Справа№ 347/2763/23
Судове провадження № 1-кп/938/14/25
13 червня 2025 року селище Верховина
Верховинський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.08.2023 за №12023091190000387, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстроване та фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працевлаштованого, розлученого, депутатом не обирався, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.
У березні 2023 року, більш точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 вирішив здійснити незаконну порубку дерева породи «Дуб» у лісовому масиві, поряд з його домогосподарством, що в адміністративних межах с. Тюдів Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, у якому постійним лісокористувачем є Рожинське лісництво Косівського районного підприємства «Райагроліс».
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконну порубку дерев, ОСОБА_7 маючи з собою бензопилу марки GOODLUK GL4500M, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку охорони, раціонального використання і відтворення лісових насаджень, як важливого елементу навколишнього природного середовища, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів, перебуваючи в кварталі №6 ділянка №3 Рожинського лісництва Косівського районного підприємства «Райагроліс», що входить до природньо-заповідного фонду, за допомогою вищевказаної бензопили, шляхом повного відокремлення стовбура від кореня до ступеня припинення росту, здійснив незаконну порубку 1 (одного) сироростучого дерева породи «Дуб» з діаметрами пня біля шийки кореня 81 см.
Надалі, ОСОБА_6 продовжуючи свої протиправні дії, незаконно спиляне дерево розпилив на колоди та самотужки доставив до місця свого проживання з метою використання в подальшому для власних потреб.
Відповідно до висновку експерта №CE-19/109-23/10339-ФХЕД від 22.09.2023, ОСОБА_3 спричинив навколишньому природному середовищу шкоду на суму 420084,12 грн. (чотириста двадцять тисяч вісімдесят чотири гривні дванадцять копійок).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 вчинив незаконну порубку дерев у лісах, що спричинило тяжкі наслідки, тобто вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст.246 КК України.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта згідно з вимогами ст.337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.4 ст.246 КК України визнав повністю та пояснив, що вчинив злочин за вказаних в обвинувальному акті обставин, погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду. Також зазначив, що вимоги цивільного позову на суму 420084,12грн визнає в повному обсязі та буде відшкодовувати збитки.
Суду показав, що проживає в с.Тюдів Кутської територіальної громади Косівського району Івано-Франківської області, та його господарство межує із лісом. Зокрема, його будинок знаходиться під горою, яка вкрита лісовими насадженнями. Між його будинком та початком лісу, відстань становить приблизно 15 метрів. В березні 2023 року за допомогою власної бензопили марки GOODLUK, він зрізав одне із дерев породи «Дуб», яке росло на початку лісу, оскільки мав побоювання, що це дерево може впасти на його будинок, коли буде сильний вітер. При цьому зазначив, що вказане дерево не росло найближче до його будинку, між ним та будинком росли й інші дерева, однак це дерево було найбільшим, та на його думку, могло заподіяти найбільше шкоди у разі падіння. Зауважив, що вже давно мав намір зрізати це дерево, однак жодного дозволу на зрізання вказаного дерева у лісництві він не отримував, будь яких документів на рубку не мав, та не звертався до лісництва чи будь яких інших органів, щодо необхідності зрізати вказане дерево з метою запобігання його падіння на будинок.
Вказав, що після зрізання дерева, стовбур він розпилив на колоди, та доставив їх на територію свого господарства, а решту дерева, зокрема гілля, він порізав на дрова.
Зазначив, що вину визнає повністю, у вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив неправильно та про вчинене шкодує, просить суворо не карати.
Прокурор просив визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого діяння, призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років та звільнити його від відбування призначеного покарання застосувавши ст.75 КК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_5 , просила врахувати особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, що він повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4. ст.246 КК України, у вчиненому розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, та не карати обвинуваченого суворо.
