вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1442/25
За позовом Комунального підприємства теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА"
до Фізичної особи-підприємця Кривінського Ігоря Борисовича
про стягнення боргу
Суддя Юзіков С.Г.
Без участі представників сторін
Позивач просить стягнути з Відповідача борг за послугу з постачання теплової енергії за період з 07.11.2022 по 12.01.2023 у розмірі 11 854,43 грн., борг за абонентське обслуговування за період з 14.07.2022 по 12.01.2023 у розмірі 106,41 грн., збитки від інфляції у розмірі 1973,54 грн. за період з квітня 2023р. по лютий 2025р., 3% річних у розмірі 698,97 грн. за період з 03.04.2023р. по 14.03.2025р.
Господарський суд Дніпропетровської області 31.03.2025 відкрив провадження у справі №904/1442/25 та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Заперечень щодо порядку розгляду справи від сторін не надходило. Судом зобов'язано: Відповідача, протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, надати відзив на позовну заява; Позивача, протягом 5 днів з дня одержання відзиву, надати відповідь на відзив.
21.05.2025 від Відповідача надійшла заява про долучення доказів сплати боргу в розмірі 11 854 грн. 43 коп. за опалення/теплопостачання та 106,41 грн. боргу за абонентське обслуговування. Крім цього, Відповідач просить звільнити його від сплати судового збору, оскільки він є учасником бойових дій, період заборгованості збігся з воєнним станом, матеріальні умови проживання були вкрай нестабільні, також Відповідач здійснював догляд за онкохворою матір'ю, що значно обмежувало його фінансові можливості.
22.05.2025 через систему "Електронний суд" Позивач повідомив, що Відповідач борг у розмірі 11 854,43 грн. за послугу з постачання теплової енергії за період з 07.11.2022 по 12.01.2023 та 106,41 грн. боргу за абонентське обслуговування за період з 14.07.2022 по 12.01.2023 сплатив у повному обсязі. Проте, суму збитків від інфляції у розмірі 1973,54 грн., 3% річних у розмірі 698,97 грн. та судовий збір Відповідач не сплатив.
Справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).
Судом досліджено надані до матеріалів справи докази.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
Фізична особа-підприємець Кривінський І.Б. (далі, Орендар, Споживач, Відповідач) на підставі Договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності Криворізької міської територіальної громади № 8/2 від 10.02.2022 користується нежитловим приміщенням загальною площею 84,2 кв.м, вбудованого в І поверх житлового будинку за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, 9.
Відповідно до п. 6.3.6 Договору Орендар зобов'язаний укласти протягом тридцяти календарних днів договори з постачальниками комунальних послуг та з управителем багатоквартирного будинку про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, якщо майно розташоване в такому будинку-гуртожитку.
Відповідно до акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна комунальної власності Криворізької міської територіальної громади від 10.02.2022 Орендарю передано в строкове платне користування нерухоме майно: нежитлове приміщення, вбудоване житловий, поверх І, загальна площа 84,2 м кв. розташоване: вул. Криворіжсталі, 9, стан об'єкта: Електропостачання та водопостачання - за потреби орендар підключає послуги самостійно, система опалення радіатори - 4 шт.
Строк дії Договору 5 років з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1 Умов Договору оренди).
Договір укладено на строк, визначений у пункті 12 Умов. Перебіг строку договору починається з дня набуття чинності договором. Договір набуває чинності в день його підписання сторонами. Строк оренди починається з дати підписання акту приймання-передачі й закінчується датою припинення цього договору (п. 12.1 Договору).
КПТМ "Криворіжтепломережа" є надавачем послуги з постачання теплової енергії у місті Кривому Розі за адресою вул. Криворіжсталі, 9.
Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1022 від 08.09.2021, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України №1209 від 10.11.2021) затверджений типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
З 05.11.2021 договірні відносини КПТМ "Криворіжтепломережа" зі Споживачами - власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку врегульовані індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії (який в силу законодавства є публічним договором приєднання, текст якого розміщено на сайті КПТМ "Криворіжтепломережа", режим доступу http://kpts.dp.ua/dogovorte.php) про надання послуги з постачання теплової енергії від 05.10.2021 року, що укладений в порядку ч.5 ст.13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ, (надалі - Індивідуальний договір).
Індивідуальний договір згідно з ч. 2 цього договору набуває чинності після 30 днів з моменту розміщення його на офіційному веб-сайті Виконавця (КПТМ "Криворіжтепломережа"). Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Згідно з п.1 оприлюдненого КПТМ "Криворіжтепломережа" Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуг з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (послуга) індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", як виконавець послуг, 05.11.2021 на своєму офіційному сайті розмістила Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.
Позивач наполягає, що КП теплових мереж "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА" (Виконавець) з ФОП Кривінським І.Б. (Споживач) уклали Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір), оскільки Відповідач споживав теплову енергію, що постачалася Позивачем.
Фактом приєднання Споживача до умов Договору (акцептування Договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 Договору).
Згідно з п. 5 Договору Виконавець зобов'язується надавати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим Договором.
Зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця (п. 17 Договору).
Відповідно до п. 30 Договору Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному Виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
Відповідно до п. 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з п. 33 Договору Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги Споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою Споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Споживач здійснює оплату за цим Договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (п. 34 Договору).
Відповідно до п. 41 Договору Споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з п. 47 Договору оформлення претензій Споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному ст. 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування його Споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 Договору).
Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від Договору, Договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 Договору).
