вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
м. Київ
"11" червня 2025 р. Справа№ 910/5085/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Владимиренко С.В.
суддів: Ходаківської І.П.
Демидової А.М.
за участю секретаря судового засідання Невмержицької О.В.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.06.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025
у справі №910/5085/25 (суддя Селівон А.М.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент»
про забезпечення позову до пред'явлення позову
інші особи, які можуть отримати статус учасника справи:
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД»
23.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», які знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення; на все нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем у ході примусового виконання рішення про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД»; на все рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання рішення про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД».
У заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» посилається на порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» умов Договору купівлі-продажу майнових прав №30/12/21 від 30.12.2021, із змінами внесеними Додатковою угодою №1 від 08.11.2022 (далі за текстом - Договір), оскільки останнє не виконало зобов'язання з будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію 3 і 6 пускових комплексів до 30.11.2024, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» не отримало у встановлений Договором строк майнові права на нерухоме майно, які є предметом Договору. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» на виконання умов Договору сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» 53 196 938,65 грн передплати.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» у заяві про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову зазначило, що предметом майбутнього позову буде стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» 331 569 329,00 грн вартості викупу майнових прав за Договором, нараховані на підставі пункту 8.3.10 Договору.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» вказує на те, що ціна позову складатиме 331 569 329,00 грн, тоді як станом на кінець 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» має 848 000,00 грн на рахунках та 2 654 124 000,00 грн - поточних зобов'язань.
Крім того, зі змісту фінансової аналітики господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» за період з 2020 по 2024 роки вбачається відсутність прибутку, зменшення дохідності компанії, зменшення власного капіталу, що свідчить про зменшення прибутку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», збільшення зобов'язань та падіння ліквідності компанії, що, у подальшому, у разі задоволення позову про стягнення з останнього 331 569 329,00 грн вартості викупу майнових прав за Договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» та невжиття заходів забезпечення позову, унеможливить або істотно утруднить виконання рішення суду.
Враховуючи відсутність достатньої кількості коштів у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» вказує на те, що заявлені ним заходи забезпечення позову є співвмірними по відношенню до ціни позову. Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.04.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про забезпечення позову до подання позовної заяви задовольнив частково; вжив заходи забезпечення позову у справі №910/5085/25 шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог в розмірі 53 195 938,65 грн: на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» та знаходяться на всіх рахунках зазначеного товариства в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову; на рухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД»; на нерухоме майно, яке буде виявлено виконавцем в ході примусового виконання ухвали про забезпечення позову та належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД». Постановляючи ухвалу про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про забезпечення позову до подання позовної заяви та вжиття відповідних заходів, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обґрунтованими та адекватними в межах даного спору є заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» виключно в межах суми, яка фактично сплачена за спірним Договором - 53 196 938,65 грн, оскільки такі заходи спрямовані запобіганню виникненню можливих перешкод для виконання рішення суду у разі задоволення позову, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі у разі задоволення позову.
Не погодившись із прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» звернулося до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/24 та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» посилається на помилковість висновків суду першої інстанції та передчасне вжиття заходів забезпечення позову. За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» не зверталось з вимогою щодо невиконання або неналежного виконання умов Договору. З урахуванням положень пунктів 1.3 та 1.4 Додаткової угоди до Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» звернулося із претензією про сплату додаткових штрафів, у відповідь на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» повідомило про повернення 53 196 938,65 грн, при цьому останнє не погоджується із розрахунком компенсації, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» повністю не оплатило вартість майнових прав. Отже, наразі між сторонами відбуваються перемовини шляхом листування та відсутній спір за Договором та Додатковою угодою щодо розірвання Договору та стягнення штрафних санкцій за Додатковою угодою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» зазначає, що постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову створює перешкоди у реалізації його прав та законних інтересів, у тому числі третьої особи - Центру розвитку дитини (шкільний заклад), в якому навчається 235 дітей (169 учнів школи, 66 учнів дошкільного навчального закладу), інвесторів будівництва та власників квартир багатоквартирних будинків, які, у результаті застосування заходів забезпечення позову будуть позбавлені можливості отримувати електроенергію, тепло та інші комунальні послуги та зупинять роботу житлових комплексів «Рибальський» та «Новий поділ».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 05.05.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/24; розгляд апеляційної скарги призначив на 27.05.2025 на 13 год. 00 хв.; витребував матеріали справи №910/5085/25 з Господарського суду міста Києва.
22.05.2025 на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5085/25.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» заперечує проти її задоволення, посилаючись на наявність спору між сторонами, який виник з Договору, недобросовісну поведінку Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» та своєчасність вжиття заходів забезпечення позову в межах частини ціни позову. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 27.05.2025 задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» про відкладення розгляду справи №910/5085/25 та відклав розгляд справи на 02.06.2025 на 11 год. 55 хв.
У судовому засіданні 02.06.2025 виникла необхідність оголосити перерву до 09.06.2025 до 12 год. 30 хв. Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 02.06.2025 продовжив строк розгляду справи №910/5085/25.
04.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» подано до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» заяву із зазначенням додаткових пояснень та долучення доказів: копії постанови про відкриття виконавчого провадження №77928375 від 28.04.2025; копії заяви про визнання позову у справі №910/5278/25; копію витягу з сайту Опендатор, копію наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Набережна-інвест» від 01.08.2023 №4-к; копію акта приймання-передачі нерухомості на знесення до Договору інвестування та делегування функцій замовника №09/08/2019 від 09.08.2019 (в редакції Додаткової угоди №1 від 30.12.2021); довідки про знищення/знесення майна; копії листа ТОВ «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» №07/05/2025 від 07.05.2025; копію квитанцій до платіжних інструкцій від 06.05.2025, від 07.05.2025; копії поштової квитанції №0417600509592, поштового опису від 07.05.2025.
09.06.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» подано до Північного апеляційного господарського суду через підсистему «Електронний суд» додаткові пояснення до апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25.
У судовому засіданні 09.06.2025 суд апеляційної інстанції, порадившись на місці, залишив без розгляду подані заявниками додаткові пояснення та додані до них документи, оскільки вони подані після спливу строку, встановленого Північним апеляційним господарським судом в ухвалі від 05.05.2025 про відкриття апеляційного провадження у справі №910/5085/25. При цьому суд апеляційної інстанції звернув увагу представників учасників справи на їх процесуальне право на надання усних пояснень в обґрунтування доводів та вимог.
У судовому засіданні 09.06.2025 оголошено перерву у розгляді справи №910/5085/25 до 11.06.2025 до 12 год. 35 хв., яке розпочнеться зі стадії судових дебатів.
У судовому засіданні 11.06.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25 скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» у судовому засіданні 11.06.2025 заперечив проти задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25 залишити без змін.
Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно із частиною 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
З наведеного слідує, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору .
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Подібний правовий висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 21.12.2021 у справі №910/10598/21.
Необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що у разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частин 4 статті 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з розміром коштів відповідача, на який вимагається накладення арешту.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23.
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Судом встановлено, що предметом майбутнього позову є вимоги майнового характеру про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» боргу у розмірі ціни викупу майнових прав за Договором - 331 569 329,00 грн. Господарський суд міста Києва ухвалою від 13.05.2025 відкрив провадження у справі №910/5085/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про стягнення 331 569 329,00 грн. Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно із частинами 1-2 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Побідна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Відповідно до правових висновків, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 при застосуванні заходів забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
За висновком Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 12.04.2018 зі справи № 922/2928/17, від 05.08.2019 зі справи № 922/599/19, від 01.07.2024 зі справи № 916/795/24).
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на особу, яка клопоче про таке забезпечення та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» на виконання ним умов пункту 5.4.1 Договору здійснив передплату, сплативши 30% вартості суми майнових прав, які є предметом Договору, а саме грошових коштів в загальній сумі 53 196 938,65 грн, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» в порушення умов пункту 8.1 Договору та графіку будівництво не завершено, жодний із пускових комплексів, зокрема 3 і 6, в експлуатацію не введені.
За умовами пункту 8.5.3 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» має право на відмову від Договору, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», в свою чергу, у строк не більше 10 календарних днів з моменту надіслання вимоги викупити оплачені Товариством з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» майнові права на Приміщення за наведеною у даному пункті Договору формулою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» з вимогою №0904-25 від 09.04.2025 про відмову від Договору та сплату компенсації у розмірі 331 569 329,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» у відповідь на вимогу Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» №0904-25 від 09.04.2025 (лист №01-22/04/2025 від 22.04.2025) прийняло відмову останнього від Договору, підтвердило факт сплати ним 30% вартості майнових прав на загальну суму 53 195 938,65 грн та визнало вимогу про повернення вказаних грошових коштів.
