Справа № 444/1443/25
Провадження № 2/444/1105/2025
(ЗАОЧНЕ)
12 червня 2025 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Зеліско Р. Й.,
секретар судового засідання Мамедова Г. І.
розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Акціонерне товариство "Акцент Банк" звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № BH0CT155101711664948106 від 29.03.2024 року у розмірі 57287.36 UAH грн.
Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судове засідання відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Представник позивача у судове засідання не з'явився. Разом із позовною заявою представником позивача Шкапенко О.В. було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. Зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, в тому числі додатково шляхом оголошення на офіційному вебсайті Судова влада України.
Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.
Клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших не подано.
У зв'язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутності сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
9.03.2024 року, будучи клієнтом Банку, Позичальник уклав з Банком кредитний договір ABH0CT155101711664948106, щодо надання останній кредиту в розмірі 40000.00 грн. строком на 24 місяців (тобто до 28.03.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно та комісії в розмірі 0.00 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення
кредиту).
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Банк свій обов'язок виконав повністю, надав позичальнику кредит згідно до умов кредитного договору. У відповідності до п. п. 3-5 Кредитного договору (Заяви клієнта, далі кредитний договір), ліміт цього договору: 40000.00 грн. на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 28.03.2026 року, терміном на 24 місяці. Згідно до п. 6 Кредитногодоговору, за користування кредитом Позичальник сплачує проценти у розмірі 75.00 річних.Відповідно до п. 7, Позичальник сплачує Банку комісію в розмірі 0.00 грн.
Відповідно до п. 11 Заяви про надання послуги «Швидка готівка» та/або Паспорту споживчого кредиту «Швидка готівка» У випадку порушення Клієнтом зобов'язань із погашення Заборгованості Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов'язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п'ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.Також варто зазначити, що при стягненні неустойки (пені, штрафів) за даним договором слід використовувати не загальне, а спеціальне законодавство, що регулює безпосередньо відносини щодо споживчого кредитування, тобто Закону України «Про споживче кредитування».У відповідності до п. 6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» даного закону, У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов'язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (набирав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.), у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов'язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов'язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Слід зазначити, що на договори споживчого кредиту, які будуть укладатися після спливу тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом №3498- IX (набрав чинності 24.12.2023 р., +30 днів = 23.01.2024 р.) вимога пункту 6 Розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення» Закону не поширюється, та нарахування пені не забороняється.
Статтями 610 та 611 ч. 1 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його
невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне
виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором
або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та
моральної шкоди.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або
виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання
або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного
кодексу України).
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що
прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,
встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума
або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником
зобов'язання.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання грошового зобов'язання.
Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином
і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не
допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового
зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.Кредитний договір підписано боржником за допомогою електронного підпису, використання якого погоджено сторонами в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов та Правил наданнябанківських послуг в А-Банку (Заяві на погодження використання електронного підпису).У разі, якщо вказані документи підписано за допомогою електронного підпису, то він є аналогом власноручного підпису. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах.
Також ст. 8 Закону - Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму. Згідно до Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, Постанова НБУ №78. А саме пунктів: Правомірність використання підписів загалом.
Використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму. Правомірність використання удосконаленого ЕП. Установи та їх клієнти під час вчинення правочинів у вигляді електронних документів мають право використовувати удосконалений ЕП на підставі договору з урахуванням вимог пункту 14 розділу ІІ цього Положення. Установа визначає технологію використання удосконаленого ЕП та засоби удосконаленого електронного підпису чи печатки, що використовуються під час взаємодії установи з клієнтом установи.
Суб'єкти електронної взаємодії використовують удосконалений ЕП без сертифіката
відкритого ключа або чинність відкритого ключа підписувача засвідчується сертифікатом
відкритого ключа на договірних засадах, або чинність відкритого ключа підписувача
засвідчується надавачем електронних довірчих послуг згідно з вимогами законодавства
України у сфері електронних довірчих послуг, нормативно-правових актів Національного банку України. Удосконалений ЕП є таким, що пройшов перевірку, якщо перевірку удосконаленого ЕП здійснено згідно з процедурою, зазначеною в договорі, укладеному між учасниками
електронної взаємодії. Правомірність використання простого ЕП.
Клієнт установи має право використовувати простий ЕП у разі дотримання таких вимог: електронна взаємодія здійснюється виключно з установою та з використанням технології, визначеної установою; використання простого ЕП здійснюється на підставі договору відповідно до вимог пункту 14 розділу II цього Положення. Простий ЕП має забезпечувати однозначну ідентифікацію особи підписувача.. Доведення цілісності електронних документів із створеним простим ЕП може забезпечуватися засобами інформаційної системи, у якій здійснюється створення, оброблення, зберігання електронних документів. Установа забезпечує доведення цілісності, достовірності та авторства електронного документа зі створеним простим ЕП.
Установа в разі недотримання зазначеної вимоги несе відповідальність за шкоду, заподіяну
клієнту установи. Банк у разі недотримання зазначеної вимоги несе відповідальність за шкоду,
заподіяну фізичній особі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про
споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми
особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у
вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними
Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також
з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну
комерцію").
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким,
що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою
засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого
аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими
актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися
зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується
порядок його використання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання по погашенню кредиту, передбачені договором, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Однак, відповідач не виконує умови договору, через що виникла заборгованість у розмірі 57287.36 UAH грн. станом на 26.04.2025 року.
Наведений представником позивача розрахунок заборгованості є арифметично вірним, а тому, судом такий береться до уваги.
Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення та з відповідача слід стягнути в користь АТ "А-БАНК"- заборгованості за кредитним договором, а також стягнути 2422.40 грн. витрат по оплаті судового збору.
Керуючись ч. 1 ст. 5, ч. 3 ст. 12, ст. 23, ч. 1 ст. 81, ч. 3 ст. 131, ст. 141, ч. 2 ст. 247, статтями 258, 259, 264, 265, 280, 354, 355 ЦПК України, ст. 526, ч. 3 ст. 551, статтями 625, 629, 1054 Цивільного кодексу України, суд,-
Позов задоволити.
Стягнути з Відповідача - ОСОБА_1 на користь АТ "А-БАНК" заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101711664948106 від 29.03.2024 року у розмірі 57287 ( п"ятдесять сім тисяч двісті вісімдесять сім) грн. 36 коп., а також судові витрати у розмірі 2422.40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Одночасно роз"яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо Львівському апеляційному суду.
Повне найменування сторін у справі:
Позивач: Акціонернне товариство "Акцент Банк" юридична адреса: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок № 11; ЄДРПОУ 14360080
Відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , орган, що видав 4628 від 27.05.2019 року.
Суддя: Зеліско Р. Й.