65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"02" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5232/24
Господарський суд Одеської області у складі:
судді С.В. Літвінова
при секретарі Т.О. Липі
розглянувши справу в підготовчому засіданні за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР-ЕКСПІ" (вул. Січеславська Набережна, 29А,м. Дніпро,Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, 49000) до відповідача: Приватне акціонерне товариство з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" (вул. Миколи Гефта, 2-А, Одеса, Одеська область ,65003) про стягнення 4014753,96 грн.;
за участю представників:
від позивача: Рудницький О.С
від відповідача: Некрасов О.В
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР-ЕКСПІ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" про стягнення 4 014 753,96грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору про надання послуг з охорони №8/2020-К
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.12.2024р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/5232/24 за правилами загального позовного провадження.
16.12.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву,
Обгрунтовуючи відзив, відповідач посилається на ст. 652 ЦК України якою передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Крім того, відповідач зазначає, що за весь час співпраці між ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» та ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» залишалися надійні ділові відносини, націлені на подальшу довготривалу та перспективу взаємовигідну співпрацю, ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» і ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» погодились не припиняти зазначений договір, а лише тимчасово призупинити його дію в частині як надання послуг так і їх оплати з 08:00 годин 10 січня 2024р. до завершення розрахунків між сторонами за раніше надані послуги, уклавши про це додаткову угоду №6 від 09.01.2024р. до Договору №8/2020-К від 30.06.2020р.
Відповідач вказує, що у відповідності до умов п. 4.2. вказаного договору, оплата здійснюється саме на підставі наданого Виконавцем Замовнику рахунку, а з огляду на відсутність таких рахунків за період з серпня 2023р. по січень 2024р. та наявність вищевказаної додаткової угоди до цього договору про призупинення здійснення оплат за вказаним договором, на цей час у ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» не виникло зобов'язання щодо оплати ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» вартості послуг за вказаний період.
До того ж, відповідач зазначає, що у відповідності до умов п.2.2.1. вищевказаного договору, Виконавець зобов'язаний у повному обсязі виконувати свої обов'язки щодо предмету договору, а п. 2.2.4. передбачено, що Виконавець приймає у матеріально відповідальних осіб Замовника ТМЦ під охорону, відповідно до переліку (опису, акту), тільки після реєстрації у відповідному прошнурованому, пронумерованому і скріпленому печаткою журналі прийому - передачі ТМЦ. З моменту прийому Виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті ТМЦ. Проте, за весь період воєнного стану в Україні, з лютого 2022р., ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» нічого не передавало ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» під охорону, а ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» не надав про це ніяких доказів, що свідчіть про суто формальне існування з того часу зазначеного договору, дію якого сторони залишали виключно задля перспективи продовження співпраці за ним тоді, коли реально відновиться виробнича діяльність ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» .
Таким чином, відповідач вважає, що укладанням 09.01.2024р. вищевказаної додаткової угоди до Договору №8/2020-К від 30.06.2020р., ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» погодилось призупинити зобов'язання ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» за вказаним договором щодо оплати передбачених цим договором послуг, що також було підтверджено діями ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» щодо не виставлення рахунків ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» за раніше надані згідно актів виконаних робіт послуги, за період з серпня 2023р. по січень 2024р., які до цього часу ТОВ «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» на адресу ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» не направляло і відповідно ПРАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» не отримувало таких рахунків.
17.12.2024 позивач надав заяву про збільшення позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат яка повернута без розгляду відповідно до ухвали суду від 03.03.2025.
18.12.2024 позивач надав відповідь на відзив відповідно якої не погоджується з запереченнями відповідача наданими у відзиві.
27.12.2024 відповідач надав заперечення на відповідь на відзив в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 03.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзив.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує.
У судовому засіданні 02.06.2025р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив.
Між Позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-ЕКСПІ») та Відповідачем (Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «СИНТЕЗ ОЙЛ») було укладено Договір № 8/2020-К від 30.06.2020 року про надання послуг з охорони (далі - Договір).
Згідно п. 1 Договору, «Замовник (Відповідач) передає, а Виконавець (Позивач) приймає на себе відповідальність організувати та забезпечити виконання комплексу заходів щодо охорони території, споруд, майна і матеріальних цінностей ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», які знаходяться за адресами - м. Одеса, вул. Наливна, 15; вул. М. Гефта, 2а - у подальшому - «Об'єкт», забезпечення внутрішньо-об'єктового та пропускного режиму.»
Згідно п. 4.3. Договору, підставою для розрахунків між Замовником (Відповідачем) та Виконавцем (Позивачем) є акт виконаних робіт, підписаний обома Сторонами. Акт виконаних робіт та рахунок надається Виконавцем (Позивачем) Замовнику (Відповідачу) по закінченню кожного календарного місяця. Замовник (Відповідач) підписує акт виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня його надання та повертає Виконавцю (Позивачу).
