Іменем України
10 червня 2025 року
м. Харків
справа № 2-2371/2011
провадження № 22-ц/818/812/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Яцини В.Б.
за участю секретаря: Волобуєва О.О.,
учасники справи:
заявник- ОСОБА_1
зацікавлені особи: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», Основ'янсько -Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2024 року в складі судді Білінської О.В.,-
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій він просить визнати виконавчий лист № 2-2371/11, виданий 31.05.2012, таким що не піддягає виконанню в розмірі 64562,64 грн.
В обґрунтування вказаної вимоги заявник посилався на те, що після ухвалення рішення у справі № 2-2371/11, 31.05.2012 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №DN81АR03110006 від 03.09.2007 в розмірі 64562,64 грн, строк пред'явлення вказаного виконавчого документа - до 30.05.2013 . Постановою державного виконавця Основ'янсько - Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 13.09.2021 було відкрито виконавче провадження №66750947.
Заявником зазначено, що йому не було відомо про розгляд справи № 2-2371/11 та про те, що існує рішення про стягнення з нього заборгованості, він не отримував виклики до суду, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання на момент пред'явлення виконавчого листа до виконання закінчився.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2024 року задоволено заяву представника боржника ОСОБА_1 - адвоката Балаклицького Вячеслава Вікторовича.
Виконавчий лист №2-2371/11, виданий Червонозаводським районним судом м.Харкова 31.05.2012 р. на підставі рішення цього ж суду від 20.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» суму заборгованості за кредитним договором №DN81АR03110006 від 03.09.2007 року в розмірі 64562,64 грн., визнано таким, що не піддягає виконанню.
Ухвала мотивована тим, що заявником надано належні докази на підтвердження того, що виконавчий лист виданий Червонозаводським районним судом м. Харкова у справі №2-2371/11 про стягнення заборгованості у розмірі 64562,64 грн не підлягає виконанню, так як стягувачем був пропущений строк для звернення стягнення за даним виконавчим документом.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, КБ «Приват Банк» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга вмотивована тим, що Банк не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Також посилається на те, що підстава на яку посилається заявник не свідчить про відсутність у боржника обов'язку перед Банком та не є підставою для визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню у розумінні ст. 432 ЦПК України.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.02.2012 р. у справі №2-2371/2012 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» було стягнуто заборгованість за кредитним договором №DN81АR03110006 від 03.09.2007 року в розмірі 64562,64 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 645,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.
31.05.2012 Червонозаводським районним судом м.Харкова було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №DN81АR03110006 від 03.09.2007 року в розмірі 64562,64 грн.
13.03.2021 державним виконавцем Основ'янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Корнєвим І.Р. було відкрито виконавче провадження вп №66750947 на підставі виконавчого листа № 2-2371/11, виданого 31.05.2012 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором №DN81АR03110006 від 03.09.2007 року в розмірі 64562,64 грн.
Згідно даних відкритого реєстру судових рішень ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2024, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28 січня 2025 у справі № 646/3825/24 визнано неправомірною та скасовано постанову від 13 вересня 2021 року про відкриття виконавчого провадження № 66750947, з примусового виконання виконавчого листа № 2-2371/11, виданого31 травня 2012 року Червонозаводським районним судом м. Харкова.
При цьому суди дійшли висновку про те, що у державного виконавця не було підстав для винесення постанови від 13 вересня 2021 року про відкриття виконавчого провадження, оскільки строк пред'явлення виконавчого листа № 2-2371/11, виданого Червонозаводським районним судом м. Харкова 31 травня 2012 року, стягувачем пропущено.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України « Про виконавче провадження» (№1404-VIII) стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Оскільки виконавчий лист № 2-2371/11 від 31.05.2012 виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом, у разі пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання з поважних причин, цей строк може бути поновлений судом, заявник не надав суду належних до достатніх доказів на підтвердження відсутності у нього зобов'язання перед Банком, судова колегія не погоджується з висновком суду про те, що пропуск строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є підставою для його визнання таким, що не підлягає виконанню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Інші доводи апеляційної скраги не є суттєвими, тому судовою колегією не розглядаються.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти перший, четвертий частини першої статті 376 ЦПК України).
Тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню. З ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 ,який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Оскільки апеляційна скарга підлягає задоволенню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3028,00 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 ,який діє в інтересах ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 3028,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 13 червня 2025 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В. Маміна
В.Б.Яцина