Потерпілою особою Кутською селищною радою Косівського району Івано-Франківської області подано клопотання в якому селищна рада підтримала цивільний позов в повному обсязі та просить його задовільнити, а при призначенні покарання обвинуваченому, покладається на розсуд суду. Розгляд справи просить проводити без участі представника.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.246 КК України, оскільки він здійснив незаконну порубку дерев у лісі, що спричинило тяжкі наслідки на суму 420084,12грн.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст.65 КК України та роз'яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують (обтяжують) покарання.
Згідно статті 50 КК України встановлено, що "покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами", а згідно статті 65 КК України встановлено, що "особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень".
Відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України діє принцип верховенства права. Статтею 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв'язку з відстрочкою.
Так, суд враховує, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є тяжким злочином, ОСОБА_3 раніше не судимий, розлучений, на утриманні неповнолдітніх дітей не має, не працевлаштований, за зареєстрованим місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в психіатричному кабінеті не перебуває, однак перебуває на обліку в лікаря нарколога.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №61/2025 від 27.02.2025, підекспертний ОСОБА_8 будь-якими психічними розладами, в тому числі тимчасовим хворобливим станом, не страждає і не страждав на період часу, що відноситься до інкримінованих йому протиправних дій (березень 2023р.). Виявляє ознаки РПП внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності що згідно MKX-10 F 10,2.
На період часу, що відноситься до інкримінованих йому дій підекспертний ОСОБА_8 перебував в стані і перебуває на даний час, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру підекспертний ОСОБА_8 не потребує.
Згідно досудової доповіді від 24.04.2024, зробленої Косівським районним сектором філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства є середній. На думку органу пробації виправлення ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства є можливим.
Обставинами, що пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.
З огляду на зазначене, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, а саме, що він раніше не судимий, повністю визнав вину, за місцем проживання характеризується позитивно, обставини які пом'якшують покарання, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання з випробуванням, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ще можливе без ізоляції від суспільства, а тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, звільнивши останнього від відбування основного покарання із випробуванням на підставі ст.75 КК України, із покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
На думку суду, саме таке покарання, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_3 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Підстав для застосування ст.69 КК України, суд не вбачає.
При розгляді цивільного позову суд враховує, що обвинувачений його визнав в повному обсязі.
Також, виходячи із змісту ч.2 ст.127 КПК шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє у ньому.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 завдано майнову шкоду в розмірі 420084,12 гривень.
Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
При цьому суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням кримінального правопорушення (ч.4 ст.1193 ЦК України).
Таким чином із ОСОБА_3 на користь Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області слід стягнути 420084,12 гривень шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.
Запобіжний захід ОСОБА_3 на момент ухвалення вироку не обраний і підстав для його обрання суд не вбачає.
У відповідності до ст. ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта для проведення експертизи у даній справі.
Також у відповідності до ч.4 ст.174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, слід вирішити питання про скасування арешту майна, а також у відповідності до вимог ст.100 КПК України вирішити питання про долю речових доказів.
Керуючись статтями 368-371,373-376,381-382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_3 за ч.4 ст.246 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки, протягом іспитового строку:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, навчання та роботи;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.
Цивільний позов Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області у кримінальному провадженні задовільнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Кутської селищної ради Косівського району Івано-Франківської області (р/рUA918999980314060542000009646) шкоду, заподіяну вчиненням кримінального правопорушення, у розмірі 420084,12гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати - витрати пов'язані із залученням експертів в загальному розмірі 1912,00 грн.
Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, вжиті ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 30.08.2023 у виді арешту на бензопилу марки GOODLUK GL4500М червоного кольору та 4 колоди дерева породи «Дуб», які вилучені в домогосподарстві ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Після вступу вироку в законну силу речові докази по справі:
- бензопилу марки GOODLUK GL4500М червоного кольору - конфіскувати;
- 4 колоди дерева породи «Дуб» (довжиною 2,17м, 2,20м, 3,20м, 97см) - вважати повернутими власнику - Рожинському лісництву Косівського РП «Райагроліс».
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_9