Справа № 461/3996/25
Провадження № 1-кс/461/3736/25
про застосування запобіжного заходу
09.06.2025 м. Львів Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Пустомити Пустомитівського району Львівської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з вищою економічною освітою, офіційно непрацюючого, одруженого, має на утриманні 3-ох дітей: Софію, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інваліда ІІ групи, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у кримінальному провадженні, внесеному 28.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142410000226, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,-
09.06.2025 старший слідчий відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням з заступником керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань № 19», із можливістю внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 гривень, з покладенням у разі внесення застави, на останнього на строк 2 місяці наступних обов'язків, передбачених ст.194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого судді або суду за першим викликом; 2) не відлучатися з с. Наварія Львівського району Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора в провадженні якого перебуватиме дане кримінальне провадження, слідчого суддю або суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024142410000226 від 28.10.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», який введений Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.199 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (часу та місця), однак не пізніше 02.04.2025, вступив у злочинну змову із невстановленою на даний час в ході досудового розслідування особою, з метою протиправної діяльності, яка полягала у організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів, після чого вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
Так, 02.04.2025, приблизно о 14 год. 00 хв., ОСОБА_10 в ході особистої зустрічі на автомобільному сервісі «Квадро Сервіс», що на кільцевій дорозі на виїзді з м. Львова, зустрівся із ОСОБА_5 , з приводу придбання у нього автомобіля марки «Citroen C-Crosser», про продаж якого ОСОБА_5 розмістив оголошення в мережі Інтернет, на сайті «АвтоРіа».
В ході вказаної зустрічі, ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_5 , з метою отримання консультації, щодо виїзду за межі території України на законних підставах його другом ОСОБА_11 . У свою чергу, ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб, із невстановленою в ході досудового розслідування особою, шляхом попередньо розробленого злочинного плану, вирішили організувати незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, шляхом внесення особи у зареєстровану ним транспортну компанію, на посаду водія, на спеціально купленому для цього автомобілі, за що отримати від останнього грошові кошти. Після чого повідомив, що нещодавно з цією метою він придбав два автомобілі типу «бус», та у разі згоди, за грошову винагороду у розмірі 12000-13000 доларів США, він може організувати незаконний виїзд ОСОБА_11 через державний кордон України.
Реалізовуючи вказаний злочинний план, 16.04.2025 приблизно о 15 год. 55 хв., ОСОБА_5 , за попередньою змовою групою осіб із невстановленою в ході досудового розслідування особою, зустрівся із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на попередньо обумовленому місці, неподалік магазину «Рукавичка», по вул. Львівська, 62Б, у с. Наварія, Львівського району, Львівської області, з метою з'ясування обставин можливості перетину ОСОБА_11 державного кордону України, під час дії на території України воєнного стану, до Республіки Польща, в ході розмови з яким, ОСОБА_11 надав згоду на перетин державного кордону України на автомобілі, у межах міжнародного пункту пропуску «Шегині-Медика».
Крім цього, під час вказаної зустрічі, в ході розмови з ОСОБА_11 за участю ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , з метою незаконного збагачення шляхом отримання грошових коштів за незаконне переправлення його через державний кордон України, діючи за попередньою змовою групою осіб із невстановленою на даний час в ході досудового розслідування особою, реалізовуючи заздалегідь узгоджений план, повідомив ОСОБА_11 , що є три варіанти можливості перетину ним державного кордону України, основний з яких полягає у працевлаштуванні його у транспортну компанію ОСОБА_5 , з подальшим внесенням у систему «Шлях», по «грузовому шляху». А саме ОСОБА_11 необхідно укласти трудовий договір із підприємством зареєстрованим на ім'я ОСОБА_12 , після чого на автомобілі ОСОБА_5 поїхати у напрямку пункту пропуску «Шегині-Медика», при під'їзді до якого ОСОБА_11 необхідно сісти за кермо автомобіля, а ОСОБА_5 перетинає державний кордон України через піший пункт пропуску. Після чого ОСОБА_12 повідомив, що вартість його послуг у забезпеченні безперешкодного перетину державного кордону України в межах міжнародного пункту пропуску, як водія транспортного засобу, становить 14000 доларів США, з яких 2000 доларів США потрібно передати йому у якості авансу, за тиждень до виїзду. Що стосується решти суми, то 9000 доларів США ОСОБА_11 повинен передати ОСОБА_5 перед пунктом пропуску на території України, а іншу частину після перетину державного кордону, на території Республіки Польща.
