ЄУН: 317/1312/25
Провадження №: 2/336/2400/2025
11.06.25
іменем України
11 червня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Степливої Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «КВЮНТ» про припинення договору оренди землі,
Позивачка ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мідяного Є.О., звернулась до суду з позовом до Фермерського господарства «КВЮНТ» про припинення договору оренди землі, в якому просить розірвати договір оренди землі № 15 від 01.02.2010, укладений між нею та відповідачем про оренду земельної ділянки площею 9,77 га, кадастровий номер: 2323955400:08:001:0026.
В обґрунтування позову представник позивачки зазначив, що позивачка уклала з Фермерським господарством «КВЮНТ» договір оренди землі №15 від 01 лютого 2010 року, до якого 24 лютого 2021 року була укладена додаткова угода № 15, якою договір фактично було викладено у новій редакції. Право оренди за зазначеним Договором та додатковою угодою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
За умовами договору зі змінами внесеними додатковою угодою в оренду передається земельна ділянка площею 9,77 га (рілля), кадастровий номер: 2323955400:08:001:0026. За умовами договору встановлено розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 4785,00 грн. на рік. Також, у договорі сторони погодили, що за весь період користування землею обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Строки сплати орендної плати до 30 грудня кожного року.
Представник позивача зазначає, що до 2022 року керівник ФГ «КВЮНТ» самостійно привозив орендну плату позивачці, яка розписувалась в її отриманні. Але за 2021 та 2022 роки виплата відбувалась без урахування індексів інфляції, які у 2021 році склали 110% річних, а у 2022 році 126,6% річних. Як стверджує представник позивача, відповідач взагалі не сплатив орендної плати за 2023 та 2024 роки.
14.02.2025 представник позивача надсилав на адресу відповідача вимогу щодо погашення заборгованості з орендної плати, однак лист повернувся без виконання.
Вважає, що відповідач системно не виконує своїх обов'язків за договором, у зв'язку із чим просить суд договір розірвати.
Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 14.03.2025 справу було направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 16.04.2025 справа надійшла в провадження судді Коваленка П.Л.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21.04.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі, копія позовної заяви з додатками та судові повістки направлялись відповідачу за його юридичною адресою.
Позивач та його представник Мідяний Є.О. в судове засідання не з'явились, від представника позивача до суду надійшла письмова заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надав.
Суд ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливим ухвалити рішення про задоволення позову, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №409785908 від 27.01.2025, земельна ділянка з кадастровим номером: 2323955400:08:001:0026 площею 9,77 га, розташована в Запорізькій області Оріхівського району належить на праві власності позивачці ОСОБА_1 .
01.02.2010 позивачка ОСОБА_1 та відповідач Фермерське господарство «КВЮНТ» уклали договір оренди землі № 15, до якого в подальшому, 24.02.2021 було укладено Додаткову угоду № 15, яка за своєю суттю стала новою редакцією договору оренди.
Відповідно до умов Додаткової угоди № 15 від 24.01.2021, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку (п.1) площею 9,7703 га, у тому числі рілля 9,7703 га (п.3), кадастровий номер земельної ділянки 2323955400:08:001:0026 (п.6), строком на 10 років терміном до 30.12.2030 (п.9).
Розмір орендної плати за домовленістю сторін становить 4785,00 грн (п.10 Додаткової угоди); обчислення розміру орендної плати за землю за весь період користування здійснюється з урахуванням індексів інфляції (п.12); орендна плата вноситься у строк до 30 грудня поточного року (п.13); у разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день такого прострочення (п. 15).
Пунктом 30.3 Додаткової угоди закріплено право орендодавця своєчасно отримувати орендну плату. Пунктом 33.4 Додаткової угоди закріплений обов'язок орендаря вносити орендну плату за користування земельною ділянкою.
Пунктом 39 Додаткової угоди передбачена можливість припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором при неможливості їх усунення іншим чином.
Позивачем надані докази звернення до відповідача з письмовою вимогою про погашення заборгованості з орендної плати за 2023 та 2024 рік. Однак, вимога повернулась до відправника з відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом відправлення.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону.
Земельним кодексом України, а саме статтею 96, передбачено обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату. Вказана норма кореспондується зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі», яка надає орендодавцю право вимагати своєчасного внесення орендної плати.
На підставі статті 32 Закону України «Про оренду землі», договір оренди може бути достроково розірваний у разі невиконання орендарем своїх зобов'язань, визначених статтями 24, 25 цього закону та умовами договору. Аналогічна умова зазначена у пункті 39 Додаткової угоди № 19 від 24.02.2021 до договору оренди землі №19 від 01.02.2010.
Відповідно до статті 651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення його умов однією зі сторін. Істотним вважається таке порушення, яке призводить до того, що інша сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до пункту «д» статті 141 Земельного кодексу України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
У зв'язку з цим, несплата орендної плати за користування земельною ділянкою за 2023 та 2024 рік, є невиконанням обов'язків відповідача, передбачених договором оренди землі, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання Договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1. ст. 2 Закону України «Про оренду землі» до інших законодавчих актів, що регулюють відносини щодо оренди земельної ділянки відносяться положення Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушення зобов'язань, а саме його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є підставою для розірвання договору.
При погоджені з відповідачем строку сплати орендної плати за користування земельними ділянками, який відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є істотною умовою договору оренди землі, позивач розраховував на своєчасне отримання орендної плати за землю у відповідному розмірі. А отже в зв'язку з порушенням умов щодо сплати орендної плати, орендодавець був позбавлений можливості отримання матеріальних благ, на які він розраховував при укладені Договору оренди землі.
Згідно з положеннями статей 21, 22 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється в грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Систематичне порушення строків сплати орендної плати відповідно до п. «д» ст. 141 ЗК України є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Отже договір оренди землі можливо розірвати лише у разі систематичного порушення строків сплати орендної плати, разове порушення умов договору не є підставою для його розірвання. Несплата орендної плати, а також невиконання обов'язку щодо нарахування та сплати щорічних інфляційних витрат відповідачем є підставою для розірвання Договору оренди землі. Із зазначеного питання є відповідна позиція Верховного Суду України, викладена в постановах від 12 грудня 2012 року справа № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року № 6-1449цс17 і яка в силу ст. 263 ЦПК України повинна враховуватись судами при прийнятті рішення.
Сам факт систематичного порушення договору оренди землі щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Такий висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №484/301/18, провадження №61-39488ск18.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 4 ЦПК України, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевказані обставини, відповідно до умов договору оренди землі та додаткової угоди до нього, відповідач був зобов'язаний сплатити орендодавцю орендну плату за 2023, 2024 роки до 30 грудня кожного поточного року, однак цього не виконав.
Матеріали справи не містять жодних доказів сплати орендної плати відповідачем, зокрема платіжних документів, квитанцій або іншої інформації, що свідчила б про виконання ним грошового зобов'язання за договором. Водночас, представник позивача заперечує факт надходження будь-яких коштів у рахунок орендної плати за 2023 та 2024 роки, посилаючись на конкретні умови договору.
Отже, зважаючи на систематичне невиконання відповідачем обов'язку щодо сплати орендної плати за 2023 та 2024 роки, за договором оренди земельної ділянки, який укладений між сторонами та діяв впродовж вказаного періоду часу, наявні підстави для розірвання договору оренди землі, у зв'язку з чим позов слід задовольнити.
У зв'язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 141, 209, 259, 263 265 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Фермерського господарства «КВЮНТ» про припинення договору оренди землі - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі №15 від 01.02.2010, укладений між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем Фермерським господарством «КВЮНТ» про оренду земельної ділянки площею 9,77 га, кадастровий номер 2323955400:08:001:0026.
Стягнути з Фермерського господарства «КВЮНТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фермерське господарство «КВЮНТ», код ЄДРПОУ 31374958, адреса місцезнаходження: Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Першотравнева, буд.80, кв. 4.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Суддя П.Л. Коваленко