Справа № 624/44/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/990/25 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України
28 травня 2025 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 27 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 , -
Вироком Кегичівського районного суду Харківської області від 27.01.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Красне, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдано на підставі п.2 ч.1 ст. 373 КПК України в зв'язку з недоведеністю вчинення ним кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілого Кегичівської селищної ради Красноградського району Харківської області до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду та роз'яснено право потерпілого на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати за проведення судової економічної експертизи № СЕ-19/121-22/6204-ЕК від 05.09.2022 у розмірі 11326,80 гривень віднесено на рахунок держави.
Скасовано арешт на нерухоме майно, що накладений ухвалою слідчого судді Красноградського районного суду Харківської області від 25.11.2022.
Як зазначеного у вироку, згідно формулювання пред'явленого обвинувачення, Наказом №76-к від 16.10.2019, виданим відділом освіти, молоді та спорту Кегичівської районної адміністрації з урахуванням рішення Кегичівської районної ради №543 від 11.10.2019, ОСОБА_7 призначено на посаду директора Красненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області.
В цей же день, 16.10.2019, Кегичівською районною радою в особі ОСОБА_10 укладено з ОСОБА_7 контракт № 2 про призначення останнього на посаду директора Красненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області
В подальшому, відповідно до рішення Красноградської районної ради №42-VII від 24 грудня 2020 «Про передачу прав засновника та майна закладів освіти у комунальну власність Кегичівської територіальної громади» Кегичівській територіальній громаді передано у комунальну власність права засновника та майна на Красненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області.
Рішенням Кегичівської селищної ради №124 від 29.01.2021 «Про перейменування закладів освіти та затвердження Статутів» Красненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області перейменована в КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради.
З урахуванням викладеного, новий контракт з ОСОБА_7 не укладався, у зв'язку з чим він перебуває на посаді директора КЗ «Красненський ліцей» на підставі контракту №2 від 16.10.2019.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» повноваження керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
Керівник закладу загальної середньої освіти зобов'язаний:
- виконувати цей Закон, Закон України «Про освіту» та інші акти законодавства;
- планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти;
- організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису;
- організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства;
- виконувати інші обов'язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про повну загальну середню освіту» установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками.
Згідно з п.п. 4,7, 4.8, 4.14 Статуту КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, затвердженого 29.01.2021 рішенням V сесії III скликання Кегичівської селищної ради №124:
- Директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом освіти і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти;
- Повноваження директора визначаються законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Статутом закладу освіти та трудовим договором;
- Директор закладу освіти зобов'язаний розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження; організовувати фінансово-господарську діяльність закладу освіти в межах затвердженого кошторису; виконувати інші обов'язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.
Крім того, відповідно до п.п. 1.2, 1.3, контракту №2 від 16.10.2019 керівник зобов'язується безпосередньо здійснювати управління закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання та збереження майна, закріпленого за закладом, а засновник зобов'язується створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці керівника; цей контракт є особливою формою строкового трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між керівником та засновником, які є сторонами контракту.
Також, відповідно до розділу 2 даного контракту керівник:
- здійснює поточне керівництво закладом, організовує його фінансово-господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених статутом Закладу та цим контрактом:
- забезпечує цільове та ефективне використання коштів державного або місцевого бюджету;
- забезпечує нормування праці в закладі освіти відповідно до вимог чинного законодавства;
- здійснює добір та розстановку кадрів, укладає трудові договори з працівниками закладу, заохочувати їх, накладати і а них стягнення відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ч. З ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посад, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноваженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноваженим органом чи повноважною службовою особою ]підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймаючи посаду директора КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку з чим являється службовою особою.
Нарахування заробітної плати педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіті, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.1993р. №102 (далі Інструкція) в частині, що не суперечить умовам оплати праці, визначеним у наказі Міністерства освіти і науки від 26.09.2005 №557. Встановлена при тарифікації заробітна плата виплачується щомісячно незалежно від кількості тижнів і робочих днів у різні місяці року.
Відповідно до пункту 4 Інструкції тарифікаційні списки затверджуються за погодженням із профспілковим комітетом не пізніше 5 вересня і подаються вищестоящому органу управління.
Крім того, педагогічне навантаження вчителів для виплати заробітної плати зазначається також у наказі «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників», який відповідно до пункту 63 Інструкції, п.5 ст.24 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» видається на початку нового навчального року.
Таким чином тарифікаційний список вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей» та наказ «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» являються офіційними документами, на підставі яких здійснюється нарахування заробітної плати вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради.
Так, в невстановлений в ході досудового розслідування час, за невстановлених в ході досудового розслідування обставин у ОСОБА_7 виник злочинний умисел на підробку та видачу офіційного документу, а саме: тарифікаційного списку вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», на підставі якого здійснюється нарахування та виплата заробітної плати працівникам КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, з метою подальшої розтрати бюджетних коштів у вигляді заробітної плати на користь ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , 09.09.2020, більш точного часу не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, достовірно для себе розуміючи, що ОСОБА_11 на посаду лаборанта офіційно не працевлаштована та фактично на вказаній посаді не працювала, перебуваючи у відділі освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради, розташованому по вул. Волошина, буд. 79, смт. Кегичівка. Красноградського району, Харківської області дав усну вказівку завучу КЗ «Красненський ліцей» ОСОБА_12 , яка не була обізнана про його неправомірні дії, внести завідомо для нього неправдиві відомості до офіційного документу, а саме: до тарифікаційного списку вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», зазначивши у розділі «додаткова оплата» виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки на 2020/2021 учбовий рік.
В подальшому, ОСОБА_7 вказаний підробний тарифікаційний список вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей» підписав і скріпив печаткою КЗ «Красненський ліцей» та надав його до відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради з метою нарахування працівникам ліцею, у тому числі ОСОБА_11 , яка не була офіційно працевлаштована на посаду лаборанта, заробітної плати, тим самим видав завідомо для себе підробний документ.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у серпні 2021 року ОСОБА_7 , більш точного часу не встановлено, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, достовірно для себе розуміючи, що ОСОБА_11 на посаду лаборанта офіційно не працевлаштована та фактично на вказаній посаді не працювала, перебуваючи у КЗ «Красненський ліцей» вніс завідомо для нього неправдиві відомості до офіційних документів, а саме: до граф «Предмети» та «Загальна кількість годин» наказу №33-к від 30.08.2021 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників на 2021/2022 навчальний рік» та тарифікаційного списку вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», зазначивши у розділі «додаткова оплата» виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки на 2021/2022 учбовий рік.
