31.03.2025
Справа № 331/5180/24
Провадження № 2/331/410/2025
31 березня 2025 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді Яцун О.О.,
за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,
представника позивача адвоката Ткаченко О.С.,
представника відповідача Завгородньої К.М.,
представника відповідача Нємни Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Запорізької обласної військової адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова за № 89- ОР-К від 03.07.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради», за № 99-ОР-К від 17.07.2024 року «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради»; поновлення на роботі на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради з 17.07.2024 року; стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 30.11.2017 року рішенням сімнадцятої сесії сьмого скликання Запорізької обласної ради № 8 «Про призначення Єсаянца М.Г. головним лікарем Комунальної установи «Запорізькой обласний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради» позивача ОСОБА_1 призначено головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради з наступного дня після звільнення з попереднього місця роботи.
07.12.2017 року між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_1 було укладено «Контракт з головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний центр» Запорізької обласної ради.
Наказом № 158-О від 07.12.2017 року ОСОБА_1 призначено головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради» з 07.12.2017 року.
28.02.2020 року розпорядженням Запорізької обласної ради від 27.02.2020 року № 6 «Про створення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» Комунальна установа «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер Запорізької обласної ради» перетворено на Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради.
Рішенням Запорізької обласної ради «Про продовження строку дії контракту з ОСОБА_1 директором Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» № 9 від 11.06.2020 року, позивачу продовжено строк дії контракту на 5 (п'ять) років - по 07.12.2027 року (включно).
Наказом № 256 к/тр від 25.03.2022 року ОСОБА_1 встановлено виплату у розмірі 0,25 ставки лікаря - гінеколога - онколога гінекологічного відділення за ведення роботи за спеціальністю «онкологія» в межах робочого часу за основною посадою з 01 квітня 2022 року.
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Івана Федорова № 262 від 06.05.2024 року «Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприемства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, зобов?язано припинити Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької бальної ради (код ЄДРПОУ 02006691) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна Запорізької обласної ради. Визначено Комунальне некомерційне підприємство «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради правонаступником майна та усіх прав обов?язків Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради. Розпорядженням голови Запорізької обласної військової адміністрації № 270 від 08.05.2024 року створено комісію з припинення та обрано головою комісії з припинення ОСОБА_2 . Листом Запорізької обласної військової адміністрації № 08-54/2259 від 08.05.2024 року за підписом голови Івана Федорова, директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради Єсаянца М.Г., відповідно до статті 49-2 КЗпП повідомлено, що його посада на підприємстві підлягає скороченню та попереджено про його звільнення після спливу двохмісячного терміну, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України.
На підставі розпорядження № 89-ОР-К від 03.07.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» ЗОР» позивача звільнено відповідно до пункту 1 статті 40 КпП України, 09.07.2024 року.
Проте, враховуючи перебування ОСОБА_1 на лікарняному до 16 липня 2024 року включно, розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації від 17.07.2024 року № 99-ОР-К «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» датою звільнення вважається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, тобто 17 липня 2024 року.
Із вказаними розпорядженнями про звільнення позивач не погоджується, вважає їх незаконними та зазначає, що в порушення вимог ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, йому як директору Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» не було запропоновано жодної посади, ані в Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради», ані в Комунальному некомерційному підприємстві «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, що є правонаступником прав та обов?язків попереднього підприємства. Позивач стверджує, що власник або уповноважений ним орган зобов?язаний пропонувати працівнику вакансії, які були на день попередження про звільнення, а також вакансії, які з?являються протягом двох місяців і які відповідають його професії та кваліфікації (рівнозначні нинішній посаді або нижчі). Позивач також вказав, що посаду директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» він суміщав з посадою лікаря-гінеколога-онколога та має достатню кваліфікацію як лікар-хірург-онколог, проте, посаду із подібною кваліфікацією йому також ніхто не запропонував. На момент звільнення позивача посада директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» фактично не була скорочена, так як на момент звільнення новий штатний розпис був відсутній, позивача з ним ніхто не ознайомлював. Підприємство Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» також не було припинено та продовжувало свою роботу на момент подачі даного позову. Позивач вказує, що можливість для звільнення працівників у разі реорганізації підприємства допускається тільки за умови скорочення штату або чисельності працівників. Вважає його звільнення необгрунтованим, безпідставним та незаконним. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова за № 89-ОР-К від 03.07.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради», за № 99-ОР-К від 17.07.2024 року «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради»; поновити його, ОСОБА_1 , на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради з 17.07.2024 року; стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» середній заробіток за час вимушеного прогулу та судові витрати.
