Справа № 194/1887/24
Номер провадження № 2/194/190/25
12 червня 2025 року м.Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Корягіна В.О.,
за участю секретаря судового засідання Клімової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в загальному провадженні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник позивача адвокат Ушакевич М.П. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 27 червня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С-001-061757-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки. Згідно угоди відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку у валюті, операції за яким можуть здійснюватися за дебетно-кредитною схемою обслуговування з використанням електронного платіжного засобу в межах встановленого кредитним договором ліміту кредитної лінії, доступного відповідачу. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48% річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 6000,00 грн. Враховуючи, що зобов'язання банку щодо встановлення ліміту кредитної лінії є для нього відкличними та без ризиковими, визначення суми кредитної лінії, що може бути доступна клієнту,протягом строку дії відновлювальної кредитної лінії, здійснюється банком в межах встановленого угодою максимального ліміту кредитної лінії без будь яких обмежень. Крім цього, 27 червня 2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z62.21654.005422182. Процентна ставка за користування коштами кредитної лінії становить 15% річних, ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 64000,00 грн. строком на 26.07.2024 року. Зазначає, що 19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторінг», було укладено договір факторингу №19/12-2023 у відповідності до якого первісний кредитор відступив право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору.22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторінг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу № 22/12/2023, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № С-001-061757-19-980 від 27 червня 2019 року та за договором № Z62.21654.005422182 від 27 червня 2019 року у загальному розмірі 184086,03 грн.; та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позовній заяві просить розглядати справу без його участі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належними чином.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, в судовому засіданні встановлено, що 27.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С-001-061757-19-980 про відкриття кредитної лінії та обслуговування кредитної картки, яка підписана власноруч. З угоди вбачається, що максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200000,00 грн., ліміт кредитної лінії доступний клієнту на момент укладення угоди становить 6000,00 грн. та може бути змінений в межах встановленого максимального ліміту кредитної лінії за ініціативою банку. Процента ставка за користування коштами кредитної лінії становить 48,00% річних. ОСОБА_1 погодилася із тим, що ДКБО, тарифи є невід'ємними складовими угоди та зобов'язалася виконувати їх умови.
Крім того, 27.06.2019 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування Z62.21654.005422182, який підписаний власноруч. З договору вбачається, що сума кредиту становить 64000,00 грн., строком на 60 місяців. Змінювана процента ставка визначається як змінна частина ставки у розмірі 9,5% збільшення на марку Банку в розмірі 5,5 %. ОСОБА_1 погодилася із тим, що ДКБО, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими договору та зобов'язалася виконувати їх умови.
Також, ОСОБА_1 27.06.2019 року власноруч підписала паспорт споживчого кредиту, тобто ознайомлена с умовами кредитування
Фактичне використання відповідачем грошових коштів підтверджується випискою по рахунку клієнта фізичної особи за період з 27.06.2019 року по 19.12.2023 року.
Також, з виписки по рахунку клієнта фізичної особи за період з 27.06.2019 року по 19.12.2023 року, вбачається, що 27.06.2019 року було видано кредит у розмірі 64000, 00 грн.
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № С-001-061757-19-980 від 27.06.2019 вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 19.12.2023 року становить 14622,79 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5511, 86 грн., заборгованість за відсотками - 9110, 93 грн.
З довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту та страхування № Z62.21654.005422182 від 27.06.2019 вбачається, що загальна заборгованість відповідача станом на 19.12.2023 року становить 169463, 24 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 61707, 08 грн., заборгованість за відсотками - 30531, 84 грн., заборгованість за несплаченими комісіями -77224, 32 грн.
19 грудня 2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторінг» було укладено договір факторингу № 19/12-2023, у відповідності до якого первісний кредитор відступив ТОВ «Оптіма Факторінг» право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору за кредитними договорами.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19/12-2023 від 19 грудня 2023 року ТОВ «Оптіма Факторінг» набув право вимоги за угодою № С-001-061757-19-980 від 27.06.2019 року та за договором кредиту та страхування Z62.21654.005422182 від 27.06.2019 року, боржник ОСОБА_1 .
