Справа № 347/755/25
Провадження № 1-кп/347/253/25
"13" червня 2025 р. Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження №12025091190000018 від 20.01.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старі Кути, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , учасника бойових дій, непрацевлаштованого, не депутата, одруженого, на утриманні має трьох малолітніх дітей, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
ОСОБА_4 вчинив умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, за наступних обставин:
ОСОБА_4 , постановою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.08.2023 року у справі № 347/1917/23, яка набрала законної сили 05.09.2023 року із внесеними виправленнями, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавлення права керування транспортними засобами на строк три роки.
ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, 15.03.2025 близько 07:00 год., рухаючись по вул. Ольги Кобилянської в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області, керував автомобілем марки «NISSAN SUNNY», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 .
За порушення Правил дорожнього руху України відносно ОСОБА_4 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4273119 від 15.03.2025, якою притягнуто ОСОБА_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та ознайомлено останнього із прийнятим рішенням.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в умисному невиконанні постанови суду, що набрала законної сили, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 382 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини та пояснив, що 15.03.2025 року він керував транспортним засобом, їдучи до роботи, в селі Старі Кути Косівського району Івано-Франківської області та був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП. До цього також керував транспортним засобом з метою доїхати до роботи чи відвезти дітей до школи. Знав про прийняття постанови суду від 23.08.2023 року, якою на нього було накладено штраф та позбавлено права керування транспортними засобами на строк три роки. Штрафи не сплатив, бо не мав змоги. Свою вину у вчиненому визнає повністю, щиро кається та просить суворо не карати.
Крім, повного визнання вини самим обвинуваченим, його винність доводиться зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним.
Відповідно до ст. 349 КПК України, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин кримінального провадження, пересвідчився у добровільності їх позицій, а також роз'яснив їм про позбавлення права оскарження обставини, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.
Таким чином, суд визнав недоцільним дослідження доказів кримінального провадження щодо тих обставин, які ніким не оспорюються і проти цього не заперечували учасники судового провадження.
Судом досліджені характеризуючі особу обвинуваченого ОСОБА_4 наступні письмові докази:
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_4 , згідно якого останній народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та є громадянином України;
- копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 ;
- копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу;
- характеристику на ОСОБА_4 Кутської селищної ради №24/04-14 від 21.02.2025 року, згідно якої останній за місцем проживання характеризується позитивно;
- акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї № 56/04-15 від 25.02.2025 року, за змістом якого ОСОБА_4 проживає в АДРЕСА_1 один;
- довідку про судимість № 45-21012025/26012, згідно якої ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, але в силу ст.89 КК України не судимий;
- довідки Косівської райполіклініки №31 та №27 від 21.01.2025 року, відповідно до яких ОСОБА_4 не знаходиться на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті даного медичного закладу;
- копію ухвали Вижницького районного суду Чернівецької області у справі №713/906/21 від 25.11.2024;
- довідку про склад сім'ї ОСОБА_4 №24/01-15 від 21.02.2025 року;
- лист Косівського РТЦКСП №301 від 21.01.2025 року, за змістом якого ОСОБА_4 26.02.2022 року був призваний на військову службу по мобілізації у в/1241, звільнений за сімейними обставинами 19.04.2023 року, станом на 21.01.2025 року відстрочку від мобілізації не оформляв.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Також, суд враховує досліджені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінеті не перебуває, раніше не судимий, є учасником бойових дій та має на утриманні трьох малолітніх дітей. За місцем проживання характеризується позитивно жодних скарг на його поведінку від жителів села не поступало.
Обставинами, що пом'якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання не встановлено.
За змістом ст. 65 КК України - особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Отже, суд, враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, особу винного, його майновий стан, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у вчиненому злочині та щиро розкаявся, натомість адміністративні штрафи у справі відносно нього по ч.2 ст.130 КУпАП не сплатив, оскільки за його словами - не мав змоги, відповідно до дискреційних повноважень суду, дотримуючись принципів законності і верховенства права, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 , покарання за ч.1 ст.382 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної частини статті, звільнивши ОСОБА_4 , від відбування покарання з випробуванням і покладенням на нього на період іспитового строку обов'язків, передбачених ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 ст.76 КК України, яке в даному випадку є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігатиме вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. За цих же обставин суд не вбачає підстав для призначення обвинуваченому покарання більш м'якого, ніж передбачено законом.
Питання речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є оптичний носій (DVD-R диск), з відеозаписами нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля від 19.01.2025, оптичний носій (DVD-R диск), з відеозаписами нагрудної камери поліцейського від 15.03.2025, оптичний носій (DVD-R диск) з відеозаписами від 10.01.2025 про ознайомлення ОСОБА_4 з рішенням суду, оптичний носій (DVD-R диск) з відеозаписами від 12.03.2025 про ознайомлення ОСОБА_4 з рішенням суду, примірник постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.08.2023 у справі №347/1917/23, примірник постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2025 у справі №347/1917/23, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження.
За правилами п.7 ч.9 ст.100 КПК України - документи, о є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Отже, вказані речові докази підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Керуючись ст. ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 - 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, за умови, що протягом одного року іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
В силу ч.1 п.п.1,2 та ч.3 п.2 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи, а також періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази у кримінальному провадженні: оптичний носій (DVD-R диск), з відеозаписами нагрудної камери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля від 19.01.2025, оптичний носій (DVD-R диск), з відеозаписами нагрудної камери поліцейського від 15.03.2025, оптичний носій (DVD-R диск) з відеозаписами від 10.01.2025 про ознайомлення ОСОБА_4 з рішенням суду, оптичний носій (DVD-R диск) з відеозаписами від 12.03.2025 про ознайомлення ОСОБА_4 з рішенням суду, примірник постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 23.08.2023 у справі №347/1917/23, примірник постанови Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17.02.2025 у справі №347/1917/23, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, крім оскарження з підстав, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1