Справа № 461/4478/25
Провадження № 1-кс/461/3751/25
Іменем України
13.06.2025 року. м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання в.о. прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків покладених ухвалою слідчого судді Галицького районного суду від 16.04.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
В.о. прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.04.2025 р., на дві місяці.
В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі - з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України. Крім того, підозрюваний може незаконно впливати на заявника, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_4 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав повністю,з мотивів, викладених у такому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні проти вимог клопотання прокурора заперечили. Сторона захисту зазначила, що з 19 лютого 2025року він сумлінно виконує та продовжує виконувати і на майбутнє всі покладені на нього ухвалою слідчого судді процесуальні обов'язки, визначені ст. 194 КПК України. Захисник вказує, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, на його утриманні перебувають дружина та двоє неповнолітніх дітей, він має постійне місця роботи. На даній стадії розгляду кримінального провадження встановлено обставини, які свідчать про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, і є доцільність змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на особисте зобов'язання. Крім того, захисник наполягає, що ОСОБА_4 , має виключно позитивні характеристики особи, є соціалізованою особою та має міцні соціальні зв'язки: має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий та жодного разу до кримінальної відповідальності не притягався. За наведених обставин, просить змінити запобіжний захід ОСОБА_4 на особисте зобов'язання, а також повернути ОСОБА_8 заставу в розмірі 181680 грн внесену нею за ОСОБА_4 на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 19 лютого 2025року. у справі № 461/1218/25 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, згідно квитанції Ощадбанку від 20 лютого 2025року в повному обсязі, покликаючись на тяжкий матеріальний стан заставодавця.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши клопотання слідчого, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025142400000001 від 06.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , згідно ст. 68 Конституції України, зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
починаючи з 24.02.2022, попри встановлені режимом воєнного стану та оголошеною загальною мобілізацією заборони та обмеження щодо перетину державного кордону України на період військової агресії російської федерації проти України, у ОСОБА_9 виник намір виїхати за межі України для працевлаштування в країнах Європи.
В грудні 2024 року ОСОБА_9 дізнався, що є особи, які допомагають громадянам України у виїзді за кордон, серед яких громадянин ОСОБА_4 за грошові кошти допомагає військовозобов'язаним чоловікам призовного віку перетнути державний кордон України.
Так, в кінці грудня 2024 року ОСОБА_9 зідзвонившись з ОСОБА_4 , який в ході розмови повідомив, що може допомогти у перетині державного кордону України.
Так, одразу після цього, у невстановленому досудовим розслідуванням місці та за невстановлених обставин, у ОСОБА_4 виник умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України та сприяння у незаконному переправленні ОСОБА_9 через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.
Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час підшукав та залучив на даний час невстановлених осіб, яким повідомив про свій умисел та залучив їх для переправлення ОСОБА_9 в республіку Польща, через республіку білорусь в умовах воєнного стану.
06.02.2025 року близько 13.00 год за допомогою застосунку «WhatsApp» зателефонував ОСОБА_9 до ОСОБА_4 та запитав, чи його пропозиція ще в силі та яка вартість послуг щодо переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, на що останній відповів, що пропозиція в силі, він має змогу переправити через державний кордон України, вартість такої послуги становитиме близько 8000 доларів США. Крім цього ОСОБА_4 запитав у ОСОБА_9 , на коли він готовий «їхати». На що ОСОБА_9 , відповів, що на наступному тижні буде готовий. ОСОБА_4 попросив скинути діючий закордонний паспорт ОСОБА_9 , у застосунку «WhatsApp», та домовились зустрітись на суботу 08.02.2025 року та обговорити всі деталі при зустрічі, на що ОСОБА_9 в мобільному додатку «WhatsApp» відправив фото свого паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
07.02.2025 року близько 17.45 год. в ході телефонної розмови ОСОБА_9 з ОСОБА_4 зустріч була перенесена на 10.02.2025.
Відтак, реалізуючи свій протиправний намір ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням особами, з метою реалізації вищевказаної змови та умислу щодо незаконного переправлення ОСОБА_9 , через державний кордон України, 10.02.2025 року близько 12.10 год. відповідно до передньої домовленості ОСОБА_9 зустрівся на вулиці біля будинку №416 по вул. Шевченка у місті Львові із ОСОБА_4 . В ході зустрічі ОСОБА_4 повідомив, що організацію його незаконного переправлення через державний кордон України будуть здійснювати співробітники СБУ, що ОСОБА_4 повезе його до кордону, де ОСОБА_9 зустрінуть білоруські прикордонники, та здійснять його депортацію в республіку Польщу, та в подальшому вже у Польщі ОСОБА_9 зможе собі оформити документи, що нададуть йому статус біженця, та ОСОБА_9 необхідно мати при собі лише дійсний паспорт громадянина України для виїзду за кордон. В ході вказаної розмови, ОСОБА_4 повідомив, що вартість такої послуги становитиме вісім тисяч доларів США, частину із яких у сумі половини вартості послуги - чотири тисячі доларів США необхідно надати водієві, який його буде везти, при посадці в автомобіль, а другу половину суми надати при безпосередньому перетині кордону.
13.02.2025 року ОСОБА_4 при спілкуванні з ОСОБА_9 повідомив, що ціна зросла з 8000 доларів США до 9000 доларів США за незаконний виїзд за межі України.
16.02.2025 на месенджер «WhatsApp» до ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, щоб 17.02.2025 він підготував особисті речі та був готовим до перетину кордону.
17.02.2025 приблизно о 10:30 год ОСОБА_9 зідзвонився з ОСОБА_4 та домовився про зустріч на території ТРЦ «Кінг Крос», що за адресою: Львівська область с. Сокільники, вул. Стрийська о 14:05 год цього ж дня до ОСОБА_9 зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що з території ТРЦ «Кінг Крос», що по вул. Стрийській у с. Сокільники Львівської області його забере людина та привезе до нього. Через деякий час ОСОБА_9 зателефонував невідомий чоловік та повідомив що, о 16:30 год буде очікувати його на території ТРЦ «Кінг Крос» на автомобілі марки «Фольксваген», моделі «Гольф-5», сірого кольору, р.н. НОМЕР_1 . Після цієї розмови ОСОБА_9 одразу зателефонував ОСОБА_4 та повідомив про те, що узгодив зустріч з невідомим водієм, на що ОСОБА_4 сказав, що все добре, водій привезе його до нього.
Приблизно о 16:30 год ОСОБА_9 сів у автомобіль марки «Фольксваген», моделі «Гольф-5» та поїхав до ТЦ «Спартак», що на вул. Мазепи у м. Львів. Прибувши на територію підземного паркінгу ТЦ «Спартак», ОСОБА_9 зустрів ОСОБА_4 і вони сіли у автомобіль марки «Ауді Q7», р.н. НОМЕР_2 , за кермом якої був невідомий чоловік. ОСОБА_4 сів на переднє пасажирське сидіння, а ОСОБА_9 ззаду, залишивши на поверхні сидіння 9000 доларів США. На що вони повідомили, що вони їдуть в м. Сарни Рівненської області, де переночують в готелі, після чого вирушать до кордону Білорусії та України, з метою подальшого незаконного перетину державного кордону України. Крім цього, з метою усунення перешкод при перетині ОСОБА_9 блок постів, ОСОБА_4 повідомив та показав що має незаповнені повістки видані ІНФОРМАЦІЯ_2 та в разі перевірки документів покаже їх. Їдучи в напрямку білоруського кордону у с. Великосілки Львівської області їхні дії були припинені.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
18 лютого 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України та сприяння незаконному переправленню особи через державний кордон України порадами, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколами допитів ОСОБА_9 ;
-протоколом ідентифікації грошових коштів від 17.02.2025;
-протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;
-протоколом обшуку;
-іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу ОСОБА_4 , слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов'язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу, захисник посилається на те, що: ризики встановлені ухвалою слідчого судді, передбачені ст. 177 КПК України на час розгляду даного клопотання з плином часу зменшилися, доведено, що більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання чи особистої поруки в повній мірі може запобігти уявним та не існуючим ризикам, якими було обґрунтовано клопотання про обрання запобіжного заходу сторони обвинувачення.
Як вбачається з матеріалів клопотання, відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 19.02.2025 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з можливістю внесення застави в сумі 181 680 гривень, у разі застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді застави покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
- не відлучатись з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 42025142400000001 від 06.01.2025;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Відповідно до ухвали Галицького районного суду м. Львова слідчого судді ОСОБА_10 від 16.04.2025 року у справі №461/1218/25 (провадження №1-кс/461/2367/25), підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України покладених на нього ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_10 від 19.02.2025 у справі №461/1218/25 (провадження №1-кс/461/2367/25), на 2 (два) місяці, тобто до 15.06.2025.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 22.01.2024 року продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025142400000001 від 06.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України до шести місяців, тобто до 16.08.2025 року.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з'ясовано всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України; зроблено висновок, що більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, з одночасним визначенням альтернативного запобіжного заходу застави у розмірі 181 680,00 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчими суддями під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час продовження строку його дії, у тому числі й шляхом перегляду колегією суддів судових рішень в апеляційній інстанції.
Зокрема, у відповідності до положень ст. 201 КПК України перевіряється можливість зміни запобіжного заходу, а не його застосування чи скасування, тому доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості підозри пред'явленої ОСОБА_4 не заслуговують на увагу.
Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.
Водночас, слідчий суддя перевіряє чи прожовують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, попередньо встановлені слідчими суддями під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу та продовження строку його дії.
Однак, захисником не наведено достатніх доводів на підтвердження того, що такі ризики, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 177 КПК України, на даний час перестали існувати.
Так, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями, сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, що вже само по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі. ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до дев'яти років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі, у тому числі - з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного ОСОБА_4 до втечі. На думку слідчого судді, продовжує існувати і ризик незаконного впливу на заявника, свідків та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також треба врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_4 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення інкримінованого злочину. Крім того, слідчий суддя вважає, що на даний час продовжує існувати ризик знищити, сховати чи спотворити речі та документи, що прямо або опосередковано можуть вказувати на причетність ОСОБА_4 , а також інших осіб до вчиненого кримінального правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх речей та документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні. Підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення. Цей ризик обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показанням свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Щодо можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, про що просив захисник, слідчий суддя виходить з того, що за наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру, а також за наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити чи приховувати документи, незаконно впливати на свідків, інших учасників у цьому ж кримінальному провадженні, необхідним є саме тримання під вартою. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, буде недостатнім стримуючим фактором для ОСОБА_4 від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним поза процесуальних дій, з метою перешкоджання кримінальному провадженню, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_4 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Частиною 11 ст. 182 КПК України визначено, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Зі змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.
Тобто, прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Приймаючи його ці особи самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють, принаймні, мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу. Саме припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст.182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцю та відмову у задоволенні заявленого клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання, що: наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку; у разі визнання винним ОСОБА_4 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років з конфіскацією майна, вік та стан здоров'я обвинуваченого дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Також, слідчий суддя враховує, що підозрюваний ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одруженим,має на утриманні двох малолітніх дітей, тобто має міцні соціальні зв'язки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді клопотання слідчого, слідчим суддею врахована позиція Європейського суду з прав людини - рішення «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175, ECHR 2011, відповідно до якого «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Згідно ч.6 ст.194 КПК України, обов'язки передбачені частиною 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності, цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Так, згідно ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Для завершення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, слідчому необхідно провести ряд слідчих (розшукових) дії з метою всебічного, повного та неупередженого розслідування даного кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи те, що строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на ОСОБА_4 закінчується, а по справі необхідно провести ряд слідчих дій для закінчення досудового розслідування, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити частково та продовжити підозрюваному ОСОБА_4 строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на два місяці, тобто до 13.08.2025 року.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 199 КПК України, слідчий суддя,-
ухвалив:
Клопотання в.о. прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 про продовження строку дії обов'язків покладених ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.04.2025 року щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Продовжити строк дії обов'язків, покладених на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 16.04.2025 рокуна два місяці, тобто до 13.08.2025 року, а саме:
-прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;
-не відлучатись з Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
-утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадження № 42025142400000001 від 06.01.2025;
-здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали становить до 13.08.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному його обов'язки та наслідки їх невиконання.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та повернення розміру застави - відмовити.
Контроль за виконанням ухвали покласти на в.о. прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1