12.06.2025 Справа № 908/1772/25
м. Запоріжжя
Cуддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. розглянувши без виклику представників сторін (учасників) заяву Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 10.06.25) про забезпечення позову у справі
за позовною заявою: Запорізької міської ради, 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо», 69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50
про стягнення 3 077 456,28 грн
10.06.25 до Господарського суду Запорізької області в системі «Електронний суд» надійшла позовна заява за вих. від 10.06.25 Запорізької міської ради (далі Запорізька МР) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю «Металург-Кредо» (далі ТОВ «Металург-Кредо») про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.18 по 31.12.23 в розмірі 3 077 456,28 грн.
Крім того, 10.06.25 до вказаного суду в системі «Електронний суд» надійшла заява Запорізької міської ради за вих. від 10.06.25 про забезпечення позову у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.25 вказану позовну заяву у справі № 908/1772/25 визначено для розгляду судді Корсуну В.Л.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.06.25 заяву Запорізької міської ради про забезпечення позову у цій справі передано для розгляду судді Корсуну В.Л.
Як свідчить зміст прохальної частини заяви про забезпечення позову, заявник просить суд накласти арешт на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВ «Металург-Кредо», а саме: об'єкти нежитлової нерухомості літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч загальною площею 1 392,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50.
В обґрунтування своєї заяви про забезпечення позову Запорізькою МР зазначено наступне.
«… 16.01.2014р. ТОВ «МЕТАЛУРГ-КРЕДО» (далі - Відповідач) набуло у власність об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена,буд. 50, а саме: об'єкти нежитлової нерухомості, літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч, загальною площею 1392,8 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна №88 від 16.01.2014р., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №418305594 від 18.03.2025р. Також, згідно інформації з листа департамента управління активами Запорізької міської ради відомо, що за Відповідачем не обліковується договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:04:040:0072.
Відповідно до листа Державної податкової служби України ГУ ДПС у Запорізькій області вих. №4552/5/08-01-04-07 від 10.04.2024 Відповідач за період 2018-2023 роки не звітує та не сплачує земельний податок, орендну плату за землю з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:04:040:0072.
У зв'язку з тим, що Відповідач безпідставно використовує земельну ділянку, яка є комунальною власністю, не сплачуючи орендну плату за відсутності правових підстав для такого користування, Запорізька міська рада планує звернутися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відповідача доходу від безпідставно набутого майна у вигляді збереженої орендної плати в розмірі 3 077 456,28 грн., а також судового збору в загальному розмірі 36 929,47 грн.
Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки до постановлення рішення у справі Відповідачем можливо будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог Запорізької міської ради. Крім того, у випадку відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо, а тому, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення.
В свою чергу, накладення арешту на грошові кошти Відповідача у розмірі позовних вимог здатне суттєво погіршити його майновий стан, у той час як накладення арешту на об'єкти нерухомого майна, мінімально впливатиме на повсякденну роботу Відповідача, не ускладнюючи його господарську діяльність. Отже, обраний вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що належить Відповідачу на праві власності, є співмірним із заявленими позовними вимогами.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном, та не позбавляється їх. Накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків Відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування вказаним нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків тощо, а лише тимчасово обмежить право Відповідача реалізувати вказане майно третім особам.
Подібні за своїм змістом висновки щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 15.10.2020р. у справі №915/373/20 та від 03.12.2021р. у справі №910/4777/21, а також від 08.10.2020р. у справі №465/4985/18 і від 15.06.2021р. у справі №757/48375/20 (щодо аналогічних за змістом положень Цивільного процесуального кодексу України).
Зазначена ухвала, до ухвалення рішення за результатом розгляду основної позовної заяви, лише частково обмежить права власника щодо оскаржуваного майна, а саме: жодним чином не порушить права щодо володіння та користування нерухомим майном, а лише обмежить право розпоряджатись ним на користь третіх осіб. Зазначене забезпечення позову в даній ситуації буде справедливим та спів мірним заявленим позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, а відповідно до пункту 2 зазначеної статті, суд може забезпечити позов, заборонивши відповідачеві вчиняти певні дії.
