Справа № 308/8068/25
12 червня 2025 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Ужгородська міська рада,-
Представник заявника ОСОБА_2 , що діє в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із вищевказаною заявою, в якій просить встановити факт приналежності ОСОБА_1 Державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЗК №017344, виданого 15.05.1994, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 0,084 га та зареєстрована в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за №3092.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 256 ЦПК України. Якщо заява подана з порушенням вказаних вимог, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення вказаних недоліків. У разі невиконання цих вказівок, заява вважається неподаною та повертається заявникові.
Так, в порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України заявником в заяві не зазначено:
- повне місце проживання чи перебування, поштовий індекс, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заявника;
- ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету заінтересованої особи;
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно зі ч.6 ст.14 ЦПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Як вбачається з даної заяви, її підписано та подано до суду адвокатом Коваленко Олександром Миколайовичем, який представляє інтереси заявника. При цьому в заяві відсутній реєстраційний номер облікової картки платника податків та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету в адвоката.
Так, відповідно до ч. 1ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Отже, підсудність розгляду цієї категорії справ визначається за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання заявника.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Водночас, згідно з п. 4 Постанови КМУ від 07.02.2022 року № 265 «Про деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що при подачі заяви про встановлення факту місцем проживання заявника його представник зазначає «Угорщина».
Відповідно до ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. У випадках, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом може бути визначено за угодою сторін.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
У міжнародному праві категорія «підсудність» застосовується для визначення розподілу як компетенції між судами існуючої в державі системи розгляду цивільних справ, так і компетенції судів щодо вирішення справ з іноземним елементом, тобто міжнародної підсудності.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається згідно зі статтями 76,77 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Отже, заявнику також необхідно уточнити підстави звернення саме до Ужгородського міськрайонного суду із поданою заявою.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому заяву слід залишити без руху, а заявнику надати строк для їх усунення.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 185, ст. ст. 293, 294, 315, 316 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту приналежності правовстановлюючого документу, заінтересована особа - Ужгородська міська рада - залишити без руху.
Повідомити заявника про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Шепетко