ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2025Справа № 910/3138/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" про ухвалення додаткового рішення
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ"
до Фізичної особи-підприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївни
про стягнення 330747,37 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївни про стягнення 330747,37 грн, з яких: 321625,00 грн - попередня оплата, 7066,26 грн - інфляційні втрати, 2056,11 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 18/11 від 18.11.2024 в частині поставки оплаченого позивачем товару.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.03.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" залишив без руху.
24.03.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.04.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/3138/24, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
Господарський суд міста Києва ухвалив рішення від 04.06.2025 у справі №910/3138/24, яким позов "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" задовольнив частково; стягнув з Фізичної особи-підприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" попередню оплату у сумі 321625,00 грн, 3% річних у сумі 611,16 грн та судовий збір у сумі 3866,84 грн; в іншій частині позовних вимог відмовив. Також у рішенні суд зазначив органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2025 у справі №910/3138/25, здійснювати нарахування 3% річних на суму боргу 321625,00 грн, починаючи з 14.03.2025 до моменту виконання судового рішення в частині погашення суми основного боргу. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - несплачена сума основного боргу (станом на час ухвалення рішення суду - 321625,00 грн); Д - кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість.
09.06.2025 через систему "Електронний суд" (дата формування документа в системі "Електронний суд" - 07.06.2025) від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №910/3138/25 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївної на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За приписами частин 3, 4 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки рішення у справі №910/3138/25 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання, суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи. Згідно приписів ст. 244 ГПК Україна заява позивача у судове засідання не призначається.
Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Зі змісту ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У свою чергу, вимоги ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога ч.8 ст.129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Докази витрат на професійну правничу допомогу позивач подав 07.06.2025 (дата формування документа в системі "Електронний суд"), тобто у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України.
Згідно із ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано у матеріали справи копії: договору №11-03-2025 про надання правничої допомоги від 11.03.2025; додаткової угоди №1 від 11.03.2025; акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 17.03.2025; рахунку-фактури №1703 від 17.03.2025, а також платіжну інструкцію №345 від 17.03.2025 на суму 15000,00 грн.
Правову допомогу позивачу у Господарському суді міста Києва адвокат Айдинян А.В. надає згідно із ордером серії АІ №1846062 від 13.03.2025, виданого на підставі договору №11-03-2025 про надання правничої допомоги від 11.03.2025.
Відповідно до п.1.1. договору №11-03-2025 про надання правничої допомоги від 11.03.2025 (надалі - договір) виконавець (Адвокатське бюро "Анжели Айдинян") зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт (ТОВ "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ") - прийняти та оплатити послуги виконавця з надання правової допомоги згідно з додатковими угодами до договору.
Відповідно до п.4.1. договору приймання-передача наданих послуг здійснюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послу, який готується виконавцем у 2 (двох) примірниках та надається клієнту для погодження.
Згідно з п.п. 5.1.-5.2. договору 5.1. вартість послуг виконавця визначається у додаткових угодах до даного договору. Послуги мають бути сплачені клієнтом на банківський рахунок виконавця у строк, визначений сторонами у додаткових угодах до даного договору.
Відповідно до п.п.1, 2 додаткової угоди № 1 від 11.03.2025 до договору № 11-03-2025 про надання правничої допомоги від 11.03.2025 сторони дійшли згоди, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати, а клієнт - прийняти та оплатити юридичні послуги щодо стягнення з Фізичної особипідприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївни попередньої оплати за непоставлений товар, 3 % річних та інфляційних втрат згідно з договором поставки товару № 18/11 від 18 листопада 2024 року. На виконання пункту 1 цієї додаткової угоди виконавець зобов'язаний підготувати та подати до суду позовну заяву, відповідь на відзив на позовну заяву (за потреби), подавати інші заяви/ клопотання від імені клієнта (за потреби) та здійснювати представництво інтересів клієнта у суді.
У п.3 додаткової угоди сторонами погоджено, що вартість юридичних послуг з підготовки та подачі до суду позовної заяви становитиме 15000,00 грн.
17.03.2025 між ТОВ "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" (клієнт), з однієї сторони, і виконавець - Адвокатське бюро "Анжели Айдинян", з іншої сторони, складено Акт приймання-передачі наданих послуг № 1 від 17 березня 2025 року, згідно з яким вартість послуг адвоката з підготовки та подачі до суду позовної заяви про стягнення з ФОП Дрейзіна М.С. попередньої оплати, інфляційних втрат та 3 % річних згідно з договором поставки товару № 18/11 від 18 листопада 2024 року становить 15000,00 грн.
17.03.2025 ТОВ "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" здійснило оплату послуг адвоката, що підтверджується платіжною інструкцією №345 від 17.03.2025 на суму 15000,00 грн.
Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).
Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19.
За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подав.
Оцінивши докази, додані до заяви про стягнення витрат на правову допомогу, виходячи із зазначених вище критеріїв, суд вважає, що заявлена до стягнення сума є адекватною та співмірною зі ступенем складності справи, ціною позову та значенням справи для сторін, обсягом виконаних адвокатом робіт для надання правничої допомоги.
Водночас відповідно до ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (у даному випадку - витрати на правничу допомогу), у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що з відповідача підлягають стягненню витрати позивача на оплату правової допомоги пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: у сумі 14614,00 грн.
В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.
Керуючись ст.ст.123, 129, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дрейзіної Маргарити Сергіївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОНОМНІ РОБОТИЗОВАНІ СИСТЕМИ" (03143, місто Київ, вул. Лебедєва Академіка, будинок 1, корпус 6, прим. 33, офіс 2, ідентифікаційний код 45537160) 14614,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В іншій частині заяви про ухвалення додаткового рішення -відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне додаткове рішення складено: 13.06.2025.
Суддя С.О. Турчин