На виконання п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України Запорізька міська рада зазначає, що відсутні пропозиції щодо зустрічного забезпечення заяви про забезпечення позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Таким чином, необхідно забезпечити позов, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зелена, 50 та належить на праві власності Відповідачу, а саме: Об'єкти нежитлової нерухомості, літ. А, Б, В, Д, Д(2), Е, Ж, З, И, К, Р, Ф, Ч, загальною площею 1392,8 кв.м. …».
11.06.25 до суду в системі «електронний суд» надійшло заперечення за вих. від 11.06.25 на заяву про забезпечення позову, в якому представник ТОВ «Металург-Кредо» заперечує проти заяви Запорізької МР про забезпечення позову за вих. від 10.06.25 та просить суд відмовити заявнику в задоволені його заяви за вих. від 10.06.25 про забезпечення позову у справі № 908/1772/25.
В обґрунтування своїх заперечень за вих. від 11.06.25 на заяву про забезпечення позову ТОВ «Металург-Кредо» зазначено наступне.
«… Позивач у заяві про забезпечення позову зазначає наступне «Вжиття заходів забезпечення позову є необхідним, оскільки до постановлення рішення у справі Відповідачем можливо будуть вчинені дії, спрямовані на відчуження або передачу у користування належного йому майна, що може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог Запорізької міської ради. Крім того, у випадку відчуження Відповідачем права власності на нерухоме майно на користь інших осіб, виконати в примусовому порядку рішення суду буде неможливо, а тому, є реальні, існуючі обставини, які вказують на ймовірну складність або неможливість у майбутньому виконати рішення», що не відповідає дійсності, та ґрунтується на необґрунтованому припущенні.
Просимо Вельмишановний Суд звернути увагу, на те, що Позивачем, вже подавався такий самий позов між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.04.2025 року по справі № 908/3238/24 залишено без розгляду позов Запорізької міської ради про стягнення з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТАЛУРГ-КРЕДО» суми 3 077 456,28 грн доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 01.01.2018 по 31.12.2023.
У справі № 908/3238/24 заходи забезпечення позову не застосовувались, і більш ніж за 5 місяців судового розгляду даної справи, ТОВ «Металург-Кредо» не вчиняло жодних дій з відчуження свого майна.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить жодних відомостей про вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду (у випадку задоволення відповідного позову), а доводи заявника зводяться до необґрунтованих припущень, а отже не може оцінюватися судом як достатні докази для того, щоб дійти обґрунтованого припущення, що відповідач, який продовжує здійснювати свою господарську діяльність буде ухилятися (або наразі має намір ухилятись) від виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог.
Отже, Запорізька міська рада, у своїй заяві про забезпечення позову, не підтвердила доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття такого виду забезпечення позову, як накладення арешту на майно Відповідача, а отже не підлягає задоволенню.
Вищезазначена позиція ТОВ «Металург-Кредо» узгоджується з висновками викладеними у Постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 910/11857/20 «З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується вжиття певного виду забезпечення позову».
Таким чином, за відсутності будь-яких доказів, щодо будь-яких дій щодо відчуження майна ТОВ «Металург-Кредо» вважаємо таку заяву необґрунтованою, та такою яка порушує законні права та інтереси ТОВ «Металург-Кредо» у зв'язку з неспівмірністю такого заходу, необґрунтованістю підстав застосування забезпечення позову.
ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" не визнає вказаних Позивачем підстав для вжиття заходів забезпечення позову, просить звернути увагу на те, що єдиною підставою для забезпечення позову зазначається наступне: «У зв'язку з тим, що Відповідач безпідставно використовує земельну ділянку, яка є комунальною власністю, не сплачуючи орендну плату за відсутності правових підстав для такого користування, Запорізька міська рада планує звернутися до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відповідача доходу від безпідставно набутого майна у вигляді збереженої орендної плати в розмірі 3 077 456,28 грн., а також судового збору в загальному розмірі 36 929,47 грн.».
Просимо звернути увагу шановного суду, що самі позовні вимоги ґрунтуються лише на тому, що користування земельною ділянкою є правомірним і відповідно до практики Верховного Суду у подібних правовідносинах (на яку є посилання у позовні заяві) лише при правомірному користування подані вимоги можуть бути задоволені. Про правомірне користування зазначається позивачем і у тексті позовної заяви.
Тобто, користування або є неправомірним - і тому відсутні будь-які підстави для задоволення позовних вимог (і відповідно накладення арешту на чуже майно) або користування є правомірним - і тому відповідно для вжиття заходів забезпечення позову не зазначається та не вбачається жодних підстав.
Підтверджуємо, що ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" повністю не погоджується з поданою позовною заявою, вважає усі викладені у ній обставини та «обгрунтування» такими що не відповідають дійсності і що така позовна заява у зв'язку у тому числі із тим, що її неможливо буде обгрунтувати, також як і попередня буде або залишена без розгляду або провадження буде закрито з інших підстав.
Забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно є не співмірним, адже вартість нерухомого майна ТОВ "МЕТАЛУРГ-КРЕДО" загальною площею 1392,8 кв.м., в декілька разів перевищує суму необґрунтованого позову. …».
Розглянувши заяву про забезпечення позову за вих. від 10.06.25 з наданими до неї документами судом враховано наступне.
Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України).
Відповідно до ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
Згідно із ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч. 1). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Судом враховано, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, у т.ч. задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним ін. осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Вбачається, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
На підтвердження виникнення у заявника підстав для того, щоб просити суд забезпечити позов, до матеріалів заяви про забезпечення позову надано: витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Запорізької МР; довіреність у порядку передоручення від 12.05.25 на ім'я Кравець Леонід Олександрович щодо представництва Запорізької МР; платіжну інструкцію № 592 від 06.06.25 щодо сплати судового збору за заявою про забезпечення позову; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 418305594 станом на 18.03.25 10:31:31) на 6 арк.
Статтею 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав і обов'язків передбачених цим кодексом (ч. 2). Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом (ч. 3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
З наведеного вище вбачається, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Саме лише посилання в заяві на утруднення або неможливість виконання рішення без наведення відповідного обґрунтування та надання належних доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити … предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову (п. 3); захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності (п. 4).
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2 днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 140 ГПК України).
Частинами 5 та 6 ст. 140 ГПК України визначено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Вбачається, що за своєю суттю арешт - це тимчасовий захід, який має наслідком накладення заборони на право розпоряджатись майном з метою його збереження.
При вжитті такого заходу власник майна не обмежується у правах володіння та користування своїм майном та не позбавляється його (майна).
Отже, накладення арешту на майно не завдасть шкоди та збитків відповідачу, не позбавить його конституційних прав на володіння та користування нерухомим майном, здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплату податків, тощо, а лише тимчасово обмежить право відповідача реалізувати своє майно третім особам.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язано із обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження, або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним.
Вказане відповідає правовій позиції викладеній Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.06.22 у справі № 908/2382/21.
Здійснюючи аналіз норм права, які регулюють інститут забезпечення позову, Верховний Суд неодноразово висновував, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу ( див. постанови Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24, від 21.02.24 у справі № 201/9686/23).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими Позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.20 у справі № 753/22860/17 та у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.23 у справі № 905/448/22, у постанові Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23).
У постанові від 19.12.24 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.09.24 у справі № 915/249/24).
При цьому, під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.24 у справі № 910/15328/23, від 17.12.18 у справі № 914/970/18, від 10.11.20 у справі № 910/1200/20).
З огляду на викладене вище в тексті цієї ухвали, а також приймаючи до уваги те, що:
- предметом позову у цій справі є вимога позивача стягнути з відповідача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.01.18 по 31.12.23 в розмірі 3 077 456,28 грн;
- згідно з інформаційною довідкою (станом на 18.03.25 (10:31:31) Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за № 418305594, об'єкти нежитлової нерухомості, а саме: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м.; трансформаторна підстанція літ. Ч, інв. № 914, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , належать на праві спільної часткової власності, а саме:
49/50 - розмір частки належить ТОВ «Металург-Кредо», а 1/50 - розмір частки належить ОСОБА_1 , яка складається з трансформаторної підстанції літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м.;
- згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Металург-Кредо» має зареєстрований статутний капітал на рівні 1 770 934,00 грн, що майже у двічі менше суми заявленої до стягнення з відповідача суми позовних вимог;
- обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову;
- підставою для задоволення заяви про забезпечення позову є її обґрунтованість, а забезпечення позову повинне бути співмірним із заявленими позивачем вимогами;
- приймаючи до уваги обґрунтованість вимог заявника щодо забезпечення позову, наявність зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги у цій справі;
- метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення, в майбутньому прав та охоронюваних інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову;
- обраний захід по забезпеченню позову не має наслідком повного припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання (ТОВ «Металург-Кредо») у цій справі, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного майна чи зниження його вартості;
- не доведення представником ТОВ «Металург-Кредо» в запереченні за вих. від 11.06.25 на заяву про забезпечення позову реальної ціни майна,
суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового вжиття заходів забезпечення позову, а саме щодо накладення арешту на спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та належать ТОВ «Металург-Кредо», виходячи із вказаної в тексті цієї ухвали заяви.
В іншій частині арешту, а саме на трансформаторну підстанцію літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м. судом, через необґрунтованість, відмовляється заявнику з огляду на те, що вказаний об'єкт нерухомого майна належить на праві власності ОСОБА_1 , яка не є стороною у цій справі.
А тому, як наслідок, судом задовольняється частково заява Запорізької міської ради (сформована в системі «Електронний суд» 10.06.25) про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 42, 46, 73-74, 76, 77, 79, 86, 136-141, 144, 234, 235 ГПК України, суд
Заяву Запорізької міської ради (сформовану в системі «Електронний суд» 10.06.25) про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ТОВ «Металург-Кредо» (69096, м. Запоріжжя, вул. Зелена, буд. 50, код ЄДРПОУ 35980002), а саме: спальний корпус літ. А, інв. № 395, загальна площа 216,6 кв.м.; спальний корпус літ. Б, інв. № 392, загальна площа 214,5 кв.м.; адміністративний корпус літ. В, інв. № 398, загальна площа 82,1 кв.м.; вбиральня літ. Д, загальна площа 10,4 кв.м.; вбиральня літ. Д(2), інв. № 912, загальна площа 12,0 кв.м.; їдальня літ. Е, інв. № 399, загальна площа 325,7 кв.м.; склад літ. Ж, інв. № 403, загальна площа 32,5 кв.м.; овочесховище літ. З, інв. № 400, загальна площа 63,9 кв.м.; пральня-душ літ. И, інв. № 401, загальна площа 169,6 кв.м.; компресорна літ. К, інв. № 392, загальна площа 10,1 кв.м.; гуртожиток літ. Р, інв. № 396, загальна площа 137,1 кв.м.; склад літ. Ф, інв. № 927, загальна площа 118,3 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
В іншій частині заяви про забезпечення позову, а саме накладення арешту на трансформаторну підстанцію літ. Ч, інв. № 914, загальною площею 25,7 кв.м. судом відмовляється.
Роз'яснити, що ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Екземпляр цієї ухвали надіслати на адресу учасників справи (оригінал - позивачу, копію - відповідачу).
Попередити, що особи, винні у не виконанні ухвали суду про забезпечення позову, несуть відповідальність встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 12.06.25.
Згідно з вимогами ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 261 цього Кодексу.
Суддя В.Л. Корсун