За умовами пункту 8.5.3 Договору викуп Продавцем у Покупця оплачених ним майнових прав на Приміщення має бути здійснено у строк не більше ніж 10 (десяти) календарних днів з моменту надіслання вимоги.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» вимогу №0904-25 від 09.04.2025 - 09.04.2025, що підтверджується копіями поштового опису від 09.04.2025, поштової накладної №0408034403804 та фіскального чеку від 09.04.2025, яка 16.04.2025 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», про що свідчить інформація з сайту АТ «Укрпошта».
Відповідь на вимогу №0904-25 від 09.04.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» надана 22.04.2025, тоді як вже 23.04.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позову.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що нездійснення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» викупу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» оплачених останнім майнових прав за Договором на підставі вимоги №0904-25 від 09.04.2025 на загальну суму 53 195 938,65 грн, яку апелянт визнав листом-відповіддю №01-22/04/2025 від 22.04.2025, станом на дату подачі заяви про вжиття заходів забезпечення позову - 23.04.2025, не може свідчити про ухилення Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» від повернення останнім заявнику оплачених коштів, які арештовані судом.
Крім того, накладений судом першої інстанції арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на загальну суму 53 195 938,65 грн унеможливив їх повернення, оскільки арешт грошових коштів обмежує розпорядження ними.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про вжиття заходів забезпечення позову.
Законодавство не встановлює вичерпний перелік обставин, якими учасник справи вправі обґрунтовувати заяву про забезпечення позову. Відсутній також вичерпний перелік доказів, за допомогою яких можуть бути встановлені ці обставини.
У постанові від 19.12.2024 у справі № 910/6192/24 Верховний Суд дійшов висновку про те, що не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Разом з тим, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності (постанова Верховного Суду від 04.09.2024 у справі № 915/249/24).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 ГПК України).
Приписами статей 13, 74 ГПК України визначено, що тягар доказування покладено на сторону, у даному випадку на заявника за заявою про забезпечення позову.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» на підтвердження обґрунтованості заяви про забезпечення позову посилається на дані фінансової аналітики Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», наданої платформою Clarity Project, за період з 2020 року по 2024 рік, з якої зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» не отримувало прибутку, дохідність компанії зменшилась з 561 039 тис. грн до 40 526 тис. грн. Власний капітал зменшується щороку і наразі становить (мінус) 208 925 тис. грн., загальні активи компанії складають 2 542 284 тис. грн, поточні зобов'язання перевищують активи більше ніж на 100 мільйонів та становлять 2 654 124 тис. грн. При цьому «гроші та їхні еквіваленти» становлять 848 тис. грн.
За твердженням заявника наведені дані ілюструють динаміку зменшення прибутку, збільшення зобов'язань та падіння ліквідності компанії, тобто Товариство з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» накопичує борг. А тому, у разі не застосування заходів забезпечення позову, Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» будуть вчинятись дії з виведення всіх активів, що було враховано судом першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що Clarity Project - українська аналітична онлайн-платформа, яка не є відкритими державними реєстрами, з яких суд може встановити обставини фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД», приведеного на кінець 2024 року, а не на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» із вимогою №0904-25 від 09.04.2025 та заявою про забезпечення позову до подачі позову - 23.04.2025. Твердження заявника на наявність коштів на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на кінець 2024 року у розмірі 848 тис. грн. також не заслуговує на увагу, оскільки така інформація є банківською таємницею.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (такої думки дотримується Верховний Суду у постанові від 26.05.2025 у справі №916/1437/24).
Отже, заявником належними та допустимими доказами не наведено та не доведено суду наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД». Заявником не надано суду жодних доказів вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» дій, спрямованих на виведення активів.
Слід зазначити, що наявність у боржника грошових зобов'язань перед кредитором у розумінні приписів ГПК України, не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності заборгованості, а у разі якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Крім того, встановлення судом першої інстанції з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно наявності у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» нерухомого майна свідчить про не вчинення останнім дій з виведення активів, та, як наслідок, уникнення від виконання рішення суду у разі задоволенні позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення зазначеної заяви (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2023 у справі №908/2317/22).
За приписами статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 236 ГПК України (частини 1-5) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про забезпечення позову до подання позову, а тому ухвала Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25 підлягає скасуванню.
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам апелянта із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Відповідно частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене вище, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25.
Керуючись статтями 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверсайд Девелопмент ЛТД» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 у справі №910/5085/25 скасувати. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Октава Девелопмент» про забезпечення позову до подання позову відмовити.
3. Матеріали справи №910/5085/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана суддями 13.06.2025.
Головуючий суддя С.В. Владимиренко
Судді І.П. Ходаківська
А.М. Демидова