ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2025Справа № 910/1339/25
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Релігійного управління армії спасіння в Україні
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Проаудит"
про стягнення 240 000,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
Релігійне управління армії спасіння в Україні (далі - позивач, Управління) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Проаудит" (далі - відповідач, Товариство) грошових коштів у розмірі 240 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані простроченням відповідачем виконання зобов'язань за укладеним між сторонами 12.12.2023 року договором відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 319 та втратою Управлінням інтересу до такого виконання, у зв'язку з чим останнє відмовилося від прийняття цього виконання та вимагало повернути отриману Товариством суму попередньої оплати в розмірі 240 000,00 грн.
Ухвалою від 05.02.2025 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням строку та способу усунення її недоліків.
25.02.2025 року через відділ діловодства господарського суду надійшла заява Управління від 20.02.2025 року № 1 про усунення недоліків позовної заяви.
Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 27.02.2025 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/1339/25, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановив відповідачу строк на подання відзиву - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
31.03.2025 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства від 28.03.2025 року на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що відповідач у повній мірі опрацював всі надані йому Управлінням 18.12.2024 року документи, зокрема здійснив їх повний аналіз, систематизував та вніс усі необхідні відомості до програми Business automation software for accounting CORP (BAS). Інших документів, які б могли бути внесені до цієї програми та опрацьовані, позивач не передавав, відповідно, на даному етапі Товариство виконало свої обов'язки у повному обсязі.
Разом із тим, наступна частина документації, необхідна для виконання умов договору, була передана позивачем в особі керівника Шваба Костянтина Миколайовича та прийнята відповідачем в особі Андрєєва Ігора Юрійовича лише 29.03.2024 року, тобто за 2 дні до закінчення строку дії укладеної між сторонами угоди. Наведені документи також були опрацьовані та внесені Товариством до програми Business automation software for accounting CORP (BAS).
З огляду на відсутність у відповідача можливості вчасно виконувати свої зобов'язання у встановлений договором строк внаслідок прострочення Управлінням передачі відповідних документів, незважаючи на неодноразові запити та прохання відповідача про надання цих документів та необхідної інформації, Товариство 27.11.2024 року надіслало позивачу пропозицію про розірвання укладеного між ними договору. У цій пропозиції відповідач звернув увагу на те, що станом на 25.11.2024 року Управління не забезпечило належної передачі первинної документації, що унеможливило виконання відповідачем робіт у встановлені строки, а також вказав про одностороннє розірвання ним договору № 319.
Крім того, на виконання умов договору виконавець підготував та надіслав Управлінню акт надання послуг на суму передоплати у розмірі 240 000,00 грн., до якого долучив Реєстр документів, внесених відповідачем у програму Business automation software for accounting CORP (BAS), а також базу даних (BAS) ведення бухгалтерського обліку в електронному вигляді на USB-накопичувачі.
Відповідач наголосив, що він у повному обсязі повернув отриману від замовника для виконання умов договору документацію за допомогою компанії "Нова Пошта", та надав базу даних ведення бухгалтерського обліку (суміжну з 1С: Підприємство 8.3 - Business automation software for accounting CORP (BAS)) на USB накопичувачі відповідно до вимог пункту 3.1.2 цієї угоди.
Отже, саме бездіяльність Управління та ненадання чи приховування від відповідача ряду документів та інформації призвели до неможливості виконання Товариством покладених на нього завдань у повному обсязі. Разом із тим, саме відповідач постійно вживав заходів, спрямованих на отримання такої інформації, та був зацікавлений у виконанні своїх обов'язків, тоді як позивач умисно чинив перешкоди Товариству як виконавцю за договором.
Оскільки відповідач виконав покладені на нього за договором обов'язки в тому об'ємі, в якому це було можливо, зважаючи на надані позивачем документи та інформацію, Товариство вказувало на відсутність правових підстав для стягнення з нього суми попередньої оплати в розмірі 240 000,00 грн.
Інших клопотань чи заяв, у тому числі по суті справи, від сторін до суду не надходило.
Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
12.12.2023 року між Управлінням (замовник) та Товариством (виконавець) був укладений договір відновлення бухгалтерського та податкового обліку № 319 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався надати замовнику комплекс бухгалтерських послуг, до якого входить ряд дій, спрямованих на відновлення бухгалтерського обліку замовника згідно наявної первинної документації за період з 01.01.2020 року - 31.12.2023 року, а також надання рекомендацій по виправленню допущених помилок.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих юридичних осіб.
За умовами пункту 1.2 Договору до комплексу бухгалтерських послуг входить:
- перенесення залишків по рахунках бухгалтерського обліку в базу 1С: Підприємство;
- перевірка та виправлення правильності ведення бухгалтерського обліку в базу 1С: Підприємство;
- перевірка та виправлення нарахування заробітної плати;
- перевірка правильності підготовки та відповідності звітності результатам господарської діяльності;
- здача уточненої звітності до встановлених нормативними актами органів.
За умовами пунктів 1.3, 1.4 Договору для виконання обов'язків, зазначених у пункті 1.2, за замовником закріплюється спеціаліст. Кандидатура спеціаліста затверджується виконавцем самостійно. Контактною особою виконавця з організаційних питань, а також з питань, обумовлених пунктом 9.4, є директор.
Пунктом 2.2 Договору встановлений обов'язок виконавця добросовісно та своєчасно надати бухгалтерські послуги, вказані у пункті 1.2, здати виконану роботу по акту наданих бухгалтерських послуг та закріпити за замовником спеціаліста, який буде надавати послуги.
Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.4 та 2.3.5 Договору виконавець має право призупинити надання послуг, якщо діяльність замовника містить ознаки, що суперечать законодавству України, - до моменту усунення таких ознак, або якщо замовник не надав первинну документацію та/чи базу бухгалтерського обліку - до моменту надання первинної документації та/чи бази бухгалтерського обліку; вимагати від замовника додаткової інформації та документів для правильного та коректного розуміння бухгалтерських та податкових операцій; розірвати Договір у порядку, визначеному пунктом 13.2 Договору.
За умовами пункту 2.4 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- завчасно погодити з виконавцем обсяг робіт в рамках цього Договору, термін виконання, надати всю необхідну інформацію та документацію, яка необхідна для виконання такої роботи;
- прийняти роботу за актом наданих бухгалтерських послуг;
- організувати передачу виконавцю, а після завершення надання послуг за даним Договором - прийняття від виконавця первинної бухгалтерської документації та звітів;
- надати на вимогу виконавця додаткову інформацію та документи для правильного та коректного розуміння бухгалтерських та податкових операцій.
Пунктом 2.5.2 Договору передбачено право замовника розірвати Договір у порядку, визначеному пунктом 13.2 цієї угоди.
Згідно з пунктом 3.2 Договору при отриманні документів від замовника виконавець не перевіряє відповідність її по кількості. Якщо у процесі надання послуг виконавець виявить існування документу, який відсутній у переданих документах, то виконавець має право вимагати його передачу від замовника.
Повнота та достовірність надання виконавцем послуг залежить від повноти наданої замовником документації. Виконавець не здійснює витребування від третіх осіб або відновлення втраченої документації (пункт 3.3 Договору).
Пунктом 4.1 означеної угоди встановлено, що надання послуг здійснюється спеціалістом відповідно до умов даного Договору.
Розділом 5 Договору передбачено, що прийом-передача виконаних робіт проводитиметься шляхом підписання акту прийому-передачі наданих послуг (пункт 5.1).
Акт прийому-передачі наданих послуг повинен бути підписаний уповноваженими особами сторони замовника не пізніше 3 (трьох) робочих днів після отримання замовником акту прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) або надано письмову відповідь в електронному варіанті виконавцю щодо погодження даного акту або іншого документу, підтверджуючого виконання відповідних робіт (послуг) виконавцем (пункт 5.2).
Акти виконаних робіт (послуг) надсилаються замовнику у 2 (двох) екземплярах, належним чином на основі (п. 5.3) завірені виконавцем (пункт 5.3).
Фактом отримання актів виконаних робіт замовником є також поштові докази про відправлення (касові чеки, описи вкладення та інше) та отримання (електронна база поштових відправлень та інше) замовником відповідних документів від виконавця (пункт 5.4).
Акти виконаних робіт (послуг) вважаються підтвердженими (підписаними) замовником, якщо протягом 3 (трьох) робочих днів замовник не надав (надіслав) заперечень на нього (пункт 5.5).
По закінченню виконання робіт виконавець передає по акту прийому-передачі замовнику отриману від нього документацію та оновлену базу даних ведення бухгалтерського обліку (пункт 5.6).
Пунктами 7.1, 7.2 Договору передбачено, що скарги з боку замовника на дії спеціаліста або результати роботи подаються у письмовій формі контактній особі виконавця. У скарзі вказуються обставини, які призвели до заявлення скарги.
Скарги з боку виконавця на дії контактної особи замовника подаються керівнику замовника у письмовій формі. У скарзі вказуються обставини, які призвели до заявлення скарги, та наслідки, які можуть настати внаслідок виникнення зазначених обставин.
За умовами пункту 8.5 Договору виконавець звільняється від відповідальності, якщо порушення умов Договору відбулося внаслідок не передачі (неповної передачі) обумовленої документації або відсутності роз'яснень по характеру господарських операцій, якщо виконавець запитував додаткову інформацію.
Відповідно до пунктів 9.1, 9.2 Договору замовник здійснює оплату виконавцю наданих визначених у пункті 1.2 послуг шляхом сплати суми в розмірі 480 000,00 грн., без ПДВ. Замовник сплачує аванс виконавцю в розмірі 240 000,00 грн. протягом 3 днів з дня підписання Договору. Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 3 днів з дня підписання акту здачі-приймання виконаних робіт. Оплата здійснюється на розрахунковий рахунок виконавця згідно реквізитів, зазначених у виставленому рахунку-фактурі.
Розділом 11 Договору передбачено, що останній починає діяти з моменту підписання його сторонами та діє до 31.03.2024 року (пункт 11.1).
Договір укладено до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (пункт 11.2).
Строк дії Договору може бути продовжений, якщо виконавець повідомить замовника про ускладнення, які виникли при наданні послуг, і якість надання послуг обумовлена таким подовженням строку (пункт 11.3).
У будь-якому випадку Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за Договором (пункт 11.4).
Згідно з розділом 12 Договору виконання завдань за цією угодою може бути призупинене за ініціативою виконавця, якщо:
- не надані необхідні відомості або документи - до моменту надання відомостей або документів;
- замовник прострочив оплату за Договором - до фактичної оплати за Договором;
- спеціаліст потрапив під дію непереборної сили - до моменту припинення дії непереборної сили.
За умовами пунктів 13.2, 13.3 Договору останній може бути розірваний за ініціативою будь-якої сторони, якщо інша сторона систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за даним Договором. У випадку розірвання Договору з ініціативи однієї із сторін ініціатор повинен повідомити іншу сторону за Договором за 20 (двадцять) днів.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов пункту 9.1 Договору позивач на підставі платіжної інструкції від 14.12.2023 року № 6112 сплатив на розрахунковий рахунок Товариства аванс у розмірі 240 000,00 грн. з призначенням платежу: "Оплата за комплекс бухгалтерських послуг (відновлення обліку), згідно договору від 12.12.23 № 319, без ПДВ".
Судом встановлено, що 18.12.2023 року позивач передав Товариству бухгалтерську документацію для виконання відповідачем покладених на нього обов'язків за Договором (у тому числі: "Рах. 311 банк, рах. 631 (накладні, рахунки, акти), рах. 661 (все по зп.), рах. 372").
Крім того, 29.03.2024 року керівник позивача передав, а директор Товариства прийняв додаткові документи за переліком, необхідні для виконання відповідачем покладених на нього обов'язків.
Листом від 15.11.2024 року № 31 Управління звернулося до відповідача з вимогою виконати умови Договору та надати позивачеві передбачені цією угодою результати послуг у семиденний строк від дня пред'явлення наведеної вимоги.
Проте всупереч умовам Договору та вимогам направленої Товариству претензії відповідач покладені на нього зобов'язання з передачі Управлінню повного обсягу результатів наданих за Договором послуг не виконав.
Листом від 29.11.2024 року № 62 Управління повідомило Товариство про втрату інтересу до виконання відповідачем його зобов'язань за Договором внаслідок допущеного прострочення, та вимагало негайного відшкодування збитків у розмірі 240 000,00 грн. (що становлять суму сплаченого позивачем авансу).
Оскільки відповідач погоджені сторонами за Договором послуги не надав та у добровільному порядку не повернув позивачу кошти в сумі 240 000,00 грн., Управління звернулося до господарського суду міста Києва з означеним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що з огляду на вказані положення, беручи до уваги відсутність у Договорі конкретного терміну виконання Товариством покладених на нього за цією угодою зобов'язань, а також зважаючи на закінчення терміну дії Договору 31.03.2024 року, листом від 15.11.2024 року № 31 (більше, ніж через 7 місяців після закінчення строку дії Договору) Управління звернулося до відповідача з вимогою виконати умови Договору та надати позивачеві передбачені цією угодою результати послуг у семиденний строк від дня пред'явлення наведеної вимоги.
Означена вимога була направлена на адресу відповідача 18.11.2024 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чека від 18.11.2024 року, опису вкладення у цінний лист та поштової накладної від 18.11.2024 року № 0104200048520. Факт направлення відповідачу цієї вимоги та її отримання Товариством останнім у відзиві на позовну заяву не заперечувався.
Проте всупереч умовам Договору та вимогам направленої Товариству претензії від 15.11.2024 року № 31, відповідач покладені на нього зобов'язання з передачі Управлінню повного обсягу результатів наданих за Договором послуг не виконав.
Разом із тим, 27.11.2024 року позивач отримав від виконавця підготований Товариством та підписаний його представником і скріплений печаткою відповідача проект акту надання послуг від 22.11.2024 року № 4528 на суму 240 000,00 грн. із зазначенням найменування робіт, послуг: відновлення бухгалтерського обліку.
Зважаючи на положення пункту 5.5 Договору, листом від 29.11.2024 року № 62 Управління направило на адресу Товариства заперечення на вищевказаний акт, в яких наголосило на тому, що відповідач не надав замовнику жодної з передбачених Договором бухгалтерської послуги (ані повністю, ані частково), не виконав умови вказаного правочину та не передав Управлінню передбачені цієї угодою результати послуг. За таких обставин, у замовника згідно з пунктом 5.1 Договору не виник обов'язок з підписання направленого Товариством акту, оскільки фактичного приймання-передачі послуг за Договором між сторонами не відбулося.
Крім того, відповідно до статті 529 Цивільного кодексу України кредитор має право не приймати від боржника виконання його обов'язку частинами, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Враховуючи наведені обставини, а також зважаючи на відсутність у Договорі положень про приймання послуг частинами, позивач відмовився від підписання акту надання послуг від 22.11.2024 року № 4528 та вказав, зокрема, про відсутність у нього обов'язку приймати від Товариства виконання його зобов'язань частинами (тобто не на повну суму вартості послуг за Договором у розмірі 480 000,00 грн., як передбачено умовами цього правочину).
Разом із тим, у наведеному листі від 29.11.2024 року № 62 Управління повідомило Товариство про втрату інтересу до виконання відповідачем його зобов'язань за Договором внаслідок допущеного прострочення, та вимагало негайно відшкодувати збитки у розмірі 240 000,00 грн. (що становлять суму сплаченого позивачем авансу).
Згідно з частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Однак після направлення вищевказаного листа від 29.11.2024 року № 62 Товариству останнє у добровільному порядку не повернуло позивачу сплачені останнім кошти в сумі 240 00,00 грн. Докази, які свідчать про повернення позивачу цієї суми грошових коштів станом на час розгляду судом даного спору, в матеріалах справи відсутні.
Беручи до уваги те, що загальна сума боргу (попередньої оплати) відповідача, яка складає 240 000,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем (повернення означеної попередньої оплати), а також не надав доказів належного надання ним обумовлених між сторонами послуг в установлений строк, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Управління до Товариства про стягнення вказаної суми грошових коштів.
У той же час, заперечення відповідача проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву, оцінюються судом критично з огляду на таке.
Обґрунтовуючи відсутність підстав для задоволення вимог Управління, відповідач посилався на положення пункту 12.1.1 Договору, за яким виконання завдань за Договором може бути призупинене за ініціативою виконавця, якщо не надані необхідні відомості або документи - до моменту надання відомостей або документів.
Відповідач вказував, що керуючись означеним положенням Договору, а також враховуючи не надання Управлінням Товариству всіх необхідних відомостей або документів, відповідач частково призупиняв виконання завдань за Договором.
Однак, Товариство не надало належних доказів на підтвердження повідомлення позивача про призупинення ним надання послуг за Договором та строків таких призупинень. Більше того, матеріали справи не містять й належних доказів письмового звернення Товариства до позивача з вимогами про надання відомостей та матеріалів, необхідних для виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань за Договором, чи додаткової інформації та документів для правильного та коректного розуміння бухгалтерських та податкових операцій.
Посилання відповідача на те, що Управління лише за два дні до закінчення дії Договору передало Товариству ще одну частину документації, без наявності якої відповідач не міг продовжити виконання своїх обов'язків, також не свідчать про необґрунтованість вимог позивача.
Так, за приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
При цьому, варто розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Статтею 905 Цивільного кодексу України унормовано, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Разом із тим, згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За умовами статей 598, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань не є тотожними поняттями.
Навіть після припинення дії договору невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання. Більше того, після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є надання відповідачем послуг за договором та їх прийняття позивачем.
Отже, відповідач не був позбавлений можливості належним чином виконати свої договірні зобов'язання, зокрема, у період з 29.03.2024 року (після передачі позивачем частини необхідної документації) до листопада 2024 року (до моменту звернення позивача до виконавця з претензією від 15.11.2024 року № 31 та, у подальшому, з листом від 29.11.2024 року № 62), тобто протягом більше 7 місяців.
Заперечуючи проти позову, Товариство також посилалося на положення пункту 8.5 Договору, за яким виконавець звільняється від відповідальності, якщо порушення умов Договору відбулося внаслідок не передачі (неповної передачі) обумовленої документації або відсутності роз'яснень по характеру господарських операцій, якщо виконавець запитував додаткову інформацію.
Проте, як вже було зазначено вище, матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження запитів Товариства на надання позивачем додаткової інформації та роз'яснень по характеру господарських операцій. Більше того, положення пункту 8.5 Договору передбачають лише умови для звільнення виконавця від відповідальності, тоді як предметом спору в даній справі є стягнення з Товариства не штрафних санкцій, а збитків (попередньої оплати).
Посилання відповідача на направлення ним на адресу Управління листа від 25.11.2024 року № 60 з пропозицією про розірвання Договору також не беруться судом до уваги та не спростовують вимог позивача, зважаючи на встановлені судом вище обставини цієї справи. Слід також зазначити, що розірвано може бути лише чинний договір.
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року в справі № 910/9072/17, у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 року в справі № 913/703/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2023 року в справі № 910/97/22, від 20.09.2023 року в справі № 910/11390/22, від 14.09.2023 року в справі № 910/4725/22, від 18.11.2019 року в справі № 910/16750/18.
Твердження відповідача про те, що останній підготував та надіслав Акт надання послуг на суму передоплати у розмірі 240 000,00 грн., до якого долучив Реєстр документів, внесених виконавцем у програму Business automation software for accounting CORP (BAS) у кількості 105 сторінок та 8963 документів за період 2020-2023 роки (в електронному вигляді на USB накопичувачі), а також базу даних (BAS) ведення бухгалтерського обліку, також не підтверджені матеріалами справи. Слід зазначити, що надана позивачем копія акту надання послуг від 22.11.2024 року № 4528 на суму 240 000,00 грн. (яка не була підписана позивачем) не містить відомостей про фактичну передачу Управлінню разом з цим актом Реєстру документів, USB накопичувача з відповідною інформацією тощо.
Інші заперечення відповідача проти позову також не були підтверджені під час розгляду справи та спростовуються її матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження вчасного надання послуг за Договором чи повернення спірної суми передоплати.
Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов'язки за Договором, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, у зв'язку із задоволенням позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Проаудит" (01042, місто Київ, вулиця Чигоріна, будинок 18; код ЄДРПОУ 36470829) на користь Релігійного управління армії спасіння в Україні (01033, місто Київ, вулиця Шота Руставелі, будинок 38, квартира 3; код ЄДРПОУ 21715536) 240 000 (двісті сорок тисяч) грн. 00 коп. попередньої оплати та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 13.06.2025 року.
Суддя В.С. Ломака