Справа №345/1447/23
Провадження № 1-в/345/54/2025
12.06.2025 року м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші клопотання ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності строком 3 (три) роки, -
ОСОБА_3 звернулася до суду з даним клопотанням про звільнення її умовно-достроково від відбування призначеного покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності строком 3 (три) роки.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, однак в клопотанні зазначила, що 03.05.2023 року засуджена Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 332, ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 4710 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 80070 грн., з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності на строк 3 роки. Вирок набрав законної сили 02.06.2023 року. Перебуває на обліку в Калуському районному відділі філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області з 08.06.2023 року. Станом на 03.06.2025 року додаткову міру покарання нею відбуто 2/3 терміну. Просить звільнити її умовно-достроково від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності. Дану заяву підтримує та просить розглядати без її присутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, враховуючи неприбуття в судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів в суді не здійснювалось.
Дослідивши надані матеріали клопотання, суд зазначає наступне.
ОСОБА_3 засуджено вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.05.2023 за ч. 2 ст. 332 КК України, до покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 4710 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 80 070 грн., з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності строком 3 (три) роки.
Відповідно до ст.ст.537, 539 КПК України, під час виконання вироків, суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема - про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Згідно ч.1 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Згідно до вимог ч.2 ст.81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Однак, у клопотанні про звільнення умовно-достроково від відбування призначеного покарання відносно ОСОБА_3 відсутня інформація про її поведінку та ставлення до відбуття покарання, а також відсутні відомості про те, що засуджена не притягувалася до кримінальної або адміністративної відповідальності.
Неявку ОСОБА_3 в судове засідання суд розцінює як не підтримання поданого клопотання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.55 КК України, строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.5 своєї постанови № 2 від 26.04.2002 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміни невідбутої частини покарання більш м'яким», умовно-дострокове звільнення від відбування покарання та заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можуть бути застосовані тільки після фактичного відбуття тієї частини строку покарання. Згідно з п. 7 вищезазначеної постанови особу може бути умовно-достроково звільнено (повністю або частково) від відбування і додаткового покарання, при умові, що таким додатковим покаранням, від якого можна звільнити достроково (тобто до закінчення строку), є лише позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.
Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення (ч. 2 ст. 81 КК України).
За змістом закону, становлення особи на шлях виправлення це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й вумовах відбування менш суворого покарання. Становлення особи на шлях виправлення для зазначеного виду заміни покарання характеризується зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці. Цей висновок повинен ґрунтуватись не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе умовно-дострокове звільнення, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Згідно ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, у тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт фактичного відбуття засудженим певної частини покарання, а факт доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
У зв'язку з вищевикладеним, суд зазначає, що ОСОБА_3 не надано жодних доказів для обґрунтування клопотання, а відтак відсутні підстави для задоволення її заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.369-372, 376, 537-539 КПК України, ст.81 КК України, суд -
Відмовити засудженій ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях державної чи комунальної форми власності строком 3 (три) роки, відповідно до вироку Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.05.2023.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: