ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 909/584/25
13.06.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянувши заяву Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 12.06.2025 (вх. № 5202/25 від 12.06.2025) про забезпечення позову у справі № 909/584/25 за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області до Комунального підприємства “Водоканал» Долинської міської ради про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року, укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області,
Господарським судом Івано-Франківської області 14.05.2025 відкрито провадження у справі 909/584/25 за позовом Болехівської міської ради Івано-Франківської області (далі також - Болехівська міська рада або позивач) до Комунального підприємства “Водоканал» Долинської міської ради (далі також - КП “Водоканал» або відповідач) про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року, укладеного між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області.
12.06.2025 Болехівською міською радою Івано-Франківської області подано заяву про забезпечення позову (вх. № 5202/25 від 12.06.2025), у якій позивач просить вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони КП «Водоканал» Долинської міської ради вчиняти певні дії, а саме: обмеження (припинення) надання послуги з водопостачання Болехівській територіальній громаді, представницькі функції якої здійснює Болехівська міська рада Івано- Франківської області до завершення розгляду справи № 909/584/25.
Заява мотивована тим, що договором щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року, Виконавчий комітет Болехівської міської ради визнано Споживачем, який в подальшому буде здійснювати забезпечення водою усіх споживачів Болехівської територіальної громади (юридичних та фізичних). Згідно з п. 7.2 договору, для обмеження (припинення) надання відповідної послуги Споживачу (у разі непогашення в повному обсязі заборгованості за спожиті послуги) Виконавець надсилає Споживачу попередження про те, що у разі непогашення ним заборгованості за спожиті послуги протягом 10 календарних днів з дня направлення попередження, надання йому послуг може бути припинено. Таке попередження надсилається Споживачу не раніше наступного робочого дня після закінчення граничного строку оплати послуги, визначеного Договором. Попередження надсилається Споживачу рекомендованим листом (з повідомленням про вручення) або шляхом вручення повідомлення уповноваженому представнику Споживача особисто під розписку або шляхом направлення відповідного повідомлення на електронну адресу Споживача.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що у разі непогашення Споживачем заборгованості протягом 10 календарних днів з дня надіслання відповідного попередження, Виконавець має право обмежити (припинити) надання послуг Споживачу.
02 червня 2025 року КП “Водоканал» надіслав на адресу Болехівської міської ради листа за № 239, додатками до якого долучено рахунок № 1Б від 30.05.2025 на загальну суму 642 549,94 грн.
06 червня 2025 року КП «Водоканал» надіслав на адресу Болехівської міської ради листа - попередження за № 246, у якому зазначено, що даний лист є попередженням про можливе обмеження (припинення) надання послуг, у разі непогашення в повному обсязі заборгованості перед КП «Водоканал» у розмірі 642549,94 грн., протягом 10 календарних днів з дня отримання цього попередження, тобто у строк до 16 червня 2025 року (включно).
Позивач зазначає, що припинення водопостачання однозначно призведе до ускладнення санітарно-епідемічної ситуації, виникнення та поширення інфекційних хвороб серед населення. Адже буде відсутня можливість забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних та господарських потреб населення та виробництво продукції (у тому числі харчової), що потребує використання питної води. Отже, припинення КП «Водоканал» водопостачання для споживачів - мешканців Болехівської територіальної громади - матиме безпосередній вплив на реалізацію конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (стаття 50 Конституції України), а також на соціальну стабільність і функціонування критичної інфраструктури громади.
13.06.2025 представник відповідача - адвокат Сливка В.В. подав заперечення на заяву про забезпечення позову (вх. № 10022/25 від 13.06.2025). До заперечень долучено копії: листа міського голови м. Болехова від 01.11.2025 № 457/021-29/24; рішення Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 05.03.2025 № 54-55/25 “Про прийняття у комунальну власність Болехівської міської ради водопровідних мереж»; гарантійного листа Болехівського міського голови від 28.02.2025 № 718/021-17/25.
У заперечення доводів заяви про забезпечення позову представник відповідача покликається на те, що заява про забезпечення позову не має відношення до предмета спору, не впливає на ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у даній справі.
