Справа № 344/6422/25
Провадження № 2/344/2916/25
09 червня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Атаманюка Б. М.,
секретаря Солонинко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ «Автотранспортне підприємство - 0928» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів,-
Представник ПАТ «Автотранспортне підприємство - 0928» 10.04.2025 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14.04.2025 відкрито провадження по справі у спрощеному позовному провадженні, та призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне акціонерне товариство «Автотранспортне підприємство-0928» є визначеним виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на конкурсних засадах виконавцем послуг з вивезення побутових відходів на окремих територіях міста Івано-Франківська у відповідності з Протоколами засідань конкурсних комісій виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради з проведення конкурсів на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів № 02 від 11.04.2017р. (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 246 від 12.04.2017р) , № 02 від 25.04.2018р. (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 459 від 25.04.2018р), № 02 від 19.06.2019 (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 714 від 20.06.2019р.), № 02 від 15.06.2022 (введене в дію Рішенням виконавчого комітету № 494 від 15.06.2022р.)
Зазначені вище рішення органу місцевого самоврядування оприлюднювались у встановлений спосіб, шляхом розміщення на сайті виконавчого комітету та публікації в засобах масової інформації.
На виконання вищезгаданих актів органу місцевого самоврядування між ПАТ «АТП-0928» та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради укладено відповідні Договори на надання послуг з вивезення побутових відходів.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 22.08.2019р. № 989 тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано- Франківська становить: 22,54 грн./людину в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розчато Заявником з 01.09.2019р.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 18.11.2021 р.№1576 тариф на послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м.Івано-Франківська становить: 31,30 грн./особу в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розпочато Заявником з 01.12.2021р.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 21.07.2022р. №635 вартість плати за послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано-Франківська становить 37,20 грн./людину в місяць. Нарахування плати в такому розмірі розпочато Заявником з 01.08.2022р.
Згідно п.1 та п.5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства. у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону № 2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про управління відходами» № 2320-ІХ від 20.06.2022 року (який набув чинності з 09.07.2023р.) в статті 1 закону введено поняття утворювач відходів, яким є фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб'єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» № 2320-ІХ утворювачі побутових відходів зобов'язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.
Суб'єкти господарювання, які здійснюють збирання та перевезення побутових відходів, визначаються органами місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавчий орган місцевої ради на конкурсних засадах може визначити декількох суб'єктів господарювання, які здійснюють господарську діяльність із збирання та перевезення побутових відходів, на території територіальної громади за територіальним принципом та/або за видами побутових відходів (змішані, великогабаритні, ремонтні, небезпечні) (ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про управління відходами» № 2320-ІХ).
Договір з вивезення відходів і в розумінні Закону України «Про відходи №187/ 98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.), і в розумінні Закону України «Про управління відходами» № 2320-ІХ від 20.06.2022 року (який набув чинності з 09.07.2023р.) містить в собі також елементи договору приєднання (стаття 634 ЦК України), оскільки договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який можу бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому . Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Системне тлумачення вказаних норм свідчить, що на фізичних осіб покладено законодавчий обов'язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з побутових відходів; а тому у випадку відсутності прийняття оферти шляхом на укладання договору про вивезення відходів або конклюдентних дій, які свідчать про прийняття пропозиції, таке прийняття може бути також у вигляді мовчання. Такий правовий висновок зробив Верховний Суд в постанові від 11 листопада 2019 року у справі № 646/834/17.
Отже, договір про вивезення побутових відходів є укладеним з моменту, коли споживач акцептував пропозицію офертанта у формі конклюдентних дій та не висловив заперечень проти договору.
В даному випадку в якості пропозиції для підписання споживачами на офіційному сайті Заявника https://atp0928.if.ua в 2019 році за посиланням https://atp0928.if.ua/wp- content/uplоаds/2019/ Publichniy-dogovir- IF-2019.pdf був опублікований ПУБЛІЧНИЙ ДОГОВІР про надання послуг з поводження з побутовими відходами.
Згідно п. 1 Публічного договору 2019 року Виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами (далі послуги), а споживач зобов'язується сплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором на підставі Протоколів засідання конкурсної комісії виконавчого комітету з проведення конкурсу на визначення виконавців послуг з вивезення твердих побутових відходів № 02 від 11.04.2017-( введено в дію Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради № 246 від 12.04.2017), Протоколом № 02 від 25.04.2018р. (рішення викон. комітету № 459 від 25.04.2018р.), Протоколом № 02 від 19.06.2019р.(рішення викон. комітету № 714 від 20.06.2019р.) та відповідно до правил благоустрою території населеного пункту, розроблених з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затверджених Рішенням Івано-Франківської міської ради від 02.05.2018 № 106-19 «Про внесення змін у Правила благоустрою м. Івано-Франківськ».
Пунктами 15, 16, 17 Публічного договору 2023 року передбачено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 21.07.2022р. № 635 вартість плати за послуги з поводження з твердими побутовими відходами для населення м. Івано-Франківська становить 37,20 грн-людину в місяць; розрахунковим періодом є календарний місяць; у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Пунктами 28, 29 Публічного договору 2023 року встановлено, що договір укладається строком на один рік; договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.
Відповідач ОСОБА_1 є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майном.
Послуги з вивезення побутових відходів за вказаною адресою надаються позивачем, а відповідачем утримуються послуги додатковим підтвердженням чого є: - шляхові листи Позивача, які підтверджують вивезення відходів з території місця Боржника.
Відповідно виписки з особового рахунку НОМЕР_1 боржника ОСОБА_1 за період з 01.12.2021 р. по 30.11.2024 р. та Акту звірки розрахунків з Боржником за послуги станом на 01.12.2024р. у боржника утворився борг за користування послугами з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 21 023.86 грн.
На підставі наведених даних представник позивача просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_1 заборгованість за користування послугами з вивезення твердих побутових відходів у сумі 21 023.86 грн., та понесені судові витрати та витрати на професійну правову допомогу.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача подав до суду клопотання в якому просив про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання, про причину неявки суд не повідомив.
У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від нього не надходило, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за наявними у справі матеріалами
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання споживачем-відповідачем зобов'язання по оплаті наданих послуг з водопостачання та водовідведення.
В силу дії п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку - Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21.07.2005р.
Як передбачено статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-УІІІ від 09.11.2017р. в редакції з 01 травня 2019 року до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга (послуга з управління багатоквартирним будинком) та комунальні послуги. Комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізовнаого водовідведення, управління побутовими відходами.
Згідно п.1 та п.5 ч. 2 ст. 7 Закону № 2189-VІІІ індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства. у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 9 Закону № 2189-VІІІ споживач здійснює оплату за спожиті житлово- комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.) громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов'язані вносити в установленому порядку плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.
У частинах другій та третій статті 35-1 Закону України «Про відходи» № 187/98-ВР від 05.03.1998р. (який діяв до 08.07.2023р.) передбачено, що власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про управління відходами» № 2320-ІХ від 20.06.2022 року (який набув чинності з 09.07.2023р.) в статті 1 закону введено поняття утворювач відходів, яким є фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб'єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів.
Згідно п.1 ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» № 2320-ІХ утворювачі побутових відходів зобов'язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
Послуги з вивезення побутових відходів за вказаною адресою надаються позивачем, а відповідачем утримуються послуги.
Відповідно виписки з особового рахунку НОМЕР_1 боржника ОСОБА_1 за період з 01.12.2021 р. по 30.11.2024 р. та Акту звірки розрахунків з Боржником за послуги станом на 01.12.2024р. у боржника утворився борг за користування послугами з вивезення твердих побутових відходів у розмірі 21 023.86 грн.(а.с.13).
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідач не подав суду відзив, чи заперечення на склад та обсяг заборгованості. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Таким чином, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів в розмірі 21 023.86 грн..
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то з відповідача слід стягнути 3028 гривень судового збору на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 141 ЦПК України визначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частин 4-6 ст. 137 Цивільного процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.
Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
За результатами розгляду даної цивільної справи позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн.
На підтвердження факту надання правничої допомоги надано: копію договору про надання юридичних послуг від 11.10.2024 укладеного між ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928» та адвокатом Федьків В.Б., Акт наданих послуг №15п від 17.11.2024 на суму 3 000 грн., платіжної інструкції про оплату позивачем 3000 грн. адвокату.
Таким чином, на думку суду, враховуючи факт задоволення позовних вимог співмірним розміром правничої допомоги, з урахуванням складності даної справи, реального часу надання правничої допомоги та обсягу необхідної до виконання роботи, принципу пропорційності, розумності і співмірності, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3 000 грн., а тому з відповідача на користь позивача також до стягнення підлягають ці витрати.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 525, 610, 615, 629, 1054, Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», вул. Максимовича, буд. 11, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи 03345863, заборгованість за послуги з вивезення побутових відходів по особовому рахунку НОМЕР_1 , за період з 01.12.2021 по 30.11.2024, в розмірі 21 023 (двадцять одна тисяча двадцять три) грн. 86 коп..
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», вул. Максимовича, буд. 11, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи 03345863, судові витрати у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Автотранспортне підприємство 0928», вул. Максимовича, буд. 11, м. Івано-Франківськ, ідентифікаційний код юридичної особи 03345863, витрати на правову допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено та підписано 13.06.2025.
Суддя Богдан АТАМАНЮК