22 травня 2025 року Справа № 915/1641/24
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Могила А.С.,
за участі представників учасників справи:
від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з'явився,
від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР", вул.Броварська, 156, смт.Велика Димерка, Броварський район, Київська область, 07442, код ЄДРПОУ 33061594
електронна пошта: info@ak-ko.ua
представник позивача, Виноградова Дарія Сергіїївна
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ІНСТРУМЕНТ", пров.Кур'єрський, 2, кв.32, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54029, код ЄДРПОУ 40973657
про: стягнення 91 809, 86 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 23.12.2024 (вх. №16479/24 від 30.12.2024) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ІНСТРУМЕНТ" в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі-продажу № П-270718/1 від 27.07.2018 у розмірі 34 297, 90 грн., пеню у розмірі 2308, 61 грн., інфляційне збільшення у розмірі 21 139, 73 грн. та 25 % річних у розмірі 34 063, 62 грн..
Також позивач просить суд стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 3028, 00 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що між позивачем та відповідачем 27.07.2018 було укладено Договір купівлі-продажу №П-270718/1 та Додаткову угоду №1_5 від 05.10.2020 до вказаного Договору. Вказує, що позивач на виконання умов Договору та Додаткової угоди №1_5 передав відповідачу на умовах оплати з відтермінуванням платежу на 799 днів, товар на загальну суму 34 297,90 грн. в підтвердження чого посилається на видаткову накладну №АЛ-00014538 від 18.10.2018. Зазначає, що починаючи з 18.10.2018 по останній день строку для оплати, а саме 26.12.2020 ТОВ "Юг Інструмент" не було здійснено оплату за вказаною видатковою накладною, тому за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 34 297,90 грн., на яку також нараховані штрафні санкції. Позивач в підтвердження факту заборгованості відповідача посилається на видаткову накладну №АЛ-00014538 від 18.10.2018, рахунок-фактуру №АЛ-00015421 від 18.10.2018, акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018-04.10.2023 та на оборотно-сальдову відомість по рахунку 361 за 04.10.2023.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Ухвалено провести розгляд справи №915/1641/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану. Встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, а саме: пров. Кур'єрський, 2, кв. 32, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54029, повернута поштовим відділенням зв'язку до суду з відміткою: "За закінченням терміну зберігання" зі штрих кодовим ідентифікатором 06 102 2046 05 10.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2025 повторно направлено на поштову адресу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ ІНСТРУМЕНТ" із проставленням на ній відмітки "Судова повістка" ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 17.02.2025 та копія ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025, направлені на адресу відповідача, а саме: пров.Кур'єрський, 2, кв. 32, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54029, повернуті поштовим відділенням до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" зі штрихкодовими ідентифікаторами 06 102 3142 72 20.
Ухвалою суду від 21.03.2025 для необхідності встановлення дійсних обставин справи, суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи №915/1641/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.04.2025 та запропоновано позивачу надати суду в строк до 04.04.2025 письмові пояснення та докази в обґрунтування: - надання відповідачем довіреності в якій вказуються уповноважені особи, які мають право на отримання товару від продавця, як то визначено п.6.5 Договору купівлі-продажу №П-270718/1 від 27.07.2018; - погодження сторонами терміну відвантаження товару, як то визначено п.5.3 Договору купівлі-продажу №П-270718/1 від 27.07.2018; - щодо визначення одержувача за експрес - накладною №20450095131920.
04.04.2025 від позивача до суду надійшли письмові пояснення на виконання ухвали суду (вх.№5152/25) (арк.73-78) в яких зазначає, що позивачем на підтвердження обґрунтування позовної заяви надано всі докази, у зв'язку з цим просить суд розглянути справу на підставі доказів, доданих до матеріалів справи у якості додатків до позовної заяви. Також, просить суд провести підготовче засідання, яке призначено на 14.04.2025 без участі позивача та його представника. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд його задовольнити.
Ухвалою суду від 14.04.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.05.2025.
19.05.2025 від позивача до суду надійшло клопотання (вх.№7576/25) в якому просить суд провести судове засідання призначене на 22.05.2025 за відсутності позивача та його представника.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, ухвалою суду від 14.04.2025 відповідач повідомлений про час та місце розгляду справи. Вказана ухвала була надіслана відповідачу за його місцезнаходженням. Надіслане відповідачу поштове відправлення, повернулось до суду з зазначенням причин невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).
Судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі № 990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним нею місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали.
У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 03.01.2025, від 17.02.2025, від 21.03.2025, від 14.04.2025 були оприлюднені на офіційному веб-порталі судової влади України.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.
Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.
Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
27 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-КО КОБЕР" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮГ ІНСТРУМЕНТ" (далі - покупець) було укладено Договір купівлі - продажу №П-270718/1 (далі - Договір), у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю замовлений товар, а покупець зобов'язується сплатити продавцю вартість замовленого товару у відповідності до умов даного Договору (п.1.1 Договору).
Згідно п.1.2 Договору, покупець, визначившись з обсягами товару, направляє продавцю замовлення за формою, встановленою продавцем, із зазначенням переліку і кількості товару на електронну пошту продавця (zakaz.@al-ko.ua).
У відповідності до п.2.1 Договору, загальна вартість (ціна) цього договору визначається загальною сумою цін, вказаних у всіх рахунках-фактурах, товарних накладних та розрахунках зміни вартості товару, виписаних продавцем на адресу покупця згідно з даним Договором.
Відповідно до п.2.2 Договору, при придбанні товару покупцем на умовах 100% попередньої оплати, вартість (ціна) товару, що поставляється за цим Договором, вказується у видаткових накладних, виписаних продавцем на відповідний товар.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що оплата товару за цим Договором здійснюється покупцем на умовах 100% попередньої оплати на підставі виписаних продавцем рахунків-фактур. Продавець має право продати товар покупцю з відтермінуванням платежу на умовах, що погоджуються сторонами в «Умовах відтермінування», які, у випадку їх підписання, стають додатком до цього Договору та є його невід'ємною частиною (п.3.2 Договору).
У відповідності до п.3.3 Договору, покупець зобов'язаний перерахувати 100% вартості (ціни) товару на поточний рахунок продавця протягом 3 банківських днів з дати виписки рахунку-фактури (враховуючи день виписки) або протягом іншого терміну який вказаний в рахунку - фактурі.
Згідно п.3.5 Договору, при оплаті вартості товару покупець зобов'язаний зазначити в графі платіжного доручення «призначення платежу»: номер та дату цього Договору, рахунок-фактуру, на підставі якого здійснюється оплата за товар. В іншому випадку продавець залишає. За собою право на розподіл отриманих від покупця грошових коштів на власний розсуд.
Відповідно до п.5.1 Договору, відвантаження товару відбувається на умовах EXW (Інкотермс 2010) зі складу продавця за адресою: Київська обл.., Броварський р-н., с.Велика Димерка, вул.Броварська, 156. Продавець має право відвантажити покупцю товар на умовах DDP до складу покупця або перевізника, в залежності від вартості, відвантажуваного товару. Мінімальна вартість відвантажуваного товару для застосування умов DDP визначається продавцем.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що відвантаження товару відбувається протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку-фактури (для покупців які здійснюють оплату на умовах відтермінування) або попередньої оплати на рахунок продавця в повному обсязі (для покупців, які не мають відтермінування платежів). У випадку неприбуття уповноваженого представника покупця для відвантаження/отримання товару протягом зазначеного у цьому пункті Договору строку, продавець має право: - анулювати рахунок-фактуру про що повідомити покупця; - нарахувати та стягнути з покупця плату за зберігання товару на складі продавця за період з дати закінчення передбаченого строку для відвантаження до дати фактичного відвантаження товару. Вартість зберігання розраховуються виходячи з розрахунку 30 гривень за добу зберігання стандартної палети.
У відповідності до п.5.3 Договору, при оплаті товару покупцем на умовах відтермінування платежі відвантаження товару відбувається в термін, що погоджується сторонами цього Договору.
Відповідно до п.6.1 Договору, передача та прийом товарі здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок прийому продукції по кількості та якості П-6 1965р., П-7 1966 р. зі всіма наступними змінами та доповненнями.
Згідно п.6.2 Договору, разом з товаром покупцеві передаються наступні документи: - видаткова накладна; - інструкція з експлуатації (якщо передбачено); - гарантійний талон (якщо передбачено).
Відповідно до п.6.3 Договору, прийом товарів по кількості та якості здійснюється в момент передачі товарів продавцем покупцю або його уповноваженому представнику (транспортній компанії) та оформлюється видатковою накладною, укладеною продавцем в 2-х екземплярах, по одному - для кожної із сторін. Видаткова накладна в обов'язковому порядку має містити посилання на цей Договір.
У відповідності до п.6.5 Договору, при підписанні цього Договору покупець надає продавцю довіреність, в якій вказуються уповноважені покупцем особи, які мають право на отримання товару від продавця в рамках цього Договору. Зазначена в цьому пункті Договору довіреність має в обов'язковому порядку містити завірені покупцем зразки підписів уповноважених осіб. Уповноважені особи при отриманні товару від продавця зобов'язані пред'явити продавцю документ, що засвідчує їх особу, з фотокарткою.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір вступає в юридичну силу, породжуючи для сторін зобов'язання і права згідно Договору у повному обсязі, з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2019. По закінченню терміну дії Договору його умови залишаються чинними по відношенню до всього товару, який на момент припинення дії Договору буде знаходитись у покупця і розрахунки по якому сторонами не закінчені.
