Справа № 314/5355/18
Провадження № 2-і/314/1/25
28.05.2025 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області в особі судді Кіяшко В.О., за участю секретаря судового засідання Румянцевої А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , стягував ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №314/5355/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини -
встановив:
Боржник у виконавчому провадженні - ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шепітко Р.В., звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ від 27 листопада 2018 року у справі № 314/5355/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 11.05.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вільнянським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 30.12.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого на одну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.11.2018 року, і до досягнення старшим сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.
В обґрунтування заяви вказує, що вказаний судовий наказ підлягає визнанню таким що не підлягає виконанню у зв'язку із тим, що 22 серпня 2009 року між Заявником та Стягувачем зареєстровано шлюб.
Від шлюбу у сторін народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Після початку війни стягувач та боржник разом з дітьми переїхали із міста Вільнянськ Запорізької області до міста Українка Київської області як внутрішньо переміщені особи, звідки діти та стягувач поїхали за кордон і певний час знаходились там.
На початку 2024 року колишня дружина (стягував) разом із дітьми приїхали в Україну, стягувач залишила дітей заявнику (боржнику), обгрунтовуючи свій вчинок відсутністю фінансової можливості утримувати дітей закордоном. З цього часу діти знаходяться на утриманні у батька та проживають разом з ним у м. Українка, Київської області за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується актом № 4 обстеження умов проживання від 14 січня 2025 року та довідкою № 134 від 28 жовтня 2024 року виданою Комунальним підприємством «Підприємство по обслуговуванню житла Української міської ради».
Діти навчаються у Академічному ліцеї № 2 Української міської ради № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області, що підтверджується довідками - довідка № 378 від 24 жовтня 2024 року видана ОСОБА_4 про те, що він дійсно навчається в 6-Б класі Академічного ліцею № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області, довідка № 379 від 24 жовтня 2024 року видана ОСОБА_3 про те, що він дійсно навчається в 9-В класі Академічного ліцею № 2 Української міської ради Обухівського району Київської області.
Стягувач, ОСОБА_2 з моменту залишення дітей і по цей не бере участі у вихованні спільних дітей, не цікавиться життям та загальним станом дітей, відмовляється у добровільному порядку надавати допомогу та сплачувати аліменти. За більш як рік її відсутності вона здійснила не більше двох телефонних дзвінків а спроби зв'язатися з нею залишитися безуспішними.
27.03.2025 Обухівським районним судом Київської області видано судовий наказ відповідно до якого вирішено: «Стягувати з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 26.03.2025 та до досягнення дітьми повноліття».
Оскільки діти проживають разом з боржником, за судовим наказом виданим Вільнянським районним судом Запорізької області 27 листопада 2018 року, ОСОБА_1 несе всі витрати пов'язанні з утриманням дітей, а мати, стягувач за вказаним судовим наказом, яка повністю здорова, перебуває за кордоном та ймовірно працевлаштована, має обов'язок належним чином утримувати своїх дітей, та надавати фінансову допомогу, відмовляється добровільно надавати допомогу та виконувати свій прямий обов'язок по утриманню дітей, тому ОСОБА_1 вважає, що судовий наказ виданий Вільнянським районним судом Запорізької області 27 листопада 2018 року необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки його обов'язок як боржника відсутній у зв'язку із його добровільним виконанням, а Обухівським районним судом Київської області видано інший судовий наказ про стягнення аліментів з ОСОБА_6 аліментів на його користь на утримання спільних неповнолітніх дітей.
Сторони в судове засідання не прибули. Про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи (ч.3 ст.432 ЦПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 04.04.2025 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні правовідносини.
Статтею 173 ЦПК України передбачено, що суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно ч.1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Згідно з частиною другою статті 181 Сімейного кодексу України (далі - СК України) за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно з ч.1, 2 ст.189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року, в разі невиконання батьком (матір'ю) свого обов'язку за договором стягнення аліментів здійснюється не за судовим рішенням, а на підставі виконавчого напису нотаріуса органом державної виконавчої служби.
Тобто, стягнення аліментів за укладеним між сторонами договором відбувається у позасудовому порядку за виконавчим написом нотаріуса.
Установлено, що спірний договір містить усі істотні умови, які необхідні для укладення такого виду договору, умови надання коштів на утримання дітей, їх розмір, що відповідає інтересам дітей та є обов'язковими для сторін договору. Цей договір укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений.
Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною четвертою статті 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
В абзаці 4 пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена статтею 196 СК України санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це у договорі.
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.
Також в п.4 Узагальнення судової практики ВССУ №8 від 25 вересня 2015р. надані роз'яснення словосполучення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а саме про те, що словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Суд вважає, що існування двох зобов'язань по сплаті аліментів на одних і тих самих дітей порушує права заявника ОСОБА_1 , а відтак заява про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Судові витрати у справі складаються із судового збору, вони понесені та сплачені позивачем і в силу ст. 141 ЦПК України підлягають зарахуванню на користь держави.
Керуючись ст. 2, 12, 81, 173, 247, 258-260, 432, ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , стягував ОСОБА_2 про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №314/5355/18 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Визнати судовий наказ Вільнянського районного суду Запорізької області від 27 листопада 2018 року у справі № 314/5355/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області 11.05.2000 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий Вільнянським РВ ГУМВС України в Запорізькій області 30.12.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно у розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого на одну дитину відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.11.2018 року, і до досягнення старшим сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів після її оголошення шляхом подання апеляційної скарги, а особами, які беруть участь у справі, але не були присутні в залі судового засідання під час проголошення ухвали, - в той же строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя В. О. Кіяшко
28.05.2025