В подальшому, ОСОБА_7 вказаний підробний тарифікаційний список вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», а також підробний наказ №33-к від 30.08.2021 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників на 2021/2022 навчальний рік» підписав і скріпив печаткою КЗ «Красненський ліцей» та подальшому надав їх до відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради з метою нарахування працівникам ліцею, у тому числі ОСОБА_11 , яка не була офіційно працевлаштована на посаду лаборанта, заробітної плати, тим самим видав завідомо для себе підробні документи.
Внаслідок внесення ОСОБА_13 , завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів - тарифікаційних списків вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», затверджених начальником відділу освіти молоді та спорту ОСОБА_14 від 02.09.2020 та 02.09 2021, та наказу №33-к від 30.08.2021 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» ОСОБА_11 в період з 09.09.2020 по 24.11.2021 отримувала неправомірно нараховану заробітну плату у загальному розмірі 18 733,40 грн. ОСОБА_11 , за роботу на посаді лаборанта, хоча фактично її не виконувала.
Ці дії ОСОБА_7 за ч. 1 ст. 366 КК України, а саме - складання та видача службовою особою завідомо неправдивого офіційного документа.
Крім того, ОСОБА_7 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за наступних обставин.
Наказом №76-к від 16.10.2019, виданого відділом освіти, молоді та спорту Кегичівської районної адміністрації з урахуванням рішення Кегичівської районної ради №543 від 11.10.2019, ОСОБА_7 , призначено на посаду директора Красненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області.
В цей же день, 16.10.2019, Кегичівською районною радою в особі ОСОБА_10 з ОСОБА_7 укладено контракт № 2 про призначення останнього на посаду директора Красненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області
В подальшому, відповідно до рішення Красноградської районної ради №42- VII від 24 грудня 2020 «Про передачу прав засновника та майна закладів освіти у комунальну власність Кегичівської територіальної громади» Кегичівській територіальній громаді передано у комунальну власність права засновника та майна на Красненську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області.
Рішенням Кегичівської селищної ради №124 від 29.01.2021 «Про перейменування закладів освіти та затвердження Статутів» Красненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області реформована в КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради.
Відповідно до ч.ч.1,4 ст.38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» повноваження керівника закладу загальної середньої освіти визначаються законодавством та установчими документами закладу освіти.
Керівник закладу загальної середньої освіти зобов'язаний:
- виконувати цей Закон, Закон України "Про освіту» та інші акти законодавства;
- планувати та організовувати діяльність закладу загальної середньої освіти;
- організовувати фінансово-господарську діяльність закладу загальної середньої освіти в межах затвердженого кошторису:
- організовувати документообіг, бухгалтерський облік та звітність відповідно до законодавства;
- виконувати інші обов'язки, покладень на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу загальної середньої освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про повну загальну середню освіту» установчими документами закладу загальної середньої освіти є рішення засновника (засновників) про його утворення та статут, а також у випадках, визначених цим Законом, засновницький договір, укладений між засновниками.
Згідно з п.п.4,7, 4.8, 4.14 Статуту КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, затвердженого 29.01.2021 рішенням V сесії III скликання Кегичівської селищної ради №124:
- Директор закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом освіти і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти;
- Повноваження директора визначаються законом України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Статутом закладу освіти та трудовим договором;
- Директор закладу освіти зобов'язаний розробляти проект кошторису та подавати його засновнику або уповноваженому ним органу на затвердження; організовувати фінансово-господарську діяльність з кладу освіти в межах затвердженого кошторису; виконувати інші обов'язки, покладені на нього законодавством, засновником, установчими документами закладу освіти, колективним договором, строковим трудовим договором.
Крім того, відповідно до п.п. 1.2, 1.3. контракту №2 від 16.10.2019 керівник зобов'язується безпосередньо здійснювати управління закладом, забезпечувати його діяльність, ефективне використання та збереження майна, закріпленого за закладом, а засновник зобов'язує! ,ся створювати необхідні умови для матеріального забезпечення та організації праці керівника; цей контракт є особливою формою строкового трудового договору. На підставі контракту виникають трудові відносини між керівником та засновником, які є сторонами контракту.
Також, відповідно до розділу 2 даного контракту керівник:
- здійснює поточне керівництво Закладом, організовує його фінансово-господарську та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань, передбачених статутом Закладу та цим контрактом;
- забезпечує цільове та ефективне використання коштів державного або місцевого бюджету;
- забезпечує нормування праці в закладі освіти відповідно до вимог чинного законодавства;
- здійснює добір та розстановку кадрів укладає трудові договори з працівниками закладу, заохочувати їх, накладати на них стягнення відповідно до чинного законодавства
Згідно з ч. 3 ст.18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посад, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваження ж яким особа наділяється повноваженим органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноваженим органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, ОСОБА_7 обіймаючи посаду директора КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, у зв'язку з чим являється службовою особою.
ОСОБА_7 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з використанням усупереч інтересам служби організаційно-розпорядчих функцій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою обернення грошових коштів, виділених на фінансування КЗ «Красненський ліцей» його засновником Кегичівською селищною радою, на користь ОСОБА_11 для задоволення її інтересів, достовірно для себе розуміючи, що ОСОБА_11 на посаду лаборанта офіційно не працевлаштована та фактично на вказаній посаді не працювала, в період з 09.09.2020 по 30.11.2021 вчинив розтрату вказаних грошових коштів, шляхом складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів - тарифікаційних списків вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», затверджених начальником відділу освіти молоді та спорту ОСОБА_14 02.09.2020 та 02.09.2021, зазначивши у розділі «додаткова оплата» виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки на 2020/2021 та 2021/2022 учбові роки відповідно, а також наказу «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» №33-к від 30.08.2021, зазначивши виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки 2021/2022 учбовий рік.
Внаслідок складання та видачі службовою особою ОСОБА_7 завідомо неправдивих офіційних документів - тарифікаційних списків вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», затверджених начальником відділу освіти молоді та спорту ОСОБА_14 від 02.09.2020 та 02.09.2021 років, та наказу №33-к від 30.08.2021 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» ОСОБА_11 в період з 09.09.2020 по 30.11.2021 отримувала неправомірно нараховану заробітної плати у загальному розмірі 18 733,40 грн. ОСОБА_11 , за роботу на посаді лаборанта, яку фактично вона не виконувала.
