Справа171/2831/24
1-кп/215/475/25
12 червня 2025 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 кримінальне провадження, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024041410000220 від 16.09.2024 р., відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вільне, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого неповнолітню дитину ОСОБА_4 , 2009 року народження, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресую: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за участі учасників кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_6 , потерпілого - ОСОБА_7 , представника потерпілого - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_3 , 14.09.2024, приблизно о 21:30 годині, зайшовши до будинку ОСОБА_9 за адресую: буд. АДРЕСА_1 , де побачив свою дружину ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 в спальній кімнаті вказаного будинку з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на підставі ревнощів у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 14.09.2024, приблизно о 21:33 годині, перебуваючи в будинку АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_9 кулаками обох рук наніс декілька ударів в область голови. Від завданих ударів ОСОБА_9 впав на підлогу, після чого ОСОБА_3 металевим прутом, який приніс з собою та взутими ногами наніс приблизно десять ударів в область голови та тулуба ОСОБА_9 , після чого з місця скоєння злочину зник.
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 потерпілий ОСОБА_9 помер від: сполученої тупої травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком, що підтверджується морфологічними ознаками при розтині трупа: синці, садна та рани голови, тулуба та кінцівок, крововиливи у м'які покриви голови у тім?яно - потиличній ділянці по серединній лінії, дифузно-вогнищеві субарахноїдальні крововиливи у лобній ділянці праворуч з переходом на міждольову ділянку, крововиливи у речовину головного мозку та стовбур, повні переломи ребер праворуч та ліворуч без пошкодження пристінкової плеври з крововиливами у міжреберні м'язи. За своїм характером тілесні ушкодження у вигляді сполученої тупої травми тіла відносяться до ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень смерть ОСОБА_9 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 з 23:00 години по 24:00 годину.
Ці дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення не визнав, пояснив що його син ОСОБА_11 по телефону повідомив йому, що потерпілий ОСОБА_9 та мати, а його дружина ОСОБА_10 , у його відсутності розпоряджаються його паєм у виді зерна, яке продають, а отримані від цього продажу кошти витрачають на придбання та сумісне вживання алкогольних напоїв. Точної дати не пам'ятає, в суботу приблизно о 21:00годині, він приїхав у с.Вільне для вирішення цього питання та одразу пішов за місцем проживання ОСОБА_12 . У будинку ОСОБА_12 , крім нього також перебувала дружина обвинуваченого ОСОБА_10 , які перебували в нетверезому стані. Після того, як ОСОБА_9 на поставлене йому питання щодо розпорядження паєм на свою користь, відповів щоб він це питання вирішував зі свою дружиною, він наніс ОСОБА_13 два удари в обличчя, від яких останній присів. Потім він придвинув до нього таз з водою, щоб останній мав можливість вмитися та силоміць змусив дружину піти з ним додому. Прийшовши до власного будинку з дружиною, та з метою усунення подальшого конфлікту з нею, він вийшов з будинку та до першої години перебував на території домоволодіння, після чого пішов спати. Прокинувшись о 09:00 годині наступного дня, він дружину у будинку не виявив. Стверджує, що з дружиною тривалий час не підтримує шлюбних стосунків, тому як остання зловживає алкогольними напоями, проживає окремо. Вважає, що від завданих ним потерпілому двох ударів, останній не міг померти.
Суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого, доведена повністю сукупністю зібраних та досліджених в ході судового слідства доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що померлий ОСОБА_9 приходиться йому рідним братом, з яким мав постійні родинні стосунку, спілкування та інше. Останній мав спокійний характер, не конфліктний, офіційно не працював, на життя заробляв підробітками. В задоволенні заявленого ним позову наполягає в повному обсязі, міру покарання у разі доведеності винуватості обвинуваченого у смерті брата, покладає на розсуд суду.
В судовому засіданні свідки ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, ОСОБА_14 , є сином обвинуваченого, ОСОБА_15 , приходиться невісткою обвинуваченому, відмовилися давати показання на підставі ст.63 Конституції України, і ця відмова була прийнята судом.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 , пояснила, що 15.09.2024 приблизно о 16:30 годині вона за проханням невістки обвинуваченого ОСОБА_17 на власному автомобілі підвозила обвинуваченого з села Вільне в м.Кривий Ріг.
Протоколом огляду місця події від 16.09.2024 з ілюстративною таблицею до нього, проведений у присутності двох понятих, лікара СМЕ ОСОБА_18 та в присутності власника домоволодіння АДРЕСА_3 - ОСОБА_19 (т.1, а.с.7-12, т.3 а.с.13-15), згідно якого було оглянуто вказаний будинок, під час огляду якого виявлено в кімнаті труп ОСОБА_9 , який перебував у лежачому стані в кроваті, верхні кінцівки зігнуті у ліктьових суглобах приведені до обличчя, нижні кінцівки зігнуті у колінних суглобах звисають з ліжка. Труп одягнений в джинси сірого кольору, прохолодний на дотик, трупне заклякання помірно виражене у досліджувальних групах м'язів руйнується без зусиль трупні плями темно - фіолетового кольору розташовані на передній бічній поверхні праворуч при неодноразовому дозованому натисканні на них плужним динамометром зусилля 2 кг2 червоного забарвлення не змінюють 09:45, гнильні зміни у вигляді блідо зеленого забарвлення, шкіра жовто-гнильної виказаної сітки у правій пахвинній ділянці гнильної імфоземи праворуч. Ушкодження рани у лобній ділянці голови на верхніх кінцівках ліворуч та праворуч, садна на спинці носа біля кута нижньої щелепи ліворуч ділянці плечового суглобу ліворуч, спині ліворуч. Визначається патологічна рухливість на дотик в ділянці ребра праворуч, кістки черепа верхніх та нижніх кінцівок на дотик цілі інших видимих ушкоджень при штучному освітленні не виявлено. Вилучено: змиви з ручок вхідних дверей до будинку, змиви з ручок суміжних дверей веранди та прохожої, сліди папілярних ліній вилучених з поверхні суміжних дверей веранди та прихожої, штори зі слідами РБК, пластикова бутилка об'ємом 1 літр зі слідами папілярних ліній рук, скляна рюмка, мобільний телефон марки «S-TELL», простирадло зі слідами РБК, мікрооб'єкти з долоней трупа ОСОБА_9 та зріз нігтьової пластини. Вказаний огляд місця події фіксувався за допомогою відеокамери «Самсунг» на відеозапис.
Постановою про визначення та передачу на зберігання речових доказів від 16.09.2024 (т.2,а.с.14-16), згідно яких визнано речовими доказами: змиви з ручок вхідних дверей до будинку, змиви з ручок суміжних дверей веранди та прохожої, сліди папілярних ліній вилучених з поверхні суміжних дверей веранди та прихожої, штори зі слідами РБК, пластикова бутила об'ємом 1 літр зі слідами папілярних ліній рук, скляна рюмка, мобільний телефон марки «S-TELL», простирадло зі слідами РБК, мікрооб'єкти з долоней трупа ОСОБА_9 та зріз нігтьової пластини.
Копією лікарського свідоцтва про смерть №2046 (т.2 а.с.24), відповідно до якого смерть ОСОБА_9 стала внаслідок травматичного шоку, сполученої тупої травми тіла, інші уточненні травми із залученням декількох ділянок. Напад з використання предмету з метою вбивства чи нанесення ушкоджень.
Висновком експерта № 2046 та фототаблицею до нього (т.2, а.с.25-29), згідно якого 16.09.2024 року було проведено в приміщенні судово-медичної експертизи трупів Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» трупа ОСОБА_9 яким встановлено, що смерть Пашковець настала від сполученої тупої травми тіла, яка ускладнилася травматичним шоком, що підтверджується морфологічними ознаками при розтині трупа: синці, садна та рани голови, тулуба та кінцівок, крововиливи у м'які покриви голови у тім'яно-потилочній ділянці по серединній лінії, дифузно - вогнищеві субарахноїдальні крововиливи у лобній ділянці праворуч з переходом на міждольову ділянку, крововиливи у речовину головного мозку та стовбур, повні переломи ребер праворуч та ліворуч без пошкодження пристінкової плеври з крововиливами у міжреберні м'язи та даними додаткових методів дослідження. Виявлені тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер, які виникли незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кулак, лікоть, коліно, взута, не взута нога або інші предмети з подібними властивостями. За своїм характером тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Усі виявлені тілесні ушкодження перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. У крові трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт у концентрації 0,70%, що відноситься стосовно живих осіб до легкого ступеня сп'яніння. Також виявлені хронічні ознаки ішемічної хвороби серця, полікістозу нирок, кисти печінки.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.09.2024 (т.2, а.с.77-88), який фіксувався на карту, за допомогою відеокамери «Панасонік», проведеного в присутності понятих, за участю інспектора криміналіста ОСОБА_20 , власика будинка ОСОБА_19 та свідка ОСОБА_10 , яка пояснила та продемонструвала, як в кімнаті будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_10 кулаками наносив удари в обличчя та по тулуба ОСОБА_9 , який потім впав на підлогу на лівий бік, а ОСОБА_3 продовжував наносити удари по голові та тулубі руками та предметом схожим на металеву трубу. Показала як вона намагалася прикрити ОСОБА_9 та нанесенню їй ударів ОСОБА_3 по її тілу.
Протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2024, т.2, а.с.83-85, який фіксувався на карту, за допомогою відеокамери «Ранасонік», проведеного в присутності понятих та свідка ОСОБА_14 , який пояснив та продемонстрував, що на прохання батька ОСОБА_3 він 10.09.2024 приблизно о 12:00 годині прийшов на територію домоволодіння АДРЕСА_4 , та взяв зі стола, який стоїть на території подвір'я, металеву палицю, яку він не викинув на прохання батька, а відніс до заднього двору та всунув в металеву трубу що слугує частиною паркану та хвіртки. Після чого, він дістав з металевої труби металеву палицю та передав слідчому.
Постановою про визначення та передачу на зберігання речових доказів від 17.09.2024 (т.2,а.с.86-87), згідно якої визнано речовими доказом металеву палицю вилучену в ході проведення слідчого експерименту.
Постановами про визначення та передачу на зберігання речових доказів від 16.09.2024, та 17.09.2024 (т.2,а.с.91,94), згідно яких визнано речовими доказом відбитки пальців рук, долоней та зразки крові ОСОБА_3 металеву палицю вилучену в ході проведення слідчого експерименту.
Висновком експерта №СЕ - 19/104 - 24/38949-Д (т.2, а.с.130-135), згідно якого два сліди пальців рук розташовані на поверхні пластикової пляшки не залишені особою, дактилокарта якої заповнено на ім'я ОСОБА_3 , а іншою особою.
Висновком експерта №СЕ - 19/104 - 24/38955 -Д, т.2, а.с.141-145, згідно якого слід долоні руки розміром 37-75мм вилучений на місці події залишений ОСОБА_3 ..
Висновком експерта № 176, т.2, а.с.154-155, згідно якого при судово - медичному імунологічному дослідженні сухого зразка крові ОСОБА_9 встановлена група крові В з ізогемаглютиніном анти -А за ізосерологічною системою АВО.
Висновком експерта № 175, т.2, а.с.159-161, згідно якого при судово - медичному імунологічному дослідженні сухого зразка крові ОСОБА_3 встановлена група крові А з ізогемаглютиніном анти -В за ізосерологічною системою АВО.
Висновком експерта № 175, т.2, а.с.165-168, згідно якого на футболці червоного кольору слід крові №8 міг бути утвореним за рахунок крові особи з групою крові - А, з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові за рахунок крові ОСОБА_3 , оскільки його кров належить саме до вказаної групи.
Висновком експерта № 181, т.2, а.с.172-174, згідно якого на фрагменті штори сліди крові №1-2 могли бути утвореним за рахунок крові особи з групою крові - В, з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові за рахунок крові потерпілого ОСОБА_9 , оскільки його кров належить саме до вказаної групи.
Висновком експерта № 180 (т.2, а.с.189-191), згідно якого на фрагменті простирадла слід крові №1 міг бути утвореним за рахунок крові особи з групою крові - В, з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові за рахунок крові потерпілого ОСОБА_9 , оскільки його кров належить саме до вказаної групи.