За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, на виконання умов Договору КП теплових мереж "Криворіжтепломережа" постачало теплову енергію Відповідачеві протягом всього періоду з 07.11.2022 по 12.01.2023, що підтверджується актами про подачу теплової енергії на будинок, звітами за період з 01.11.2022 по 30.11.2022, за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, за період з 01.01.2023 по 31.01.2023, за період з 01.02.2023 по 15.02.2023, за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, за період з 01.03.2023 по 23.03.2023, за період з 12.11.2023 по 20.11.2023, за період з 01.11.2023 по 30.11.2023 та рахунками-фактурами.
За розрахунком Позивача борг Відповідача за постачання теплової енергії за період з 14.07.2022 по 12.01.2023 становить 11 854,43 грн.
Плата за абонентське обслуговування, визначається відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №2189-VІІ від 09.11.2017, Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 "Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг" із змінами згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 №928.
Відповідно до п. 36, 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії", споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
За розрахунком Позивача заборгованість за абонентське обслуговування за період з 14.07.2022 по 12.01.2023 становить 106,41 грн.
З метою досудового врегулювання спору Позивач на адресу Відповідача направляв претензію № 12154/15337 від 31.10.2024 про сплату боргу, в якій вимагав у місячний строк розглянути дану претензію та задовольнити її, сплатити Позивачеві борг у розмірі 16 989,64 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.
На прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 1 973,54 грн. -збитків від інфляції за період з квітня 2023 року по лютий 2025 року, 698,97 грн. - 3 % річних за період з 03.04.2023 по 14.03.2025.
Всі нарахування проводилися окремо за кожним періодом.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Предметом доказування є обставини, пов'язані з наданням Позивачем послуг з постачання теплової енергії та виконанням/невиконанням Відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг, наявність підстав та правильність нарахування стягуваних сум.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг
Пунктами 6, 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Згідно ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Частинами 1,2 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідач надав суду докази сплати основного боргу (після відкриття провадження у справі) та просив звільнити від сплати судового збору з викладених у заяві підстав.
Позивач підтвердив сплату Відповідачем основного боргу, про що видав довідку № 153 від 07.04.2025 та копію з карти рахунку Відповідача.
Перевіривши надані докази, суд погоджується з Позивача.
На підтвердження позовних вимог Позивач надав копії: Договору, актів, зведених відомостей, рахунків-фактури. Відповідач надані Позивачем докази не заперечував.
Позивач також надав докази сплати Відповідачем заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 11 854,43 грн. та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 106,41 грн., що підтвердив і Відповідач.
Отже, Відповідач в процесі розгляду даної справи сплатив борг за Договором.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині вимог про стягнення послуги теплопостачання у розмірі 11 854,43 грн. та заборгованості за абонентське обслуговування у розмірі 106,41 грн. підлягає закриттю за відсутністю предмету спору.
Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (п. 4 ст. 231 ГПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається з матеріалів справи, при подачі позову Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. згідно з платіжною інструкцією № 8580 від 24.03.2025.
Судовий збір в розмірі 1979,99 грн. може бути повернуто на користь Позивача з Державного бюджету України за ухвалою суду за відповідним клопотанням Позивача виходячи з положень ст.7 Закону України "Про судовий збір", у зв'язку з закриттям (припинення) провадження у справі.
Разом з тим, Господарський суд звертає увагу на те, що 07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів".
Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Перевіривши розрахунки Позивача, за допомогою "Юридична інформаційно-пошукова система "Законодавство", судом встановлено, що розрахунки 3% річних проведено правильно, а індексу інфляції проведено неправильно.
За перерахунком суду індекс інфляції є більшим ніж заявлено Позивачем, а оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, задоволенню підлягає індекс інфляції заявлений Позивачем у розмірі 1973,54 грн.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 698,97 грн. - 3% річних, 1 973,54 грн. - індексу інфляції.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на Відповідача.
Стосовно заяви Відповідача про звільнення від сплати судового збору суд не вбачає підстав для його задоволення.
Так, при вирішенні спірного питання слід враховувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка своєю постановою від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 підтримала власний правовий висновок та правовий висновок Великої Палата Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19 щодо сплати судового збору особами, які мають статус учасника бойових дій, визначивши, що такі особи звільняються від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в усіх судових інстанціях під час розгляду справ, пов'язаних з їх соціальним захистом.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Предмет спору в даній справі стосується порушення прав Позивача у зв'язку з несплатою Відповідачем за надані послуги з теплопостачання, тобто не встановлено їх зв'язку з соціальним захистом Заявника, як учасника бойових дій. У зв'язку з цим відсутні підстави вважати Заявника таким, що має право на звільнення від сплати судового збору з зазначених в пункті 13 ч. 1 ст. 5 Закону підстав. Щодо інших підстав, наведених в заяві Відповідача, то з них не вбачається фінансовий стан Відповідача та неможливість сплати судового збору в даній справі.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Фізичної особи-підприємця Кривінського Ігоря Борисовича про стягнення коштів в частині стягнення 11 854 грн. 43 коп. - боргу за постачання теплової енергії, 106 грн. 41 коп. - боргу за абонентське обслуговування.
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кривінського Ігоря Борисовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Квітки Цісик, 9, код 03342184) 698 грн. 97 коп. - 3% річних, 1 973 грн. 54 коп. - індексу інфляції, 442 грн. 41 коп. - судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду у строк, передбачений ст.256 ГПК України.
Суддя С.Г. Юзіков