Представник відповідача зазначає, що обмеження водопостачання можливе у разі неоплати наданих згідно з договором послуг, бажання позивача оминути оплату отриманого водопостачання через забезпечення позову є неприпустимим.
Також представник відповідача відзначає, що можливість обмежити (припинити) надання послуг водопостачання у разі неоплати чи неповної оплати передбачена в типовому договорі, затвердженому постановою КМУ. Тому припинення надання послуг є законним правом відповідача, передбаченим договором.
Про необґрунтованість заяви, на думку представника відповідача, свідчить те, що гарантійним листом від 28.02.2025 № 718/021-17/25, міський голова м. Болехова зобов'язався до 01 травня 2025 року визначити суб'єкта господарювання для водопостачання, прийняти водопровідні мережі та забезпечити самостійне водопостачання громади; п. 4 Особливих умов укладеного договору передбачено, що з 01 травня 2025 року обов'язок забезпечення водою кінцевих споживачів покладається на виконавчий комітет Болехівської міської ради; попередження від КП “Водоканал» є наслідком невиконання умов договору та наявності заборгованості.
Відповідач також покликається на можливі негативні для себе наслідки у разі вжиття заходів забезпечення позову, оскільки КП “Водоканал» буде змушене продовжувати надавати послуги без оплати, що призведе до фінансових збитків, завдасть відповідачу непропорційної шкоди.
На думку представника відповідача, вжиття такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачу вчиняти дії щодо обмеження (припинення) надання послуг з водопостачання Болехівській територіальній громаді до завершення розгляду справи призведе до втручання суду в договірні відносини сторін оспорюваного договору, що є складовою господарської діяльності, блокує її, свідчить про неспівмірність такого заходу забезпечення позову та порушує збалансованість інтересів сторін договору.
Також зазначає, що покликання позивача на припинення надання водопостачання споживачам на території Болехівської територіальної громади є безпідставним, оскільки за умови виконання позивачем своїх зобов'язань щодо сплати за отриману воду, у відповідача будуть відсутні правові підстави для обмеження (припинення) подачі води.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 3 та 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням.
У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.
За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником в обґрунтування вимог та доданих ним доказів, суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів. Наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.
Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, а також ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за якими він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Тобто, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Умовами договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року між Комунальним підприємством “Водоканал» Долинської міської ради та виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області передбачено, зокрема, наступне: до 30 квітня 2025 року (включно) забезпечення водою усіх споживачів Болехівської територіальної громади здійснює КП “Водоканал» (п. 1); до 30 квітня 2025 року (включно) виконавчий комітет Болехівської міської ради Івано-Франківської області зобов'язаний визначити суб'єкта господарювання, який буде здійснювати забезпечення водою усіх споживачів Болехівської територіальної громади з яким КП “Водоканал» зобов'язане укласти договір у точній відповідності із загальними умовами цього договору. Якщо суб'єкт господарювання не буде визначений, то подача води з 01 травня 2025 року здійснюватиметься виконавчим комітетом Болехівської міської ради Івано-Франківської області на умовах цього Договору (п. 2); відповідно до рішення Долинської міської ради від 23 січня 2024 року № 2540-43/2024 усі мережі водопроводів, які пролягають на території Болехівської громади та які є необхідними для водозабезпечення громади, можуть бути прийняті Болехівською територіальною громадою у будь-який час до 01 травня 2025 року (п. 3); з 01 травня 2025 року виконавчий комітет Болехівської міської ради Івано-Франківської області приймає на себе функцію щодо повного забезпечення водою усіх споживачів на території Болехівської територіальної громади (п. 4).
У попередженні від 06.06.2025 № 246, яке КП “Водоканал» направило виконавчому комітету Болехівської міської ради зазначено, зокрема, про наявну заборгованість за споживання води за травень 2025 року в сумі 642 549,94 грн, котра мала бути оплачена до 05 червня 2025 року згідно з п. 5.3 договору. Також у листі відповідач вказує, що даний лист є попередженням про можливе обмеження (припинення) надання послуг, у разі непогашення в повному обсязі заборгованості перед КП “Водоканал» у розмірі 642 549,94 грн протягом 10 календарних днів з дня отримання цього попередження, тобто у строк до 16 червня 2025 року включно.
Предметом позовних вимог у цій справі є вимоги про визнання недійсним договору щодо умов водозабезпечення питною водою споживачів на території Болехівської територіальної громади Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року.
В свою чергу, згідно з заявою про забезпечення позову Болехівська міська рада Івано-Франківської області просить заборонити КП «Водоканал» Долинської міської ради вчиняти певні дії, а саме: обмеження (припинення) надання послуги з водопостачання Болехівській територіальній громаді, представницькі функції якої здійснює Болехівська міська рада Івано -Франківської області до завершення розгляду справи № 909/584/25.
Суд виходить з того, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13.12.2023 у справі №921/290/23, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 24.05.2023 у справі №906/1162/22.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.10.2023 у справі № 922/1583/23, від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.08.2021 року у справі №916/3444/20, співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 року у справі № 910/1200/20.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.
Правовим наслідком визнання судом договору недійсним є припинення на майбутнє прав та обов'язків сторін, що виникли з цього договору, а також застосування двосторонньої реституції (у випадках, прямо передбачених законом - односторонньої реституції, або стягнення отриманого стороною (сторонами) за договором в доход держави).
Відтак, захист порушених прав та інтересів позивача у спорі про визнання недійсним договору здійснюється саме з урахуванням порушення його прав договором, про недійсність якого заявлено позовну вимогу і необхідністю захисту цих прав.
Адекватність вжиття судом заходів забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається, тобто має співвідноситись із тими можливими порушеннями прав позивача, на захист яких пред'явлено позов.
При цьому, немайнова вимога про визнання недійсним договору, у разі її задоволення, не підлягає примусовому виконанню, а отже підставою для вжиття заходів забезпечення позову у даному випадку не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Тому у даному спорі підставою для вжиття заходів забезпечення позову може бути те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Поданою заявою та доданими до неї документами не підтверджується, що ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у даному спорі про визнання недійсним договору буде ускладненим чи унеможливленим у разі невжиття заходів забезпечення позову.
Позивачем не доведено, чому у разі невжиття заходів забезпечення позову він не зможе ефективно захистити або поновити свої порушені права та інтереси у спорі про визнання договору недійсним.
Оскільки предметом позовних вимог у цій справі є визнання недійсними договору, то обраний позивачем спосіб забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо обмеження (припинення) надання послуги з водопостачання, не відповідає вимогам щодо адекватності із заявленими позовними вимогами.
Доводи заяви про забезпечення позову щодо ускладнення санітарно-епідемічної ситуації, виникнення та поширення інфекційних хвороб серед населення, порушення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля (стаття 50 Конституції України), а також на соціальну стабільність і функціонування критичної інфраструктури громади, перебувають поза межами спірних правовідносин, не стосуються захисту прав та інтересів позивача у спорі про визнання недійсним договору, а відтак не можуть бути підставою для забезпечення позову.
Також суд погоджується і з доводами представника відповідача, що обмеження (припинення) водопостачання можливе лише у випадку заборгованості за надані послуги, що узгоджується з положеннями п. 52 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою КМУ від 5 липня 2019 р. № 690 та ч. 4 статті 26 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
Тому вжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, призводить до втручання в господарську діяльність відповідача та порушує збалансованість інтересів сторін, оскільки не зважаючи на наявність чи відсутність заборгованості за спожиту воду, відповідач буде позбавлений можливості припиняти чи обмежувати водопостачання.
Суд враховує також і висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові 08 квітня 2025 року по cправі № 916/5167/24, що суд не може заборонити сторонам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з позивачем, адже право, зокрема, на припинення / розірвання відносин / договорів гарантоване Конституцією та законами України.
Дослідивши наведене в заяві обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, матеріали справи, суд вважає що позивач не довів наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, враховуючи що заявником не доведено, а судом не встановлено, що у цій справі існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, неадекватність заходів забезпечення позову про вжиття яких клопоче позивач щодо заявлених позовних вимог, неспівмірність заходів забезпечення із збалансованістю інтересів сторін спору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 136, 137, 138, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні заяви Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 12.06.2025 (вх. № 5202/25 від 12.06.2025) про забезпечення позову у справі № 909/584/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту судового рішення - 13.06.2025.
Суддя І.Є. Горпинюк