Висновком експерта № 63 (т.2, а.с.208-209), згідно якого 17.09.2024 року було проведено в приміщенні судово-медичної експертизи трупів Криворізького районного відділу м.Апостолове ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що ОСОБА_3 має тілесні ушкодження: по одному садну на передній та задній поверхні лівого передпліччя, у верхній та середній його третинах; два дрібних садна на тильній поверхні правої кисті, в місці проекції кісточок 2,3 -ого пальців; садно на передній поверхні правого передпліччя, у верхній його третині; які виникли від ковзаючої дії тупого предмету конструктивні особливості якого не відобразилися в ушкодженнях; за своїм характером, як у сукупності так і кожне окремо, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості, що мають незначні скороминучі наслідки тривалістю не більше шести днів. Термін спричинення може відповідати даті вказаної обстежуваним ОСОБА_3 , який вказав, що на тлі ревнощів, 14.09.2024 приблизно 20.00години в будинку №10 по вул..Ювілейній в селі Вільне побив громадянина ОСОБА_9 та свою дружину.
Висновком експерта № 64 (т.2, а.с.208-209), згідно якого 18.09.2024 року було проведено в приміщенні судово-медичної експертизи Криворізького районного відділу м.Апостолове ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» встановлено, що ОСОБА_10 має тілесні ушкодження: крововилив в скле лівого очного яблука, в проекції внутрішнього кута очної щілини; синець на нижній повіці правого ока; синець на лівій молочній залозі; два синці на передній поверхні черевної стінки ліворуч у нижній її третині та передньо - бічних поверхнях, у середини її третині; два синці на лівій бічній поверхні грудної клітки, у середній та нижній її третинах; два синці на правій задньо - бічній поверхні грудної клітки, у верхній та середній її третинах; два садна на задній поверхні правого передпліччя, у верхній його третині; синець у лобковій області праворуч;синці та садна на поверхні правого стегна, три синці та два садна на передній поверхні лівого стегна, синець на поверхні правого плеча, синець на тильній поверхні лівої стопи, які могли виникнути від неодноразових ударних дій тупого твердого предмета з обмеженої контактуючою поверхнею, за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. Термін спричинення може відповідати даті вказаної обстежуваною ОСОБА_10 , тобто, 14.09.2024.
Висновком експерта № 2046/1 (т.2, а.с.219-222), згідно якого 02.10.2024 року було проведено в приміщенні судово-медичної експертизи трупів Криворізького районного відділу ДСУ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» дослідження яким встановлено, що синці, садна та рани голови, тулуба та кінцівок, крововиливи у м'які покриви голови у тім'яно -потилочній ділянці по серединній лінії, дифузно - вогнищеві субарахноїдальні крововиливи у лобній ділянці праворуч з переходом на між дольову ділянку, крововиливи у речовину головного мозку та стовбур, повні переломи ребер праворуч та ліворуч без пошкодження пристінкової плеври з крововиливами у міжреберні м'язи та даними додаткових методів дослідження. Виявлені тілесні ушкодження мають прижиттєвий характер, які виникли незадовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути кулак, лікоть, коліно, взута, не взута нога або інші предмети з подібними властивостями, не виключно при механізмі та способі які вказала та продемонструвала під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 .
Висновком експерта № 1752/2635 (т.2, а.с.227-230), згідно якого на металевій палиці сліди крові Об'єкт №1 могли походити від особи з групою крові - В, з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_9 , беручи до уваги його групову приналежність крові.
Статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Крім того, оцінюючи докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи зібрані у справі докази, суд також враховує прецеденту практику Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Нечипорук і Йонкало проти України» (п.150) від 21.04.2011 року та «Кобець проти України» (п.43) від 14.02.2008 року, згідно яких суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає зібрані у справі докази належними та допустимими, оскільки вони отримані в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, у повній мірі узгоджуються між собою, і судом не встановлено жодних істотних порушень прав і свобод людини під час їх отримання. Будь-яких інших доказів сторонами, які були рівними і вільними у використанні своїх процесуальних прав у межах і у спосіб, передбачений КПК України, суду не надано.
Стосовно твердження обвинуваченого, що коли він залишив потерпілого, то останній був одягненим в джинци та футболку, тоді як на фотознімку потерпілий одягнутий тільки в шорти та в кімнаті наведений порядок, жодного правового значення для встановлення обставин кримінального правопорушення у цій справі не мають. Крім того, у протоколі огляду від 16.09.2024 року (т.3 а.с7-12) вказується, що потерпілий одягнення в сірі джинси, що також вбачається із фототаблиці.
Також твердження сторони захисту щодо недоведеності вчинення підзахисним інкримінованого йому злочину з огляду на визнання недопустимим доказами протоколів слідчих експериментів, по яким свідки відмовилася давати показання в залі судового засідання, та не встановлено місце перебування в ніч з 14.09.2024 на 15.09.2024 свідка ОСОБА_10 .. Вилучена металева палиця не містить слідів крові, тому не може вважатися знаряддям злочину. Медичні експертизи не містять висновку, що саме діями підзахисного була спричинена смерть потерпілого слід зазначити наступне.
Нормами ст. 224 КПК України передбачено порядок допиту свідків та потерпілих, і ч.3 вказаної статті передбачено, що перед допитом встановлюється особа, роз'яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілий - за давання завідомо неправдивих показань. За необхідності до участі в допиті залучається перекладач.
Згідно з ч.1, 6 ст.240 КПК України, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 16.09.2023, за участю свідка ОСОБА_21 , за участю статиста, криміналіста та понятих, під час проведення слідчої дії свідку роз'яснені права та обов'язки та свідок був попереджений про кримінальну відповідальність, про що поставив свій підпис у вказаному протоколі, тому слідчим було дотримано вимоги ст. 240 КПК України. Свідок детально продемонструвала нанесення ОСОБА_3 ударів потерпілому, в тому числі і металевою палицею, та місця їх нанесення, та як сама отримала тілесні ушкодження, коли намагалися прикрити потерпілого, тому для визнання даного протоколу не допустимим доказом - відсутні, оскільки це не є показаннями свідка, у розумінні ст.224 КПК України. З аналогічних підстав суд відхиляє клопотання про визнання недопустимим доказом слідчого експерименту проведеного з ОСОБА_14 ..
Також не має правового значення місце перебування свідка ОСОБА_10 , яка зі слів обвинуваченого разом з ним залишила місце події прийшовши до дому.
Щодо інших доводів захисника та показань обвинуваченого ОСОБА_3 , суд критично ставиться до них в тій частині, що він лише завдав два удари ОСОБА_9 , оскільки дані доводи не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду та спростовуються дослідженими судом доказами. Проведеним слідчим експериментом за участі свідка ОСОБА_10 , який знайшов своє підтвердження у додатковому висновку експерта № 2046/1 (т.2, а.с.219-222), за яким отримані ОСОБА_9 тілесні ушкодження при механізмі та способі які вказала та продемонструвала під час проведення слідчого експерименту свідок ОСОБА_10 .. Крім цього при проведенні слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_14 було виявлено та вилучено знаряддя злочину, металеву палицю, яку обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою свідка ОСОБА_14 намагався позбутися та на якій виявлені відповідно до висновку експерта № 1752/2635 (т.2, а.с.227-230), сліди крові, що не виключає походження крові від потерпілого ОСОБА_9 ..
Отже аналізуючи показання обвинуваченого, дослідивши та оцінивши вивчені в справі докази, виходячи із сукупності досліджених судом обставин, способу вчиненого діяння, знаряддя злочину, характеру та локалізації тілесних ушкоджень потерпілого, що знаходились в прямому причинному зв'язку з протиправними діями обвинуваченого, суд приходить до висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Потерпілим ОСОБА_7 подано цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з нього на його користь 37 940грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 000грн. моральної шкоди.
Обвинувачений та його захисник заявлений позов не визнали за безпідставністю його подання.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст.ст.1166, 1167 ЦК України - особа яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати, майнову та моральну шкоду завдану винними, незаконними діями.
Правовідносини між сторонами регулюються ст.1201 ЦК України - особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного памятника, ці витрати.
Судом встановлена незаконність дій обвинуваченого ОСОБА_3 , на якого і слід покласти майнову відповідальність по відшкодуванню витрат на поховання в сумі 37 940 грн., які підтверджено накладною про надання ритуальних послуг №31 від 17.09.2024 ( т.1 а.с.11 -19).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 23, 1167 ЦК України, зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також закріплено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації.