Ці дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 191 КК України, а саме - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
На зазначений вирок суду першої інстанції прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 27.01.2025 щодо ОСОБА_7 , у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону про кримінальну відповідальність та невідповідністю висновку суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Просить повторно дослідити докази у справі та ухвалити новий обвинувальний вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч.2 ст.191 КК України, та призначити йому покарання: за ч.1 ст.366 КК України - 1 рік обмеження волі з позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 1 рік; за ч.2 ст.191 КК України - 3 роки обмеження волі з позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 роки; на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно до відбуття призначити 3 роки обмеження волі з позбавлення права обіймати організаційно-розпорядчі посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 2 роки.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, прокурор зазначає про те, що суд безпідставно визнав усі докази недопустимими через невнесення 17.12.2021 відомостей до ЄРДР про початок досудового розслідування за заявою Кегичівського селищного голови ОСОБА_15 про виявлені порушення за наслідком перевірки КЗ «Красненський ліцей», оскільки відомості, які вже внесені до ЄРДР, і про нові порушення, допущені директором КЗ «Красненський ліцей» ОСОБА_7 , були достатніми для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021221090000568, за яким були внесені відомості в ЄРД за заявою начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 , у зв'язку з чим заява голови селищної ради правомірно була лише приєднана до матеріалів цього провадження.
Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку, що в порушення Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань в матеріалах кримінального провадження відсутній процесуальний документ про визначення слідчого та прийняття відповідним слідчим матеріалів досудового розслідування до свого провадження, дані закриття епізоду та про перекваліфікацію злочину не внесені до ЄРДР, неправомірно змінена фабула в ЄРДР.
Крім того, прокурор зазначає, що суд зазначив в оскаржуваному вироку, що «невнесення до ЄРДР відомостей про злочин, який є предметом судового розгляду, є істотним порушення прав та свобод людини», проте такі висновки не узгоджуються ні з нормами національного законодавства, ні з положеннями Конвенції про захист прав людини, оскільки у вироку не зазначено які ж саме права обвинуваченого ОСОБА_7 порушені, а також не вказано наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Прокурор також вказує на те, що для застосування доктрини "плодів отруєного дерева", враховуючи практику Європейського суду з прав людини, ключовим є порушення прав, гарантованих Конвенцією, особливо права на справедливий суд, захист від катувань, свободу та особисту недоторканність, якщо ж порушення є лише формальним, тоді концепція не діє, і суд оцінює докази за загальними критеріями допустимості, але в оскаржуваному вироку відсутнє жодне посилання на те, які ж конвенційні права обвинуваченого ОСОБА_7 порушені під час досудового розслідування. Зазначає, що майже всі письмові докази перебували у віданні відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради та його начальника ОСОБА_16 (представник потерпілого) і надавалися ним добровільно, без будь-якого примусу, тобто отримані законним шляхом.
Зазначає, що, всупереч вимогам ст. 91 КПК України, суд не оцінив кожен доказ окремо та у взаємозв'язку, а також не встановив фактичні обставини справи по кожному інкримінованому обвинуваченому діянню, не надав оцінку показанням представника потерпілого ОСОБА_16 та 18 свідків, які надані ними під присягою, безпосередньо суду під час допиту в судових засіданнях, та мають істотне значення по справі.
В обґрунтування своєї апеляційної вимоги прокурор також вказує на те, що під час досудового розслідування не було порушено право обвинуваченого ОСОБА_7 на захист, всі процесуальні дії проводилися на підставі попереднього дозволу суду і з дотриманням норм кримінально-процесуального законодавства.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі, думку обвинуваченого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і вказувала на законність та обґрунтованість оскаржуваного виправдувального вироку, дослідивши матеріали провадження і перевіривши вирок у відповідності з нормами ст. 404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо необхідності часткового задоволення поданої апеляційної скарги, з наступних підстав.
На думку колегії суддів, висновок суду щодо виправдання ОСОБА_7 за ч.2 ст.191, ч. 1 ст. 366 КК України є передчасним і не ґрунтується на законі, оскільки під час судового розгляду допущено істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст.129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Завершальним документом здійснення правосуддя у кримінальному провадженні є, зокрема, вирок, у якому суд приймає рішення щодо обвинувачення по суті. Як будь-яке судове рішення, вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно правових позицій, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.06.1990 № 5 (з подальшими змінами) «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вирок, постановлений іменем України, є важливішим актом правосуддя і до його постановлення належить підходити з винятковою відповідальністю, суворо додержуючи вимог КПК України. Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.
Відповідно до ст. 370 КПК України як обвинувальний, так і виправдувальний вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні, і оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як зазначено у ст. 374 КПК України, мотивувальна частина виправдувального вироку, серед іншого, повинна містити підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення.
Із цього слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, ухвалюючи виправдувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен був дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об'єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того, згідно з п. 15 ст. 7, ст. 22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості. При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд не виконав.
Так, Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з п. 3 ч. 5 вказаної статті до ЄРДР До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 05.11.2021 були внесені відомості до ЄРДР за № 12021221090000568 за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.191 КК України за фактом того, що «в ході проведення інвентаризації 01.11.2021 у КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради було виявлено нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 4950 гривень». Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 від 05.11.2021, та резолюція начальника СПД № 1 ВП №1 Красноградського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_17 від 05.11.2021 (т. 1 арк. 214, 215).
При цьому, з заяви начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 від 05.11.2021 також вбачається, що остання просила внести відомості в ЄРДР, оскільки в діях посадових осіб КЗ «Красненський ліцей» вбачаються ознаки складу злочину, передбаченого ст.191 КК України (т.1 арк.215).
Згідно доручення про проведення досудового розслідування від 05.11.2021, слідчому відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_18 , відповідно до вимог ст.ст.39, 214 КПК України, доручено провести досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 (т. 1 арк. 216).
05.11.2021 слідчим відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_19 повідомлено про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч.1 ст.191 КК України (т. 1 арк. 217).
Згідно вказівки процесуального керівника у кримінальному провадженні, начальника Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури ОСОБА_9 по кримінальному провадженню №12021221090000568 від 05.11.2021 (в порядку ст. 36 КПК України) від 08.11.2021, з метою забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження обставин кримінального правопорушення, було доручено начальнику відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області:
«1. Допитати посадових осіб КЗ «Красненський ліцей».