Згідно п. 4.2. Договору, платежі проводяться Замовником (Відповідачем) на поточний рахунок Виконавця (Позивача) впродовж 10-ти календарних від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, та наданого Виконавцем (Позивачем) Замовнику (Відповідачу) рахунку.
Позивач зазначає, що в повному обсязі виконав свої обов'язки за Договором перед Відповідачем з надання послуг з охорони, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт. Згідно актів виконаних робіт, рахунків, розрахунку заборгованості за договором № 8/2020-К від 30.06.2020 року, акту звірки взаємних розрахунків на 31.12.2023 року, Відповідач має загальну суму заборгованості перед Позивачем - 3 504 147,30 грн., яка складається з наступних періодів: · серпень 2023 року - 967 747,34 грн.; · вересень 2023 року - 967 747,34 грн.; · жовтень 2023 року - 719 904,58 грн.; · листопад 2023 року - 491 490,75 грн.; · грудень 2023 року - 276 874,40 грн.; · січень 2024 року - 80 382,89 грн.
Позивач вказує, що неодноразово на електрону адресу наданої Відповідачем для спілкування, направляв листи, за №319/1223 від 04.12.2023 року та за №07/124 від 03.01.2024 року з проханням погасити Відповідача заборгованість, яка виникла під час взаємостосунків. Відповідач відповіді не надавав борг на cплатив.
Позивач 10.01.2024 року надіслав Відповідачу Претензію за №13/124 від 10.01.2024 року, копія опису цінного листа та накладної Укрпошти, з вимогою погасити заборгованість. Відповідач ніяк не відреагував на претензію, борг не сплатив.
Отже позвач вважає, що Відповідач безпідставно порушив п. 2.3.10. Договору, не здійснив оплату наданих Позивачем рахунків, прийняв належним чином надані послуги та ухиляється від добровільного погашення боргу. Загальна сума основного боргу Відповідача за Договором №8/2020-К від 30.06.2020 року становить 3 504 147,30 грн.
З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором, відповідачу позивачем нараховано пеню у розмірі 460 199,35 грн., 3% річних у розмірі 43 348,15грн., індекс інфляції у розмірі 7 059,16грн.
Враховуючи вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРТНЕР-ЕКСПІ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Синтез Ойл" про стягнення 4 014 753,96грн., з яких сума основного боргу Відповідача за Договором №8/2020-К від 30.06.2020 року становить 3 504 147,30 грн., пеня стоновить 460 199,35 грн., 3% річних становить 43 348,15грн., індекс інфляції становить 7 059,16грн.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. У розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї. Виконання цивільного обов'язку забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, яка встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст. 14 ЦК України).
За змістом положень ст. ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ст. 638 ЦК України).
Предметом договору є дії (або утримання від дій), які повинна виконати (або утриматися від виконання) зобов'язана сторона.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.
Судом встановлено, що Між Позивачем (Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-ЕКСПІ») та Відповідачем (Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями «СИНТЕЗ ОЙЛ») було укладено Договір № 8/2020-К від 30.06.2020 року про надання послуг з охорони (далі - Договір).
Згідно п. 1 Договору, «Замовник (Відповідач) передає, а Виконавець (Позивач) приймає на себе відповідальність організувати та забезпечити виконання комплексу заходів щодо охорони території, споруд, майна і матеріальних цінностей ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ», які знаходяться за адресами - м. Одеса, вул. Наливна, 15; вул. М. Гефта, 2а - у подальшому - «Об'єкт», забезпечення внутрішньо-об'єктового та пропускного режиму.»
Згідно п. 4.3. Договору, підставою для розрахунків між Замовником (Відповідачем) та Виконавцем (Позивачем) є акт виконаних робіт, підписаний обома Сторонами. Акт виконаних робіт та рахунок надається Виконавцем (Позивачем) Замовнику (Відповідачу) по закінченню кожного календарного місяця. Замовник (Відповідач) підписує акт виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з дня його надання та повертає Виконавцю (Позивачу).
Згідно п. 4.2. Договору, платежі проводяться Замовником (Відповідачем) на поточний рахунок Виконавця (Позивача) впродовж 10-ти календарних від дати акту приймання-передачі виконаних робіт та на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, та наданого Виконавцем (Позивачем) Замовнику (Відповідачу) рахунку.
Позивач зазначає, що в повному обсязі виконав свої обов'язки за Договором перед Відповідачем з надання послуг з охорони, що підтверджується підписаними обома сторонами актами виконаних робіт. Згідно актів виконаних робіт, рахунків, розрахунку заборгованості за договором № 8/2020-К від 30.06.2020 року, акту звірки взаємних розрахунків на 31.12.2023 року, Відповідач має загальну суму заборгованості перед Позивачем - 3 504 147,30 грн., яка складається з наступних періодів: · серпень 2023 року - 967 747,34 грн.; · вересень 2023 року - 967 747,34 грн.; · жовтень 2023 року - 719 904,58 грн.; · листопад 2023 року - 491 490,75 грн.; · грудень 2023 року - 276 874,40 грн.; · січень 2024 року - 80 382,89 грн.
Отже, судом встановлено, що заборгованість Відповідача за надані послуги становить 3504147,30 грн., яка підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 460 199,35 грн., 3% річних у розмірі 43 348,15грн., індекс інфляції у розмірі 7 059,16грн
Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до приписів ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Частиною 2 ст. 193 Закону N 436-IV встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 5.2.2. Договору «При простроченні платежу (п. 4.2. Договору) за вимогою Виконавця Замовник сплачує суму боргу та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ».
Наданий позивачем розрахунок пені, 3% річних та інфляційні, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом пеня в розмірі 460 199,35 грн., 3% річних у розмірі 43 348,15грн., індекс інфляції у розмірі 7 059,16грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та несвоєчасне погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Заперечення відповідача судом до уваги не приймається з наступних підстав.
У відзиві відповідач посилається на норми статті 652 ЦК України де передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: ...»
Отже, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін.
Відповідно до ст. 188 ГПК України про «Порядок зміни та розірвання господарських договорів»:
1. Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
2. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
3. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцяти денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
5. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Стаття 205. п.2 ГПК України передбачає, що у разі неможливості виконання зобов'язання повністю або частково зобов'язана сторона з метою запобігання невигідним для сторін майновим та іншим наслідкам повинна негайно повідомити про це управнену сторону, яка має вжити необхідних заходів щодо зменшення зазначених наслідків. Таке повідомлення не звільняє зобов'язану сторону від відповідальності за невиконання зобов'язання відповідно до вимог закону.
В матеріалах справи відсутні докази про надсилання пропозицій про зміну договору охорони або його розірвання пов'язаних зі зміною обставин в розрізі статті 652 ЦК України та статей 188 і 205 ГПК України.
Отже припинення договору охорони у зв'язку із істотною зміною обставин, відсутністю потреби у подальшому отримані послуг ТОВ «ПАРТНЕР - ЕКСПІ» не розглядався.
ТОВ «ПАРТНЕР - ЕКСПІ» зверталось до ПрАТ «СИНТЕЗ ОИЛ» з вимогою погашення боргів і пропозицією припинити договір охорони, що підтверджується листами за №251/1023 від 02.10.2023 року та за №258/1023 від 05.10.2023 року, претензія за №281/1023 від 25.10.2023 року.
ПрАТ «СИНТЕЗ ОИЛ» відповідаючи запевняв про повне погашення боргу і просив не знімати охорону і продовжити дію договору, що підтверджується листами за №3 85 від 19.10.2023 року та за №406 від 31.10.2023 року.
твердження відповідача, що в порушення умов договору ТОВ «ПАРТНЕР - ЕКСПІ» не прийняв по акту приймання - передачі під охорону об'єктів та ТМЦ у ПрАТ «СИНТЕЗ ОЙЛ» і відповідно нічого не було передано під охорону, а з лютого 2022 року суто формально відбувалось існування договору охорони, судом до уваги не приймається.
В якості доказу, в матеріалах справи наявний Акт приймання - передачі під охорону від 30.11.2023 року за договором №8/2020-К від 30.06.2020 року та Опис до акту приймання - передачі під охорону від 30.11.2023 року за договором №8/2020-К від 30.06.2020 року підписані обома сторонами.
Зворотній Акт зняття з під охорони було укладено та підписано сторонами 10 січня 2024 року, що зі свого боку є доказом надання відповідних послуг охорони до зазначеної дати відповідного акту.
Крім того, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні підписані відповідачем акти виконаних робіт без якихось зауважень.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що заперечення відповідача є хибними, не підтверджені належними доказами тому судом до уваги не приймаються.
Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Посилання відповідача не спростовують висновків, до яких дійшов суд.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Враховуючи приписи законодавства, встановлення судом заборгованості відповідача та не погашення заборгованості, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 185, 191, 232, 233, 236-238. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «СИНТЕЗ ОЙЛ» 68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Північна, буд. 2, код ЄРДПОУ 14343703, IBAN НОМЕР_1 в АБ «Південний», м. Одеса МФО 328209, ІПН 143437015039, Свідоцтво № 21304749, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-ЕКСПІ» 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, буд. 29- А, код ЄДРПОУ 32350440, IBAN НОМЕР_2 АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» м. Київ, МФО 305749, ІПН 323504404625 основний борг у розмірі 3 504 147,30 грн., пеню у розмірі 460 199,35 грн., 3% річних у розмірі 43 348,15грн., індекс інфляції у розмірі 7 059,16грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 48177,05 грн.
Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.
Повний текст рішення складено 12 червня 2025 р.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Літвінов