Справа № 462/1239/25
13 червня 2025 року м.Львів
Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого судді Колодяжного С.Ю., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,
встановив:
ОСОБА_2 19.02.2025 року звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, який зареєстрований 19.04.2011 року Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №120.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 20.02.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
13.03.2025 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заявив клопотання про надання сторонам строку для примирення терміном на 6 місяців та проведення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 13.03.2025 року провадження у справі було зупинено на три місяці у зв'язку із наданням сторонам цього строку для примирення.
13.06.2025 року ухвалою Залізничного районного суду м.Львова провадження у даній справі було поновлено.
Згідно з ч.2, 4 ст.19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.19 ЦПК України малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, перелік яких визначено частиною 1 статті 274 ЦПК України, а саме: малозначні справи; що виникають з трудових відносин; про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до ч.2 ст.274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Системний аналіз ч.6 ст.19, ст.274 ЦПК України дає підстави для висновку, що малозначними у цивільному процесі є справи, малозначність яких прямо встановлена в законі та не залежить від розсуду суду (п.п. 1, 3-5 п.6 ст.19 ЦПК України), і справи, які можуть визнаватися судом малозначними (незначної складності), крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.1 ст.277 ЦПК України).
Як убачається із змісту ухвали Залізничного районного суду м.Львова від 20.02.2025 року про відкриття провадження у справі, судом при визначенні порядку розгляду справи було ураховано предмет її розгляду, який чітко визначено у переліку справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного провадження, відтак дана справа є малозначною і такою, яку за правилами статей 19, 274, 279 ЦПК України доцільно розглянути у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч.6 ст.279 ЦПК України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В той же час, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Отже, з огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.19, 274, 279 ЦПК України,
постановив:
У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно.
Суддя: 'С.Ю.Колодяжний