Крім того, 22 грудня 2023 року між ТОВ «Оптіма Факторінг» та ТОВ ФК «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/12-2023, у відповідності до якого ТОВ «Оптіма Факторінг» відступив позивачу право вимоги до відповідача коштів, право на одержання яких належить первісному кредитору за кредитними договорами.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 22/12-2023 від 22 грудня 2023 року ТОВ ФК «Профіт Капітал» набув право вимоги за угодою № С-001-061757-19-980від 27.06.2019 року та за договором кредиту та страхування Z62.21654.005422182 від 27.06.2019 року, боржник ОСОБА_1 .
Факт наявності заборгованості за кредитним договором у встановленому законом порядку ніким не спростовано.
Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного Кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII).
За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, за змістом наведеного Закону електронним підписом, тобто одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
Аналогічні за змістом висновки, викладені у численних постановах Верховного Суду, зокрема постанові від 12 січня 2021 по справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року по справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року по справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року по справі №127/33824/19 тощо.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
У кредитних договорах зазначено, що підписанням цих договорів позичальник підтверджує що, ознайомився на сайті з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, вивчив договір та правила надання грошей в кредит. Договір укладено дистанційно в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, а також підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.
Після підписання кредитних договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у банку виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно Тарифів та повернути кредит.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за кредитним договором, не довів відсутність заборгованості.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за угодою № С-001-061757-19-980 від 27.06.2019 року в сумі 14622,79 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5511, 86 грн., заборгованість за відсотками - 9110, 93 грн. та заборгованість за договором кредиту та страхування № Z62.21654.005422182 від 27.06.2019 року в сумі 169463, 24 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 61707, 08 грн., заборгованість за відсотками - 30531, 84 грн., заборгованість за несплаченими комісіями -77224, 32 грн.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.
01 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Правовий курс» укладено договір № 02-24 про надання правової допомоги. Крім того, 01 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Профіт Капітал» та адвокатським об'єднанням «Правовий курс» укладено додаткову угоду до договору № 02-24 про надання правничої допомоги встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 7000,00 грн.
Відповідно до Акту прийму-передачі надання послуг №1 від 05 вересня2024 року згідно договору № 02-24 від 01 липня 2024 року, розмір гонорару за надання клієнту адвокатом правової допомоги встановлено та погоджено у фіксованому розмірі, що становить 7000,00 грн. за угодою № С-001-061757-19-980 від 27.06.2019 року та 7000, 00 грн. за договором кредиту та страхування № Z62.21654.005422182 від 27.06.2019 року.
Відповідач не довів суду неспівмірність витрат на правову допомогу в розмірі 14000,00 грн.
В Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 у справі №922/1964/21 викладена правова позиція, в якій зазначено, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 137 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Така правова позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 13 січня 2021 по справі № 596/2305/18.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 3028, 00 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 14000 грн.
Керуючись ст.ст. 512, 516, 526, 527, 530, 549, 610, 611, 628, 629, 634, 638, 1052, 1054 ЦК України, ст.ст. 19, 76, 77, 81, 131, 141, 247, 256, 280, 281 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄРДПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ вул. Набережно-Лугова буд. 8, р/р НОМЕР_2 в АТ «Універсал банк», код банку 322001) заборгованість за угодою № С-001-061757-19-980 від 27 червня 2019 року в сумі 14622,79 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5511, 86 грн., заборгованість за відсотками - 9110, 93 грн. та заборгованість за договором кредиту та страхування № Z62.21654.005422182 від 27 червня 2019 року в сумі 169463, 24 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 61707, 08 грн., заборгованість за відсотками - 30531, 84 грн., заборгованість за несплаченими комісіями -77224, 32 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (ЄРДПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ вул. Набережно-Лугова буд. 8, р/р НОМЕР_2 в АТ АТ «Універсал банк», код банку 322001) судовий збір у сумі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заява про перегляд цього рішення може бути подана відповідачем в Тернівський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Повне судове рішення складено 12 червня 2025 року.
Головуючий суддя: В.О. Корягін