Справа № 344/10439/25
Провадження № 1-кс/344/4356/25
13 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12024090000000234 від 01.04.2024, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджене з прокурором, в обґрунтування якого зазначив, що слідчим управлінням ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024090000000234 від 01.04.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146, ч. 1 ст. 317 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 2 ст. 146 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та з відома іншого учасника даної організованої злочинної групи - ОСОБА_10 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, з корисливих мотивів та з метою особистого і учасників організованої групи незаконного збагачення, виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, взяв участь у збуті 02.08.2024 ОСОБА_11 психотропних речовин, а саме придбав з метою збуту при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он), зберігав її при собі з метою збуту, переніс вказану психотропну речовину 02.08.2024 о 19:40 год. до місця проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому спільно із останнім та ОСОБА_10 важили і фасували дану особливо небезпечну психотропну речовину, тобто зберігали її з метою збуту, після чого ОСОБА_7 , перебуваючи 02.08.2024 о 21:00 год. у вищезгаданій квартирі за місцем свого проживання, незаконно збув ОСОБА_11 вищезгадану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та з відома іншого учасника даної організованої злочинної групи - ОСОБА_10 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, з корисливих мотивів та з метою особистого і учасників організованої групи незаконного збагачення, виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, взяв участь в період часу з 06.09.2024 по 07.09.2024 у збуті ОСОБА_12 психотропних речовин, а саме придбав з метою збуту в період часу з 14:43 год. по 20:10 год. 06.09.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он) в невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості, але не менше, ніж 0,1342 грама, шляхом відшукання у невстановленому досудовим розслідуванням місці відповідної «закладки», зберігав її при собі з метою збуту, перевіз з метою збуту вказану психотропну речовину до житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_7 - будинку АДРЕСА_2 , поблизу якого о 20:10 год. 06.09.2024 передав дану психотропну речовину ОСОБА_10 для подальшого її збуту, а ОСОБА_10 , керуючись вказівками ОСОБА_7 , переніс її до житла останнього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно з ним зберігали дану психотропну речовину з метою збуту, після чого ОСОБА_7 , перебуваючи 07.09.2024 о 01:35 год. у вищезгаданій квартирі за місцем свого проживання, особисто незаконно збув ОСОБА_12 за грошові кошти в сумі 400 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,1342 грама.
Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та з відома іншого учасника даної організованої злочинної групи - ОСОБА_10 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, з корисливих мотивів та з метою особистого і учасників організованої групи незаконного збагачення, виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, взяв участь в період часу з 06.09.2024 по 07.09.2024 у збуті ОСОБА_11 психотропних речовин, а саме придбав з метою збуту в період часу з 14:43 год. по 20:10 год. 06.09.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он) в невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості, але не менше, ніж 0,1342 грама, шляхом відшукання у невстановленому досудовим розслідуванням місці відповідної «закладки», зберігав її при собі з метою збуту, перевіз з метою збуту вказану психотропну речовину до житлового будинку за місцем проживання ОСОБА_7 - будинку АДРЕСА_2 , поблизу якого о 20:10 год. 06.09.2024 передав дану психотропну речовину ОСОБА_10 для подальшого її збуту, а ОСОБА_10 , керуючись вказівками ОСОБА_7 , переніс її до житла останнього, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де спільно з ним зберігали дану психотропну речовину з метою збуту, після чого ОСОБА_7 , перебуваючи 07.09.2024 о 07:00 год. у вищезгаданій квартирі за місцем свого проживання, незаконно збув ОСОБА_11 дану особливо небезпечну психотропну речовину в невстановленій досудовим розслідуванням кількості.
Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та з відома іншого учасника даної організованої злочинної групи - ОСОБА_10 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, з корисливих мотивів та з метою особистого і учасників організованої групи незаконного збагачення, виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, взяв участь 05.12.2024 у збуті ОСОБА_13 психотропних речовин, а саме спільно із ОСОБА_10 придбав з метою збуту в період часу з 10:05 год. по 10:40 год. 05.12.2024 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он) в невстановленій досудовим розслідуванням точній кількості, але не менше, ніж 0,0642 грама, шляхом відшукання у лісовому масиві, який знаходиться поблизу КНП «Калуська центральна районна лікарня Калуської міської ради», що по вул. Медична, 6 в м. Калуші Івано-Франківської області (район «Підгірки»), відповідної «закладки» по геоданим, одержаним від адміністратора Telegram-каналу «WallStreet», а також спільно із ОСОБА_10 зберігали її при собі та перевезли з метою збуту в період часу з 10:40 год. по 11:10 год. 05.12.2024 за допомогою електросамоката до місця проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_10 спільно з останнім зберігали дану психотропну речовину з метою збуту, після чого ОСОБА_10 , діючи під контролем та у присутності ОСОБА_7 , перебуваючи 05.12.2024 о 15:18 год. у вищезгаданій квартирі за місцем проживання останнього, незаконно збув ОСОБА_13 за грошові кошти в сумі 200 гривень дану особливо небезпечну психотропну речовину в кількості 0,0642 грама, чим вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, організованою групою, тобто кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 307 КК України.
Він же, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на придбання, зберігання з метою збуту та збут психотропних речвоин, незаконно, в порушення ст.ст. 7, 12, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», без передбачених даним законом дозволів, цілей та порядку, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, при не встановлених досудовим розслідуванням обставинах, місці та часі, але не пізніше, ніж 19:45 год. 28.09.2024, придбав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено та яку включено до списку № 2 таблиці I Переліку, - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентанон-1-он) в кількості 0,1826 грама, зберігав її при собі з метою подальшого збуту, після чого 28.09.2024 о 19:45 год., перебуваючи у під'їзді будинку АДРЕСА_3 , незаконно збув ОСОБА_14 за грошові кошти в сумі 500 гривень вищевказану незаконно придбану ним раніше особливо небезпечну психотропну речовину, чим вчинив незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.
Він же, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на вимагання чужого майна, з корисливих мотивів та з метою особистого і вищезгаданих осіб незаконного збагачення, в умовах введеного в Україні воєнного стану, взяв участь у вимаганні грошових коштів у ОСОБА_15 , а саме, перебуваючи в квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, в період часу з 20:28 год. по 21:45 год. 18.08.2024 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимагали в ОСОБА_15 , якого у вказану квартиру привів ОСОБА_6 , передати їм в подальшому грошові кошти в остаточній сумі 12000 гривень, погрожуючи при цьому потерпілому застосуванням насильства, а саме нанесенням тілесних ушкоджень, у зв'язку із чим ОСОБА_15 , сприймаючи зазначені погрози реальними, перебуваючи в даній квартирі, в період часу з 21:01 по 21:45 год. 18.08.2024 погодився передати вищевказаним особам вищезгадані грошові кошти, в тому числі товарами або наркотичними засобами чи психотропними речовинами на вказану суму грошей, чим вчинив вимогу передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене організованою групою, в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 189 КК України.
Він же, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у складі організованої ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочинної групи, під керівництвом останніх та за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , будучи об'єднаним з вказаними особами єдиним злочинним умислом, направленим на позбавлення волі людини, з корисливих мотивів та з метою реалізації спільного злочинного умислу, направленого на вимагання в ОСОБА_15 грошових коштів, взяв участь у незаконному позбавленні волі останнього, а саме, перебуваючи в квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , виконуючи відведену йому організаторами даної групи роль, в період часу з 20:28 год. 18.08.2024 до 06:00 год. 19.08.2024 спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 утримували ОСОБА_15 , якого у вказану квартиру привів ОСОБА_6 , проти його волі в приміщенні даної квартири протягом 9,5 годин, позбавивши потерпілого таким чином змоги вільно залишити дане житло у вищезгаданий період часу, чим вчинив незаконне позбавлення волі людини, вчинене з корисливих мотивів, організованою групою, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 146 КК України.
12 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України.
Цього ж дня, 12.06.2025 о 10:05 год. підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, за вчинення яких, зокрема: відповідно до санкції ч. 3 ст. 146 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до десяти років; відповідно до санкції ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна; відповідно до санкції ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, зокрема контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_15 , протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , висновками судових експертиз психотропних речовин, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_5 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочинів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочинів, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім цього, вказаний ризик також обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 офіційно ніде не працює, не має сталих соціальних зв'язків;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 відомі повні анкетні дані осіб, причетних до вчинення вказаних злочинів та які могли бути безпосередніми очевидцями означених злочинів, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування. Окрім цього, у даному кримінальному провадженні наявна велика кількість осіб, щодо яких триває перевірка причетності до вчинення даних та інших злочинів та з якими контактував безпосередньо чи опосередковано підозрюваний, які в подальшому можуть дати викривальні покази щодо нього. Також, ОСОБА_5 може впливати на інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою ненадання останніми викривальних показів;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з'являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_5 з метою одержання доходів продовжить вчиняти кримінальні правопорушення, пов'язані із незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, або інші корисливі злочини. Вказаний ризик також підтверджується тим, що ОСОБА_5 ухиляється від проходження військової служби та переховується від органів військового управління (к/п № 62024150010001683).
На сьогоднішній день до органу досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. У зв'язку з цим, є неможливим застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Інші види запобіжних заходів застосувати відносно підозрюваного також не можливо, оскільки вони будуть недостатніми для запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незважаючи на покладені на нього обов'язки.
Викладені обставини виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_5 більш впливового, а не більш суворого виду запобіжного заходу.
З викладеного вище вбачається, про неможливість запобігання цих ризиків шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Враховуючи вищевикладене, а також обставини даного кримінального провадження, з яких вбачається, що ОСОБА_5 діяв у складі організованої злочинної групи, яка вчиняла тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини. Просить клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.
В судовому засіданні захисник підозрюваного просив врахувати характеризуючі дані підозрюваного, який одружений, його дружина вагітна, має постійне місце проживання, інвалід 3 групи, та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.
Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
У відповідності до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З матеріалів клопотання вбачається, що 12 червня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України.
12.06.2025 о 10:05 год. підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 615 КПК України.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.307 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.189 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.146 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Так, відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.
В той же час наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 до вчинення зазначених злочинів, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: контролем за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи, обстеження публічно недоступного місця; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 , протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками потерпілому ОСОБА_15 , протоколами допиту свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , висновками судових експертиз психотропних речовин, та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення. При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою кримінального кодексу ця особа підлягає відповідальності.
Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.
Враховуючи те, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 146 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Однак, прокурором жодним чином не доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З точки зору ч. 2 ст. 177 КПК України, в якій визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, визначальними пунктами ст. 184 КПК України будуть п. 3,5,6,7 ч. 1 ст. 184 КПК України. Тобто, саме виклад обставин, які дають змогу обґрунтовано підозрювати особу у скоєнні злочину, та зробити висновок про наявність ризиків, обґрунтування неможливості запобігти ризикам при застосуванні більш м'яких запобіжних заходів та обґрунтування обов'язків.
Вважається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч.1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 зазначених вище злочинів, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров'я, згідно ст. 89 КК України раніше не судимий.
В той же час обставини, які зазначені підозрюваним та його захисником, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні даного клопотання та застосування більш м"якого запобіжного заходу, оскільки такі не виключають обґрунтованості підозри та наявність встановлених в судовому засіданні ризиків.
При вирішенні клопотання, слідчим суддею враховується тяжкість та обставини злочинів, який інкримінуються підозрюваному та міра покарання, яка йому загрожує у разі доведення вини, і саме наведені вище обставини у їх сукупності, а також дані про особу підозрюваного підтверджують існування доведених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та дають можливість зробити висновок, що виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити уникненню цих ризиків та забезпечити процесуальну поведінку підозрюваного.
У рішенні "Марченко проти України" Європейського суду суд з прав людини повторює, що при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, слідчий суддя бере до уваги вищезазначену правову позицію Європейського суду з прав людини, а також керується ч.4 ст.183 КПК України, у відповідності до якої при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, а також щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, і приходить до висновку, що жоден із інших-альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення розміру застави.
На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 10 серпня 2025 року включно.
Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.
Про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1