вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" червня 2025 р. Справа№ 917/1826/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025
у справі №917/1826/24 (суддя - Ярмак О.М.)
за позовом ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю
до 1. "НОЛПЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (NOLPER HOLDINGS LIMITED)
2. Приватного акціонерного товариства "РТ ЛОГІСТИК"
3. Деньюб Термінал Сервісез-ДТС Лімітед (DANUBE TERMINAL SERVICE-DTS LIMITED)
4. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ОІЛ"
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО"
6. Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ТЕРМІНАЛ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів, скасування реєстраційної дії, визначення розміру статутного капіталу, визнання недійсними договорів купівлі-продажу,
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24 позовну заяву і додані до неї документи повернуто заявнику.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження. Скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі № 917/1826/24. Справу №917/1826/24 передати на розгляд Господарського суду міста Києва.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до такого:
- позивачем разом з позовною заявою було долучено Висновок судового експерта Дієвої Лілії Євгенівни від 06 серпня 20204 року №092 в якому визначено дійсну вартість спірної частки в статутному капіталі саме з метою визначення розміру судового збору. Згідно з вказаним висновком дійсна вартість частки учасника («НОЛПЕР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (NOLPER HOLDINGS LIMITED)) у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 34322326, у розмірі 100 % (ста відсотків), номінальною вартістю 107391024,16 грн., складає 5822,9 тис. грн.
- саме вартість частки визначена експертом є актуальною, оскільки визначалась на основі оцінки чистих активів товариства станом на момент звернення на неї стягнення і є наслідком господарської діяльності товариства, в той час як номінальна вартість частки є сталою і визначалась на момент формування статутного капіталу товариства і на її розмір не впливають результати господарської діяльності товариства.
- безпідставне визначення судом першої інстанції максимального розміру судового збору порушує право Позивача на доступ на правосуддя, оскільки суд безпідставно вимагає сплатити судовий збір який фактично складає 20 % відсотків від вартості спірного майна.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
19.05.2025 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНІ-ОІЛ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до не згоди з доводами та вимогами позивача, оскільки Висновок експерта складений на дату, що значно передує зверненню з позовом, а розсуд суду з попереднього визначення ціни позову був реалізований несвавільним чином, відповідно до вимог позивача та з урахуванням існуючої правозастосовчої практики Верховного Суду, зокрема щодо застосування положень Закону України «Про судовий збір» та норм господарського процесуального закону. При цьому позивач не був позбавлений можливості після відкриття провадження доводити іншу ціну позову аніж та, що була попередньо визначена судом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.05.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Суліма В.В., Гаврилюка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 поновлено ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративному товариству з обмеженою відповідальністю пропущений строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24. Розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, а судове засідання не проводиться.
Виходячи із зазначених правових норм перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 25.10.2024 до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю до "НОЛПЕР ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД" (NOLPER HOLDINGS LIMITED); Приватного акціонерного товариства "РТ ЛОГІСТИК"; Деньюб Термінал Сервісез-ДТС Лімітед (DANUBE TERMINAL SERVICE-DTS LIMITED); Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНІ-ОІЛ; Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ПРОГРЕСИВНІ ІНВЕСТИЦІЙНІ СТРАТЕГІЇ", яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО"; Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНІ-ТЕРМІНАЛ про:
1. Визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» прийняте 24.04.2018 року та оформлене Протоколом №1/2018 від 24 квітня 2018 року;
2. Скасування реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 27.04.2018 року № 15451050022000466;
3. Визначення розміру статутного капіталу ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» сумою 89 455 000 грн та частку ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного товариства з обмеженою відповідальністю в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ- ТЕРМІНАЛ» у розмірі 89 445 000 грн., що складає 100 % статутного капіталу;
4. Визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», укладеного 05 грудня 2022 року між "НОЛПЕР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД" (NOLPER HOLDINGS LIMITED) та ТОВ «РЕНІ-ОІЛ» щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ РЕНІ-ТЕРМІНАЛ (код ЄДРПОУ 34322326);
5. Визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», укладеного 18 березня 2024 року між ТОВ «РЕНІ-ОІЛ» та ТОВ "Компанія з управління активами "Прогресивні інвестиційні стратегії", яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвестиційного фонду "ДЕВЕЛОПМЕНТ АГРО" щодо продажу частки в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ».
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.03.2025 матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2025 вказану позовну заяву залишено без руху на підставі п. 2 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та встановлено заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - 7 (сім) днів з дня вручення даної ухвали.
Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення позову, суд першої інстанції керувався тим, що станом на 21.04.2025 заява про усунення недоліків до господарського суду не подана.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» та інші чинники.
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як зазначалось колегією суддів вище, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.03.2025 матеріали справи передано на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Заявником не дотримані вимоги п. 2 ч. 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, а саме: в частині долучення до позовної заяви документу, який підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за позовну заяву майнового характеру - ставка складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Відповідно до положень, встановлених у статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", прожитковий мінімум з 01.01.2024 для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, що позивачем заявлено чотири позовні вимоги немайнового характеру (про визнання недійсним рішення, скасування реєстраційної дії, визнання недійсними двох договорів) та одну вимогу майнового характеру (визначення розміру статутного капіталу сумою 89 455 000 грн. та частку у розмірі 89 445 000 грн.).
Виходячи із вказаного, за подання до господарського суду даної позовної заяви з вимогами як майнового характеру так і не майнового характеру має бути сплачений судовий збір у розмірі 1 059 800 грн. (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
При цьому, заявником подано доказ сплати судового збору за подання до суду позовної заяви у сумі 105 511,50 грн. відповідно до платіжної інструкції № 9САР-ТВ87-ХТНТ-50ТС від 13.10.2024.
Враховуючи викладене вище, позивачу необхідно було доплатити судовий збір у сумі 954 288,50 грн. (1 059 800-105 511,50) та надати суду першої інстанції докази на виконання даної ухвали.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції, попередньо визначаючи ціну позову, мав виходити з Висновку експерта, колегією суддів оцінюються критчно з огляду на таке.
Верховний Суд у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21 визнав вимоги про визначення статутного капіталу та частки позивача в ньому такими, що мають майновий характер (п. 107).
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви майнового характеру, становить1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 15.03.2023 у справі № 759/10375/19 прийшов до висновку, що: «визначення ціни позову входять до предмета доказування […] і встановлюються судом під час розгляду справи по суті на підставі поданих учасниками судового процесу доказів, тобто, такі обставини є предметом доказування у справі та оцінки судом […]» Таким чином, незважаючи на те, що позовна заява має містити ціну позову, її визначення - повноваження суду, яке реалізується ним на підставі доказів, поданих учасниками судового процесу.
Позивач у якості такого доказу подав Висновок експерта, згідно з яким: «визначена вартість частки учасника («НОЛПЕР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД» (NOLPER HOLDINGS LIMITED)) у статутному капіталі ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», код ЄДРПОУ 4322326, у розмірі 100% (ста відсотків), номінальною вартістю 107391024,16 грн., станом на 01.01.2022 в розмірі 3822,9 тис. грн. для визначення розміру судового збору»
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, реалізуючи надані йому законом повноваження з визначення ціни позову, правомірно зазначений доказ не врахував.
Так, по-перше, Висновком експерта визначена вартість частки станом на 01.01.2022, тоді як позовна заява була подана позивачем 25.10.2024.
Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 у справі № 372/1080/19 виснував, що «належними та допустимими доказами, які підтверджують ціну позову у майнових вимогах […] можуть бути докази, що підтверджують дійсну вартість такого майна безпосередньо на час звернення до суду з відповідними позовними вимогами».
Така позиція Верховного Суду логічна та закономірна і має застосовуватися й до вимог про визначення розміру статутного капіталу та частки позивача в ньому, оскільки в результаті задоволення позову позивач отримає контроль над ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ», виходячи з його капіталізації зараз, а не в минулому.
Таким чином, оскільки у наданому позивачем доказі дійсна вартість майна визначена станом на дату, що передує зверненню з позовом більше ніж на 2,5 роки, то суд першої інстанції правомірно не врахував зазначені відомості при визначенні ціни позову.
З урахуванням викладеного та за відсутності інших доказів суд першої інстанції правомірно обрахував ціну позову, виходячи з номінальної вартості статутного капіталу та частки, про визначення яких позивачем заявлено позовну вимогу, а саме: визначити розмір статутного капіталу Товариства з обмеежною відповідальністю «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 34322326) сумою 89 455 000,00 грн та частку ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративного ТОВ в статутному капіталі ТОВ «РЕНІ-ТЕРМІНАЛ» (код ЄДРПОУ 34322326) у розмірі 89 455 000,00 грн, що складає 100% статутного капіталу.
Такий підхід суду першої інстанції повністю відповідає практиці Верховного Суду, який, для прикладу, у постанові від 28.09.2022 у справі № 910/4277/21 за позовом ТОВ «Автоальянс», зокрема, про визначення статутного капіталу ТОВ «Віра» в розмірі 3 362 731,00 грн та частки позивача в ньому в розмірі 3 346 671,00 грн, зауважив, що:
« 106. Позовна вимога ТОВ "Автоальянс" про визначення розміру статутного капіталу та стягнення (витребування з володіння) частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Віра" має вартісне грошове вираження: 3 362 731, 00 грн щодо розміру статутного капіталу та 3 346 671, 00 грн щодо частки позивача.
107. У зв'язку з цим Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що така вимога є вимогою майнового характеру, а тому розрахунок судового збору за неї має здійснюватися відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір».
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Згідно з ч. 2 ст. 163 ГПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при розгляді справи.
Положення ч. 2 ст. 163 ГПК України залишають за судом певну дискрецію в тому, як визначити ціну позову, якщо її не можливо точно встановити на момент пред'явлення позову.
Суд першої інстанції, керуючись ч. 2 ст. 163 ГПК України, реалізував свій передбачений законом розсуд у несвавільний манер, відповідно до вимог позивача та з урахуванням існуючої правозастосовчої практики.
При цьому скаржник не був позбавлений можливості клопотати перед судом про відстрочення/розстрочення сплати судового збору, а після відкриття провадження, пред'явивши належні та достовірні докази, - порушувати питання про остаточне визначення ціни позову.
Саме такий порядок дій позивача забезпечив би можливість учасникам справи в межах змагальної процедури оцінити зібрані позивачем докази та надати власні, а суду - повно та достовірно визначити ціну позову.
Наведене є особливо важливим, оскільки жоден доказ не повинен мати для суду заздалегідь встановленої сили (ч. 2 ст. 86 ГПК України).
Також відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу, що на думку ЄСПЛ, судовий збір є обмежувальним заходом, який, зокрема, попереджає подання необґрунтованих та безпідставних позовів (справа «Шишков проти росії»).
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України (абз. 1 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Задля додержання вимог Конституції України приписи процесуального закону мають забезпечити рівні юридичні можливості процесуального характеру для всіх учасників судового процесу (пп. 5.2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.11.2023 № 10-р(ІI)/2023).
ЄСПЛ виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції не передбачає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах. Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, ніколи не виключалася Судом. Однак такі обмеження будуть несумісними з п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо вони не переслідують законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, якої прагнуть досягти. Такою метою, виходячи із загальних правил, визнається фінансування належного відправлення правосуддя, тобто діяльності органів судової влади, використання як стримувального фактора від необґрунтованих позовів (див. «Stankov v. Bulgaria», заява № 68490/01)
Підсумовуючи вищевикладене в сукупності, колегія суддів цілком погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для повернення позивачу позовної заяви і додані до неї документи.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржуване судове рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ЦДАКА ФАНДЗ С.К.А. (TZEDAKAH FUNDS S.C.A.) корпоративне товариство з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2025 у справі №917/1826/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Матеріали справи №917/1826/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім