09.06.2025
про залишення позовної заяви без руху
копія
Справа № 401/1562/25 Провадження № 2/401/937/25
09 червня 2025 року м. Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Мельничик Ю.С., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до Світловодської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про припинення права постійного користування та визнання права власності на земельну ділянку,
У травні 2025 року позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Деречина О.В, звернулася до суду з позовною заявою, у якій просить суд:
1. Припинити право постійного користування земельною ділянкою, розташованої на території АДРЕСА_1 , площею 58,7 кв.м., для розміщення торговельного павільйону на підставі державного акту на право постійного користування землею серія КР №004 виданого 25.09.2001 року;
2. Скасувати державний акт на право постійного користування землею серія КР №004 виданого 25.09.2001 року ОСОБА_1 на земельну ділянку розташовану на території АДРЕСА_1 ;
3. Визнати за нею право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташовану на території АДРЕСА_2 площею 58,7 кв.м.
Відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, після отримання позовної заяви перевіряє її на дотримання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Частиною першою ст.187 ЦПК України передбачено, що суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
Перевіривши матеріали позовної заяви встановлено, що її подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, тому її слід залишити без руху з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Також, п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Зі змісту позовної заяви видно, що в ній не зазначено ціни позову щодо позовної вимоги майнового характреру про визнання права власності на земельну ділянку, у зв'язку з цим позивачу необхідно визначити ціну позову, яка повинна відповідати дійсній ринковій вартості спірного майна, що вказано у позові, станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна, а також, позивач має сплатити судовий збір, виходячи з вартості цього майна
Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», - звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.
В якості доказу вартості майна, суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна або цінова довідка.
З позовної заяви та додатків до неї не вбачається даних щодо актуальної вартості спірного майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.
Суд наголошує, що вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторони, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем у позовній заяві заявлено три позовні вимоги, з яких дві немайнового характеру та одна майнового, проте позивачем до поданої позовної заяви долучено квитанцію на суму 1211,20 грн., що свідчить про сплату судового збору лише за одну позовну вимогу немайнового характеру.
Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду фізичною особою позову немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, в порушення п. 4 та п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить відомостей про те, коли і у який спосіб, відповідач порушив права позивача, та якими доказами підтверджується порушення відповідачем прав позивача, та на захист якого права позивача до суду подається позов.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір відповідно до кількості позовних вимог, тобто за одну вимогу немайнового характеру, та з урахуванням обгрунтованої ціни позову (вартості майна) сплатити судовий збір за позову вимогу майнового характеру, надати суду документи, що підтверджують таку оплату, вказати коли і у який спосіб, відповідач порушив права позивача, та зазначити докази, що підтверджують вказані обставини порушення відповідачем прав позивача, та на захист якого права позивача до суду подається позов.
Суд враховує, що прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28 жовтня 1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне залишити її без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Світловодської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про припинення права постійного користування та визнання права власності на земельну ділянку - залишити без руху, та надати позивачу строк для виправлення недоліків позову.
Запропонувати позивачу в триденний строк з дня отримання копії цієї ухвали привести позов у відповідність до вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України, та виправити недоліки позову, які зазначено в мотивувальній частині даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява у відповідності до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Світловодського
міськрайонного суду Ю.С. Мельничик
Згідно з оригіналом