Справа № 342/242/25
Провадження № 3/346/786/25
13 червня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справу, яка надійшла від Коломийського районного відділу поліції відділення поліції №2 (м. Городенка) ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Правопорушення вчинено за наступних обставин: 08 березня 2025 року о 14 год 44 хв в с. Остапківці, по вул. І.Франка, Коломийського району Івано-Франківської області, ОСОБА_1 керував скутером ом марки «Honda Dio» без номерних знаків в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.
На розгляд справи ОСОБА_1 повторно не з'явився, будучи належно повідомленим про час і місце розгляду справи за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою, про причини неявки суд не повідомив. Крім того, в протоколі наявний підпис водія про те, що він повідомлений, що складений відносно нього протокол буде розглядатися в Коломийському міськрайонному суді.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" ("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 р.).
Верховний Суд зазначив, що особа, яка добросовісно користується наданими законом процесуальними правами, зобов'язана слідкувати за перебігом розгляду своєї заяви (постанова Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №925/125/14).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Частиною 2 цієї статті не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 130 КУпАП.
Також слід зазначити, що положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція, затверджена спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 р.
Відповідно до п. 2 Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 тап. 7 Розділу І. Інструкції від 09.11.2015 року № 1452/735, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Норма ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність зокрема за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться його особистими поясненнями та письмовими матеріалами справи, а саме:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08 березня 2025 року, згідно із якими ОСОБА_1 керував транспортним засобом, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації руху та мови, огляд на виявлення стану сп'яніння проводився на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатор Alcotest Drager 6840, за допомогою якого встановлено перебування водія в стані алкогольного сп'яніння
- роздруківкою приладу газоаналізатор Alcotest Drager 6840, тест № 8652 від 08 березня 2025 року результат - 1,91 проміле;
- оглянутим в судовому засіданні відеозаписом на якому зафіксовано зупинку працівниками поліції скутера, яким керував ОСОБА_1 , у зв'язку із порушенням правил дорожнього руху, а саме керування без захисного шолома, крім того відносно нього складено постанову серії ЕНА № 4225328, за порушення п. 2.1.а ПДР України, копію якої долучено до матеріалів справи.
В ході спілкування з водієм працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на виявлення стану сп'яніння. Водій погодився. На відеозаписі зафіксована процедура проходження огляду та результат тесту на приладі. З результатом огляд водій погодився в медичний заклад для проведення медичного огляду на виявлення стану сп'яніння їхати відмовився. На відео зафіксоана процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення, роз'яснення ОСОБА_1 його процесуальних прав, підписання ним та отримання примірника протоколу.
Відповідно до статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд визнає наявний у справі відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчинення адміністративного правопорушення.
Також, обставини, встановлені судом, узгоджуються з даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 265872 від 08 березня 2025 року, в якому процесуально зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не містять недоліків, які б свідчили про істотне порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судом не встановлено порушень вимог статей 254, 255, 256 КУпАП.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення суддя враховує: особу правопорушника, характер вчиненого ним правопорушення, ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 130, 221, 283, 284, 288-290, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Сольський В. В.