вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" червня 2025 р. Справа № 910/13133/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Станіка С.Р.
Михальської Ю.Б.
Розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025
у справі № 910/13133/24 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова логістика"
про стягнення 128 485,00 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
24.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» про стягнення 128 485,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за накладною № 45993227 від 20.07.2024 зі станції П'ятихатки Придніпровської залізниці відповідачем відправлено на адресу станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці групу вагонів з вантажем - пшениця, зазначивши в накладній масу вантажу 765400 кг, зокрема, у вагоні № 53234225 - 69800 кг, тара 23150 кг. Так, при проведенні зважувань, позивачем виявлено, що маса вантажу у вагоні № 53234225 не відповідає масі, зазначеній у накладній № 45993227 від 20.07.2024, що підтверджується комерційними актами № 414115/4 та № 400305/454, у зв'язку з чим, позивачем на підставі ст. 122 Статуту залізниць України нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 128 485,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/13133/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 по справі №910/13133/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Оператор припортових станцій» 25 697,00 грн штрафу та 2 422,00 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що матеріалами справи підтверджується факт невірного зазначення вантажовідправником маси вантажу у вагоні № 53234225 у залізничній накладній № 45993227 від 20.07.2024, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав обґрунтованим розмір заявленого до стягнення штрафу в сумі 128 485, 00 грн. При цьому, за відсутності доказів завдання позивачу збитків через невірне зазначення вантажовідправником маси вантажу, враховуючи, що перевезення вантажу у розмірі меншому, ніж задекларовано у залізничній накладній не призводить до втрат позивача, місцевим господарським судом на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України зменшено розмір штрафу до 25 697,00 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
27.01.2025 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 по справі № 910/13133/24 та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням матеріального права, внаслідок неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано зменшено розмір штрафу до 25 697,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025, матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" по справі № 910/13133/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Станік С.Р.
03.02.2025 ухвалою Північного апеляційного господарського суду витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/13133/24.
13.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13133/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13133/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025, ухвалено справу розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
25.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі №910/13133/24 скасувати в частині відмови у позові, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 20.07.2024 зі станції П'ятихатки Придніпровської залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» здійснено відправлення, зокрема, вагону № 53234225 за накладною № 45993227 від 20.07.2024 на станцію призначення Одеса-Порт Одеської залізниці.
20.07.2024 на станції Тимкове Одеської залізниці було проведено контрольне зважування вантажу, під час якого виявлено, що маса вантажу не відповідає вказаній відправником, про що складено комерційний акт № 414115/4 згідно якого встановлено, що відповідно до накладної № 45993227 від 20.07.2024 у вагоні № 53234225 значиться вага нетто 69800 кг, тара 23150 кг, при зважуванні виявилося брутто 82980 кг, тара 23150 кг, нетто 59830 кг, що менше ваги, зазначеної в накладній № 45993227 від 20.07.2024 на 9970 кг. Крім того, зазначено, що вантаж прибув у технічно справному вагоні, люки зачинено щільно, просипання вантажу не має.
25.07.2024 на станції призначення Одеса-Порт Одеської залізниці проведено контрольне зважування вантажу, під час якого виявлено, що маса вантажу також не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 45993227 від 20.07.2024, про що складено комерційний акт № 400305/454.
Так, відповідно до комерційного акту № 400305/454 від 25.07.2024 встановлено, що згідно накладної № 45993227 від 20.07.2024 у вагоні № 53234225 значиться вага нетто 69800 кг, тара 23150 кг, при зважуванні виявилося брутто 83000 кг, тара 22450 кг, нетто 60550 кг, що менше ваги, зазначеної в накладній № 45993227 від 20.07.2024 на 9250 кг. Вантаж прибув у справному вагоні, вивантажувальні люки підварені та задуті піною, течі вантажу з вагону не було.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до місцевого господарського суду на підставі ст. 24, 118, 122 Статуту залізниць України з позовом про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 128 485,00 грн за не вірно зазначену в накладній № 45993227 від 20.07.2024 масу вантажу.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Приписами ст. 920 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із законів України «Про транспорт», «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.
Згідно ст. 6 Статуту залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Виникнення між сторонами у даній справі господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом підтверджується перевізним документом - накладною № 45993227 від 20.07.2024.
Так, під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній, основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу (ст. 37 Статуту залізниць України).
Статтею 24 Статуту залізниць України залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а ст. 122 Статуту залізниць України установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.
Так, згідно п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 633 від 21.11.2000 (надалі - Правила оформлення перевізних документів), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.
Відповідно до п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 542 від 20.08.2001, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за № 798/5989).
Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, установлено п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів. Відправником заповнюється, зокрема, графа накладної «Маса вантажу, визначена відправником», де вказується маса вантажу у кілограмах. Заповнюється, якщо маса вантажу визначена відправником. Вказуються маса у кілограмах брутто вантажу, загальна маса відправки (прописом). Відправником також заповнюється графа: «Спосіб визначення маси», де зазначається спосіб визначення маси вантажу (на вагах, за стандартом, за трафаретом, за обміром, за розрахунками, умовно), тип ваг (товарні, вагонні, елеваторні тощо), їх вантажопідйомність та ким було визначено масу вантажу (залізницею/ відправником). У графі 55 «Правильність внесених відомостей підтверджую» представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.
Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2% (п. 2.6 Правил оформлення перевізних документів).
Як визначено у пункті 17 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
За домовленістю відправника, перевізника та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Усі зважувальні прилади, які використовуються для визначення маси вантажів, повинні мати справний технічний стан та повинні відповідати вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем визначено масу вантажу способом зважування на 150-ти тонних вагонних вагах, заводський № 1144 ВВС-3-1-19 про що зазначено у п. 26 накладної № 45993227 від 20.07.2024.
З комерційного акту № 414115/4 від 20.07.2024 вбачається, що на станції Тимкове Одеської залізниці зважування вагону проводилось на 150-тонних залізних тензометричних статичних вагах ВТВ-1 СТ, повірених 20.07.2023.
З комерційного акту № 400305/454 від 25.07.2024 вбачається, що на станції Одеса-Порт Одеської залізниці зважування вагону проводилось на вагонних вагах № 5001 ВВ0199Э/2 С№11, повірених 02.07.2024.
В технічному паспорті вагонних ваг № 5001 ВВ0199Э/2 С заводський № 11 від 19.12.2013 встановлено міжповірочний інтервал ЗВВТ - 12 місяців. 02.07.2024 інженером з метрології проведено повірку ваг; встановлено, що похибка ваг знаходиться в допустимих межах; ваги придатні до застосування.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт, що вагонні ваги, на яких визначалась маса вантажу при перевірці на станціях Тимкове Одеської залізниці та Одеса-Порт Одеської залізниці, пройшли повірку, що підтверджується технічними паспортами.
У п. 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно з пунктом 5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено, що пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Отже, для розрахунку штрафу завжди приймається провізна плата за всю відстань перевезення, незалежно від станції виявлення порушення (станції відправлення, станції перевезення або станції призначення).
Згідно із статтею 129 Статуту залізниць України та частиною 1 статті 26 Закону «Про залізничний транспорт» обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, такої обставини, як невідповідність найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, на станціях Тимкове та Одеса-Порт Одеської залізниці складено комерційні акти № 414115/4 від 20.07.2024 та № 400305/454 від 25.07.2024, які містять повну інформацію про відправника та одержувача вантажу, на них проставлено штемпель станції, а також детально описано відомості про вагон, його вантажопідйомність, технічний стан, спосіб завантаження вантажу, особу відповідальну за його навантаження, спосіб визначення маси вантажу (розділ А); обставини, за яких виявлено порушення (розділи Б, В, Г, Д).
Пунктом 10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Згідно з п. 12 Правил складення актів при невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Як вбачається з матеріалів справи, комерційний акт № 414115/4 від 20.07.2024 містить підписи в.о. нач. станції ОСОБА_5, ст. пр. поїздів ОСОБА_1 , пр. поїздів ОСОБА_2 та ВОХР ОСОБА_6.
Комерційний акт № 400305/454 від 25.07.2024 підписали нач. станції ОСОБА_7, нач. вантаж. р-ну ОСОБА_3 , агент комерційний ОСОБА_4 .
Наявними у справі документами (наказ № 456О-ОС від 17.07.2024, наказ № 532-ос від 03.09.2020, наказ № 235/ос від 15.04.2024, наказ № 32/ос від 20.10.2023, наказ № 73/ос від 06.11.2023, робоча інструкція № ДС-14-03-2 від 16.03.2021) підтверджується зайняття вказаними особами наведених посад.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що комерційні акти № 414115/4 від 20.07.2024 та № 400305/454 від 25.07.2024 за формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства України, складені та підписані повноважними особами.
У застосуванні статті 118 Статуту залізниць України слід мати на увазі, що штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником зазначених у цій статті порушень, встановлених залізницею як на станції призначення або під час перевезення, так і на станції відправлення після пред'явлення вантажу до перевезення, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Необхідності з'ясування наявності/відсутності складу цивільного правопорушення в даному випадку немає, оскільки позивач звернувся з позовом про стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, а не про стягнення збитків. Відповідно доводи відповідача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
Також, судом апеляційної інстанції враховано, що в даному випадку штрафна санкція не є договірною, а випливає із згаданих вище положень Статуту залізниць України, якими чітко визначено розмір штрафу.
Дослідивши розрахунок заявленого до стягнення штрафу у розмірі 128 485,00 грн за неправильно зазначену у накладній № 45993227 від 20.07.2024 масу вантажу, колегія суддів дійшла до висновку, що він є таким, що виконаний у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованим і арифметично вірним.
При цьому, звертаючись до суду першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідачем зазначено, що в матеріалах справи відсутні докази завдання позивачу збитків. Крім того, просив суд врахувати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» має статус критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Так, місцевим господарським судом, за відсутності доказів завдання позивачу збитків через невірне зазначення вантажовідправником маси вантажу, враховуючи, що перевезення вантажу у розмірі меншому, ніж задекларовано у залізничній накладній не призводить до втрат позивача, зменшено розмір штрафу до 25 697,00 грн на підставі ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.
Втім, розглянувши доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі та заперечення щодо зменшення заявленого до стягнення штрафу, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо можливості його зменшення до 25 697,00 грн, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Колегія суддів зазначає, що визначена позивачем штрафна санкція слідує з положень Статуту залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, що визначає права, обов'язки і відповідальність, та не є договірною, при цьому Статутом залізниць України, зокрема п.п. 118, 122, не передбачено можливості зменшення розміру штрафу. Подібні за змістом правові висновки сформовано у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/2339/17, від 27.03.2020 у справі №917/500/19.
Тому недотримання вимог, визначених Статутом залізниць України, який є спеціальним нормативним актом, тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу, який стягується з вантажовідправника за сам факт порушення. Сума штрафу не пов'язана зі збитками залізниці та їх наслідками, а його розмір прямо встановлено у ст. 118 Статуту залізниць України.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова логістика" про зменшення розміру штрафу є необґрунтованим, доказів на підтвердження своїх доводів відповідачем до суду не надано. Отже, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська зернова логістика" про зменшення розміру штрафу слід відмовити.
За висновками колегії суддів, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі про ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з: порушенням норм матеріального та процесуального права; без належного дослідження та врахування всіх обставин справи, - знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України).
При прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню в частині відмови, з прийняттям нового про задоволення позову повністю.
Судові витрати
Згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України ).
З урахуванням викладеного, судові витрати, понесені у суді першої інстанції, залишаються за відповідачем.
Витрати, понесені скаржником у суді апеляційної інстанції у зв'язку з розглядом апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, з огляду на задоволення цієї апеляційної скарги, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Оператор припортових станцій" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/13133/24 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 у справі № 910/13133/24 скасувати в частині відмови у позові.
3. Прийняте нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» (01001, м. Київ, площа Спортивна, 1-А. поверх 15; код ЄДРПОУ 43140017) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Оператор припортових станцій» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17-А; код ЄДРПОУ 45270820) штраф у розмірі 128 485,00 грн (сто двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят п'ять гривень) та витрати по сплаті судового збору за подачу позову до місцевого господарського суду у розмірі 2 422,00 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні).
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська зернова логістика» (01001, м. Київ, площа Спортивна, 1-А. поверх 15; код ЄДРПОУ 43140017) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії «Оператор припортових станцій» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 17-А; код ЄДРПОУ 45270820) 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.
6. Матеріали справи № 910/13133/24 повернути до Господарського суду міста Києва, доручивши видати наказ на виконання даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.Р. Станік
Ю.Б. Михальська