ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.06.2025Справа № 910/7603/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги»;
до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Паркленд Куб";
про стягнення 637 484,47 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» звернулось із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків "Паркленд Куб" з вимогою про стягнення заборгованості за поставлену, проте не сплачену електричну енергію постачальником універсальних послуг на умовах публічної Комерційної пропозиції "Колективна Побутова" у сумі 637 484, 47 грн., з яких: основна заборгованість - 624 368, 96 грн., інфляційні втрати - 7 001, 84 грн., 3% річних - 6 113, 67 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.06.2024 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.
26.08.2024 засобами системи "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки про надходження коштів від відповідача, яке містить докази часткової оплати заборгованості позивачем.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, ухвалу суду від 24.06.2024 в електронному вигляді отримано ним в його електронному кабінеті 25.06.2024 о 09:58 год., що підтверджується повідомленням про доставляння процесуального документа до електронного кабінету особи.
Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ПАРКЛЕНД КУБ" (далі - відповідач, споживач), шляхом подання Товариству з обмеженою відповідальністю "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (далі - позивач, постачальник) підписаної заяви-приєднання від 01.03.2023, приєдналося до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір) на умовах Комерційної пропозиції постачальника універсальних послуг ТОВ "КИЇВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" "Колективна побутова", в подальших редакціях - "Комунально-технічна" (далі - комерційна пропозиція). Публічний договір та комерційна пропозиція (усі редакції) опубліковано на веб-сайті постачальника.
У програмному комплексі Позивача з обліку юридичних споживачів електричноїенергії Договір з Відповідачем зареєстровано за реквізитами - № 45849011ПУ від01.03.2023
Відповідачу присвоєно особовий рахунок № НОМЕР_1, а договір з відповідачем зареєстровано за реквізитами - № 45849011ПУ від 01.03.2023.
У Заяві-приєднання датою початку постачання електричної енергії визначено 01.03.2023.
Відповідно до п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п.5.1 договору споживач розраховується із постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією.
Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць (п.5.8 договору).
Відповідно до п.5.1 комерційної пропозиції розрахунок (оплата) за фактично спожиту електричну енергію має здійснюватися у строк, вказаний у рахунку, але в будь-якому випадку не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку.
Згідно із п.5.2 комерційної пропозиції рахунок за фактичне споживання формується споживачем самостійно в сервісі "Особистий кабінет".
В інших випадках рахунок формується та надається постачальником споживачу на підставі отриманих від споживача/оператора розподілу/адміністратора комерційного обліку даних та може бути отриманий споживачем у відповідному енергоофісі постачальника.
Пунктом 5.3 комерційної пропозиції передбачено, що у разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, в установлені даним розділом строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
Згідно із матеріалів справи позивач в сервісі "Особистий кабінет" сформував та виставив відповідачу рахунки, зокрема за розрахункові періоди, - «грудень 2023р.» - «березень 2024»:
- від 06.12.2023 № 45565011/12/1 на суму - 217 435,68 грн;
- від 06.01.2024 № 45565011/1/1 на суму - 120 428,88 грн;
- від 06.02.2024 № 45565011/2/1 на суму - 191 796,00 грн;
- від 06.03.2024 № 45565011/3/1 на суму - 127 076,40 грн.
Загальна сума нарахувань вартості спожитої електричної енергії за розрахункові періоди становить 624 368, 96 грн.
Обсяги споживання, вказані у рахунках на оплату та підтверджені у додатку №7 до позовної заяви (лист від 10.04.2024 №21085/3/01/5 оператора системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №45849011ПУ від 01.03.2023 в частині оплати нарахувань вартості спожитої електричної енергії за розрахункові періоди - «грудень 2023р.» - «березень 2024», внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 624 368, 96 грн.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Отже, з урахуванням положень ст.530 Цивільного кодексу України, враховуючи зміст додатку 1 до договору відповідач повинен був сплачувати платежі за договором за узгодженим сторонами графіком погашення заборгованості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, після 24.06.2024 відповідач сплатив на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 36 657, 36 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи клопотанням представника позивача про долучення до матеріалів справи копії довідки про надходження коштів від відповідача, яке містить докази часткової оплати заборгованості позивачем за особовим рахунком №45849011.
Пунктом 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
При цьому, закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Отже, із врахуванням того, що грошові кошти у розмірі 36 657, 36 грн перераховані відповідачем на користь позивача після відкриття провадження у даній справі, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі № 910/7603/24 в частині стягнення основного боргу у розмірі 36 657, 36 грн грн у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, з огляду на факт невиконання відповідачем обов'язку зі своєчасної оплати платежів за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, з урахуванням п.8 договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача на суму 587 711, 60 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача, в т.ч. і в частині закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок його неправильних дій.
Одночасно, посилаючись на прострочення виконання грошового зобов'язання позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 7 001, 84 грн та 3% річних - 6 113, 67 грн.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Щодо нарахування інфляційних втрат, то суд зазначає, що порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абз.5 п.4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078).
Статтею 625 ЦК України передбачено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Перевіривши розрахунки 3% процентів річних та інфляційних втрат коштів, судом встановлено, що розрахунки є арифметично правильними, відповідають вимогам чинного законодавства та умовам договору, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 7 001, 84 грн та 3% річних - 6 113, 67 грн - є обґрунтованими.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено до Державного бюджету України судовий збір на суму 7 602, 32 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3518745 від 13.06.2024 та на суму 242, 24 грн що підтверджується платіжною інструкцією № 3484379 від 14.05.2024.
Зазначена сума внесена позивачем в більшому розмірі, ніж встановлено законом, оскільки сума судового збору, яку повинен був сплатити позивач з урахуванням Закону України "Про судовий збір" складає 7 649, 81 грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням поданого позивачем клопотання, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 194, 75 грн.
Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Паркленд куб" (03066, місто Київ, вулиця Практична, будинок 1, ідентифікаційний код 43421361) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31, ідентифікаційний код 41916045) 587 711 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч сімсот одинадцять) грн 60 коп. основного боргу, 7 001 (сім тисяч одну) грн. 84 коп. - інфляційних втрат, 6 113 (шість тисяч сто тринадцять) грн. 67 коп. - 3% річних та 7 649 (сім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 81 коп судового збору.
3. В іншій частині позову - щодо стягнення з відповідача на користь позивача 36 657, 36 грн основного боргу - провадження у справі закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, місто Київ, вулиця Юрія Іллєнка, будинок 31, ідентифікаційний код 41916045) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) грн 75 коп, сплачений згідно платіжної інструкції № 3518745 від 13.06.2024 .
5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.
Суддя О.М.Ярмак