Справа № 147/271/25
Провадження № 2/147/204/25
04 червня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Почкіної О.М.,
з участю секретаря Бабчук В.В.,
за участі представника позивача Конюшко Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради, третя особа: Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Тростянецької селищної ради, третя особа: Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, в якому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до заповіту від 06.12.2021 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкове майно після смерті ОСОБА_2 складається із земельної ділянки за кадастровим номером №0524184800010010110, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ВН №2019281. 14.11.2024 позивач направила заяву до Гайсинської державної нотаріальної контори Вінницької області про прийняття спадщини, яка була посвідчена 14.08.2024 польським нотаріусом Ізабелою Шиманською, що здійснює свою діяльність у Варшаві. 20.11.2024 Гайсинська державна нотаріальна контора надала відповідь, в якій зазначила, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не звернулася у встановлений строк із заявою для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщина вважається неприйнятою. В обґрунтування причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначила, що у період з 2022 року по 2024 рік, через бойові дії та окупацію місцевості, де позивачка проживала, змушена була покину разом з неповнолітніми дітьми місце свого проживання, територію України та переїхала до Польщі. В подальшому позивачка пережила процес розірвання шлюбу з батьком своїх дітей та стягнення аліментів на їх утримання, фактично залишилася одна з дітьми, не маючи власного житла, змушена була працювати, щоб утримувати дітей. Для позивачки великим потрясінням стала смерть батька ОСОБА_2 . Всі ці обставини зумовили пропуск строку для прийняття спадщини. Крім того, позивачка немає юридичної освіти та необізнана із порядком та строками прийняття спадщини та вважала, що через збройну агресію російської федерації та введення воєнного стану строки звернення відсутні. Тому просить суд ухвалити рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили, вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
07.04.2025 та 07.05.2025 представником позивача через канцелярію суду було направлено клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.
Ухвалою суду від 08.05.2025 закрито підготовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні тим, які викладені в позовній заяві, також вказав, що інші спадкоємці відсутні. Просив позовну заяву задоволити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, за наявними у справі документами.
Представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Будь-яких пояснень та клопотань не подавав.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ілляшівка Гайсинського району Вінницької області помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого виконавчим комітетом Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 14.12.2023, актовий запис №28 (а.с.19).
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 склав заповіт, посвідчений старостою с. Ілляшівка, с. Красногірка, с. Підлісне, Тростянецької селищної ради Гайсинського району Вінницької області 06.12.2021, яким все своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 17).
16.11.2004 ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 виданого Михайлівською сільською радою Скадовського району Херсонської області 16.11.2004, актовий запис №08. Прізвище дружини після одруження - ОСОБА_5 (а.с.23).
Згідно з відомостями, які зазначені у витязі з реєстру територіальної громади від 31.07.2024, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7).
В матеріалах справи міститься копія заяви адвоката Конюшко Д.Б. від 13.11.2024, адресована Гайсинській державній нотаріальній конторі, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_1 бажає відкрити спадкову справу в Гайсинській державній нотаріальній конторі після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Крім того, до матеріалів справи долучена копія заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпис на якій засвідчено нотаріусом у Варшаві та копія довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_6 та ОСОБА_7 бути її представниками (а.с. 9-16).
У листі Гайсинської державної нотаріальної контори від 20.11.2024 №1164/01-16 зазначено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк не зверталася до Гайсинської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 та нею не було надано жодних доказів фактичного прийняття спадщини до майна ОСОБА_2 , а також не надано інформації про місце відкриття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадщина вважається не прийнятою (а.с.20).
ОСОБА_2 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 0524184800010010110 , що підтверджується копією Державного акту на право власності серії ВН №019281 виданого 15.10.2004 (а.с.21).
Також, згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Михайлівською сільською радою Скадовського району Херсонської області 29.06.2006, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого Михайлівської сільської ради Скадовського району Херсонської області 20.11.2011 - матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.24-25).
Згідно з інформацією наданою Державною прикордонною службою 21.04.2025 за №19/32922-25-Вих, ОСОБА_1 перетинала державний кордон України в період з 12.07.2022 по 18.03.2025 (а.с. 84).
Крім того представником позивача була надана копія рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 07.09.2023, яким було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та шлюб між ними розірвано. (а.с.93).
При прийнятті рішення суд керується наступними правовими нормами.
Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до статей 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом наведеної статті поважними причинами пропуску строку для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у постанові від 31.07.2024, прийнятій у справі №706/725/22 додатково роз'яснив, що головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного суду від 03.04.2024 у справі №639/8197/21).
Як вбачається із заяви адвоката Конюшко Д.Б., адресованої 13.11.2024 Гайсинській державній нотаріальній конторі, ОСОБА_1 бажає відкрити спадкову справу в Гайсинській державній нотаріальній конторі після смерті її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До зазначеної заяви було долучено заяву про прийняття спадщини від 14.08.2024, в якій ОСОБА_1 зазначила, що приймає спадщину батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, позивачка лише 13.11.2024 вчинила дії для прийняття спадщини, а саме: звернулася до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини, а до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини 19.02.2025. Тобто вже пройшов тривалий термін після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 31.07.2024, прийнятій у справі №706/725/22 вказав, що в кожному конкретному випадку суд має оцінювати тривалість пропуску строку для прийняття спадщини, що має важливе правове значення
Крім того, у своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що вона через свою юридичну необізнаність, пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Проте, суд вважає, що юридична необізнаність позивача не пов'язана з об'єктивними та істотними труднощами, що унеможливили їй вчасно реалізувати своє право на подання заяви про прийняття спадщини та не є об'єктивними перешкодами для здійснення такої дії.
Зокрема, Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 справа №626/274/22 дійшов висновку, що судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, проживання у спадковому майні після відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Також, причиною, через яку було пропущено строк для прийняття спадщини, позивачка зазначає її перебування за межами України на день смерті спадкодавця та протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини.
На підтвердження цього представником позивача було надано відповідь Державної прикордонної служби від 21.04.2025 за №19/32922-25-Вих, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перетнула державний кордон України 12.07.2022 та покинула територію України, а після цього вперше в'їхала на територію України 31.05.2024, тобто ще до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Разом з тим, вказані обставини не свідчать про встановлення важливих причин у розумінні статті 1272 ЦК України. Факт перебування позивача за межами території України сам собі не свідчить про наявність об'єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини.
Таким чином, лише перебування за межами України, не є поважною причиною пропуску строку для подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини. Такі висновки неодноразово були зроблені Верховний Судом у постановах від 07.12.2023 у справі №548/2415/21 та від 26.06.2024 у справі №155/1316/21.
Відповідно до п.3.3 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу у письмовій формі. Також п. 3.5. цього Порядку визначено, що у разі надходження засобами поштового зв'язку заяви, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, або заяви, підписаної кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису спадкоємця, яка надійшла технічними засобами електронних комунікацій, нотаріус приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а спадкоємцю повідомляє про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса.
Також і Верховний Суд в постанові від 13.04.2023 у справі №607/13549/21 роз'яснив, що коли існує ризик пропущення строку для прийняття спадщини, спадкоємець має право направити нотаріусу за місцем відкриття спадщини електронне повідомлення, в якому вказати про прийняття спадщини.
З наданих позивачем пояснень, доказів не вбачається, що вона з поважних причин не мала реальної можливості звернутися до нотаріуса з відповідною заявою, зокрема шляхом її надіслання поштою, направлення повідомлення, телеграми нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
Також в позовній заяві причиною пропуску, вказує на те, що вона пережила складний процес розірвання шлюбу з батьком своїх дітей та стягнення аліментів на їх утримання, фактично залишилася одна з дітьми, не маючи власного житла, змушена була працювати, щоб утримувати дітей, а також її емоційний та фізичний стан ускладнював оперативне реагування на процедуру прийняття спадщини. На підтвердження цього позивачка надала копії роздруківок з веб-порталу «Судова влада», які містять інформацію про стан розгляду судових справ за участі позивачки про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, а також копію рішення суду про розірвання шлюбу від 07.09.2023. Однак, всі ці події сталися до 06.12.2023, тобто до часу відкриття спадщини. Разом з тим, оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до закінчення шестимісячного терміну або ж існували протягом шестимісячного терміну і до часу звернення до нотаріуса чи до суду (постанова Верхового Суду від 17.08.2023 справа №626/274/22).
Посилання на необхідність постійно працювати для того, щоб утримувати дітей та те, що емоційний та фізичний стан ускладнював оперативне реагування на процедуру прийняття спадщини, не підтверджено належними та допустимими доказами. У своїй заяві позивачка обмежилася лише посиланням на наявність цих причин пропуску, однак суд вважає їх не переконливими.
Також перебування у стані великого потрясіння через смерть близької людини не є поважною причиною, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької людини переживає більшість людей.
При цьому інших доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, позивачем не надано та судом не встановлено обставин, які б свідчили, що у ОСОБА_1 існували причини, пов'язані з непереборними, істотними труднощами в прийнятті спадщини.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволені позову ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 5, 12, 76-79, 81, 89, 141, 259, 264-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Тростянецької селищної ради, третя особа: Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 13.06.2025.
Відомості про учасників справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: Тростянецька селищна рада, місцезнаходження: с-ще Тростянець, вул. Соборна, буд. 77, Гайсинський район, Вінницька область, 24300, ЄДРПОУ 04326224.
Третя особа - Гайсинська державна нотаріальна контора Вінницької області, місцезнаходження: вул. Богдана Хмельницького, буд. 23, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700, ЄДРПОУ 02887131.
Суддя О.М. Почкіна