Судом встановлено, що позивачу заподіяно моральну шкоду, у зв'язку з втратою близької людини. Зокрема, ОСОБА_7 переносить моральні страждання, оскільки не може звикнутися з тим, що сталось, змінився звичайний уклад життя, перебуває у напруженому психічному стані оскільки постійно спілкувався з братом, оскільки останній проживав одиноко він усіляко йому допомагав, наразі відчуває відсутність брата, щовимагає від потерпілого додаткових зусиль для організації свого життя, та спричиняє глибокі моральні страждання.
При визначені розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги розумності і справедливості, а також обсяг моральних страждань, завданою втратою близької людини, тому суд вважає відшкодування моральної шкоди потерпілому в розмірі 500 000,00 грн. є співмірним завданим моральним стражданням.
Пpи пpизначеннi покаpання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Вiдповiдно до ст.12 КК Укpаїни, вчинений обвинуваченим злочин за ч.2 ст.121 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Суд враховує дані щодо особи ОСОБА_3 , який формально характеризується за місцем проживання посередньо, офіційно не працевлавлаштований, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , 2009 року народження, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебував і не перебуває(т.2 а.с.52-59).
Пом'якшуючих покарання обставин, згідно зі ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст.67 КК України, відсутні.
Разом з тим, суд дійшов висновку про врахування обставин, які мають суттєве значення для призначення покарання.
На думку суду, обставини вчинення злочину обвинуваченим, а також тяжкість наслідків, що настали, матеріали провадження та покази обвинуваченого у суді свідчать, що його дії не були спрямовані на ініціативну допомогу у встановленні істини у даному провадженні та не мали ознак критичної оцінки своєї протиправної поведінки.
В судовому засіданні обвинувачений не визнав вину у скоєному, судом не встановлено обставин щирого каяття, оскільки щирим каяттям у вчиненому вважається, якщо воно ґрунтується на визнанні особою своєї винуватості, проявом співчуття з приводу скоєного та реальним бажанням виправити ситуацію, що склалася, обвинувачений не проявив усвідомлення неправомірності своїх діянь.
Конституційний Суд України у своєму рішенні за № 15-рп/2004 зазначив, що «… Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину…».
Тобто, покарання повинно перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
При застосуванні обвинуваченому кримінального покарання, суд додержується вимог справедливості, закріплених в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належать, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Справедливість покарання повинна визначатися з точки зору врахування інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, у тому числі й потерпілих.
Згідно ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
Приймаючи до уваги обставини справи, думку потерпілого, даних про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 неможливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, в межах санкції ч. 2 ст.121 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст. 75 КК України для призначення покарання обвинуваченому з випробувальним терміном, та призначенням покарання з застосуванням ст. 69 КК України, судом не встановлено.
Запобіжний захід по даному кримінальному проваджені у виді тримання під вартою ОСОБА_3 обраний ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 18.09.2024, продовжує свою дію до набрання вироком законної сили.
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати на залучення експерта для проведення судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 в порядку ст. 122, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370,371 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з 12.06.2025.
Цивільний позов ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди -задовольнити
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - 37 940 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 500 000 (п'ятсот тисяч)грн. моральної шкоди, без стягнення податків та обов'язкових платежів.
Речові докази:
1.змиви з ручок вхідних дверей до будинку, змиви з ручок суміжних дверей веранди та прохожої, сліди папілярних ліній вилучених з поверхні суміжних дверей веранди та прихожої, штори зі слідами РБК, пластикова бутилка об'ємом 1 літр зі слідами папілярних ліній рук, скляна рюмка, простирадло зі слідами РБК, мікрооб'єкти з долоней трупа ОСОБА_9 та зріз нігтьової пластини, які зберігаються в камері схову речових доказів ВП№8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області -знищити.
2.Мобільний телефон марки «S-TELL», передати потерпілому ОСОБА_7
3.Металеву палицю яка зберігається в камері схову речових доказів ВП№8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
4.Відбитки пальців рук, долоней та зразки крові ОСОБА_3 які зберігаються в камері схову речових доказів ВП№8 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.
5.Дві картки з відеозаписом слідчих дій, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати: за проведення судової експертизи у сумі 7163,10 грн.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у виді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.
Зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України засудженому ОСОБА_3 в строк відбуття покарання, строк попереднього ув'язнення з моменту затримання 16.09.2024 по 12.06.2025, включно.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: