441/2675/24 2/441/198/2025
02.06.2025 Городоцький районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Перетятько О.В.,
за участі секретаря Сороки М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини, -
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , третя особа Комарнівська міська рада Львівського району Львівської області, в якій просив визнати його батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 29 від 15.08.2023, складеного Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області, і зокрема: у графі «Відомості про батька» виключити відомості про батька - « ОСОБА_2 », записавши батьком дитини « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Позовні вимоги мотивує тим, що з вересня 2022 року проживає однією сім'єю із ОСОБА_3 , ведуть спільне господарство та поєднані спільним побутом, однак не перебувають у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_9 . Оскільки відповідачка перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , його було записано батьком дитини. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 25.03.2024 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. Він є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інший спосіб, як звернутись із означеним позовом до суду, він не може встановити батьківство щодо дитини та внести зміни до актового запису про її народження, просив позов задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Гирич О.В. подав заяву у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, справу розглядати за відсутності його та позивача.
Відповідачка ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, 11.04.2025 подала заяву про визнання позову, просила також про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у заяві від 10.01.2025 позов визнав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належно.
На сайті «Судова влада України»: Городоцький районний суд Львівської області у розділі «громадянам», в якому є список справ призначених до розгляду, було розміщено інформацію про час та дату усіх судових засідань у цій справі.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява №326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», №8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» №16652/04).
За таких обставин суд ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів, за відсутності осі, що в судове засідання не з'явились.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання про задоволення позову.
Стаття 55Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За положеннями ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Із змісту позовної заяви вбачається, що з вересня 2022 року проживає однією сім'єю із ОСОБА_3 , ведуть спільне господарство та поєднані спільним побутом, однак не перебувають у зареєстрованому шлюбі, що за час спільного проживання у них народилась дочка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини вказаний ОСОБА_2 .
Із копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками зазначено ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (а.с. 5).
Із висновку експерта № СЕ-19/114-24/30730-БД від 28.02.2025, убачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якої є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,999999% (а.с.37-44).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними-установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд може встановити батьківство у разі спільного проживання і ведення спільного господарства матір'ю і особою, яка припускається батьком дитини, якщо ця особа приймає участь у вихованні дитини та утримує дитину, а також у разі визнання тим, хто припускається батьком, свого батьківства.
Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, врегульовано статтями 125, 126 та 128 СК України.
Так, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду (ч. 2 ст. 125 СК України).
За змістом ст. 126 СК України заява жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, може бути подана до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Як вбачається зі ст.128СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06), пункт 49 рішення у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04).
Втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якщо воно здійснене «згідно із законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про якій йдеться в пункті 2, і, до того ж, є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення цих цілей (пункт 50 згаданого вище рішення Європейського Суду у справі «Хант проти України» (заява №31111/04). Проте, держава має позитивний обов'язок вживати виважених і послідовних заходів зі сприяння возз'єднанню дітей зі своїми біологічними батьками, дбаючи при досягненні цієї мети про надання їм можливості підтримувати регулярні контакти між собою та якщо це можливо, не допускаючи розлучення братів і сестер (пункт 52 згаданого вище рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява №39948/06).
Оскільки факт батьківства ОСОБА_1 підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема, результатом молекуляно-генетичного дослідження від 28.02.2025, суд приходить висновку про задоволення позову.
Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, суд стягує з відповідачів на користь позивача 1 211 грн. 20 коп. судового збору.
Керуючись ст. 12, 89, 133, 141, 211, 258, 259, 265, 354 ЦПК України, суд, -
позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого на АДРЕСА_1 ) - батьком малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 № 29 від 15.08.2023, складеного Комарнівською міською радою Львівського району Львівської області, і зокрема: у графі «Відомості про батька» виключити відомості про батька - « ОСОБА_2 », записавши батьком дитини « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 ».
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 по 605 грн. 60 коп. судового збору, з кожного.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12.06.2025.
Головуючий суддя Перетятько О.В.