вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2136/25
за позовом Приватного підприємства "Радос", м. Нікополь Дніпропетровської області
до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Жовті Води Дніпропетровської області
про стягнення 607 498,80 грн, -
Суддя Бажанова Ю.А.
Без виклику (повідомлення) учасників
Приватне підприємство "Радос" через "Електронний суд" звернулося з позовом до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат", в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою користь грошові кошти у розмірі 607 498,80 грн., з яких: 153 188,33 грн 3% річних; 454 310,47 грн індексу інфляції.
Судові витрати по справі просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не здійснюється погашення основного боргу за договором №45/13/525 від 02.02.2021 року та не виконується добровільно законні рішення Господарського суду Дніпропетровської області №904/7868/21, 904/7084/21, 904/7564/21, 904/7863/21, 904/7867/21, 904/8577/21 (прострочення складає понад 3,5 роки), на підставі чого ПП "Радос" звертається до суду із позовною заявою про стягнення додатково 3% річних та інфляційних втрат за період прострочення з 12.04.2023 по 30.04.2025 за договором поставки товару №45/13/525В від 02.02.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху, постановлено Приватному підприємству "Радос" протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати докази сплати судового збору у розмірі 7 289,99 грн.
05.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача до господарського суду надійшла заява з доказами сплати судового збору.
06.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача до господарського суду надійшла заява про розгляд в спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
13.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Відповідач зазначив, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. У зв'язку з військовою агресією проти України впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України.
Відповідач пояснив, що з огляду на господарську діяльність відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати і його ступінь вини, а також, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення оплати, та не співмірність заявлених до стягнення сум, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, наявні підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
05.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного підприємства "Радос" надійшла відповідь на відзив в якому звертає увагу суду на те, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" не оскаржувало рішення судів про стягнення основного боргу. При цьому, станом на сьогоднішній день добровільно так і не виконує оплату заборгованості, що призводить до порушення прав та законних інтересів Приватного підприємства "Радос". Станом на день надання відповіді на відзив, прострочення відповідача з оплати заборгованості у розмірі 2 488 372,80 грн триває вже понад 44 місяці. Позивач вважає, що відповідачу нічого не заважало здійснити розрахунок за поставлений ПП "Радос" товар на суму 2 488 372,80 грн у строки, передбачені умовами договору від 02.02.2021 року, тобто - до кінця вересня 2021 року.
Щодо наявності підстав для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 90% представник позивача зазначає, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України.
22.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника Приватного підприємства "Радос" надійшла заява в якій просить суд: приєднати до матеріалів справи дану заяву про уточнення позовних вимог та викладені в ній письмові пояснення; долучити до матеріалів справи уточнений додаток №1 до позовної заяви (розрахунок 3% річних та інфляційних втрат), при цьому зазначає, що уточнений розрахунок не впливає на розмір позовних вимог.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Враховуючи, що відповідач подав відзив на позов, а позивач подав відповідь на відзив, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
02.02.2021 між Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) та Приватним підприємством "Радос" (постачальник) укладено договір поставки товару №45/13/525В.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар, зазначений в пункту 1.2. договору, а покупець прийняти і оплатити такий товар.
Відповідно до пункту 1.2 договору постачальник зобов'язується поставити Арматура трубопровідна: крани, вентилі клапани та подібні пристрої, код 4213 (Клапана, засувка, конденсатовідвідник) за найменуванням, кількістю та ціною відповідно до специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.
Приватне підприємство "Радос" виконало поставку товару Державному підприємству "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на загальну суму 2 488 372,80 грн. на підставі видаткових накладних: №63 від 12.04.2021 на суму, №77 від 28.04.2021 на суму 338 120,40 грн., №85 від 12.05.2021 на суму 297 018,00 грн., №92 від 21.05.2021 на суму 156 261,60 грн., №93 від 28.05.2021 на суму 635 349,60 грн., №98 від 03.06.2021 на суму 516 250,80 грн., №99 від 03.06.2021 на суму 84 000,00 грн., №115 від 06.07.2021 на суму 71 192,40 грн., №118 від 09.07.2021 на суму 237 535,20 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі №904/7868/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" суму основного боргу у розмірі 152 644,80 грн за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №63 від 12.04.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.10.2021 року у справі №904/7084/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" суму боргу в розмірі 338 120,40 грн. за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №77 від 28.04.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2021 року у справі №904/7564/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" суму основного боргу у розмірі 297 018,00 грн. за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №85 від 12.05.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2021 року у справі №904/7863/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" 791 611,20 грн. основного боргу за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №92 від 21.05.2021 та за видатковою накладною №93 від 28.05.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2021 року у справі №904/7867/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" 600 250,80 грн. заборгованості за поставлену продукцію за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №98 від 03.06.2021 та за видатковою накладною №99 від 03.06.2021.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2021 року у справі №904/8577/21 стягнуто з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Приватного підприємства "Радос" 308 727,60 грн. основного боргу за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковою накладною №115 від 06.07.2021 та за видатковою накладною №118 від 09.07.2021.
Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Приватне підприємство "Радос" посилається на не виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021року у зв'язку з чим позивачем нараховані 454 310,47 грн інфляційних втрат та 153 188,33 грн 3% річних на суму основної заборгованості за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковими накладними №63 від 12.04.2021 на суму, №77 від 28.04.2021 на суму 338 120,40 грн., №85 від 12.05.2021 на суму 297 018,00 грн., №92 від 21.05.2021 на суму 156 261,60 грн., №93 від 28.05.2021 на суму 635 349,60 грн., №98 від 03.06.2021 на суму 516 250,80 грн., №99 від 03.06.2021 на суму 84 000,00 грн., №115 від 06.07.2021 на суму 71 192,40 грн., №118 від 09.07.2021 на суму 237 535,20 грн., заборгованість за якими стягнута на підставі рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/7868/21, від 11.10.2021 у справі № 904/7084/21, від 13.10.2021 у справі № 904/7564/21, від 19.11.2021 у справі № 904/7863/21, від 26.11.2021 у справі № 904/7867/21, від 14.12.2021 у справі № 904/8577/21, що і є причиною виникнення спору.
Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 454 310,47 грн інфляційних втрат та 153 188,33 грн 3% річних на суму основної заборгованості за договором поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021.
Предметом доказування у справі є обставини виконання договору поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару за видатковими накладними №63 від 12.04.2021, №77 від 28.04.2021, №85 від 12.05.2021, №92 від 21.05.2021, №93 від 28.05.2021, №98 від 03.06.2021, №99 від 03.06.2021, №115 від 06.07.2021, №118 від 09.07.2021, заборгованість за якими стягнута на підставі рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/7868/21, від 11.10.2021 у справі № 904/7084/21, від 13.10.2021 у справі № 904/7564/21, від 19.11.2021 у справі № 904/7863/21, від 26.11.2021 у справі № 904/7867/21, від 14.12.2021 у справі № 904/8577/21; наявність прострочення оплати за договором, наявність / відсутність підстав для нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 153 188,33 грн за період з 12.04.2023 по 30.04.2025 та 454 310,47 грн. інфляційних втрат за загальний період з квітня 2023 року по березень 2025 року (включно) за прострочення суми 2 488 372,80 грн. (заборгованість за договору поставки товару № 45/13/525В від 02.02.2021 за видатковими накладними №63 від 12.04.2021, №77 від 28.04.2021, №85 від 12.05.2021, №92 від 21.05.2021, №93 від 28.05.2021, №98 від 03.06.2021, №99 від 03.06.2021, №115 від 06.07.2021, №118 від 09.07.2021, заборгованість за якими стягнута на підставі рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2021 у справі № 904/7868/21, від 11.10.2021 у справі № 904/7084/21, від 13.10.2021 у справі № 904/7564/21, від 19.11.2021 у справі № 904/7863/21, від 26.11.2021 у справі № 904/7867/21, від 14.12.2021 у справі № 904/8577/21).
Відповідач контр розрахунок 3% річних та інфляційних втрат не надав.
Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" просить суд зменшити розмір 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" вказує. що віднесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83. У зв'язку з військовою агресією проти України впали показники виробництва продукції, було скорочено виробництво основних концентратів, скорочення активності та неможливість роботи значної частини споживачів-резидентів України.
Відповідач пояснив, що з огляду на господарську діяльність відповідача, причини неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати і його ступінь вини, а також, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок прострочення оплати, та не співмірність заявлених до стягнення сум, дотримуючись принципу збалансованості інтересів сторін, наявні підстави для зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат на 90%.
Приватне підприємство "Радос" заперечує проти заявленого клопотання та зазначає, що заборгованості у розмірі 2 488 372,80 грн триває вже понад 44 місяці, відповідачем не надані докази неможливості виконання зобов'язання зі сплати заборгованості у строки, визначені умовами договору від 02.02.2021 року, тобто - до кінця вересня 2021 року.
Приватне підприємство "Радос" вказує, що заходи відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України, не є неустойкою чи штрафними санкціями, тому не можуть бути зменшені судом на підставі статті 233 Господарського кодексу України, статті 551 Цивільного кодексу України.
Розглянувши подану заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про зменшення 3% річних та інфляційних втрат на 90%, господарський суд дійшов до висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Із цього випливає, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу, процентів річних є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду також вказала, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
Водночас у зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Велика Палата Верховного Суду допустила зменшення розміру відсотків річних з урахуванням конкретних обставин справи, а саме - встановлення процентної ставки річних на рівні 40 % та 96 % і її явної невідповідності принципу справедливості.
В той же час, у цій справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України) - 3 %.
Таким чином, у даній справі відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі 921/94/21.
Суд зазначає, що розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3 %), а відповідачем, в свою чергу, не наведено будь-яких виключних (надзвичайних) обставин.
Крім того, постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 не містить висновків про можливість зменшення відсотків річних нижче 3%, встановлених чинним законодавством.
Отже, на переконання суду, у даному випадку, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача 607 498,80 грн (454 310,47 грн - інфляційні втрати + 153 188,33 грн - 3 % річних).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Приватного підприємства "Радос" до Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 607 498,80 грн задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (52210, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вулиця Горького, будинок 2; ідентифікаційний код 14309787) на користь Приватного підприємства "Радос" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вулиця Запорізька, будинок 49; ідентифікаційний код 25522053) 153 188,33 грн 3% річних, 454 310,74 грн інфляційних втрат, 7 289,99 грн. витрат по сплаті судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13.06.2025
Суддя Ю.А. Бажанова