Згідно п.10.2 Договору, строк дії даного Договору автоматично продовжується на один додатковий річний строк у випадку, якщо не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення дії Договору будь-яка сторона не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свої наміри змінити його або припинити його дію
У відповідності до п.11.1 Договору, договір є незмінним. Всі зміни та доповнення до цього Договору здійснюються у формі додаткових угод до цього Договору, які дійсні лише у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі за належними підписами обох сторін.
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
У подальшому, 05 жовтня 2020 року між позивачем та відповідачем складено та підписано Додаткову угоду №1_5 до Договору купівлі - продажу №П-270718/1 від 27.07.2018 Спільні умови (далі - Додаткова угода №1_5), у відповідності до п.1 якої сторони уклали цю Додаткову угоду до Договору купівлі - продажу №П-270718/1 від 27.07.2018 якою встановлюють протягом певного періоду часу на певний асортимент товару спеціальні умови оплати товару (далі - Спеціальні умови). Такі спеціальні умови не змінюють умови оплати товару викладені в Договорі купівлі-продажу та усіх додатків до нього, а додатково встановлюють умови оплати певного товару в межах встановленого Спеціальними умовами терміну та асортименту.
Спеціальні умови є такими:
- термін протягом якого діють Спеціальні умови - з 01 березня 2018 року до 30 квітня 2021 року. Реалізація товарів та послуг АЛ-00014538 від 18.10.2018;
- загальна вартість товарів відвантажених на умовах товарного кредиту в межах Спеціальних умов (товарний кредит) - до 35 000,00 грн.;
- строк відтермінування платежу за товар відвантажений в межах Спеціальних умоа з дня відвантаження товару - 799 днів;
- асортимент товарів на які розповсюджуються спеціальні умови - садова техніка AL-KO та SOLO by AL-KO.
Згідно п.2 Додаткової угоди №1_5, сторони доповнюють положення розділу 2 Договору купівлі-продажу «Ціна товару», зокрема наступними пунктами:
«п.2.3 Додаткової угоди №1_5, при придбанні товару покупцем на умовах відтермінування платежу, вартість (ціна) товару, що поставляється за цим Договором, складається з суми попередньої ціни товару та додаткової ціни товару.
п.2.4 Додаткової угоди №1_5, попередня ціна товару, що поставляється за цим Договором, зазначається продавцем у видаткових накладних на товар, станом на дату формування відповідних видаткових накладних.
п.2.5 Додаткової угоди №1_5, додаткова ціна товару розраховується продавцем лише за умови зростання курсу євро по відношенню до гривні (за даними НБУ) більше ніж на 5% в будь-якій час протягом періоду з дати формування продавцем видаткової накладної, вказаного у п.2.4 цього Договору, до терміну повної оплати товару».
Відповідно до п.3 Додаткової угоди №1_5, всі умови викладені в цій Додатковій угоді до Договору купівлі-продажу діють виключно в період зазначений в цій Додатковій угоді та виключно на товари зазначені в цій Додатковій угоді.
У відповідності до п.4 Додаткової угоди №1_5, покупець зобов'язується погасити товарний кредит по кожному відвантаженню до дати закінчення строку відтермінування платежу за товар відвантажений в межах Спеціальних умов з дня відвантаження товару. Якщо фактично вартість одночасно неоплаченого товару відвантаженого в межах Спеціальних умов, що знаходиться у покупця, з урахуванням запланованого відвантаження, перевищує суму товарного кредиту вказану в Спеціальних умовах, покупець зобов'язаний оплатити суму перевищення за один календарний день до дати відвантаження.
Згідно п.6 Додаткової угоди №1_5, з моменту відвантаження товару, проданого на умовах відтермінування платежу, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар.
Додаткова угода підписана та скріплена печатками сторін.
Позивач зазначає, що на виконання умов Договору та Додаткової угоди №1_5 передав відповідачу на умовах оплати з відтермінуванням платежу товар на загальному суму 34 297,90 грн. в підтвердження чого посилається на видаткову накладну №АЛ-00014538 від 18.10.2018, яка не містить підпису отримувача, оскільки за твердженням позивача, відповідач відмовився у проставленні власного підпису на вказаній видатковій накладній.
Також, позивач на підтвердження відправлення відповідачу товару посилається на експрес - накладну ТОВ «Нова пошта» №20450095131920 від 18.10.2018.
Позивач вказує, що поставлений відповідачу товар на підставі видаткової накладної №АЛ-00014538 від 18.10.2018 підлягає оплаті на спеціальних умовах з відтермінуванням платежу на 799 днів з дня відвантаження товару, тому останнім днем строку для оплати товару є 26.12.2020. Проте відповідач оплату за поставлений позивачем товар у визначені сторонами строки не здійснив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.
Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.626 Цивільного Кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 662 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності з ч.1 ст.664 Цивільного Кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.692 Цивільного Кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Так, позивач на підтвердження поставки товару відповідачу на суму 34 297,90 грн. посилається на видаткову накладну №АЛ-00014538 від 18.10.2018.
Вказана видаткова накладна підписана з боку позивача та містить його печатку. Також, у видатковій накладній зазначено найменування, реквізити постачальника та одержувача, посилання на Договір, найменування, кількість, ціну одиниці та суму вартості товару. При цьому, вказана видаткова накладна не містить підпису отримувача.
Відповідно до визначень термінів, що містяться у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно з частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Підпунктом 2.1. пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95, в редакції, чинній станом на дату спірних поставок товару (далі - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" в редакції, чинній станом на дату спірних поставок товару, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Зазначений перелік обов'язкових реквізитів первинних документів кореспондується з пунктом 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Підпунктом 2.5. пункту 2 цього Положення передбачено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
У постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 Верховний Суд дійшов висновку про те, що фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.
Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов'язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи №910/4994/18).
Крім того, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій особа повинна мати відповідні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб'єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій (вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду 16.08.2023 у справі №917/557/22).
Натомість суд звертає увагу, що у графі "отримав" видаткової накладної №АЛ-00014538 від 18.10.2018 жодні реквізити, які б підтверджували поставку позивачем товару в розумінні наведених положень законодавства та прийняття його відповідачем за кількістю, якістю та вартістю, що вказана у видатковій накладній, відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що видаткова накладна №АЛ-00014538 від 18.10.2018 не відповідає наведеним вище вимогам законодавства щодо оформлення первинних документів, оскільки не містить підпису одержувача (відповідача), з огляду на що вказана видаткова накладна не може бути беззаперечним доказом факту поставки товару за Договором №П-270718/1 від 27.07.2018.
Разом з тим, господарський суд враховує, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Такий факт повинен оцінюватися у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки вибіркова оцінка доказів не відповідає вимогам процесуального законодавства.
У зв'язку з цим необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.
Також, позивачем на підтвердження поставки товару відповідачу до позовної заяви додано експрес - накладну №20450095131920 оформлену 18.10.2018 у графі «Інформація про одержувача» якої зазначено - «назва фірми або П.І.Б приватної особи» - приватна особа, «П.І.Б. контактної особи» - Грачов Сергій (арк.27).
Проте, суд зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання відповідачем довіреності в якій вказуються уповноважені особи, які мають право на отримання товару від продавця, як то визначено п.6.5 Договору купівлі-продажу №П-270718/1 від 27.07.2018.
Таким чином, подана позивачем експрес - накладна №20450095131920 не підтверджує факт отримання відповідачем товару, оскільки остання не містить жодних ознак відвантаження товару саме відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮГ ІНСТРУМЕНТ".
Отже, позивачем за відсутності первинних документів, що належним чином підтверджують поставку відповідачу товару на суму 34 297,90 грн. за видатковою накладною №АЛ-00014538 від 18.10.2018, також не підтверджено в розумінні вимог статті 73, 76, 77 ГПК України реальності здійснення господарської операції з поставки товару.
Матеріали справи свідчать, що позивачем до позовної заяви додано акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2018-04.10.2023 з якого слідує, що за даними ТОВ "АЛ-КО КОБЕР" заборгованість ТОВ "ЮГ ІНСТРУМЕНТ" складає 34 297,90 грн.
Проте суд зауважує, що подана в якості доказу на підтвердження позовних вимог копія акту звірки взаємних розрахунків містить лише підпис з боку позивача, а тому акт звірки взаємних розрахунків є одностороннім та не містить відповідних реквізитів з боку відповідача.
Суд звертає увагу позивача, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №904/9428/21).
Крім того, згідно з правовою позицією, викладеної в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Враховуючи викладене вище, позивачем не надано будь-яких первинних документів на підтвердження наведених в акі звірки взаємних розрахунків, який підписаний одноособово позивачем, відомостей, а тому вказаний акт не є належним доказом у справі.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, позивач в порушення вищевказаних норм не надав належних та достовірних доказів в підтвердження факту поставки ТОВ "ЮГ ІНСТРУМЕНТ" товару на суму 34 297,90 грн. згідно Договору №П-270718/1 від 27.07.2018.
За таких обставин, враховуючи відсутність в матеріалах справи обґрунтованих та первинних доказів на підтвердження поставки відповідачу товару, зазначеного позивачем, суд доходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що в позові відмовлено в повному обсязі, то судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. У задоволенні позову відмовити
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складено 10.06.2025 (у зв'язку з перебуванням судді у відрядженні).
Суддя Н.О. Семенчук