В подальшому ОСОБА_5 , виконуючи відведену йому роль, діючи за попередньою змовою групою осіб, із невстановленою на даний час в ході досудового розслідування особою, 30.04.2025 приблизно о 12 год. 11 хв., зустрівся із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 біля Наварійського ліцею Пустомитівської міської ради Львівського району, Львівської області, за адресою: вул. Музична, 20, с. Наварія, Львівського району, Львівської області. Під час вказаної зустрічі ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, маючи на меті отримати грошові кошти, з метою реалізації попередньо розробленого плану, спрямованого на незаконне переправлення ОСОБА_11 через державний кордон України, висловив вимогу надіслати йому через застосунок «Вацап» на мобільний телефон фото свого паспорту громадянина Україна для виїзду за кордон, а також фото посвідчення водія, для виготовлення документів, що дадуть право на безперешкодний перетин державного кордону України та додав, що за 2-3 дні до поїздки він зателефонує та попередить про це ОСОБА_11 .
Після чого ОСОБА_11 , у присутності ОСОБА_10 , на вимогу ОСОБА_5 передав йому грошові кошти у сумі 2000 доларів США, що відповідно до встановленого курсу НБУ станом на 30.04.2025 становило 83 128 грн, у вигляді завдатку за організацію незаконного переправлення його через державний кордон України.
Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення за рахунок вчинення кримінального правопорушення, 20.05.2025 о 14 год. 06 хв. зустрівся із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на автостоянці супермаркету «Рукавичка», по вул. Львівська, 62б, у с. Наварія, Львівського району, Львівської області, в ході якої продовжив запевняти ОСОБА_11 у виконанні взятих на себе зобов'язань, що полягали у забезпеченні перевезення ОСОБА_11 до обумовленого місця перетину державного кордону та забезпеченні безперешкодного перетину державного кордону України в пункті міжнародного пропуску із подальшим доставленням ОСОБА_11 на вокзал у м. Перемишль Республіки Польща.
09.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: матеріалами виконання доручень оперативними працівниками; показаннями свідка ОСОБА_10 ; показаннями свідка ОСОБА_11 ; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів (несправжніх/імітаційних засобів) від 30.04.2025; протоколами за результатами проведення НСРД; протоколом огляду від 07.05.2025; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_5 до вчинення зазначеного злочину.
Оцінюючи обставини, передбачені ст.178 КПК України, сторона обвинувачення дійшла до висновків, що:
- наявні докази вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення є вагомими та допустимими, отриманими у встановленому КПК України порядку;
- у разі визнання ОСОБА_5 винним у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення останньому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна;
- вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зазначає наступне.
На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, зазначає, що санкція інкримінованого йому злочину передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, а тому у випадку визнання останнього винним у вчиненні злочину, йому загрожує реальний термін ув'язнення, а відтак з метою уникнення покарання він може переховуватися від слідства та суду, в тому числі шляхом виїзду за межі України або на тимчасово окуповану територію, оскільки з врахуванням характеру вчинення кримінального правопорушення він є обізнаним у можливостях перетину кордону.
На підтвердження наявності ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зазначає, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема, документів, які б стали підставою для виїзду за межі України ОСОБА_11 , а також всієї іншої документації, яка виготовлялась з метою виїзду чоловіків призовного віку за межі України.
З приводу наявності ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зазначає, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків, та інших учасників у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення, що інкримінується підозрюваному. Також просить врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_5 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочину.
Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, обґрунтовується тим, що для закінчення досудового розслідування та прийняття остаточного рішення у даному кримінальному провадженні необхідно провести низку слідчих (розшукових) та процесуальних дій, у зв'язку із чим, ОСОБА_5 може перешкоджати їх проведенню, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, узгоджувати свої показання з показаннями свідків та осіб, які ще не допитані в ході досудового розслідування, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування з метою створення собі штучного алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
Згідно ст.183 КПК України, заборон для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.
З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.
З врахуванням наведених обставин та відомостей, враховуючи майновий стан підозрюваного, корисливий мотив вчинення кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення вчиненого ОСОБА_5 , а також покарання, яке понесе останній у разі визнання його винним, орган досудового розслідування вважає, що застава у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього обов'язків, та буде достатньою для досягнення завдань кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказала, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у його задоволенні. Також вважає, що органом досудового розслідування не доведені ризики позапроцесуальної поведінки підозрюваного та такі є лише припущеннями. Окрім цього, просить врахувати незадовільний стан здоров'я підозрюваного, оскільки такий переніс інсульт, його сімейний стан, те, що він одружений, має на утриманні 3-ох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та має необхідність працювати, щоб забезпечити сім'ю.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисника, проти задоволення клопотання заперечив. Додатково пояснив, що з вищою економічною освітою, офіційно непрацюючий, неофіційно продає побутову техніку, одружений, має на утриманні 3-ох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інвалід ІІ групи, військовозобов'язаний, раніше не судимий.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя приходить до наступного.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції України у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному внесеному 28.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024142410000226, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
09.06.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в організації незаконного переправлення особи через державний кордон України, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення клопотання, а також здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий суддя виходить із наступного.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 4 ст.194 КПК України встановлено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону ОСОБА_14 від 25.10.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 07.04.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07.04.2025; протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_11 від 22.04.2025, 07.05.2025; протоколами додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 24.04.2025, 07.05.2025, 05.06.2025; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів (несправжніх/імітаційних засобів) від 30.04.2025; протоколом огляду особи від 30.04.2025; протоколом огляду від 07.05.2025; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 01.05.2025; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відео контролю від 27.05.2025; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії - cпостереження за особою від 27.05.2025.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
З приводу застосування заявленого запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, та вирішуючи питання про існування передбачених ст.177 КПК України ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя, зазначає таке.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Аналогічне положення містить ст.12 КПК України, яка передбачає, що під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Згідно ж положень п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 є раніше не судимою особою, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.
Про факт існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа буде вдаватись до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про достатньо високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 може ухилитися від органу досудового розслідування та суду, так як злочин, який йому інкримінується, є тяжким кримінальним правопорушенням, у разі доведення винуватості підозрюваному може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує, підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Водночас, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ризик переховування оцінюється з врахуванням характеру людини, її моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.
У даному випадку ОСОБА_5 має стійкі соціальні зв'язки, з вищою економічною освітою, одружений, має на утриманні 3-ох дітей: Софію, ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , військовозобов'язаний.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, який обгрунтовується тим, що органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено усіх документів, які можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема, документів, які б стали підставою для виїзду за межі України ОСОБА_11 , а також всієї іншої документації, яка виготовлялась з метою виїзду чоловіків призовного віку за межі України.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває та стороною обвинувачення проводиться ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання доказів та встановлення істини у кримінальному провадженні, відтак, існує ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у вчиненні якого він підозрюється.
На думку слідчого судді існує ризик того, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання, з метою надання ними неправдивих показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого злочину, що підтверджується, зокрема, характером і способом вчинення кримінального правопорушення. Також слід врахувати ту обставину, що на даний час в рамках кримінального провадження не допитано усіх свідків, показання яких будуть мати важливе значення для встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, а також не встановлено усіх осіб, які можуть бути причетними до вчинення злочину. Відповідно, ОСОБА_5 може намагатись вплинути на таких осіб з метою надання показань, які б виправдовували його у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також узгоджувати з ними свої показання та створювати штучні докази непричетності до вчинення злочину.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначених ст.615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК).
Слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК України - наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та п.2 ч.1 ст.194 КПК України - наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, що дає підстави слідчому судді застосувати до підозрюваного запобіжний захід.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу, що в судовому засіданні прокурором не доведено п.3 ч.1 ст.194 КПК України - недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею не встановлено, що ступінь ймовірності заявлених ризиків є настільки високою, щоб позбавляти підозрюваного волі на даному етапі досудового розслідування.
Вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 , а саме те, що такий з вищою економічною освітою, офіційно непрацюючий, неофіційно продає побутову техніку, одружений, має на утриманні 3-ох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має незадовільний стан здоров'я, пов'язаний з перенесеним інсультом, інвалід ІІ групи, військовозобов'язаний, раніше не судимий.
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відтак, з врахуванням вищевказаних обставин, зважаючи на принцип пропорційності та співмірності, слідчий суддя вважає, що запобігти заявленим ризикам, можливо, застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у виді застави.
Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості та з урахуванням встановлених обставин може повною мірою запобігти існуючим ризикам кримінального провадження без надмірного обмеження свободи підозрюваного.
При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 , майновий та сімейний стан підозрюваного, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу.
Інкримінований підозрюваному злочин є тяжким злочином, а тому враховуючи п.2 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо нього має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні. Розмір застави повинен визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховувати той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.
При цьому, слідчий суддя враховує те, що підозрюваний офіційно непрацюючий, неофіційно продає побутову техніку, одружений, має на утриманні 3-ох дітей: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року такий отримав в ФОП ОСОБА_15 дохід в сумі 48000 грн, та вважає, що достатньою для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків буде застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, знищити чи приховати речові докази, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов'язки.
Одночасно, враховуючи доведені прокурором обставини, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 обов'язки визначені ч.5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
у задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого управління ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 гривень (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень), яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 09.08.2025:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатися за межі Львівської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) здати на зберігання до Головного управління ДМС у Львівській області, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Січових Стрільців, 11, свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду UA598201720355219002000000757 , банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_9 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 13.06.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1