125/1047/23
1-кп/125/74/2023
13.06.2025 м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
потерпілого ОСОБА_4
представника потерпілих адвоката ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Барського районного суду Вінницької області клопотання прокурора Барського відділу Жмеринської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання стосовно обвинуваченого:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Ямпільського району Вінницької області, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
У провадженні суду перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання обвинуваченому ОСОБА_6 , мотивуючи тим, що на даний час підстави та ризики, які були визначені при застосуванні запобіжного заходу не змінились.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_7 заперечували щодо задоволення клопотання. Просили відмовити у його задоволенні.
Представник потерпілих адвокат ОСОБА_5 клопотання прокурора підтримав повністю.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити у обвинуваченому запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання за наступних підстав.
Ухвалою Барського районного суду від 11.03.2025 застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період доби.
Ухвалою Барського районного суду від 17.04.2025 змінено запобіжний захід застосований обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до положень ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд вважає, що під час розгляду питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, слід керуватися положеннями ст. 194 КПК України, відповідно до яких, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Особисте зобов'язання (ст. 179 КПК) - це запобіжний захід, суть якого полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 КПК.
У судовому засіданні було доведено, що існує ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду, у зв'язку з тим, що притягується до відповідальності за вчинення тяжкого злочину, та незаконно впливати на потерпілих, експертів та свідків.
Суд враховує дотримання обвинуваченим умов застосованого до нього запобіжного заходу, наявність на його утриманні неповнолітньої дитини за відсутності матері дитини, необхідність у перебуванні на роботі в нічний час.
Враховуючи, що мета, підстави, які стали обставиною для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання є і надалі актуальними та надалі мають місце, суд, заслухавши думку учасників судового провадження з приводу продовження дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання , приходить до висновку про необхідність продовження особистого зобов'язання обвинуваченому строком до двох місяців.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у виді особистого зобов'язання задовольнити.
Подовжити обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на 60 (шістдесят) днів а саме до 11 серпня 2025 року включно.
На підставі ч. 5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки:
- за викликом прибувати до Барського районного суду Вінницької області;
- не відлучатися з населеного пункту, де проживає: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Дата закінчення дії ухвали - 11 серпня 2025 року.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали суду складений 13 червня 2025 р.
Суддя: