вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
02.06.2025м. ДніпроСправа № 904/416/25
за позовом Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила", м. Запоріжжя
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ
про стягнення 1 702 678,28 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
При секретарі судового засідання Макаренко Т.А.
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від третьої особи: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" про стягнення 1 702 678,28 грн.
Рішенням суду від 14.05.2025 позов задоволено у повному обсязі.
На адресу суду надійшла заява Фізичної особи-підприємця Цюпи Юрія Олексійовича про стягнення з відповідача витрат позивача на правову допомогу у розмірі 10 000 грн.
На адресу суду, 19.05.2025 від Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/416/25 та покладення на відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 170 267 грн.
Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про ухвалення додаткового рішення у справі № 904/416/25 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.06.2025.
Дослідивши матеріали справи суд -
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268) (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
На підтвердження надання Адвокатським об'єднанням "Фінекс" адвокатських послуг Публічному акціонерному товариству "АрселорМіттал Кривий Ріг" під час розгляду справи №904/282/23 заявником надано: договір про надання правничої допомоги № 55 від 22.01.2024, додаткову угоду № 12 від 27.12.2024 до договору, опис наданої правничої допомоги від 19.05.2025 та акт прийому - передачі послуг від 16.05.2025.
Відповідно до акту прийому - передачі послуг від 16.05.2025, адвокатом були надані юридичні послуги на загальну суму 170 267 грн., які складаються з: опрацювання документів та формування правової позиції; підготовки та направлення листів/запитів; здійснення аналізу судової практики; підготовки та подачі до суду позовної заяви; комплексного супроводу судової справи № 904/416/25 в суді першої інстанції.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначене загальне правило розподілу судових витрат. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, суду надано право з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.
Крім того, відповідно до ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Спір у цій справі виник внаслідок помилки працівника Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", який перерахував грошові кошти на виконання укладеної між сторонами мирової угоди наневірний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" (на на той, який зазначено в тексті мирової угоди). Саме це стало причиною виникнення спору між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євромастила".
Крім того, розмір витрат на правову допомогу адвоката 170 267 грн. явно непропорційний до предмета спору, з урахуванням ціни позову та кількості поданих доказів.
Покладання на відповідача витрат позивача на правову допомогу у вказаному розмірі у спорі, що виник внаслідок помилкових дій працівників Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", є вочевидь несправедливим.
За таких обставин, клопотання позивача про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката слід задовольнити частково. А саме покласти на відповідача витрати позивача на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.
У задоволенні клопотання позивача у частині покладення на відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 169 267 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 241, 244, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромастила" (місце реєстрації: 69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 2, ідентифікаційний код: 33054189) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (місце реєстрації: 50005, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, ідентифікаційний код: 24432974) витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
У задоволенні решти вимог заявника - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складений та підписаний 12.06.2025.
Суддя М.О. Ніколенко