Справа №345/1655/25
Провадження № 1-кс/345/471/2025
10.06.2025 м. Калуш
Слідчий суддя Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше неодноразово судимого, зокрема:
08.11.2010 Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст.263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік;
12.10.2012 Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст.263 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із іспитовим строком 1 рік;
20.12.2012 Калуським міськрайонним судом за ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки;
21.12.2018 Калуським міськрайонним судом за ч.1 ст.289 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України,-
слідчий СВ Калуського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_6 звернулася до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджене прокурором Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтовує тим, що 07.04.2025 близько 18:15 год. ОСОБА_4 перебував на балконному приміщенні за місцем проживання, що за адресою АДРЕСА_1 , де в цей час побачив на вулиці ОСОБА_7 , який направлявся додому за місцем свого проживання. Після чого, ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_7 , щоб останній не фотографував автомобілі та в цей час між ними виникла словесна перепалка, в ході якої ОСОБА_4 вийшов на вулицю, до дверей під'їзду №3 за вказаною адресою. Перебуваючи біля дверей під'їзду №3 за вказаною адресою, під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт та шарпанина, в ході якої ОСОБА_4 , діючи з необережності, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою завдати фізичного болю, внаслідок злочинної недбалості, тобто не передбачаючи можливості настання наслідків свого діяння, а саме середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень для ОСОБА_7 , хоча повинен був і міг їх передбачити, вдарив один раз правою рукою в обличчя ОСОБА_7 , внаслідок чого останній не втримав рівноваги та впав, вдарившись до бетонного покриття спиною та головою, в результаті чого ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з лінійним перелом луски потиличної кістки справа без розходження та зміщення кісткових уламків, забоєм головного мозку, синцем та садном потиличної ділянки справа, які відповідно до висновку експерта від 27.05.2025 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Закрита травма хребта з компресійними переломами тіл 12-го грудного та 1-го поперекового хребців, відповідно до висновку експерта від 27.05.2025 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таких, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється в необережному заподіянні тяжких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України.
06.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.128 КК України.
Вказана підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: допитом потерпілого ОСОБА_7 , протоколами допитів свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , протоколом огляду речей - диску з відеозаписом, на якому зафіксований момент нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , та іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала і пояснила, що ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні відповідного кримінального правопорушення. Просить врахувати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном 60 днів із забороною ОСОБА_4 залишати місце свого проживання у нічний час з 22.00 години до 06.00 години наступного дня.
Підозрюваний ОСОБА_4 просив врахувати під час обрання йому запобіжного заходу, що він неофіційно працює, проживає з братом, який також ніде не працює. Свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає повністю.
Захисник ОСОБА_5 просив відмовити в обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час з 7 до 22 години, посилаючись на те, що кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є необережним. Прокурором не доведено, що відносно підозрюваного неможливо застосувати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, доходжу до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (частини 1, 2 ст. 181 КПК України).
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим (ч. 6 ст. 181 КПК України).
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров'я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі провадження він не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, про які зазначено вище у цій ухвалі.
КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (ч. 5 ст. 9 КПК України).
У практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п.175).
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).
Слідчий суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному злочин, передбачений ст. 128 КК України.
За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, яке є нетяжким злочином, КК України передбачена відповідальність у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Прокурор довів наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України, так як це повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, як і те, що наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Підставами вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення є те, що ОСОБА_4 без міцних соціальних зав'язків, ніде не працює, без постійного джерела доходів, а також раніше неодноразово судимий.
Водночас, прокурором не доведено наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема щодо незаконного впливу підозрюваним на потерпілого та свідків у відповідному кримінальному провадженні.
Слідчим суддею раніше зазначалося про повне визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Із досліджених в судовому засіданні копій протоколів допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вбачається, що згадані особи є лікарями та середнім медичним персоналом КНП «Калуської ЦРЛ», які перебували на зміні (роботі) під час доставлення 07.04.2025 потерпілого в кримінальному провадженні до відповідного закладу охорони здоров'я. Допитаний слідчим свідок ОСОБА_8 повідомила, що в дворі будинку за місцем проживання бачила, як невідомий їй чоловік штовхнув потерпілого, але впізнати зазначену особу не може. Свідок ОСОБА_12 повідомляв, що є зведеним братом підозрюваного і взагалі не бачив конфлікту як такого. Свідок ОСОБА_9 чітко та ствердно повідомив, як підозрюваний наніс удар правою рукою в обличчя невідомому чоловіку, який від цього удару вправ на асфальтно-бетонне покриття. Потерпілий перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Окрім наведених у клопотанні загальних формулювань, стороною обвинувачення не доведено з урахуванням викладених фактичних обставин можливого вчинення підозрюваним необережного злочину, чому та як саме лише домашній арешт у нічний час доби може запобігти ризикам, що передбачені п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України. До того ж, підозрюваний не перебуває в матеріальній, службовій чи будь-якій іншій залежності з свідками та потерпілим у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5,6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищенаведені обставини, вважаю, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, яким у контексті обставин цього кримінального провадження може бути лише особисте зобов'язання, із одночасним покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.176-178, 184, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України,-
В задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 на строк не більше 2 місяців, а саме до 08.08.2025, обов'язки передбачені п. 1, 2, 3 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі м. Калуш Калуської ТГ Калуського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ Кулуського РВП ГУНП в Івано-Франквській області ОСОБА_6 , а під час перебування справи в провадженні суду - на прокурора Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя