Справа №: 398/2990/25
Провадження №: 2-а/398/90/25
Іменем України
"10" червня 2025 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Дубровської Н.М.,
при секретарі - Тараненко А.Р.,
за участю:
представника позивача - Ковальової Т.Ю.,
представника відповідача - Ткача Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрія адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ковальова Тетяна Юріївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення протиправною, скасування постанови, закриття провадження у справі,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №398 від 15.05.2025 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Провадження по справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП позивач просить закрити.
В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача посилається на те, що 12.05.2025 року солдатом другого відділення охорони взводу охорони ОСОБА_2 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол № 398 за справою про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 у протоколі № 398 від 12.05.2025 року зазначив те, що він не з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, так як не отримував її. Проте, не дивлячись на надані пояснення ОСОБА_1 , 15.05.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 398 за справою про адміністративне правопорушення, якою було притягнуто до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі - 17 000,00 грн.
Зокрема, у постанові у справі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці (розпорядженню) №1946088, разом з цим не зазначено, на який час необхідно було з'явитися, за якою саме повісткою та ким вона видана і чи одержана у належний спосіб позивачем, також не зазначено, конкретні підставі виклику за повісткою, наприклад які саме облікові дані військовозобов'язаного відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487 не було оновлено чи уточнено чи які невідповідності було виявлено і які можливо чи не можливо отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно комунікаційними системами тощо.
Відповідач в оскаржуваній постанові № 398 від 15.05.2025 року зазначає про те, що поштовим зв'язком «Укрпошта», рекомендованим поштовим відправленням на зареєстровану/задекларовану адресу, ОСОБА_1 була надіслана поштова повістка № 1946088 рекомендованим листом № 06 102 2343 5842, який було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п.82 Постанови КМУ №270 від 05.03.2009 «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку» рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу).
У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Варто зазначити те, що працівником об'єкта поштового зв'язку не було проінформовано ОСОБА_1 про отримання ним рекомендованого повідомлення з позначкою «Повістка ТЦК», шляхом вкладення до його абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» та за наявним номером телефону.
Отже, вважають, що позивача не було належним чином повідомлено про наявність повістки № 1946088, оскільки останній не отримував жодних смс- чи письмових сповіщень від пошти про надходження на адресу його місця реєстрації/проживання відправлень від ТЦК та СП.
Таким чином, виходячи із вищевикладеного, вважають, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про необхідність його явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Крім того, в оскаржуваній постанові № 398 від 15.05.2025 року не зазначено конкретну мету з якою викликався ОСОБА_1 також не зазначено точний час на який викликався позивач, що ставить під сумнів правомірність винесення оскаржуваної постанови № 398 від 15.05.2025 року.
Варто зазначити, що ОСОБА_1 , до сих пір навіть не оглядав дану повістку та не знає, які відомості в ній містяться. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Позивач не знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому і відсутнє ухилення від виконання цього обов'язку.
Крім того, ОСОБА_1 має на утриманні трьох неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_2 ) та ОСОБА_6 (копія свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 ).
Тому, позивач відповідно до п.3 ч.1 ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» має законне право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та навіть не очікував того, що у нього може бути наявний штраф за ухилення від виконання військового обов'язку.
Враховуючи відсутність жодних належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях позивача ознак складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст.247 КУпАП.
Крім того, представник позивача просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати, які були понесені на оплату судового збору в розмірі, що становить 484,48 грн., а також витрати, які були понесені на оплату професійної правничої допомоги в розмірі, що становить 6000,00 грн.
Ухвалою суду від 20.05.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та справу призначено до розгляду в порідку спрощеного позовного провадження.
09.06.2025 року від представника ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити у задоволенні позову за наступних обставин.
З початком військової агресії Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статі 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента Ук раїни від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 року №69 «Про загальну мобілізацію» в Україні введено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.
Військовозобов'язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних у ІНФОРМАЦІЯ_6 та підлягає призову на військову службу під час загальної мобілізації.
17 березня 2014 року наказом виконувача обов'язки Президента України ОСОБА_7 було розпочато першу хвилю мобілізації на особливий період тривалістю 45 днів, в ході якої було здійснено призов військовозобов'язаних та резервістів до Збройних сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту та інших військових формувань України.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац п'ятий статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Згідно п.10. статі 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до ч.1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
За задекларованим місцем проживання ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_1 рекомендованим листом УКРПОШТИ з описом вкладення № 06 102 2343 58 42 була направлена повістка № 1946088 яка була згенерована в автоматичному режимі, про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 годину 00 хвилин 25.01.2025 року.
Зазначений лист з повісткою було повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Пунктом 41 Порядку визначено обставини, при яких громадянин вважається належним чином оповіщеним. Так належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Також пунктом 41-2 Порядку встановлено, що повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у тому числі роздруковані), та повістки, оформлені на бланку, мають однакову юридичну силу.
Відповідно до абз.абз. 2, 4 п. 82Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2023 р. № 1071) рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Відповідно до п. 82 Правил рекомендовані листи з позначкою “Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК».
Згідно ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов'язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
25.01.2025 р. Кляцький не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 та у визначений законом термін не надав підтверджуючих документів про поважні причини своєї неявки.
12.05.2025 року стосовно ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом другого відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_2 було складено протокол № 398 від 12.05.2025 р.(далі - Протокол) про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 09 годину 00 хвилин 15.05.2025 р., про що зазначено у протоколі та повідомлено ОСОБА_1 . Відповідний факт підтверджується наявним підписом останнього на Протоколі у відповідному місці.
Позивач жодним чином не був обмежений у праві звернутись за правовою допомогою та термін до розгляду справи був достатній для її отримання.
ОСОБА_1 під час прибуття 15.05.2025 надав свої пояснення стосовно того, що не оформлював відстрочку від призову на військову службу, оскільки вважав, що вона надається автоматично. Стосовно неприбуття за повісткою пояснив, що повістку не отримував. Аналогічні пояснення про неотримання викладені в протоколі.
Позивачем не надано під розгляду адміністративної справи, зокрема не долучено до пояснення, та не долучено до позовної заяви будь-які докази, щоб свідчили про наявність підстав для сумніву у добросовісності дій листоноші. Виключно суб'єктивні відомості викладені позивачем.
За змістом ст. 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Щодо мети виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у даному випадку не має правового значення, оскільки підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме неявка позивача за даним викликом, оскільки у особи виникає обов'язок щодо прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних. Таким чином, особа має прибути і під час прибуття встановлюється чи змінились дані особи чи ні.
Зокрема, відповідно до п. 34 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать відомості про наявність права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Оскільки станом на дату формування повістки ОСОБА_1 не реалізував своє право на отримання відстрочки, він підлягав призову на військову службу, його було викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою уточнення даних, в тому числі стосовно наявності підстав для відстрочки та у разі відсутності таких підстав направлення на військово-лікарську комісію та призову на військову службу.
Станом 09.06.2025 р. позивач так і не реалізував право на відстрочку та підлягає призову на військову службу
Додатково повідомлено, що як раз під час складання адміністративного протоколу з'ясовано, що позивач, можливо, має підстави для відстрочки, проте не звернувся з метою реалізації даного права. Також, йому був роз'яснення щодо порядку отримання відстрочки.
Щодо витрат на правничу допомогу позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. надано договір про надання правової допомоги.
Представник відповідача аважає, що витрати за надання правової допомоги в сумі 6000 грн є неспіврозмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру. При визначенні розміру витрата, які сторона понесла на правову допомогу необхідно враховувати, що вказана категорія справ розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а тому заявлена сума у 6000 грн. є вочевидь завищеною.
В судовому засіданні представник позивача Ковальова Т.Ю. підтримала заявлені позовні вимоги, за підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, за підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з матеріалами справи № 398 про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП, 15.01.2025 року ОСОБА_1 було направлено повістку № 19460888 від 15.01.2025 року поштовим відправленням з описом вкладення № 0610223435842 за адресою: АДРЕСА_2 про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 25.01.2025 року о 09:00 год. для уточнення даних, повістка була повернута до ІНФОРМАЦІЯ_2 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Постановою від 15.05.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а саме за те, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 25.01.2025 року, в особливий період введений на території України у відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», порушив правила військового обліку передбачені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме в порушення вимог пункту 10 статті 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», будучи оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.01.2025 року шляхом направлення поштової повістки №1946088 рекомендованим листом №06 102 234 358 42 через «Укрпошту» за задекларованим місцем проживання: АДРЕСА_2 , який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та в послідуючому не з'явився до територіального центру комплектування у визначений термін та не надав підтверджуючі документи про поважні причини своєї неявки.
Спірною постановою на позивача накладено штраф у розмірі 17000.00 грн.
Копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 отримав особисто 15.05.2025 року.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За приписами ст.77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Адміністративна відповідальність за частиною 3 статті 210 КУпАП настає за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період і тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Конституції України, Законів України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-ХІІ (далі Закон № 2232-ХІІ), «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ (далі Закон № 3543).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжується станом і на час розгляду справи.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Відповідно до ч. ч. 3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
За змістом ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічні приписи містить і Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 та Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487.
Відповідно до абз. 3 пп. 2 п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку вважається день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлено поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Отже, після отримання повістки військовозобов'язаний повинен з'явитися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. У випадку неможливості прибуття військовозобов'язаного, останній повинен повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Невиконання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами вищезазначених вимог є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Суд встановив, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 25.01.2025 року шляхом направлення поштової повістки № 1946088 рекомендованим листом через Укрпошту № 0610223435842 за задекларованим місцем проживання, який повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». У визначену дату та час позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а з'явився лише 15.05.2025 року, доказів, що підтверджують наявність поважних причин нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_2 матеріали справи не містять.
Суд критично оцінює твердження представника позивача, про те, що позивача не було повідомлено про дату, місце і час виклику, а у відповідача відсутнє документальне підтвердження отримання позивачем виклику.
Якщо адресата не було вдома, листоноша мав повідомити позивачу про лист телефоном та/або вкласти до поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Проте до позовної заяви позивачем та його представником не надані відомості, щоб свідчили про наявність підстав для сумніву у добросовісності дій листоноші.
Крім того, суд криточно ставиться до тверджень представника позивача про неотримання позивачем жодних смс сповіщень від пошти про надходження на адресу його місця реєстрації/проживання відправлення від ТЦК та СП, оскільки при заведенні справи про адміністративне правопорушення №398, а також при складанні повістки №1946088 відповідачем не зазначався контактний номер телефону позивача, що фактично позбавляло листоношу повідомити позивача про надходження рекомендованого листа з позначкою “Повістка ТЦК». Також суд зауважує, що в повістках, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, чи роздрукованих, може не зазначатися контактний номер телефону такої особи, у зв'язку із його відсутністю, натомість зазначений у повістці контактний номер телефону може бути змінений такою особою, без будь-якого його повідомлення.
За змістом ст. 72КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків.
Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд дійшов висновку, що нез'явлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці та в наступні сім календарних днів, без повідомлення причин неявки, є порушенням правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 210 КУпАП.
При цьому мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у даному випадку не має правового значення, оскільки підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є саме його неявка на виклик.
Щодо твердження представника відповідача, про наявність у позивача на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що є підставою для отримання відстрочки від призову, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.6 Порядок №560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється у строки та в обсягах, визначених мобілізаційними планами, мобілізаційними директивами (розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил або Генерального штабу Збройних Сил.
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
-оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;
- прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
- проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;
- перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;
- документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;
- відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.
Позивач посилається на те, що відповідачем при притягненні його до адміністративної відповідальності не було враховано, що на утриманні позивача знаходиться троє дітей віком до 18 років, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надає йому право на відстрочку від мобілізації.
Водночас, відповідно до п.56, 57 Порядок №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Відповідно до п.58 Порядок №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.59 Порядок №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п.60 Порядок №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Суд встановив, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 мав статус військовозобов'язаного та перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ст. 23 Закону № 3543 визначені категорії осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
З аналізу вищезазначених нормативно-правових актів слідує, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний має особисто з'явитися і подати на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додати документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5, яка обов'язково реєструється, а комісія на підставі розгляду отриманих документів ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Отже за наявності підстав для одержання відстрочки, написання заяви про надання відстрочки здійснюється особисто заявником із зазначенням відповідного бланку, який затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, під свій особистий підпис, при наявності повного пакету документів.
Враховуючи встановлені судом обставини, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, за результатами з'ясування обставини у справі та їх правової оцінки, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову і вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, працівник ІНФОРМАЦІЯ_2 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.
Інші доводи позивача не спорстовують правомірність дій суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 33, ст. 183, 258, 268, 276, 278, 283 КУпАП, ст. 72-73, 77, 79, 269, 272, 286 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Ковальова Тетяна Юріївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення протиправною, скасування постанови, закриття провадження у справі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М.Дубровська