22 серпня 2024 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею по вищезазначеній цивільній справі визначено суддю Яцун О.О. (а.с.82-83 т.1).
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 26 серпня 2024 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду із позовом, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.84-85 т.1).
29 жовтня 2024 року представником відповідача Запорізької обласної військової адміністрації Завгордньою К.М., яка діє на підставі довіреності від 16.04.2024 року (а.с.118 т.1) було подано до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому представник сторони відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. У відзиві представник відповідача посилається на те, що пунктом 1 Контракту, укладеного між Запорізькою обласною радою і ОСОБА_1 , передбачено умови розірвання договору, у тому числі дострокового. Згідно із п.п. 3 п. 23 Контракту дія цього контракту припиняється з ініціативи Органу управління (Запорізької обласної ради) до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 КЗпП України та цим контрактом. Отже, Контрактом, укладеним з позивачем, передбачена можливість припинення з ним трудових відносин за ст. 40 КЗпП України. Під час виникнення спірних правовідносин в Україні діяв та діє правовий режим воєнного стану. Згідно із п. 8 ч.6 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» начальник військової адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад). Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 262 від 06.05.2024 року «Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» припинено Підприємство шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради та (у тому числі) попереджено ОСОБА_1 , директора Підприємства, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про його наступне вивільнення та звільнення у зв'язку з цим. Позивач був належним чином попереджений (не пізніше ніж за два місяці) про наступне вивільнення та звільнення у порядку, передбаченому ст. 49-2 КЗпП України, у зв'язку із припиненням Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради. Відповідачем було вжито всіх необхідних заходів, спрямованих на дотримання норм трудового законодавства, щодо ознайомлення позивача із розпорядженнями про звільнення та видачі йому трудової книжки. Повноваження Запорізької обласної ради в частині управління об'єктами спільної власності, а також призначення і звільнення їх керівників, здійснює Запорізька обласна військова адміністрація/начальник Запорізької обласної військової адміністрації. В свою чергу, повноваження щодо призначення і звільнення працівників об'єктів спільної власності належить до повноважень керівників цих об'єктів. Так, директор Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства. Запорізька обласна військова адміністрація, яка здійснює повноваження Запорізької обласної ради, є роботодавцем тільки для керівників комунальних підприємств, установ та закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (в тому числі і для керівників комунальних некомерційних підприємств), тому вона не мала (не має) повноважень пропонувати наявні вакансії позивачу у вказаних ним підприємствах, оскільки рішення щодо прийняття на роботу працівників таких підприємств вирішують виключно їх керівники. Також, представник відповідача зазначив, що позивач на момент звільнення з посади директора підприємства вже не працював за сумісництвом лікарем-гінекологом-онкологом на цьому підприємстві близько восьми місяців. Зауважив, що оскільки 08.05.2024 року повноваження щодо управління підприємством перейшли до комісії з припинення, продовжувати трудові відносини з позивачем було недоцільно. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.112-117 т.1).
01 листопада 2025 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду через підсистему «Електронний суд» відповідь на відзив представника відповідача Запорізької обласної військової адміністрації Завгордньої К.М., в якій він надає додаткові пояснення та просить позов задовольнити у повному обсязі (а.с.197-205 т.1).
25 листопада 2025 року представником відповідача Запорізької обласної військової адміністрації Завгорднюю К.М. подано до суду через підсистему «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, в яких представник надає додаткові пояснення та просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.216-218 т.1).
18 лютого 2025 року представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної радиНємна Т.І., яка діє на підставі довіреності від 03.01.2025 року (а.с.247 т.1) надіслала до суду через підсистему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому представник сторони відповідача просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. У відзиві представник відповідача посилається на те, що відповідачем Запорізькою обласною військовою адміністрацієюбуло вжито всіх необхідних заходів, спрямованих на дотримання норм трудового законодавства, щодо ознайомлення позивача із розпорядженнями про звільнення та видачі йому трудової книжки. Вищевикладене свідчить про те, що відповідачем дотримано процедуру звільнення позивача, яка передбачена нормами чинного трудового законодавства, у зв'язку з припиненням підприємства. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.244-246 т.1).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Ткаченко О.С., яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АР № 1193967 від 21.08.2024 року (а.с.108 т.1), підтримали позов у повному обсязі та просять позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив на позовну заяву.
Представник відповідача Запорізької обласної військової адміністрації Завгордня К.М. у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
Представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної радиНємна Т.І. у судовому засіданні також заперечувала щодо задоволення позовної заяви у повному обсязі, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 30.11.2017 року рішенням сімнадцятої сесії сьмого скликання Запорізької обласної ради № 8 «Про призначення Єсаянца М.Г. головним лікарем Комунальної установи «Запорізькой обласний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради» позивача ОСОБА_1 призначено головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний диспансер» Запорізької обласної ради з наступного робочого дня після звільнення з попереднього місця роботи у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Доручено голові обласної ради підписати контракт із Єсаянцем Михайлом Григоровичем, головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради», строком на 5 (п'ять) років (а.с.22-23 т.1).
07.12.2017 року між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_1 було укладено Контракт - «Контракт з головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області (а.с.24-32 т.1).
Відповідно до пункту 6.1. зазначеного Контракту, строк дії цього контракту з 07 грудня 2017 року по 07 грудня 2022 року включно (а.с.30 т.1).
Наказом № 158-О від 07.12.2017 року Єсаянца М.Г. призначено головним лікарем Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради з 07.12.2017 року (а.с.33 т.1).
Рішенням Запорізької обласної ради № 6 від 27.02.2020 року «Про створення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» було створено Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради в результаті перетворення Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради. Встановлено, що Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради є правонаступником майна, прав та обов'язків Комунальної установи «Запорізький обласний клінічний онкологічний диспансер» Запорізької обласної ради (а.с.120-121 т.1).
Цим же рішенням було затверджено Статут Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (а.с.57-76 т.1).
Рішенням Запорізької обласної ради «Про продовження строку дії контракту з ОСОБА_1 , директором Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» № 9 від 11.06.2020 року було продовжено строк дії контракту з ОСОБА_1 , директором Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради на 5 (п'ять) років по 07.12.2027 року (включно) (а.с.34-35 т.1).
Наказом № 256 к/тр від 25.03.2022 року директору ОСОБА_1 встановлено виплату в розмірі 0,25 ставки лікаря-гінеколога-онколога гінекологічного відділення за ведення роботи за спеціальністю «онкогінекологія» у межах робочого часу відповідно до чинного законодавства України за основною посадою з 01 квітня 2022 року (а.с.36 т.1).
Розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації № 262 від 06.05.2024 року «Про припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради було вирішено припинити Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006691) шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (код ЄДРПОУ 02006716). Попереджено ОСОБА_1 , директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, відповідно до ст. 49-2 КЗпП України, про його наступне вивільнення та звільнення у зв'язку з припиненням Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради (а.с.47-49 т.1).
07.05.2024 року позивача Єсаянца М.Г., як керівника Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради було ознайомлено з розпорядженням № 262 від 06.05.2024 року, що підтверджено його особистим підписом на копії зазначеного розпорядження (а.с.151-153 т.1).
Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації Івана Федорова № 270 від 08.05.2024 року «Про створення комісії з припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради шляхом приєднання до Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради» було прийнято рішення про створення комісії з припинення Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради (а.с.133-136, 137-138 т.1).
08.05.2024 року на адресу директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради Єсаянца М.Г. було направлено лист Запорізької обласної військової адміністрації № 08-54/2259 від 08.05.2024 року, в якому міститься попередження в порядку статті 49-2 КЗпП України, відповідно до якого ОСОБА_1 повідомлено, що його посада директора на підприємстві підлягає скороченню та попереджено про його звільнення після спливу 2-х місячного терміну з моменту одержання цього персонального попередження, відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (а.с.37-38 т.1).
Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 08.05.2024 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відомості про перебування Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради в стані припинення та інформацію щодо призначення ОСОБА_3 головою комісії з припинення підприємства (а.с.77-78 т.1).
03.07.2024 року головою обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації було видано розпорядження № 89-ор-к «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, 09 липня 2024 року (а.с.39-41 т.1).
Враховуючи перебування ОСОБА_1 на лікарняному до 16 липня 2024 року включно, 09.07.2024 року розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальником обласної військової адміністрації № 99-ор-к «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради датою звільнення вважається перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, - 17 липня 2024 року (а.с.42-43 т.1).
Отже, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Комунальним некомерційним підприємством «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради з 07.12.2017 року по дату звільнення - 17 липня 2024 року, що фактично не оспорюється відповідачами по справі.
24.04.2020 року між Запорізькою обласною радою та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду № 3 до контракту, в якій Контракт було викладено в новій редакції відповідно до рішення Запорізької обласної ради № 19 від 27.02.2020 року. Відповідно до п. 1 Контракту, укладеного між Запорізькою обласною радою і ОСОБА_1 , цей контракт регулює трудові відносини, пов'язані з виконанням керівником комунального закладу охорони здоров'я Запорізької обласної ради, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області та діє в організаційно-правовій формі комунального некомерційного підприємства, своїх обов'язків, визначає права, відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації праці Керівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового. Згідно із п.п. 3) п. 23 Контракту, дія цього Контракту припиняється з ініціативи Органу управління (Запорізької обласної ради) до закінчення строку дії цього контракту у випадках, передбачених статтями 40 і 41 Кодексу законів про працю України та цим Контрактом (а.с.168-177 т.1).
Відповідно до вищезазначеного вбачається, що Контрактом, укладеним з позивачем, передбачена можливість припинення з ним трудових відносин за ст. 40 КЗпП України.
Згідно частини 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
07.05.2024 року позивача ОСОБА_1 було ознайомлено з розпорядженням № 262 від 06.05.2024 року, що підтверджено його особистим підписом на копії зазначеного розпорядження (а.с.151-153 т.1). Отже, позивач був належним чином попереджений про наступне вивільнення та звільнення у порядку, передбаченому ст. 49-2 КЗпП України, у зв'язку із припиненням Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про критичну інфраструктуру», цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною 3 статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначені повноваження районної, обласної військових адміністрації, які вони здійснюють на відповідній території.
Пунктом 2) частини 3 статті 15Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що районна, обласна військові адміністрації здійснюють на відповідній території повноваження, віднесені до їхньої компетенції цим Законом, а також у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України рішення, передбаченого частиною третьою статті 10 цього Закону, або у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області повноваження із здійснення управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (крім вирішення питань відчуження, у тому числі шляхом приватизації, таких об'єктів за винятком передачі цілісних майнових комплексів та/або майна установ судово-медичної експертизи у державну власність); призначення і звільнення їх керівників.
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», У разі утворення обласної та/або районної військової адміністрації на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування, у разі тимчасової окупації або оточення адміністративного центру області або у разі прийняття Верховною Радою України за поданням Президента України відповідного рішення:
1) повноваження такої обласної та/або районної ради здійснюють відповідні обласні та районні військові адміністрації;
2) виконавчий апарат такої районної та обласної ради підпорядковується начальнику відповідної військової адміністрації;
3) відповідні районні та обласні ради не здійснюють свої повноваження;
4) комунальні підприємства, установи та організації, засновані на базі майна спільної власності територіальних громад району або області, підпорядковуються відповідній військовій адміністрації;
5) управління об'єктами спільної власності територіальних громад таких району та/або області здійснюється начальником відповідної районної та/або обласної військової адміністрації;
6) призначення осіб на посади та звільнення з посад, які здійснюються начальником районної військової адміністрації, погоджуються з начальником відповідної обласної військової адміністрації;
7) начальник обласної військової адміністрації, начальник районної військової адміністрації за погодженням з начальником відповідної обласної військової адміністрації може увільняти від виконання посадових обов'язків працівників виконавчого апарату такої районної та/або обласної ради (для таких працівників оголошується простій або здійснюється їх переведення на рівнозначну чи нижчу посаду).
Указом Президента України «Про утворення військових адміністрацій» на виконання Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 68/2022 від 24.02.2024 року, для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку було утворено Запорізьку обласну військову адміністрацію.
Згідно пункту 1 постанови Верховної Ради України № 3625-IX від 21.03.2024 року «Про здійснення Запорізькою обласною військовою адміністрацією, начальником Запорізької обласної військової адміністрації повноважень, передбачених частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», яка набрала чинності 30.03.2024, на період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів після його припинення чи скасування Запорізька обласна військова адміністрація, начальник Запорізької обласної військової адміністрації, крім повноважень, віднесених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» до компетенції обласної військової адміністрації, начальника обласної військової адміністрації, здійснюють також повноваження, передбачені частиною третьою статті 10 та частиною третьою статті 15 зазначеного Закону.
Відповідно до Статуту Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, а саме п. 7.1, 7.2, п.п. 7.3.5, 7.3.9розділу 7, управління Підприємством здійснює Запорізька обласна рада (Засновник); поточне керівництво Підприємством здійснює керівник Підприємства - директор, строк найму, права та обов'язки, відповідальність директора визначаються контрактом; Засновник укладає і розриває контракт з директором;Засновник погоджує призначення на посади звільнення з посад заступників директора, головного бухгалтера Підприємства, керівника юридичної служби (юрисконсульта), керівника уповноважено підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції Підприємства (а.с.57-76 ).
Згідно п.п. 14 п. 5 розділу VII Статуту Комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради, затвердженого розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника Запорізької обласної військової адміністрації від 05.07.2024 № 20-ор-св «Про затвердження статуту комунального некомерційного підприємства «Запорізька обласна клінічна лікарня» Запорізької обласної ради у новій редакції», директор Підприємства приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників Підприємства, а також інші передбачені законодавством про працю рішення у сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками Підприємства. Забезпечує раціональний добір кадрів, дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку. Створює умови підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників (а.с.140-150 т.1).
Статут Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради містить аналогічні приписи, а саме у п.п. 7.5.14 п. 7.5 розділу 7 Статуту (а.с.57-76 т.1).
Таким чином, Запорізька обласна військова адміністрація, яка здійснює повноваження Запорізької обласної ради, є роботодавцем тільки для керівників комунальних підприємств, установ та закладів, що є об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, тому вона не мала повноважень пропонувати наявні вакансії позивачу у вказаних підприємствах, оскільки рішення щодо прийняття на роботу працівників таких підприємств вирішують виключно їх керівники.
Разом з тим, згідно пункту 25 Додаткової угоди № 3 від 24.04.2020 року до контракту з директором Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, що є об'єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, від 07.12.2017 року, у разі дострокового припинення дії цього контракту з незалежних від Керівника причин, зазначених у пункті 3 частини першої статті 36, пунктах 1, 2 і 6 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, встановлюються додаткові гарантії, компенсації та виплати, передбачені законодавством (а.с.168-177 т.1).
У справах, в яких оспорюється незаконність звільнення з роботи, позивач є слабкою ланкою, а тому справедливим є покладання обов'язку доказування законності звільнення на роботодавця.
Статтею 43 Конституції України закріплено право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Отже, Конституція України, норми якої, відповідно до ст. 8 цього Основного закону, є нормами прямої дії, визначає, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадк у змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до частини 2 статті 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно частин 1-3 статті 49-2 КЗпП України,про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи.
Однією з найважливіших гарантій для працівників при зміні в організації праці, в тому числі ліквідації, реорганізації підприємства, є обов'язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини 2 статті 40, частини 3 статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та яка з'явилася на підприємстві протягом цього періоду й існувала на день звільнення. Таким чином, роботодавець має запропонувати працівнику, якого він вивільняє, всі вакансії, які були (з'явилися) на підприємстві, аж до моменту звільнення.
Сам факт зміни в організації праці створює для роботодавця позитивне зобов'язання щодо збереження трудових правовідносин з його працівниками. Належним виконанням такого зобов'язання є здійснення визначених КЗпП України дій, які нададуть працівникові можливість продовжити виконання попередніх функціональних обов'язків, а в разі неможливості, - інших, які відповідають його кваліфікації.
Отже, звільнення з роботи є крайнім заходом у зв'язку з об'єктивною неможливістю збереження трудових правовідносин або ж через небажання працівника продовжувати працювати на запропонованих умовах (найкращих умовах, які роботодавець об'єктивно має змогу запропонувати з урахуванням приписів трудового законодавства з дотриманням прав інших працівників, зокрема щодо переважного права на залишення на роботі).
Згідно із роз'ясненнями, викладеними у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про поновлення на роботі» № 9 від 06.11.1992 року, судам необхідно з?ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом, і перевіряти їх відповідність законові. Суд не вправі визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов?язували звільнення.
Одним із передбачених у статті 40 КЗпП України, випадків розірвання з ініціативи власника або уповноваженого ним органу трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності, є - зміна в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої зазначеної статті).
Зі змісту зазначеної норми вбачається, що вона передбачає декілька самостійних підстав для розірвання з ініціативи власника трудового договору з працівником, зокрема, ліквідацію; реорганізацію; банкрутство; перепрофілювання підприємства, установи, організації; скорочення чисельності працівників; скорочення штату працівників.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року, судам роз'яснено, що, розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Верховний Суд тривалий час дотримується послідовної практики, починаючи з постанови від 11.04.2018 року у справі № 591/3104/16-ц, за змістом якої сформульовано такий правовий висновок - встановлюючи наявність чи відсутність факту наявності змін у організації виробництва та праці, судам слід з'ясовувати чи такі зміни дійсно відбулися, чи навпаки просто відбулося збереження і розмежування уже існуючих повноважень з передачею новоствореним підрозділам, без відмови від попередніх функцій і завдань.
Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до правової позиції, яка була висловлена Верховним Судом України у постанові від 09.10.2023 року у справі № 607/16763/22, від 25.05.2016 року у справі № 6-304815, власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду, тощо. При цьому роботодавець зобов?язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. Оскільки обов?язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов?язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з?явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.
Отже, відповідачем Комунальним некомерційним підприємством «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради не було запропоновано позивачу ОСОБА_1 жодної посади.
Таким чином, роботодавцем не виконано обов'язку щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які з'явилися протягом двох місяців і які існували на день звільнення з урахуванням освіти, кваліфікації, досвіду позивача.
У постанові від 11.04.2018 року у справі № 591/3104/16-ц Верховний Суд зазначив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відповідно до статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
З огляду на вищевикладене, аналізуючи докази, досліджені у судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що внаслідок змін в організації праці Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради позивача було звільнено з посади, однак роботодавець не виконав свого зобов'язання по працевлаштуванню позивача, порушивши гарантії його трудових прав, тому слід визнати незаконними та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова за № 89- ОР-К від 03.07.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради», розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова за № 99 - ОР-К від 17.07.2024 року «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради», у зв'язку з чим позивач ОСОБА_1 підлягає поновленню на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради з 17.07.2024 року.
За правилами ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до абз. 4, 5 п. 2. Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року (із змінами), середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
У зв'язку з поновленням позивача на вказаній посаді на його користь підлягають стягненню з відповідача Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради суми втраченого заробітку за час вимушеного прогулу з часу звільнення з 17.07.2024 по день вирішення даної справи, тобто по 31.03.2025 року, які слід вирахувати, керуючись положеннями Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100.
Відповідно до довідки про доходи № 01-11/41 від 03.07.2024 року, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, розмір середньоденної заробітної плати позивача ОСОБА_1 становить 5725 грн. 48 коп. (а.с.81 т.1).
Суд зауважує, що право позивача на виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу гарантовано положеннями ст. 235 КЗпП України, тому вважає за необхідне позовні вимоги у цій частині задовольнити шляхом стягнення з відповідача Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.07.2024 року по 31.03.2025 року (184 робочих днів) у розмірі 1 053 488 грн. 32 коп. (5725 грн. 48 коп. (1 день) х 184), згідно із Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року.
Суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Вказаний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 18.07.2018 року по справі № 359/10023/16-ц.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З огляду на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з кожного відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 5 267 грн. 44 коп. за позовні вимоги майнового характеру, встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2024 року (рік звернення до суду з позовом).
З огляду на положення ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині поновлення позивача на роботі та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 247, 263- 265, 352, 354 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової адміністрації, Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради про визнання незаконними та скасування розпоряджень, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова «Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» № 89-ОР-К від 03.07.2024 року.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова «Про визначення дати звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради» № 99 - ОР-К від 17.07.2024 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради з 17.07.2024 року.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної радина користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.07.2024 року по 31.03.2025 року у розмірі 1 053 488 (один мільйон п'ятдесят три тисячі чотириста вісімдесят вісім) грн. 32 коп.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради на користь держави судовий збір у розмірі 5 267 (п'ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 44 коп.
Стягнути з Запорізької обласної військової адміністрації на користь держави судовий збір у розмірі 5 267 (п'ять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 44 коп.
Відповідно до вимог ст. 430 ЦПК України рішення в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, та поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;
представник позивача: ОСОБА_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
відповідач: Комунальне некомерційне підприємство «Запорізький регіональний протипухлинний центр» Запорізької обласної ради, місцезнаходження: місто Запоріжжя, вул. Культурна, будинок № 177-А, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02006691;
відповідач: Запорізька обласна військова адміністрація, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 164, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00022504.
Суддя О.О. Яцун