2. Допитати посадових осіб відділу освіти, молоді та спорту Кергичівської селищної ради.
3. Встановити та допитати можливих свідків та очевидців кримінального правопорушення.
4. Витребувати накази про призначення на посаду, посадові інструкції та договори про матеріальну відповідальність посадових осіб КЗ «Красненський ліцей».
5. Витребувати матеріали попередньої інвентаризації матеріальних цінностей КЗ «Красненський ліцей».
6. Для підтвердження розміру заподіяних збитків призначити відповідну експертизу» (т.1 арк.220-221).
17.12.2021 до Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Красноградського ВП ГУНП в Харківській області надійшла заява Кегичівського селищного голови ОСОБА_15 від 16.12.2021, в якій він повідомляв, що за наслідками перевірки діяльності КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради, що була проведена у період з 24 листопада по 01 грудня 2021 року, були встановлені та зафіксовані у відповідному акті ряд порушень, в тому числі, у сфері використання бюджетних коштів з боку директора зазначеного закладу ОСОБА_20 , у зв'язку з чим голова просив внести відомостей до ЄРДР в порядку ст.214 КПК України і розпочати досудове розслідування у кримінальному провадженні (т.1 арк.247).
В подальшому під час досудового розслідування у кримінальному провадженню №12021221090000568 від 05.11.2021 постановою начальника відділення № 2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 від 14.11.2022 було перекваліфіковано кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні, що внесене 05.11.2021 до ЄРДР за №12021221090000568, на ч.2 ст.191 КК України, а також ухвалено рішення про внесення змін до ЄРДР з цього приводу. При цьому, в цій постанові зазначено, що органом досудового розслідування під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12021221090000568 від 05.11.2021 встановлено, що : «… ОСОБА_7 , діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з використанням усупереч інтересам служби організаційно-розпорядчих функцій, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з метою обернення грошових коштів, виділених на фінансування КЗ «Красненський ліцей» його засновником Кегичівською селищною радою, на користь ОСОБА_11 для задоволення її інтересів , достовірно для себе розуміючи, що ОСОБА_11 на посаду лаборанта офіційно не працевлаштована та фактично на вказаній посаді не працювала, в період з 09.09.2020 по 30.11.2021 вчинив розтрату вказаних грошових коштів, шляхом складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів - тарифікаційних списків вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», затверджених начальником відділу освіти молоді та спорту ОСОБА_14 02.09.2020 та 02.09.2021, зазначивши у розділі «додаткова оплата» виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки на 2020/2021 та 2021/2022 учбові роки відповідно, а також наказу «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» №33-к від 30.08.2021, зазначивши виконання ОСОБА_11 обов'язків лаборанта на 0.5 ставки 2021/2022 учбовий рік. Внаслідок складання та видачі службовою особою ОСОБА_7 завідомо неправдивих офіційних документів - тарифікаційних списків вчителів та інших працівників КЗ «Красненський ліцей», затверджених начальником відділу освіти молоді та спорту ОСОБА_14 02.09.2020 та 02.09.2021, та наказу №33-к від 30.08.2021 «Про затвердження обсягу педагогічного навантаження педагогічних працівників» ОСОБА_11 в період з 09.09.2020 по 30.11.2021 отримувала неправомірно нараховану заробітної плати у загальному розмірі 18 733, 40 грн. ОСОБА_11 , за роботу на посаді лаборанта, яку фактично вона не виконувала. Таким чином, ОСОБА_7 своїми умисними діями скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.191 КК України, а саме - розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем…» (т.3 арк.182-183).
14.11.2022 також постановою начальника відділення № 2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 закрито епізод кримінального провадження в кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, у звязку з відсутністю в діях складу цього правопорушення. З цієї постанови, окрім іншого, вбачається, що: «…Вході досудового розслідування … Також встановлено факт незаконного призначення директором вчителя ОСОБА_22 на посаду лаборанта…, у результаті чого ОСОБА_23 неправомірно виплачено кошти в сумі 23734, 07 грн. за період часу з 09.09.2020 по 30.11.2021…» (т. 1 арк. 244).
Крім того, 14.11.2022 внесені відомості до ЄРДР за № 12022221090000729 за попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 366 КК України на підставі рапорту начальника відділення № 2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 до ЧЧ СПД № 1 ВП № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області. З короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення вбачається, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12021221090000568 від 05.11.2022 за фактом того, що 05.11.2021 до ЧЧ СПД № 1 ВП № 1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області надійшла заява начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 про те, що в ході проведення інвентаризації від 01.11.2021 у КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради було виявлено нестачу матеріальних цінностей, в діях службових осіб КЗ «Красненський ліцей» встановлені ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (т. 3 арк.. 184).
Постановою начальника Кегичівського відділу Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_24 від 14.11.2022 матеріали кримінального провадження № 12021221090000568 від 05.11.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, та за № 12022221090000729 від 14.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, об'єднані в одне провадження, якому присвоєно основний реєстраційний номер № 12021221090000568 від 05.11.2022 (т. 3 арк. 191-196).
15.11.2022 начальником відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_21 повідомлено ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України (т. 3 арк. 197-204).
21.12.2022 підозрюваному ОСОБА_7 повідомлено про завершення досудового розслідування та 09.01.2023 стороні захисту надано доступ для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12021221090000568 від 05.11.2021.
16.01.2023 складено та затверджено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021221090000568 щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
Виправдовуючи ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному вироку, що у кримінальному провадженні № 12021221090000568 не було внесено до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за ч.2 ст.191 КК України, а відповідно не розпочиналося досудове розслідування за фактом розтрати директором КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_7 чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а саме отримання ОСОБА_11 неправомірно нараховану заробітну плату в період з 09.09.2020 по 30.11.2021 у загальному розмірі 18733,40 гривень, тобто щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_7 дій, які є предметом цього судового розгляду.
Крім того, в мотивувальній частині оскаржуваного виправдувального вироку суд першої інстанції зазначив, що формулювання фабули обвинувачення: «в ході проведення інвентаризації 01.11.2021 у КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради було виявлено нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 4950 гривень», наведене у витягу з ЄРДР від 05.11.2021, є чіткими і не охоплюються однією і тією ж самою перевіркою і по одному і тому самому акту про недоліки. Тобто, станом на 05.11.2021 року фабула про недостачу товарно-матеріальних цінностей, виявлену на підставі акту про проведення інвентаризації, не могла стосуватися і не стосувалася до завершеного злочину, що за версією сторони обвинувачення був учинений в 2020/2021 роках (та за яким у підсумку пред'явлено обвинувачення ОСОБА_7 ) щодо заволодіння бюджетними коштами, які були виявлені на підставі Акту про проведення перевірки від 24.11.2021, складеного 14 грудня 2021 року, у зв'язку з чим кримінальне провадження № 12021221090000568 було зареєстроване за зовсім іншими фактами та щодо зовсім іншого злочину, ніж той, який викладено у обвинувальному акті та є предметом судового розгляду. Єдиною законною можливістю для запобігання стороною обвинувачення застосуванню вищевикладених наслідків, як зазначив суд першої інстанції, могло бути тільки окреме внесення інформації про злочин до ЄРДР з новим номером і датою провадження, та, відповідно, належний початок досудового розслідування та збору доказів у такому новому провадженні.
За таких обставин, суд першої інстнації дійшов висновку, що усідокази, що надані прокурором під час судового розгляду, були зібрані стороною обвинувачення поза межами зареєстрованого належним чином відповідно до вимог КПК України кримінального провадження, тобто у непроцесуальний спосіб, а відтак є похідними, і суд дійшов висновку про недопустимість УСІХ наявних в цьому кримінальному провадженні доказів
Разом із тим, колегія судді не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, оскільки положення ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною диспозицією як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння.
Колегія суддів також враховує, що норми КПК України та Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (наказ ГПУ від 06.04.2016 № 139) не покладають на орган досудового розслідування або прокурора обов'язок редагувати (змінювати) зафіксовані у ЄРДР відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (про фабулу), залежно від того, про які обставини під час досудового розслідування зібрано докази станом на ту чи іншу дату.
Оскільки лише після реєстрації відомостей до ЄРДР і до закінчення досудового розслідування за допомогою спеціальних процедур і методів відбувається процес пізнання про події і факти в ретроспективі про обставини події кримінального правопорушення та осіб, які його вчинили, відповідно на послідуючих етапах досудового розслідування з урахуванням зібраних доказів уточнюється, формулюється кваліфікація кримінального правопорушення у точній відповідності до диспозиції конкретної статті Кримінального кодексу України та зазначається у повідомленні про підозру конкретній особі.
З матеріалів кримінального провадження дійсно вбачається, що відомості в ЄРДР у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 за заявою Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 , в якій остання зазначала, що в ході проведення інвентаризації від 01.11.2021 у КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради було виявлено нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 4950, 00 грн., але в цій заяві ОСОБА_14 також зазначала, що в діях посадових осіб КЗ «Красненський ліцей» про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, зокрема, вноситься попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу саме на те, що термін «попередня» означає, що, у разі наявності підстав, що зумовлюють зміну кваліфікації після внесення відомостей до ЄРДР, слідчий приймає вмотивоване процесуальне рішення з наведенням підстав для перекваліфікації кримінального правопорушення, відомості про таке процесуальне рішення вноситься до ЄРДР.
При цьому, на підставі вищезазначеної заяви начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 , 05.11.2021внесені відомості до ЄРДР за № 12021221090000568 за попередньою кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.1 ст.191 КК України та розпочато досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, під час якого процесуальним керівником надавалися певні вказівки органу досудового розслідування для забезпечення повного, об'єктивного та всебічного дослідження усіх обставин кримінального правопорушення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що здійснення досудового розслідування є динамічним процесом, у ході якого по мірі збору доказів може виникнути необхідність у зміні кваліфікації діяння особи. В такому випадку слідчий, прокурор зобов'язані виконати дії, передбачені ст. 278, 279 КПК. В тому числі, на стадії судового розгляду правом зміни обвинувачення у відповідності до положень ст.338 КПК наділений і прокурор.
В подальшомуКегичівського селищною радою, на виконання рішення ХХ позачергової сесії VIII скликання від 23.11.2021 №4713, у період з 24.11.2021 по 01.12.2021 проведено перевірку діяльності КЗ «Красненський ліцей» спеціально створеною комісією, за наслідком проведення якої 14.12.2021 складено Акт перевірки діяльності КЗ «Красненський ліцей», в якому зазначено ряд виявлених порушень бюджетного та фінансово-господарського законодавства, допущених директором закладу, в тому числі і відомості про порушення, за яким вже зареєстрований ЄРДР за №12021221090000568 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України (п.5 Акту) (т. 2 арк. 1-6).
17.12.2021 до СПД №1 ВП №1 надійшла заява від Кегичівського селищного голови про виявлені внаслідок перевірки КЗ «Красненський ліцей» порушення у сфері використання бюджетних коштів та доданий вищезазначений акт перевірки (т.1 арк.247).
Відповідно до Розділу 2 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора від 23.11.2021 № 377, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Проте, у вказаній заяві Кегичівського селищного голови короткий виклад обставин правопорушення відсутній, а натомість зазначено про проведену перевірку діяльності КЗ «Красненський ліцей» та додано акт перевірки.
Судом першої інстанції залишилося поза увагою те, що матеріал, зареєстрований вжурналі ЄО СПД №1 ВП №1 Красноградського РВП ГУНП в Харківській області від 17.12.2022 за № 2205, був приєднаний до матеріалів кримінального провадження № 12021221090000568 від 05.11.2021, оскільки, згідно відповіді начальника відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_25 , за відсутності у заяві Кегичівського селищного голови ОСОБА_26 від 16.12.2021 фактичних даних та обставин, які б свідчили про наявність ознак кримінального правопорушення, неможливо на той час прийняти законне рішення щодо внесення відповідної інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з чим з метою перевірки викладених доводів, вона правомірно приєднана до матеріалів кримінального провадження №12021221090000568 (т.1 арк.245, 246, 247).
Згідно з ч. 1 ст. 60 КПК України, заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася з заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим. Частиною 2 даної статті визначені права заявника, до яких відноситься також право заявника подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи.
Тобто, вказаною нормою прямо передбачено право заявника подавати на підтвердження своєї заяви будь-які речі та документи як до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, так і на досудовому розслідуванні.
Отже, викладені у заяві ОСОБА_15 факти були перевірені і, оскільки у вказаному акті зазначено і про злочин, дані, про який вже внесено до ЄРДР, і про нові порушення, допущені директором КЗ «Красненський ліцей» ОСОБА_7 , достатніх даних для внесення вищезазначеної заяви до ЄРДР не було, у зв'язку з чим цю заяву голови селищної ради було долучено до матеріалів кримінального провадження, а ОСОБА_15 набув статусу заявника.
Натомість, суд помилково дійшов висновку, що слідчий у цьому випадку не дотримався вимог ст. 214 КПК України, оскільки не виконав вказівку начальнику СПД №1 ВП №1 Красноградського ВП ГУНП в Харківській області, накладеній на заяві ОСОБА_15 від 16.12.2021, що відображена у його резолюції на заяві Кегичівського селищного голови ОСОБА_26 від 16.12.2021.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у внесеному до ЄРДР кримінальному провадженні за №12021221090000568 від 05.11.2021здійснювалося досудове розслідування щодо кримінального правопорушення, пов'язаного з привласненням, розтратою майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, тобто за ст.191 КК України, під час якого було встановлено особу, яка також вчиняє кримінальне правопорушення, пов'язане з розтратою чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.
Верховним Судом у постанові від 20.06.2024 у справі № 502/945/18 (провадження № 51-6562 км 23) сформульовано висновок, відповідно до якого, положення ст. 214 КПК не містять вимог про внесення до ЄРДР за окремим порядковим номером відомостей про вчинення кожного з тих діянь, що охоплюються єдиним умислом особи і передбачені відповідною диспозицією як альтернативні форми виявлення суспільно небезпечного діяння.
Колегія судді також бере до уваги правові висновку Верховного Суду, що містяться в його постанові від 26.02.2025 у справі № 522/18784/21 (провадження №51-4663км24), про те, що статтею 214 КПК України передбачено поняття «попередня правова кваліфікація». Кваліфікація не є статичною, це динамічний процес, що розпочинається з правової кваліфікації, яка є саме попередньою і яка, зокрема, у ході ефективного досудового розслідування може зазнавати змін з урахуванням розширення можливостей для сторони обвинувачення встановити дійсні обставини відповідної події. Так, на початку досудового розслідування наявний лише обмежений обсяг відомостей про події. У ході досудового розслідування кількість, обсяг та якість виявлених відомостей збільшуються, і на момент завершення досудового розслідування справи відповідний суб'єкт кваліфікації повинен володіти всіма суттєвими, необхідними й достатніми даними про скоєне діяння (поведінку).
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що в даному конкретному випадку, хоча в кримінальному провадженні №12021221090000568 від 05.11.2021 і були внесені відомості за заявою начальника Відділу освіти, молоді та спорту Кегичівської селищної ради Харківської області ОСОБА_14 про те, що під час проведення інвентаризації 01.11.2021 у КЗ «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради було виявлено нестачу матеріальних цінностей на загальну суму 4950 гривень, за попередньою правовою кваліфікацію за ч.1 ст.191 КК України, але під час тривалого досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні обсяг фактичних обставин збільшився і водночас зменшився, зокрема, було перекваліфіковано дії ОСОБА_7 з ч.1 ст.191 КК України на ч.2 ст.191 КК України, кримінальне провадження за епізодом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України, - закрито, а також встановлено наявність в діях ОСОБА_7 іншого складу кримінального правопорушення, а саме за ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку з чим 14.11.2022 до ЄРДР були внесені відомості за № 12022221090000729 та цього дня постановою прокурора матеріали кримінального провадження за № 12021221090000568 від 05.11.2021 та за № 12022221090000729 від 14.11.2022 об'єднані в одне провадження, якому присвоєно основний реєстраційний номер № 12021221090000568 від 05.11.2022.
При цьому, 14.11.2022 відповідні відомості були внесені до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 із зазначенням попередньої правової кваліфікації кримінальних правопорушень за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України (т.1 арк.212-213).
15.11.2022 органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 за ч.2 ст.191, ч.1 ст.366 КК України, тобто вже після перекваліфікації кримінального правопорушення з ч.1 ст.191 КК України на ч.2 ст.191 КК України, а також внесення відомостей до ЄРДР за № 12022221090000729 від 14.11.2022. Повідомлення ОСОБА_7 про підозру було за участю його захисника ОСОБА_8 (т.3 арк.197-204).
Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про пред'явлення ОСОБА_7 підозри за ч.1 ст.191 КК України.
Крім того, після пред'явлення ОСОБА_7 підозри, а саме 15.11.2022, слідчим задоволено клопотання підозрюваного та надано стороні захисту матеріали кримінального провадження № 12021221090000568 від 05.11.2022 для ознайомлення, тобто з цього часу сторона захисту мала можливість брати особисту участь у кримінальному провадженні, збирати та подавати докази для забезпечення процесуального права на захист.
За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 31.08.2022 (справа № 756/10060/17, провадження № 13-3кс22) імперативна законодавча заборона використовувати результати процесуальних дій як докази поширюється на випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім'ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України). Отже, у кожному із зазначених випадків простежується чіткий зв'язок правил допустимості доказів із фундаментальними правами і свободами людини, гарантованими Конвенцією та/або Конституцією України. З огляду на це суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з'ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.
Натомість, суд першої інстанції, всупереч вимог ст.ст.370, 374 КПК України, не навів в оскаржуваному вироку належно обґрунтованих та вмотивованих висновків про те, яким чином невнесення слідчим відомостей в ЄРДР за окремим порядковим номером про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.191 КК України призвело до порушення прав людини й основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність, а лише зазначив, що слідчий не виконав імперативних приписів КПК України, Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, прямої письмової вказівки керівника, та не вніс відповідну інформацію про виявлене нове правопорушення з новим номером і датою до ЄРДР, а долучив її до матеріалів вже існуючого кримінального провадження № 12021221090000568 з іншим предметом розслідування - щодо виявлення нестачі у КЗ «Красненський ліцей» матеріальних цінностей на загальну суму 4950 гривень в ході проведення інвентаризації від 01.11.2021.
Таким чином, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що органом досудового розслідування було порушено правила ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Тобто, внесені до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення давали підстави стороні обвинувачення для його розслідування, а у випадку виявлення іншого злочину та особи, яка його вчиняє, в рамках цього ж розпочатого кримінального провадження, з дотриманням положень ч. 3 ст. 217 КПК (виділення матеріалів кримінального провадження), продовжувати досудове розслідування у первісному кримінальному провадженні шляхом проведення відповідних слідчих (розшукових) дій.
Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваному обвинувальному вироку про те, що кримінальне провадження було розпочато з порушенням передбаченої законом процедури є необґрунтований, так само як і висновок про те, що усі докази сторони обвинувачення були зібрані поза межами зареєстрованого належним чином відповідно до вимог КПК України кримінального провадження, у зв'язку з чим суд дійшов помилково висновку про недопустимість усіх наявних в цьому кримінальному провадженні доказів
Щодо висновків суду першої інстанції про здійснення процесуальних дій у кримінальному провадженні неуповноваженою особою, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного судового рішення, суд дійшов висновку про те, що у кримінальному провадженні процесуальні дій неуповноваженою службовою особою - слідчим ОСОБА_19 , оскількипостанова про створення групи слідчих ухвалено тільки 08.12.2022.
Разом з цим, колегія бере до уваги, що Касаційний кримінальний суд Верховного Суду в своїх постановах неодноразово вказував про можливість визначення слідчого чи групи слідчих документом, який хоч і має іншу назву ніж «постанова», але містить усі необхідні дані, які зазначаються у відповідній постанові (найменування посади та особу керівника органу досудового розслідування, час і місце складання документа, підстави для його складання (статті 39, 214 КПК) і номер кримінального провадження внесеного до ЄРДР), а невідповідність самої лише назви документа не змінює його суті (справи № 991/722/21, 461/7741/16-к, 663/3293/20, 607/3133/20).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що дорученням начальника відділення № 2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_25 про проведення досудового розслідування від 05.11.2021, на підставі ст.ст.39, 214 КПК України, слідчому відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанту поліції ОСОБА_18 доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2021 (т. 1 арк. 216).
Отже, вищезазначене доручення на здійснення у кримінальному провадженні№ 12021221090000568 від 05.11.2021 досудового розслідування слідчому ОСОБА_18 містять ті самі реквізити, що й постанова: посада особи керівника органу досудового розслідування, дата і місце складання доручення, підстави для його винесення (статті 39, 214 КПК), номер кримінального провадження, внесеного до ЄРДР та вказівки щодо проведення якісного, ефективного і оперативногодосудового розслідування.
Згідно повідомлення про початок досудового розслідування від 05.11.2021 слідчим відділення №2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ст. лейтенанту поліції ОСОБА_19 повідомлено керівника Красноградської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_27 про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021221090000568 від 05.11.2022 (т. 1 арк. 217).
Колегія суддів також бере до уваги, що Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй постанові від 04.10.2021 року (справі № 724/86/20) в контексті застосування приписів ст. 110 КПК України зазначила, що зміст і значення процесуального рішення у формі постанови визначає не виключно його назва, а зміст, структура і обсяг викладеної у процесуальному рішенні інформації про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні з огляду на приписи зазначеної статті кримінального процесуального закону.
Таким чином, процесуальне рішення керівника відповідного органу досудового розслідування про визначення групи слідчих, які здійснюватимуть досудове розслідування, старшого слідчої групи, який керуватиме діями інших слідчих, має відповідати вимогам ст. 110 КПК України. При цьому, враховуючи вимоги ч. 6 вказаної статті, таке рішення повинно бутивиготовлене на офіційному бланку та підписане службовою особою, яка його прийняла.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що у даному конкретному випадку прийняття рішення саме у формі дорученням начальника відділення № 2 СВ Красноградського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_25 про проведення досудового розслідування від 05.11.2021 (а не у формі постанови) не свідчить, що досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалося неуповноваженою особою і, що отримані під час такого розслідування докази є недопустимими на цих підставах, а тому висновку суду першої інстанції в цій частині також є помилковими.
Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною, зокрема у постановах від 21.03.2023 року у справі № 336/941/19 (провадження № 51-298км23) та від 08.10.2024 у справі № 607/3133/20 (провадження № 51-1528км24).
Крім того, ухвалюючи виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, суд першої інстанції допустив істотні суперечності в оскаржуваного вироку, з наступних підстав.
Кримінальний процесуальний закон (ст. 373 КПК України) розрізняє два види вироків: обвинувальний та виправдувальний. При цьому виправдувальний вирок ухвалюється за наявності однієї з таких підстав: не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п.1, 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
Так, однією з підстав ухвалення виправдувального вироку (п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК) є недоведеність вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується особа, тобто не доказано сам факт кримінального правопорушення.
Виправдувальний вирок у зв'язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення ухвалюється в тих випадках, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або поза розумним сумнівом не підтверджують вчинення його обвинуваченим (п.2 ч.1 ст.373 КПК України).
При цьому, чинним КПК України взагалі не передбачено такої підставі для ухвалення виправдувального вироку як не встановлення достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати (п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України).
Разом з цим, мотивувальна частина оскаржуваного вироку містить суперечливі висновки суду щодо підстав для виправдання обвинуваченого за пред'явленим обвинуваченням, оскільки судом першої інстанції спочатку зазначено в мотивувальній частині вироку підставу для ухвалення виправдувального вироку, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України (т.7 арк.251), після чого суд зазначив іншу підставу для виправдання - п.3 ч.1 ст.284 КПК України (т.7 арк.252), але в подальшому дійшов висновку, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим (п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України)(т.7 арк.252-253).
Крім того, в резолютивній частині оскаржуваного вироку зазначена підстава для виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 - п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, що суперечить вищезазначеним висновкам суду першої інстанції, що зазначені в мотивувальній частині вироку.
Тобто, судом першої інстанції в мотивувальній та резолютивній частині оскаржуваного судового рішення фактично зазначено дві взаємовиключні підстави для ухвалення виправдувального вироку, а також підстава, яка взагалі не передбачена для ухвалення виправдувального вироку - п.3 ч.1 ст.284 КПК України.
Отже, суд першої інстанції спочатку в мотивувальній частині оскаржуваного вироку дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого у зв'язку із не доведенням вчинення кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 (п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України), але в подальшому в мотивувальній та резолютивній частині вироку зазначив, що обвинувачений підлягає виправданню з тих підстав, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене останнім (п.2 ч.1 ст.373 КПК України).
Колегія суддів також бере до уваги правові висновки щодо недопустимості зазначення двох різних самостійних підстав для виправдання особи, при ухваленні виправдувального вироку, що містяться в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що суд фактично зазначив дві різні самостійні підстави для виправдання особи, що, по-перше, суперечить вимогам ст. 373 КПК України, а по-друге, має різні юридичні наслідки для виправданої особи.
Крім того, в мотивувальній частині вироку суд зазначив підставу для ухвалення виправдувального вироку те, що вина ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням не доведена з підстав неналежності та недопустимості наданих та досліджених у сукупності доказів, а також неспроможності та недостатності інших, та вичерпанням можливості їх отримання, тобто зазначив підставу, передбачену п.3 ч.1 ст.284 КПК України, з якої не може бути ухвалено виправдувальний вирок.
Зазначений висновок колегії суддів узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23.10.2023 у справі №695/1190/16-к (провадження №51-2274км23), відповідно до яких, зазначення у вироку двох самостійних і взаємовиключних підстави для виправдання особи суперечить вимогам ст. 374 КПК України.
Крім того, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про те, що судом першої інстанції не надано повної та належної оцінки в оскаржуваному вироку показанням свідків сторони обвинувачення, які повідомляли про обставини, що мажуть мати істотне значення для кримінального провадження.
З огляду на наведене, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції зазначені докази та обставини належним чином не дослідив, не надав їм належної оцінки в оскаржуваному виправдувальному вироку, не спростував чи не підтвердив їх у відповідному об'ємі, не провів аналіз таких доказів у повному обсязі на предмет належності та допустимості, при тому, що ці фактичні обставини підлягають ретельній перевірці з метою проведення повного та неупередженого судового розгляду.
На переконання апеляційного суду, поверхневе дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні, з'ясування та перевірка вказаних обставин могли істотно вплинути на процесуальну позицію сторони обвинувачення під час судового розгляду кримінального провадження, з приводу обґрунтованості пред'явленого обвинувачення, його доведеності, обсягу чи кваліфікації дій або спростування версії сторони захисту чи сторони обвинувачення.
Отже, з урахуванням тієї обставини, що при апеляційному розгляді прокурор наполягав на належності та допустимості низки доказів, зібраних стороною обвинувачення, що об'єктивно не було перевірено судом першої інстанції, а сторона захисту заперечували ці обставини, - колегія суддів дійшла висновку про передчасність висновків суду щодо виправдання обвинуваченого ОСОБА_7 та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, яка була допущена при судовому розгляді.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд фактично поставив сторони у нерівні умови стосовно подання до суду доказів та доведення перед ним їх переконливості.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок чи ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Підставою для скасування судового рішення при розгляді в суді апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Істотними порушеннями вимог кримінально процесуального закону відповідно до ч.1 ст.412 КПК України, є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Аналізуючи зазначені порушення, колегія суддів дійшла висновку що вони мають кількісний та системний характер в частині перевірки усіх доводів сторони обвинувачення та відповідного мотивування про це в оскаржуваному вироку, чим суд допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження про оцінці усіх доказів у справі, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі ст.370 КПК України, загальних засад кримінального провадження, фундаментальних прав, передбачених Європейською конвенцією з прав людини, в тому числі права на справедливий суд, та такі порушення перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення щодо обвинувачених.
З огляду на об'єм таких порушень та відсутності висновків суду з цього приводу у вироку, апеляційний суд також позбавлений можливості їх усунення за наслідками апеляційного розгляду, що можливе лише в умовах розгляду провадження по суті в суді першої інстанції.
На думку колегії суддів, зазначена низка істотних порушень, що встановлені під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції є процесуально неприпустимою, оскільки істотно впливає на висновки суду, щодо доведеності обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, згідно вимог ст. 91 КПК України.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати виправдувальний вирок суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 8, 17, 22, 23 КПК України, повинен був дослідити всі докази сторони обвинувачення, надати їм належну, логічну оцінку щодо об'єктивного спростування таких відомостей, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю належних підстав, - визнати такі докази або неналежними, або недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Отже висновок суду про виправдання ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням - є передчасним, оскільки зроблений без повного, всебічного та об'єктивного аналізу наявних у кримінальному провадженні доказів, а тому не може визнаватися законним та обґрунтованим, виходячи з вимог ст. 370 КПК України.
Разом з цим, колегія суддів не погоджується з доводами обвинуваченого ОСОБА_7 , які він надавав під час апеляційного розгляду, про те, що матеріали цього кримінального провадження є сфальсифікованими, оскільки стороною захисту не наданого суду відповідного обвинувального вироку з цього приводу.
Вирішуючи питання про подальший рух кримінального провадження після скасування вироку, колегія суддів виходить з наступного. Порушення судом першої інстанції вищезазначених засад кримінального провадження та вимог п.1 ч.3 ст.374 і ст. 370 КПК України щодо змісту мотивувальної частини виправдувального вироку не відноситься до передбаченого в ч.1 ст.415 КПК України переліку підстав для призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Проте, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 КПК України. Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2, 10, 15, 19 ч.1 ст.7 КПК України - верховенство права, законність, диспозитивність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; а також змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Разом з цим належить врахувати те, що необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - є частиною національного законодавства.
З метою забезпечення належного дотримання під час судового розгляду саме цих загальних засад кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне скасувати вирок суду першої інстанції та призначити новий розгляд кримінального провадження стосовно ОСОБА_7 в суді першої інстанції, що також узгоджується з вимогами п.п.2, 3 ч.1 ст.409; п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.411; ч.1 ст. 412 КПК України, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.
Апеляційний суд дійшов висновку, що допущені судом першої інстанції порушення, у відповідності до ч.1 ст.412 КПК України, є істотними, оскільки вони перешкодили суду ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення, як того вимагає ст.370 цього ж Кодексу, а відтак такими, які згідно з ст.409 КПК України є правовою підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Таким чином, призначення нового судового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції зможе найбільш повно та ефективно забезпечити змагальність процесу, реалізацію сторонами їх прав та виконання обов'язків, дозволить повно та всебічно дослідити обставини, які мають істотне значення та перевірити доводи сторін.
Решту апеляційних доводів прокурора колегія суддів вважає передчасними, оскільки згідно ч.2 ст.415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
За таких обставин, суду першої інстанції під час нового судового розгляду слід усунути зазначені порушення, ретельно перевірити та надати оцінки усім доводам, що містяться в апеляційній скарзі прокурора, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в тому числі норм ч.3 ст.415 та ст.416 КПК України, ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407 ч. 1 п. 6, ст. 409 ч. 1 п.п. 2, 3, ст. 411 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 412 ч. 1, ст.ст.418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Кегичівського районного суду Харківської області від 27 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати і призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :