вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про повернення позовної заяви
13.06.2025м. ДніпроСправа № 904/3136/25
Суддя Дупляк С.А., розглянувши матеріали
за позовом Благодійної організації Чернігівське відділення благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ"
про стягнення заборгованості,
Благодійна організація Чернігівське відділення благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 12.06.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" (далі - відповідач), у якій просить стягнути з відповідача 260.287,50 грн попередньої оплати за товар, що не був поставлений згідно умов: договору поставки №СК4/102 від 09.02.2024; договору поставки №СК4/601 від 06.08.2024; договору поставки №СК4/787 від 23.10.2024; договору поставки №СК4/834 від 06.11.2024; договору про закупівлю товарів №СК4/455-В від 06.06.2024; договору про закупівлю товарів №СК4/484-В від 14.06.2024.
Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3136/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2025.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем1, укладені договори:
1) договір поставки №СК4/102 від 09.02.2024;
2) договір поставки №СК4/601 від 06.08.2024;
3) договір поставки №СК4/787 від 23.10.2024;
4) договір поставки №СК4/834 від 06.11.2024;
5) договір про закупівлю товарів №СК4/455-В від 06.06.2024;
6) договір про закупівлю товарів №СК4/484-В від 14.06.2024.
Як зазначає позивач, ним проведено повну оплату отриманих скретч-карток згідно укладених договорів, згідно платіжних інструкцій:
1) платіжна інструкція кредитового переказу коштів №123 від 12.02.2024 на суму 142.500.00 грн за договором поставки №СК4/102 від 09.02.2024;
2) платіжна інструкція №12492 на суму 50.353.10 грн за договором поставки №СК4/601 від 06.08.2024;
3) платіжна інструкція №12991 на суму 18.430.00 грн за договором поставки №СК4/787 від 23.10.2024;
4) платіжна інструкція №13082 на суму 4.699.00 грн за договором поставки №СК4/834 від 06.11.2024;
5) платіжна інструкція кредитового переказу коштів №1129 від 07.06.2024 на суму 36.992,60 грн за договором про закупівлю товарів №СК4/455-В від 06.06.2024;
6) платіжна інструкція №12134 від 17.06.2024 на суму 62.987,40 грн за договором про закупівлю товарів №СК4/484-В від 14.06.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об'єднані можуть бути вимоги, пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Об'єднаними можуть бути позовні вимоги, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоч і різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними є позовні вимоги, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин. Подібні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21.
Як зазначає сам позивач та вбачається з доданих до позовної заяви доказів, позивач об'єднав позовні вимоги, що ґрунтуються на шести окремих договорах, тобто підстави виникнення позовних вимог є різними і не пов'язаними між собою.
Господарський суд зазначає, що об'єднані в даній позовній заяві вимоги не є похідними. Вимоги до відповідача ґрунтуються на твердженні позивача про те, що останні неналежно виконали покладені на них зобов'язання, відповідно до: 1) договору поставки №СК4/102 від 09.02.2024; 2) договору поставки №СК4/601 від 06.08.2024; 3) договору поставки №СК4/787 від 23.10.2024; 4) договору поставки №СК4/834 від 06.11.2024; 5) договору про закупівлю товарів №СК4/455-В від 06.06.2024; 6) договору про закупівлю товарів №СК4/484-В від 14.06.2024.
Вказане свідчить про те, що по кожній з заявлених вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин щодо виконання відповідачем цих договорів, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Зазначений позов підлягає поверненню без розгляду з огляду на те, що джерелом і підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, породжує різні взаємні права та обов'язки, що обумовлено відмінністю у предметах їх регулювання.
Таким чином спільними між вказаними договорами є лише їх сторони, що недостатньо для об'єднання в одній позовній заяві всіх спірних правовідносин між ними.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 по справі №910/2365/24.
А тому позивач всупереч вимогам ст. 173 Господарського процесуального кодексу України об'єднав в одній позовній заяві вимоги за шістьома різними договорами, що свідчить про різну підставу виникнення позовних вимог.
Для вирішення даного спору по суті суд повинен буде дослідити та вивчити кожен із зазначених договорів та правовідносини сторін, що виникли на їх підставі, встановити наявність або відсутність підстав для стягнення заборгованості окремо по кожному з договорів.
Поєднання зазначених вимог суттєвим чином ускладнить вирішення справи по суті.
Крім того, суд зазначає, що об'єднання позовних вимог є правом, а не обов'язком суду, а тому суд приходить до висновку, що об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених в ст. 2 ГПК України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті. Аналогічні доводи висловлені в постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 14.08.2018 по справі №910/3569/18.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
З огляду на вищевикладене, позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Окремо суд відзначає таке.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
За умовами статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3.028,00 грн.
Так, за вимогу майнового характеру, а саме за:
1) заборгованість у сумі 88.825,00 грн за договором поставки №СК4/102 від 09.02.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
2) заборгованість у сумі 50.535,10 грн за договором поставки №СК4/601 від 06.08.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
3) заборгованість у сумі 18.430,00 грн за договором поставки №СК4/787 від 23.10.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
4) заборгованість у сумі 4.699,00 грн за договором поставки №СК4/834 від 06.11.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
5) заборгованість у сумі 34.993,00 грн за договором про закупівлю товарів №СК4/455-В від 06.06.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
6) заборгованість у сумі 62.987,40 грн за договором про закупівлю товарів №СК4/484-В від 14.06.2024 позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3.028,00 грн (або 2.422,40 грн (3.028,00*1,5%*0,8) за умови якщо позовна заява буде подана за допомогою підсистеми "Електронний суд");
При цьому, суд звертає увагу позивача, що оскільки позовна заява була подана з використанням підсистеми "Електронний суд", позивачу буде надіслана лише дана ухвала суду.
Керуючись п. 2 ч. 5 ст. 174, ст.ст. 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути позовну заяву від 12.06.2025 за вих. №б/н та додані до неї документи Благодійній організації Чернігівське відділення благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД" .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (13.06.2025).
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.А. Дупляк