справа № 462/4110/25
13 червня 2025 року Залізничного районного суду м. Львова Постигач О.Б., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказька, 21А» про визнання права спільної сумісної та спільної часткової власності,
встановила:
Представниця позивачів - адвокат Думич І.І, звернулася до суду з позовом, в якому просить одночасно визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право спільної сумісної власності, а також визнати за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 право спільної часткової власності (розмір частки 1/12 кожному) на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 78,4 кв.м., яка складається з коридору площею 6,6 кв.м., коридору 7,1 кв.м., сходової клітки 6,6 кв.м., сходової клітки 4,1 кв.м. житлової кімнати площею 9,0 кв.м., житлової кімнати площею 18,8 кв.м., житлової кімнати 13,5 кв.м. кухні площею 6,7 кв.м., ванної кімнати площею 4,0 кв.м., вбудованої шафи площею 2,0 кв.м., житловою площею 41,3 кв.м. , господарське приміщення - сарай площею 42,2 кв.м.
Суддя, вивчивши матеріали справи та додані до неї документи, дійшла висновку, що така не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, має містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та учасників справи.
Згідно з ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Враховуючи приписи абз. 1 ч. 6 ст. 14 ЦПК України, адвокат, який подав позовну заяву, зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Крім цього, відповідно до ч. 7 ст. 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абз.2 ч. 1 ст. 185 ЦПК України).
Як вбачається із позовної заяви, яка подана та підписана адвокатом Думич І.І., тобто особою, яка відповідно до п. 6 ст. 14 ЦПК України зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, проте представником позивача не вказано про наявність зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд» із зазначенням даних РНОКПП адвоката, у зв'язку з чим неможливо перевірити факт реєстрації такого, що вказує на порушення вимог ч. 6 ст. 14 ЦПК України.
При цьому, відсутність указаної інформації виключно негативно впливає на своєчасність повідомлень та розумність строків розгляду та позбавляє суд можливості реалізувати приписи ч. 7 ст. 14 ЦПК України, у тому числі і щодо направлення підписанту позовної заяви ухвали про залишення її без руху.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов мотивовано тим, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності. Після смерті ОСОБА_7 , право на спадщину набули її чоловік ОСОБА_4 та діти, донька, ОСОБА_5 і син ОСОБА_6 , що посвідчено свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24.12.2019 року.
У складі прибудинкової території ОСББ «Кавказька 21А», зареєстрованого на підставі рішення Львівської міської ради від 16.05.2014 року, розташовані господарські споруди - сараї, один із яких (літера «8») закріплений за квартирою АДРЕСА_1 , чим фактично користуються позивачі. На підставі протоколу загальних зборів ОСББ від 01.06.2024 року співвласники надали згоду на реконструкцію зазначеного сараю в межах існуючих габаритів без втручання в несучі конструкції. Позивачі здійснили реконструкцію за власний рахунок. У новому технічному паспорті на квартиру АДРЕСА_1 , виданому після реконструкції, зроблено зауваження про відсутність документів на господарську будівлю - сарай, що перешкоджає державній реєстрації речових прав на цю будівлю. З огляду на здійснене будівництво, погодження співвласників, фактичне користування, а також як співвласники основного об'єкта нерухомості - позивачі мають право на визнання за ними права власності на реконструйовану господарську будівлю.
Відтак, через відсутність відомостей у свідоцтві про право власності на квартиру АДРЕСА_1 про належність до квартири сараю - господарської будівлі, позивачі змушені звертатися до суду з позовом про визнання права власності на квартиру та допоміжні приміщення.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У матеріалах справи наявне свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 15.11.1996, із якого вбачається, що така належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Крім цього, із свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.12.2019 спадкоємцями майна ОСОБА_7 є її чоловік - ОСОБА_4 , донька ОСОБА_5 та син ОСОБА_6 . Відтак, зі змісту позовної заяви не зрозуміло, яким чином і ким саме порушується або не визнається право власності, яке належить позивачам на підставі свідоцтв про право власності на квартиру.
Також суддя звертає увагу позивача на правову позицію ВС у складі КГС висловленої у Постанові від 24.02.2021 року у справі за № 910/4040/20 щодо того, що заявник (позивач) при зверненні до суду з відповідним (-ою) позовом (заявою) повинен вказати конкретні вимоги до конкретних осіб, обставини, підстави та докази на підтвердження обставин зазначених у заяві.
Крім цього, у прохальній частині позову заявлено вимогу про визнання права спільної часткової власності у розмірі 1/12 за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на момент звернення до суду є неповнолітньою особою. Проте, останній не зазначений як позивач, а представницею позивачів не вказано законного представника, який звертається в його інтересах, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 59 ЦПК України, згідно з якою в інтересах неповнолітньої особи діє її законний представник (батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом).
Суддя враховує, що до матеріалів справи долучено витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 24.12.2019 року №194662163, та від 24.12.2019 року №194660371, відповідно до яких 1/12 квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1997388246101, на праві спільної часткової власності зареєстровано за ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Водночас, матеріали позовної заяви не містять актуальної інформації, станом на дату звернення до суду, про право власності або постійного користування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 об'єктом указаного нерухомого майна.
Також, ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Також ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що Інформація про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, що міститься у Державному реєстрі прав, є відкритою, загальнодоступною та платною, крім випадків, передбачених цим Законом.
Для фізичних та юридичних осіб інформація за об'єктом нерухомого майна та суб'єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, або засобів електронної ідентифікації, що мають високий або середній рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», або в паперовій формі.
Положеннями Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, передбачено також можливість надання інформації з Державного реєстру прав в електронній формі з можливістю подальшого роздруковування.
Водночас, представницею позивачів не надано актуальної Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна стосовно права власності позивачі на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1997388246101, станом на день звернення з позовом до суду.
Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.08.2020 у справі № 910/13737/19, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» №20 від 22.12.1995, вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
Суд зауважує, що дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Представницею позивачів до позовної заяви додано копію довідки про надання інформаційно-консультативних послуг ТОВ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПЕРТНО-ПРАВОВИЙ СОЮЗ», з якої вбачається, що вартість трикімнатної квартири, загальною площею 78,4 кв.м, житловою площею 41,3 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 становить 1 811 040,00 грн. Однак, надана копія довідки про надання інформаційно-консультаційних послуг не є звітом про оцінку майна в розумінні ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оскільки в ній не розкривається зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна, що не дозволяє суду перевірити належність проведення такої оцінки.
Отже, для визначення ціни позову позивач має надати суду звіт про оцінку майна.
Окрім цього, з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зміст прохальної частини позову свідчить про те, що предметом позову є дві позовні вимоги майнового характеру: визнання права спільної сумісної власності та визнання права спільної часткової власності (розмір частки 1/12).
Як вбачається з матеріалів справи, вартість нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а отже ціна позову, становить 1 811 040,00 грн.
На підтвердження сплати судового збору до матеріалів позовної заяви долучено квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки № 73125230 від 21.05.2025 року на суму 15 140,00 грн.
Однак, при зверненні із позовом про визнання майна спільною сумісної власністю ціна визначається вартістю всього об'єкта, а сплата збору у справах про визнання майна спільною частковою власністю - кожним позивачем пропорційно своїм вимогам. У матеріалах вказаного позову відсутні будь-які відомості про оцінку частки майна, право власності (розмір частки 1/12), на яку позивачі просить визнати за ними щодо власносиі, а отже, доказів на підтвердження дійсної вартості майна - частки спірного житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, на момент подачі позовної заяви представницею позивачів до позовної заяви не додано.
Згідно абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривні.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211, 20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140,00 грн.).
Отже, позивачам необхідно зазначити ціну позову, виходячи із дійсної ринкової вартості майна, та надати квитанцію про сплату судового збору всіма позивачами на загальну суму, що буде відповідати заздалегідь встановленій оцінці майна у частках, на які вони просять визнати право спільної часткової власності.
Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду.
У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати представнику позивачів строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Львівської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кавказька, 21А» про визнання права спільної сумісної та спільної часткової власності - залишити без руху.
Надати представнику позивачів строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно. Оригінал ухвали міститься в матеріалах справи №462/4110/25. Ухвала 13.06.2025 набрала законної сили.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Копія виготовлена
Суддя: Постигач О.Б.