених вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» суму заборгованості в розмірі 61301,09 грн., з яких сума кредиту 15696,50 грн. сума процентів за користування кредитом 28737,15 грн., нараховані Позивачем проценти за 54 календарних днів 16867,44 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, виникнення права вимоги вказаної заборгованості, в тому числі і заборгованості за нарахованими ним же процентами за період з 27.05.2024 року по 16.09.2024 року в розмірі 16867,44 грн., ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» обґрунтовувало умовами договору факторингу № 25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року, укладеного з ТОВ «Авентус Україна».
Відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України укладення договору факторингу не тягне за собою заміну сторони кредитодавця у договорі кредиту.
Метою укладення договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення на користь фактора права грошової вимоги до боржника/боржників, такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги.
Умовами укладеного з ТОВ «Авентус Україна» договору факторингу від № 25.07/24-Ф від 25 липня 2024 року не визначено передання майбутньої грошової вимоги за договором № 7099260 про надання споживчого кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 . Також договором факторингу не передбачено права фактора нараховувати боржникам проценти за користування кредитом на підставі кредитного договору.
Відповідно до витягу з реєстру боржників ТОВ «Авентус Україна» на підставі вказаного договору факторингу відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за кредитним договором 7099260 у загальному розмірі 44433,65 грн., з яких: 15696,50 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 28737,15 грн. - сума процентів за користування кредитом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задовольння позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 7099260 від 23.09.2023 року у розмірі 44433,65 грн. У задоволенні вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення із відповідача заборгованості за процентами в розмірі 28737,15 грн, нарахованими з 27.05.2024 року по 16.09.2024 року слід відмовити.
Позивачем у позовній заяві було заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
На підтвердження надання правової допомоги представником позивача надано: копію договору про надання правничої допомоги №26/08-2024 від 26 серпня 2024 року, укладений між позивачем та адвокатом Городніщевою Є.О.; копію акту прийому-передачі виконаних робіт згідно договору від 26 серпня 2024 року; копію ордера на надання правничої допомоги серії АІ № 1722324; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗР № 21/3145.
Так, положеннями ч.1,3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи; до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 632 ЦК України та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна з умов договору при його укладенні.
Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає суду та іншій стороні спору можливості пересвідчитися у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.
У постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18 суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Щодо співмірності витрат на правову допомогу суд ураховує позицію ВС від 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.
Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого зокрема у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.
Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Враховуючи викладене вище, предмет спору, що вказана категорія справ не є складною та існує чисельна усталена судова практика, що відповідно не потребує значного часу для професійного адвоката для складання позовної заяви, враховуючи її зміст, обґрунтування, викладені обставини, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, зважаючи на співмірність витрат на правову допомогу та складність даної справи, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 5000,00 грн.
Крім того, дана справа є типовою, не є складаною для професійного фахівця у галузі права.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги з урахуванням розумності та справедливості з 10000,00 грн. до 5000,00 грн. та з урахуванням співмірності таких витрат та складністю справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» пропорційно до задоволених вимог підлягають стягненню 1755,85 грн. судового збору.
На підставі викладеного, керуючись нормами матеріального права, статтями 12, 13, 49, 81, 89, 141, 259, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
ухвалив:
позовТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»(місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за кредитним договором № 7099260 від 23.09.2023 року в розмірі 44433,65 грн., з яких: 15696,50 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 28737,15 грн. - сума процентів за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»(місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, ЄДРПОУ 44559822) витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та 1755,85 грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка подається до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Н.В. Нор